UST - Ukraine Support Team

UST - Ukraine Support Team UST – коаліція, мета якої допомогти громадам відновити життя в регіонах, постраждалих від війни.

Зростання вартості енергоресурсів вимагає від громад не лише стратегічних документів, а й практичних інструментів для уп...
21/09/2026

Зростання вартості енергоресурсів вимагає від громад не лише стратегічних документів, а й практичних інструментів для управління енергоспоживанням.

Ukraine Support Team проводить курс «Енергоменеджмент громади: практичні інструменти та рішення» для тих, хто відповідає за енергетику на місцях.

🔥 За 4 лекції ви пройдете весь шлях:
від "як взагалі зібрати дані про споживання" → до готової проєктної ідеї.

Теми лекцій:
🔹 Як збирати дані про енергоспоживання: інструкція з розробки опитувальників
🔹 Секторальне енергоспоживання: як аналізувати дані та знаходити потенціал для економії
🔹 МЕП: як громадам планувати енергетичний розвиток
🔹 Енергоефективні рішення для шкіл і лікарень: від проблеми до проєкту

🎤 Лектори:
— Ольга Бабій, експертка з енергетики та житлово-комунальних послуг.
— Тамара Буренко, експертка з енергоефективного розвитку громад
— Денис Томаза, експерт з енергоефективності
— Андрій Цибулько, експерт з енергоефективності
👤 Кому точно варто прийти: енергоменеджерам, керівникам комунальних установ, усім, хто відповідає за будівлі та ресурси громади.

🕛Коли: 28 вересня, 10:30

📌 Посилання на реєстрацію в коментарях

Курс проводиться у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

@читачі

#ІмпульсДляГО

Від готовності до блекаутів — до енергетичних інвестицій у громадуСьогодні громади мають одночасно вирішувати два завдан...
16/09/2026

Від готовності до блекаутів — до енергетичних інвестицій у громаду

Сьогодні громади мають одночасно вирішувати два завдання: бути готовими зберегти життєво важливі послуги під час тривалих відключень і планувати довгостроковий розвиток власної енергетики.

Ці та інші питання обговорювали під час ХІ Business & Legal Energy Forum, організованого видавництвом Юридична практика.

«Для кризових ситуацій громаді потрібен план енергетичної стійкості: що має працювати під час блекауту, які потреби необхідно забезпечити насамперед, чи готові обладнання та персонал і на скільки часу вистачить наявних ресурсів. Але для довгострокового розвитку вже існує інший інструмент — місцеві енергетичні плани. Саме вони мають формувати загальну картину енергетики громади та ставати основою її інвестиційного портфеля», — зазначила Olena Koltyk, керівниця Ukraine Support Team.

Плани енергетичної стійкості та місцеві енергетичні плани мають різні горизонти, але повинні доповнювати один одного.

🔹 План стійкості — це готовність до кризових сценаріїв: визначення критичних потреб, резервного живлення, запасів, алгоритмів дій та відповідальних.

🔹 Місцевий енергетичний план — це довгострокове бачення: розвиток генерації та мереж, енергоефективність, накопичення енергії і підготовка інвестиційних проєктів.

МЕП має бути не формальним документом і не переліком обладнання, на яке громада шукає бюджетне або донорське фінансування. Він повинен допомогти сформувати портфель технічно й економічно обґрунтованих проєктів, що відповідають реальним потребам громади.

При цьому громада може запропонувати інвестору не лише земельну ділянку для розміщення енергетичного об’єкта. Об’єднавши потреби комунальних підприємств, соціальної інфраструктури та місцевого бізнесу, вона може сформувати прогнозований попит на енергію і стати партнером та якірним споживачем нового енергетичного проєкту.

Війна вже змінила ставлення громад до енергетики: це більше не лише питання роботи енергетичних і комунальних підприємств. Від рішень на місцевому рівні безпосередньо залежить, чи матимуть люди під час кризи воду, тепло, зв’язок та інші базові послуги.

Тому наступний крок — перейти від окремих закупівель обладнання до системного планування, підготовлених проєктів та інвестицій у стійкий енергетичний розвиток громад.

#ІмпульсДляГО

Чому Україні потрібна культура поводження з будівельними відходами?Станом на вересень 2025 року в Україні утворилося бли...
08/09/2026

Чому Україні потрібна культура поводження з будівельними відходами?

Станом на вересень 2025 року в Україні утворилося близько 17,2 млн тонн відходів від руйнувань. Найбільші обсяги зафіксовано в Донецькій (5,7 млн тонн), Харківській (3,4 млн тонн), Київській (1,9 млн тонн) та Херсонській (1,1 млн тонн) областях.

З кожним місяцем ці обсяги зростають. Війна генерує не лише руйнування, а й системний потік будівельних відходів, управління якими наразі не має чіткої державної логіки. Питання не в тому, чи доведеться цим займатися, а в тому, зробимо ми це системно чи знову ситуативно.

Організована система управління будівельних відходів, яка враховує усі етапи — від утворення до видалення чи повторного використання, — допомагає вирішити кілька ключових завдань.

⚒️Звільнити звалища від відходів, що можна повторно використати. Мінеральна частина будівельних відходів (бетон, цегла, асфальт) — це ресурс для нового будівництва. У країнах ЄС саме такий підхід дозволив довести рециклінг мінеральних будівельних відходів до десятків мільйонів тонн щороку: наприклад, у Чехії обсяг рециклінгу подібних відходів зріс із 1,9 до 4,6 млн тонн лише за кілька років. Коли рециклят системно повертається в обіг, менше матеріалу їде на полігон, а термін його експлуатації продовжується.

❌Попередити появу стихійних звалищ. Без чіткого правового режиму селективного демонтажу, роздільного збирання та об’єктного планування відходи, яким нема куди легально подітися, опиняються там, де дешевше і простіше — на узбіччях, у ярах, на покинутих ділянках. Європейський досвід показує, що працює комбінація стимулів і санкцій: наприклад, у Чехії за неналежне поводження з відходами, зокрема за стихійне захоронення, юридичним особам загрожують штрафи до 25 млн крон. Без подібних запобіжників стихійні звалища залишаються найдешевшим і найшкідливішим шляхом позбутися відходів.

🌱Зменшити навантаження на екологію. Це не тільки про естетику чи захаращені території. Виробництво первинної будівельної сировини — видобуток, транспортування, обробка — саме по собі має суттєвий вуглецевий слід. Заміна первинної сировини рециклятом знижує попит на видобуток і, як наслідок, викиди CO2. Наукові дослідження підтверджують: економія викидів СО₂ від рециклінгу окремих матеріалів може сягати сотень кілограмів на тонну порівняно з виробництвом з нуля. Втім, тут є і чесний нюанс: без правильних стимулів (наприклад, адекватного податку на захоронення) рециклінг подекуди залишається економічно менш вигідним, ніж просте захоронення відходів, — тому системні економічні механізми настільки важливі.

💰Відкрити доступ до зелених фінансувань ЄС. Це не абстракція, а вже конкретна вимога. Таксономія ЄС передбачає використання вторинної сировини як одного з критеріїв сталості будівельних проєктів і встановлює принцип «не завдавати значної шкоди довкіллю» (DNSH). Для українських проєктів відбудови, які претендуватимуть на європейське фінансування, це означає необхідність підтверджувати якість рециклятів і відсутність у них шкідливих домішок — азбесту, важких металів, стійких забруднювачів. Без побудованої системи управляння будівельними відходами відповідати цим критеріям буде складно, а отже, складніше буде й залучати кошти на відбудову.

Більше про регулювання у сфері управління відходами будівництва і знесення можна дізнатися з дослідження UST за посиланням в коментарях👇

⚡ Громадам час готуватися до зими: енергетична стійкість починається з плануванняЗима для громад в Україні це не лише пи...
26/08/2026

⚡ Громадам час готуватися до зими: енергетична стійкість починається з планування

Зима для громад в Україні це не лише питання опалення. Це необхідність заздалегідь розуміти власне енергоспоживання, прогнозувати витрати та створювати рішення, які допоможуть працювати навіть у разі перебоїв з електропостачанням.

Обстріли енергетичної інфраструктури показали, наскільки важливо розвивати локальну генерацію та автономні енергетичні рішення. Сонячні електростанції, системи накопичення енергії, резервні джерела живлення та енергоефективні заходи можуть підвищити стійкість критичної інфраструктури громади.

Одним із ключових інструментів планування таких заходів є Місцевий енергетичний план (МЕП).

МЕП допомагає громаді оцінити поточне споживання енергії, визначити основні потреби та витрати, встановити пріоритети й сформувати конкретні проєкти у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики.

Документ охоплює муніципальні будівлі, житловий фонд, теплопостачання, водопостачання, вуличне освітлення та іншу інфраструктуру. Наявність МЕП створює основу для системного планування проєктів і залучення державного, донорського та приватного фінансування.

За словами Дениса Томази, експерта UST з розробки МЕП, затверджений план посилює позицію громади у діалозі з донорами та інвесторами, оскільки демонструє чітке бачення, пріоритети та конкретні проєкти.

Наразі UST допомагає Новобілоуській громаді, розташованій приблизно за 50 км від державного кордону. Команда розробляє Концепцію МЕП до 2030 року, дорожню карту розвитку сонячної генерації, рекомендації щодо залучення фінансування та заходи для підвищення компетенцій енергоменеджерів.

У довгостроковій перспективі це допоможе знизити витрати бюджету, підвищити енергоефективність та посилити енергетичну стійкість громади. В умовах війни децентралізована генерація також є важливою умовою безперебійної роботи лікарень, шкіл та іншої критичної інфраструктури.

«Для прифронтових громад децентралізована енергетика є не перевагою, а необхідністю», Денис Томаза, експерт UST.
Більше про МЕПи та Новобілоусівську громаду в статті за посиланням в коментарях👇

#ІмпульсДляГО

Команда UST завершила роботу над Зеленою книгою «Управління відходами будівництва і знесення в Україні».Це дослідження о...
08/08/2026

Команда UST завершила роботу над Зеленою книгою «Управління відходами будівництва і знесення в Україні».

Це дослідження об'єднало:
🔹 аналіз європейського законодавства;
🔹 найкращі європейські практики, зокрема ті, з якими ми ознайомилися під час візитів до чеських компаній Dufonew та Redbeton;
🔹 аналіз прогалин українського законодавства у сфері управління відходами будівництва і знесення;
🔹 дорожню карту з рекомендаціями, які допоможуть наблизити українське законодавство та практики до європейських стандартів.
Наша мета — зробити так, щоб Зелена книга стала основою для реформи системи управління відходами будівництва і знесення в Україні.
Під час онлайн-заходу присвяченому презентації Зеленої книги ми отримали позитивні відгуки від представників органів державної влади та почули, що результати дослідження UST планують використовувати у подальшій роботі.

▪️Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Вона наголосила на нагальній потребі вдосконалення системи обліку відходів знесення, оновлення чинної методології та прискорення цифровізації процесів управління відходами. Також Олена Шуляк зазначила, що очолюваний нею комітет готовий долучитися до вдосконалення законодавства, яке регулює сферу управління будівельними відходами в Україні.
▪️Олена Воскобійник, директор Департаменту технічного регулювання будівництва Міністерства розвитку громад та територій України, подякувала команді UST за проведене дослідження та високо оцінила його внесок у пошук рішень для подолання викликів, спричинених масштабними руйнуваннями в Україні. Вона також підкреслила важливість продовження реформи, посилення нормативно-правової бази та впровадження системних і сталих підходів до управління відходами будівництва і знесення.
▪️Олена Калашник, начальниця управління з питань управління відходами Міністерства економіки України, відзначила практичну цінність представлених кейсів. За її словами, отримані дані вже використовуються профільними підрозділами, а Міністерство готове до подальшої співпраці.

Щиро дякуємо Олені Шуляк, Олені Воскобійник та Олені Калашник за активну підтримку реформи управління будівельними відходами та високу оцінку дослідження UST. Попереду ще багато роботи, але ми раді, що цей діалог уже перетворюється на конкретні кроки.

Посилання на запис онлайн-заходу та Зелену книгу в коментарях 👇🏻

Чехія вже давно довела, що будівельні відходи можуть бути не проблемою, а цінним ресурсом. У 2022 році країна досягла 93...
03/08/2026

Чехія вже давно довела, що будівельні відходи можуть бути не проблемою, а цінним ресурсом. У 2022 році країна досягла 93% матеріального відновлення будівельних відходів (без урахування ґрунту та каміння), значно перевищивши ціль Європейського Союзу у 70%.

Такий результат став можливим не завдяки одному рішенню, а завдяки комплексній державній політиці, яка поєднує жорсткі правила, економічні стимули та розвинену інфраструктуру.

▪️Захоронення стало економічно невигідним. Захоронення коштує 3270 CZK за тонну, тоді як передати відходи на переробку коштує лише 150–490 CZK за тонну залежно від виду матеріалу. Фактично переробка обходиться у 3–10 разів дешевше, ніж захоронення.
▪️Установки для переробки розташовані практично по всій країні, а транспортування відходів на переробку часто дешевше, ніж доставка їх на полігон.
▪️План управління відходами обов'язковий ще до початку демонтажу. Такий підхід дозволяє планувати переробку ще до початку робіт.
▪️Обов’язкове проведення селективного демонтажу замість знесення. Чим якісніше відсортовані матеріали, тим дешевше їх можна передати на переробку та тим вищою буде їхня цінність як вторинної сировини.
▪️Передбачені високі штрафи за порушення вимог законодавства: до 1 млн чеських крон для фізичних осіб та до 25 млн чеських крон для юридичних осіб.
▪️Функціонує розвинена цифрова система обліку, що збирає усі дані про утворення та оброблення відходів подаються через державну електронну систему ISPOP.
▪️Держава стимулює використання вторсировини через держзакупівлі, стандарти якості та вимоги щодо мінімального вмісту рецикляту в будівництві.
▪️ Кожні десять років Чехія ухвалює Національний план управління відходами. На період 2025–2035 років країна планує інвестувати близько 1,7 млрд чеських крон у модернізацію та будівництво нових потужностей для переробки.

Чи можуть такі рішення запрацювати в Україні? Які законодавчі зміни вже потрібні сьогодні, щоб будівельні відходи перестали бути проблемою?

💬 Про ці та інші успішні європейські практики ми розповімо під час презентації дослідження «Управління відходами будівництва і знесення в Україні».

📅 4 серпня
🕛 12:00
💻 Онлайн

Посилання на онлайн-захід в коментарях👇

Які прогалини існують в управлінні медичними відходами та яку шкоду вони несуть?Ці питання обговорили представники профі...
29/07/2026

Які прогалини існують в управлінні медичними відходами та яку шкоду вони несуть?

Ці питання обговорили представники профільних міністерств, народні депутати ВРУ та громадські організації під час заходу «Медичні відходи: від викликів до рішень».

Аналітики UST представили дослідження «Аналіз поводження з медичними відходами в Україні», яке поєднало аналіз українського та європейського законодавства з масштабним аналізом даних системи Prozorro.

Серед ключових проблем експерти виокремили три системні виклики:
▪️відсутність достовірної інформації про реальні обсяги утворення медичних відходів;
▪️непрозоре транспортування;
▪️недостатню інформацію про фактичні обсяги їх оброблення.

Це створює ризики нелегального управління з небезпечними відходами, неефективного використання бюджетних коштів, стримує розвиток інфраструктури та ускладнює державне планування.

Представники громадських організацій, що були присутні на заході, підтвердили актуальність проблематики управління медичними відходами в Україні.

🎤Олег Бондаренко, голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування, зазначив, що проблема полягає у неможливості повністю відстежити обсяг медичних відходів, які утворюються в Україні. Також є прогалини на рівні збору, утворення та передачі відходів.

🎤Олександр Краснолуцький, заступник міністра економіки та довкілля України, зазначив, що дослідження UST може лягти в основу нормативно-правових документів, які розроблятиме міністерство, щоб побудувати ефективну систему управління відходами.

🎤Євгенія Матюшко, в. о. Керівника Групи впровадження проєкту ”THRIVE” , зазначила, що дослідження UST буде корисно Міністерству охорони здоров’я.
Повний запис заходу та посилання на дослідження — у коментарях.

Захід створено ГО «Ukraine Support Team» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

&Dir

Чотири компанії. Майже вся країна. Це конкурентний ринок чи монополізація?На цьому зображенні видно, наскільки концентро...
27/07/2026

Чотири компанії. Майже вся країна. Це конкурентний ринок чи монополізація?

На цьому зображенні видно, наскільки концентрованим є ринок оброблення медичних відходів в Україні. Аналіз закупівель у системі Prozorro показує, що в більшості областей тендери на оброблення медичних відходів переважно виграють лише 4 компанії, які фактично поділили між собою регіони країни.

До цього додається ще одна проблема: медичні відходи часто перевозять через усю країну, замість того щоб обробляти їх найближче до місця утворення. Це означає більше кілометрів, вищі витрати, додаткові ризики для довкілля та складніший контроль за тим, чи дійсно небезпечні відходи потрапили туди, куди мали.

📢 Запрошуємо на онлайн-презентацію дослідження UST «Медичні відходи: від викликів до рішень», де ми детальніше розповімо про цю проблему.

Разом обговоримо:
🔸 чому офіційна статистика не відображає реальної ситуації;
🔸 як сьогодні працює ринок оброблення медичних відходів;
🔸 які ризики створюють концентрація ринку та непрозора логістика;
🔸 що потрібно змінити, щоб система відповідала європейським стандартам.

📅 28 липня
🕛 12:00
💻 Онлайн

Реєстрація за посиланням в коментарях👇

⚠️ Україна офіційно генерує у 85 разів менше медичних відходів на душу населення, ніж країни Європи. Звучить як успіх? Н...
22/07/2026

⚠️ Україна офіційно генерує у 85 разів менше медичних відходів на душу населення, ніж країни Європи. Звучить як успіх? Насправді ні.

Наше дослідження показує, що проблема не у відсутності відходів, а у відсутності їхнього належного обліку та простежуваності. Ми часто просто не знаємо, скільки небезпечних медичних відходів утворюється, куди вони потрапляють і чи справді обробляються безпечно. Це створює ризики для довкілля: ґрунтів, води та громад, які можуть постраждати через неналежне поводження з такими відходами.

Запрошуємо на презентацію дослідження «Аналіз поводження з медичними відходами в Україні», де поговоримо про те:
🔹 чому офіційна статистика не відображає реальної ситуації;
🔹 які ризики створює непрозора система обліку та перевезення медичних відходів;
🔹 як зробити систему безпечнішою та наблизити її до європейських стандартів.

📅 28 липня, 12:00
💻 Онлайн

Посилання на реєстрацію в коментарях👇

&Dir

Які інституційні прогалини треба виправити, щоб в Україні запустилася переробка відходів будівництва і знесення (ВБЗ)?Що...
21/07/2026

Які інституційні прогалини треба виправити, щоб в Україні запустилася переробка відходів будівництва і знесення (ВБЗ)?

Щоб дізнатися це, команда експертів UST звернулася до досвіду країн, де рівень переробки ВБЗ сягає понад 90%. Чехія та Німеччина — країни, які завдяки успішному законодавчому регулюванню та державним програмам створили умови, за яких використання перероблених ВБЗ у новому будівництві стало вигідним для виробника.

Ми відвідали чеські компанії «Redbeton» і «Dufonev», що спеціалізуються на переробці будівельних відходів і виробництві бетону з вторинного заповнювача, та Технічний університет у БРНО для того, щоб побачити повний цикл переробки ВБЗ.

У дослідженні зібрані рекомендації для зміни українського законодавства у сфері управління ВБЗ на основі успішних практик ЄС.

Читайте дослідження UST та діліться своїми зауваженнями та рекомендаціями. Посилання на опитування в коментарях 👇

4 серпня, о 12:00 експерти UST, за участі представників Міністерства економіки та довкілля України презентують дослідження "Управління відходами будівництва і знесення".

Реєстрація на захід у коментарях 👇

Address

St. Naberezhno-Khreshchatytska, 9
Kyiv
04070

Opening Hours

Monday 10:00 - 18:00
Tuesday 10:00 - 18:00
Wednesday 10:00 - 18:00
Thursday 10:00 - 18:00
Friday 10:00 - 18:00

Telephone

+380442330009

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when UST - Ukraine Support Team posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to UST - Ukraine Support Team:

Shortcuts

Share

Category