02/02/2026
Igor Lutsenko:
З приводу черкаського інциденту, де загинув ветеран російсько-української війни і четверо поліцейських.
По-перше, дуже вдячний всім своїм побратимам, ветеранам, котрі висловили свою позицію словом і ділом. В неділю була організована масштабна акція, і це дуже добре.
По-друге. Вимагаю від українського парламенту створити тимчасову слідчу комісію.
Я все розумію, що парламент у нас не поважають, що велика кількість нинішніх нардепів вибрали для себе шлях нікчем, не бажають влазити у жодні конфлікти і займатися жодними справами.
Але хочуть цього нинішні депутати чи ні, в Україні МУСИТЬ бути парламент.
Як мінімум, інструмент парламентської слідчої комісії - це спосіб оголосити важливі факти, котрі будуть люто намагатися замовчувати.
За інших обставин втопити цю справу у часі і паперовій тяганині буде набагато легше.
Я маю досвід участі у подібних комісіях. Готовий віддалено грати роль консультанта цієї комісії, на громадських засадах. Сподіваюся, навантаження на моїй службі дозволить це зробити (хоча, не факт).
Питання, які слід ставити у зв'язку з цією ситуацією, і які мають призвести до найжорсткіших наслідків щодо винуватців загибелі п'ятьох людей:
1. Яку процесуальну чи оперативну дію здійснювали четверо поліцейських перед своєю загибеллю? Іншими словами - як вони там опинилися і що вони там робили?
2. Чи була підготовлена підозра загиблому ветерану за нібито підпал автівки місцевого (проросійського) депутата? Де її текст? Мені дуже цікаво подивитися на аргументацію. Взагалі коли з'явилася вся ця версія?
3. Хто і за яких обставин вбив ветерана?
Це лише частина питань.
По-третє, є ще питання риторичні. До яких пір проросійська наволоч буде володіти величезним майном і посвідченнями депутатів різних рівнів? До яких пір беркути будуть хазяйнувати в поліції? До яких пір регіональний рівень України буде темним колодязем феодалізму, де бандити, наймані поліцейські і наймані судді будуть вічно і безроздільно панувати?
P.S. Вишеньку на цьому огидному тортику побачив у ветерана Сергія Бригадира Сергій Бригадир. На похорони загиблих поліцейських якась особа не постидалася вдягнути берет беркуту.
Я зразу згадав базу беркуту в козаровичах, з котрої ці пернаті герої вранці 24 лютого 22-го року повтікали, лишивши її беззахисно перед навалою росіян. Яку ми разом з покійним Миколою Коханівським та його оунівцями зайняли, щоб тримати в ній оборону. Звідти був збитий з ПЗРК отой знаменитий гелікоптер. Зняти мною кадри цього збиття були чи не першою наочною надією для всього світу на те, що наша зброя здолає росіян.
Просто весь символізм, що ворожий вертоліт вразили звичайні українські добровольці, котрі прийшли на покинуту беркутами базу, залишився за кадром.
