Центр трансатлантичного діалогу / Transatlantic Dialogue Center

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Центр трансатлантичного діалогу / Transatlantic Dialogue Center

Центр трансатлантичного діалогу / Transatlantic Dialogue Center Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Центр трансатлантичного діалогу / Transatlantic Dialogue Center, Non-Governmental Organization (NGO), вУлица Інститутська, буд. 20/8, Kyiv.

Центр Трансатлантичного Діалогу — незалежний аналітичний центр, що формує сучасний погляд на зовнішню політику та трансатлантичні відносини України через глибоку аналітику, діалог і стратегічні ідеї

😔 Протягом тижня Росія зберігала майже щоденний темп атак ракетами та дронами по Україні. Найінтенсивнішою стала ніч на ...
14/09/2026

😔 Протягом тижня Росія зберігала майже щоденний темп атак ракетами та дронами по Україні.

Найінтенсивнішою стала ніч на 8 вересня, коли ППО знешкодила 175 ворожих цілей, а основними напрямками удару були Одещина та Київщина.

🔺 У Дніпропетровській області загинули 12 людей, 127 отримали поранення. Найтяжчим став день 10 вересня: 7 загиблих і 84 постраждалих, зокрема 5 загиблих у Павлограді, двоє з яких – працівники ДТЕК. Пошкоджено торговельний центр, торговельні павільйони та транспорт.
🔺 У Києві та Київській області загинули 9 людей, 61 отримав поранення, серед них діти. 8 вересня ракетний удар по столиці забрав життя 3 людей і поранив 19, зокрема співробітників телеканалу «Ми – Україна». У наступні дні під ударами були житлові будинки та АЗС.
🔺 У Херсонській області щоденні авіаудари, атаки дронами та артилерійські обстріли спричинили 7 загиблих і 76 постраждалих. Росіяни активізували прицільні атаки одиночними дронами по цивільних. 11 вересня дрон атакував автомобіль швидкої допомоги, поранивши 3 медиків.
🔺 У Донецькій області загинули 7 людей, щонайменше 40 отримали поранення, серед них дитина. 10 вересня шість ФАБ-250 з УМПК вдарили по Краматорську, поранивши 22 людей. 11 вересня дрон атакував швидку поблизу Краматорська: загинула 1 людина.
🔺 У Сумській області загинули 6 людей, 43 отримали поранення, серед них 7 дітей. 9 вересня удар по ТЦ «Мануфактура» в Сумах убив 2 людей і поранив 20, серед них 4 дітей. 8 вересня БпЛА влучив у потяг: загинули 2 людини, 10 поранені.
🔺 У Миколаївській області загинули 5 людей, 23 отримали поранення, серед них 3 дітей. 9 вересня в Миколаєві загинули 4 людини, 19 постраждали, зафіксовано значні пошкодження житла та міської інфраструктури.
🔺 У Запорізькій області загинули 5 людей, 25 отримали поранення. Запоріжжя атакували майже щодня: 2 загиблих і 12 поранених за 6 – 12 вересня.
🔺 В Одеській області загинули 4 людини, 60 отримали поранення, серед них 4 дітей. 9 вересня в Чорному морі атаковано вантажне судно: загинули 2 члени екіпажу. 12 вересня масована ракетно-дронова атака поранила 37 людей в Одесі та 11 у Чорноморську.
🔺 У Житомирській області загинули 2 людини, 1 отримала поранення. 12 вересня Звягель обстрілювали цілий день, виникли пожежі на двох АЗС і в магазині.

💔 Загальна тенденція зберігається. Росія продовжує масштабні атаки по цивільних і критичній інфраструктурі. Карети швидкої допомоги, торговельний центр, пасажирський потяг і вантажне судно, уражені лише за один тиждень, – це системна кампанія проти об'єктів, захищених міжнародним гуманітарним правом.

🗞️ TDC у медіа | 13 мільйонів книжок за літо: чому українське слово стало ціллю для російських ракетБогдана Бацко, проєк...
11/09/2026

🗞️ TDC у медіа | 13 мільйонів книжок за літо: чому українське слово стало ціллю для російських ракет

Богдана Бацко, проєктна асистентка Програми співпраці з Іспанією та Латинською Америкою Центру трансатлантичного діалогу (TDC), опублікувала статтю в чилійському виданні La Tercera про війну Росії проти української культури.

Ключові тези:
🔹 Удар 28 серпня спалив понад 60 000 книг від більш ніж десяти українських видавництв, що зберігалися в одному складі, — це цілеспрямований наступ на українське слово, замаскований під атаку на військові цілі.
🔹 Масштаб безпрецедентний. Лише за літо 2026 року російські атаки знищили близько 13 мільйонів книг, зокрема сотні тисяч шкільних підручників, а збитки перевищили $20 мільйонів, за даними Української асоціації видавців.
🔹 Атаки на видавництва — це атаки на ідентичність і суверенітет. В екзистенційній війні українські видавці виконують культурну функцію держави: підтримують національну ідентичність і друкують книги, які були заборонені чи витіснені за російської імперської та радянської влади.
🔹 Після того як м'яка сила зазнала поразки, Росія перейшла до фізичного знищення. Російський культурний та економічний вплив домінував на українських полицях навіть після 1991 року — тепер, коли українська культура процвітає самостійно, Росія знищує те, що більше не може контролювати.
🔹 Відповідальність має стати законом, а не лише етикою. Доки відповідальність за знищення культури залишається етичним поняттям, а не правовою нормою з реальними механізмами примусу, атаки триватимуть.

Головний висновок: знищення книг — це не побічний ефект війни, а окремий фронт. Росія цілить в українську мову, пам'ять та ідентичність, і без правового механізму відповідальності світ ризикує нормалізувати цей злочин.

📖 Читайте повну статтю за посиланням у коментарях.

Якщо ви хочете отримувати експертні коментарі від нашої команди, звертайтеся за адресою: [email protected].
#Україна #Культура #Видавництво #Росія

📊 Нова інфографіка | До 20 годин на добу без світла, газ нижче критичного мінімуму: якою буде зима України під російськи...
10/09/2026

📊 Нова інфографіка | До 20 годин на добу без світла, газ нижче критичного мінімуму: якою буде зима України під російськими ударами

Нова інфографіка TDC показує масштаб російської кампанії проти цивільної логістики та енергетики, а також стан готовності України до зими. Ключові цифри: 25+ ударів по складській інфраструктурі від початку 2026 року, 10+ ГВт генерації виведено з ладу, запаси газу — 12,5 млрд м³ проти критичного мінімуму 13,2 млрд м³, а 54% житлових будинків не готуються до відключень.

Хочете отримувати інфографіки TDC раніше, ніж вони з'являються у соцмережах? Підписуйтеся на оновлення на нашому сайті – підписники отримують нові матеріали завчасно.

🔗 Переглянути повну інфографіку можна за посиланням у коментарях.

📘 Аналітика | Антиімперіалізм Латинської Америки народився з реальних інтервенцій США, а Москва тепер використовує його,...
10/09/2026

📘 Аналітика | Антиімперіалізм Латинської Америки народився з реальних інтервенцій США, а Москва тепер використовує його, щоб виправдати власну імперію

🔎 Нове дослідження TDC «Ідеологія та наративи:
як політичні течії в Латинській Америці формують сприйняття російської війни проти України» авторства Ісадори М. Пісарро Гонсалес, Пабло Себастьяна Амази Кастро та Рехіни Перес Карденас аналізує, чому регіон відповів на вторгнення не як єдиний блок, а трьома окремими групами: відкрита підтримка (Куба, Нікарагуа, Венесуела, Болівія), засудження без санкцій (Аргентина, Чилі, Колумбія, Уругвай, Перу) та «активний нейтралітет» (Мексика, Бразилія).

🔑 Головний висновок: російська дезінформація не створила латиноамериканський антиімперіалізм. Вона його експлуатувала. Та сама історична пам'ять, що живить законну недовіру до Вашингтона — операція «Кондор», ембарго проти Куби, «контрас» — тепер переосмислюється, щоб подати імперське вторгнення як антиімперський опір.

📍 Кілька висновків, які прорізають шум:
• «Активний нейтралітет» Бразилії та Мексики створює асиметричну еквівалентність, яка розмиває відповідальність між агресором і жертвою, навіть коли обидві країни формально засуджують вторгнення в ООН.
• Меседж RT en Español у регіоні не є проросійським. Він антиамериканський, що робить його зрозумілим для всього політичного спектра незалежно від симпатій до Москви.
• Дослідження розвінчує ототожнення СРСР і Росії: путінська Росія — це олігархічний капіталізм, націоналістичний і консервативний, тобто структурний розрив із соціалістичним проєктом, а не його продовження.
Стратегічний наслідок: захист суверенітету, який є основою латиноамериканської дипломатичної традиції, має бути послідовним. Інакше прагнення автономії перетворюється на риторичний аргумент, що терпить порушення з боку нових агресорів на світовій арені.

🖇 Читайте повний текст дослідження за посиланням у коментарях.

✍️ TDC шукає стажерів до Відділу досліджень. Якщо ви студент/ка 3–4 курсу бакалаврату або магістратури та хочете отримати менторство з написання аналітики з можливістю публікації — надсилайте CV та короткий мотиваційний лист на [email protected].

#Україна #ЛатинськаАмерика

📘 Нове дослідження | Пастка одностайності: чи здатний ЄС реформуватися без консервації «другосортного членства» для Укра...
09/09/2026

📘 Нове дослідження | Пастка одностайності: чи здатний ЄС реформуватися без консервації «другосортного членства» для України?

Цього разу ми змінили підхід до дослідження: замість аналізу розширення лише з погляду Києва чи суто крізь призму внутрішніх процедур Брюсселя, ми синхронізували обидві оптики. Звіт підготовлено одночасно українською та англійською мовами – як єдину аналітичну рамку для політичного діалогу між українськими decision-makers та європейськими партнерами.

У новому дослідженні, підготовленому експертами Центру трансатлантичного діалогу (TDC) Marianna Fakhurdinova, Єгором Ткачуком та Максимом Молотаєм у партнерстві з Центром міжнародної безпеки за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, проаналізовано сценарії інституційної реформи ЄС, формати «Європи різних швидкостей» та межі європейської безпекової інтеграції.

Ключові висновки:
🔹 Системний перехід до кваліфікованої більшості (QMV) через зміну установчих договорів ЄС наразі не має консенсусу; реалістичним компромісом є застосування QMV виключно на проміжних етапах переговорів через точкову зміну переговорної рамки.
🔹 Збереження принципу одностайності на технічних етапах вступу дає окремим державам можливість штучно гальмувати процес та вепонізувати двосторонні історичні чи політичні претензії.
🔹 Концепції поступового вступу чи «асоційованого членства» несуть високий стратегічний ризик: закріпити за Україною статус учасника з обмеженими правами та послабити інтерес столиць до повноправного розширення.
🔹 Модель «Європи різних швидкостей» через посилену співпрацю відкриває прямий шлях до включення України в оборонну архітектуру (зокрема у співпрацю з групою «Е6») значно раніше за завершення загальної бюрократичної процедури вступу.
🔹 Стаття 42(7) Договору про ЄС юридично сильніша за статтю 5 НАТО, проте позбавлена операційних механізмів реагування: вона залишається комплементарним інструментом і не замінить конвенційну та ядерну парасольку Альянсу.

Спроби підмінити повноцінне членство половинчастими статусами руйнують взаємну довіру. Реальна інтеграція України вже зараз спирається на її оборонну спроможність, яка робить Київ незамінним учасником європейської безпеки ще до формального завершення переговорів.

Повний текст дослідження доступний на сайті обома мовами (українською та англійською).

🔗 Читайте повний текст дослідження за посиланнями.
🇺🇦 Українською: https://lnk.ua/xRoW28q8F
🇬🇧 Англійською: https://lnk.ua/tKRSL2WGH

Що всередині тижневого брифінгу? Ключові події, які не варто пропускати ⬇️Цього тижня ми зібрали найважливіші військові,...
07/09/2026

Що всередині тижневого брифінгу? Ключові події, які не варто пропускати ⬇️

Цього тижня ми зібрали найважливіші військові, політичні та гуманітарні тренди в Україні: від стійкого наступального тиску РФ і майже щоденних масованих дронових та ракетних атак до нової підтримки партнерів у сфері ППО та оборонного виробництва.

🌐 Міжнародна ситуація
▪️ Франція, Німеччина та Велика Британія розробляють альтернативний формат переговорів, щоб гарантувати роль Європи в будь-якому врегулюванні та знизити ризик сепаратних домовленостей між США і РФ.
▪️ ЄС закликав держави-члени надати Україні ракети Patriot із національних запасів і працює над прискоренням спільних закупівель через програму SAFE.
▪️ Німеччина підтримує серійне виробництво далекобійних ударних БпЛА для України: планується понад 5 000 дронів за контрактом близько €300 млн із графіком до середини 2027 року.
▪️ Фінляндія виділила €28,5 млн на фінансування та розгортання електростанцій, а Німеччина передала ДСНС роботизовані комплекси для гасіння пожеж вартістю €5,7 млн – це посилює готовність до зими та спроможність реагування на надзвичайні ситуації.

📍 Ситуація на фронті
▪️ Інтенсивність боїв залишалася дуже високою: 1 560 зіткнень за 7 днів (понад 200 на добу). Основний наземний тиск РФ зосереджувався на Покровському та Костянтинівському напрямках без вирішального прориву.
▪️ Україна продовжила системні удари по воєнних спроможностях РФ: пунктах управління БпЛА, засобах ППО, складах і логістичних вузлах, щоб знизити здатність противника підтримувати фронтові штурми та масовані удари.

⚠️ Обстріли та удари
▪️ РФ зберігала майже щоденний темп масованих дронових і ракетних атак. У нічних атаках 30 серпня – 5 вересня ППО знешкоджувала приблизно 96–199 цілей за ніч, удари фіксувалися на 11–28 локаціях, серед основних напрямків – Одеса та Київ.
▪️ Вплив на цивільних тривав у кількох регіонах: удари пошкоджували житлові райони та критичну інфраструктуру.
▪️ Повний брифінг містить детальний щоденний розподіл типів ударів і регіональний розподіл руйнувань та жертв.

🕊 Гуманітарна ситуація
▪️ В окупованих Олешках (Херсонська область) поглиблюється гуманітарна ізоляція: мешканці стикаються з гострою нестачею їжі та ліків, мінімальним регулярним постачанням і обмеженим доступом до медичної допомоги.
▪️ Росія продовжує бити по цивільній та аварійно-рятувальній спроможності, зокрема по медичних закладах і рятувальниках; цивільна інфраструктура залишається повторюваною ціллю.
▪️ На Донеччині, за даними влади, близько 70 900 цивільних досі перебувають у зонах активних бойових дій, зокрема понад 3 600 дітей – це вказує на масштаб вразливості та потреб в евакуації.
▪️ Удари по енергетиці та логістиці порушують відновлення й ланцюги постачання: пошкоджено склади з гуманітарними медичними запасами, а також залізничну інфраструктуру, критичну для евакуації та загальнонаціональних маршрутів доставки.

🔗 Читайте повний брифінг за посиланням у коментарях.
🇺🇦 Повний брифінг за 30 серпня – 5 вересня 2026:
🇬🇧 Англійською 🔗 https://lnk.ua/g5tJo7e3o
🇪🇸 Іспанською 🔗 https://lnk.ua/EqD16oEYd
🇩🇪 Німецькою 🔗 https://lnk.ua/L7bpheyXE
🇨🇳 Китайською (спрощеною) 🔗 https://lnk.ua/v6kfK7WxV
🇹🇼 Китайською (традиційною) 🔗 https://lnk.ua/Y8xcHxE0z

😔 Протягом тижня Росія зберігала майже щоденний темп атак ракетами та дронами по Україні. Найсмертоноснішою стала ніч на...
07/09/2026

😔 Протягом тижня Росія зберігала майже щоденний темп атак ракетами та дронами по Україні.

Найсмертоноснішою стала ніч на 1 вересня, коли масований комбінований удар по Києву та Борисполю забрав життя 12 людей, серед них 6 залізничників на об'єктах «Укрзалізниці» в Дарницькому районі.

🔺 У Херсонській області щоденні авіаудари, атаки дронами та артилерійські обстріли спричинили 12 загиблих і 113 поранених, серед них 3 дітей. Пошкоджено 34 багатоповерхівки та 68 приватних будинків, а також пункт видачі гуманітарної допомоги, стільникові вежі та транспорт.
🔺 У Дніпропетровській області загинули 12 людей, 60 отримали поранення, зокрема дитина. 4 вересня двоє поліцейських загинули під час документування наслідків попередньої атаки. 5 вересня загинули щонайменше 5 людей, зокрема внаслідок удару по промисловому підприємству в Кам'янському.
🔺 У Києві та Київській області загинули 12 людей, 53 отримали поранення. У ніч на 1 вересня балістичний удар по об'єктах «Укрзалізниці» в Дарницькому районі забрав життя 7 людей, серед них 6 залізничників. 2 вересня в Шевченківському районі частково зруйновано 6-поверховий житловий будинок, 11 людей поранено.
🔺 В Одеській області загинула 1 людина, 38 отримали поранення, серед них 4 дітей. Під ударами були Одеська ТЕЦ, пункт пропуску «Орлівка» та термінали «Нової пошти». 2 – 3 вересня удари по Одесі поранили 25 людей, серед них 4 дітей.
🔺 У Запорізькій області загинули 3 людини, 18 отримали поранення. 1 вересня атака дронами по Кушугуму забрала життя 2 людей і поранила 5. Запоріжжя зазнавало повторюваних ударів упродовж тижня.
🔺 У Донецькій області загинули 2 людини, 9 отримали поранення. 30 серпня дві авіабомби вдарили по Билбасівці: загинули 2 людини, серед них дитина.
🔺 У Миколаївській області загинула 1 людина, 6 отримали поранення. 5 вересня дрон Shahed-238 влучив у вантажівку в Галицинівській громаді: водій загинув.
🔺 У Харківській області постраждали 12 людей, серед них 2 дітей. 3 вересня ракетний удар по Печенігах поранив 10 людей, серед них 2 дітей.

💔 Загальна тенденція зберігається. Росія продовжує масштабні атаки по цивільних і критичній інфраструктурі. Залізничники, поліцейські, які документували наслідки попередніх ударів, і теплоелектростанція, уражені лише за один тиждень, – це системна кампанія проти тих, хто забезпечує базове функціонування держави, та проти об'єктів, захищених міжнародним гуманітарним правом.

03/09/2026

UA / ENG (below)

⚙️ Чи відмовиться Європейський Союз від права вето на користь кваліфікованої більшості? 🚪 Що таке модель «Європи різних швидкостей» і які перспективи вона відкриває? ☢️ Чи може ядерна зброя Франції стати інструментом стримування для всієї Європи? Дізнавайтеся про це в аналітичному матеріалі Маріанни Фахурдінової, Єгора Ткачука та Максима Молотая, експертів Центр трансатлантичного діалогу / Transatlantic Dialogue Center⬇️

📖🎧 Читати і слухати тут: https://analytics.intsecurity.org/future-of-the-european_union_ua/

📌 Матеріал підготовлений у рамках проєкту "Посилення аналітичних спроможностей прийняття рішень у сфері зовнішньої політики за допомогою громадянського суспільства", який реалізується Центром міжнародної безпеки у партнерстві з українським експертним середовищем за підтримки Konrad Adenauer Stiftung Ukraine.

***

⚙️ Will the European Union give up the veto in favor of qualified majority voting? 🚪 What is the "multi-speed Europe" model and what prospects does it open? ☢️ Can France's nuclear weapons become a deterrent for the whole of Europe? Find out in the analysis by Marianna Fakhurdinova, Yehor Tkachuk and Maksym Molotai, experts at the Transatlantic Dialogue Center ⬇️

📖🎧 Read or listen to the analysis here: https://analytics.intsecurity.org/en/future-of-the-european-union-en/

📌 The publication is prepared under the project "Strengthening the Analytical Capabilities of Foreign Policy Decision-Making with Civil Society" of the Centre for International Security in partnership with the Ukrainian expert community with the support of Konrad Adenauer Stiftung Ukraine.

🗞️ TDC у медіа | Війна України визначить, чи міжнародне право ще має значення, чи сила залишиться єдиним аргументомОлекс...
02/09/2026

🗞️ TDC у медіа | Війна України визначить, чи міжнародне право ще має значення, чи сила залишиться єдиним аргументом

Олександр Сливчук, координатор Програми співпраці з Іспанією та Латинською Америкою Центру трансатлантичного діалогу (TDC), опублікував колонку в El Independiente до 35-ї річниці незалежності України.

Ключові тези:
🔹 Результат війни в Україні — це питання безпеки для всього континенту, а не лише для Східної Європи. Він створить прецедент: чи зберігає міжнародне право цінність, чи сила стає єдиним аргументом у міжнародних відносинах.

🔹 Територіальні поступки не зупиняють агресію. Кожна поступка агресору історично відкладала наступний удар, а не запобігала йому. «Територіальний компроміс» не вирішує проблему Росії, яка не відмовилася від мети повністю контролювати Україну.

🔹 Вторгнення — це імперський реваншизм, а не прикордонна суперечка. У липні 2021 року Путін опублікував статтю, в якій заперечував право України на існування як окремої держави. Росія так і не навчилася співіснувати з сусідами на умовах мирної співпраці.

🔹 Незалежність 1991 року була продовженням, а не новим початком. Понад сімдесят років радянської влади в Європі функціонував український уряд в екзилі, а 1992 року його останній президент формально передав символи влади новообраному Леоніду Кравчуку.

Перемога чи поразка України визначить, чи зберігає міжнародне право силу як інструмент стримування агресії, чи сила повертається сила як єдиний аргумент у міжнародних відносинах. Це прецедент, який впливатиме на європейську архітектуру безпеки на десятиліття вперед.

📖 Читайте повну статтю за посиланням у коментарях.

🗞️ TDC у медіа | Україна веде ту саму війну за незалежність, що й століття тому. Мотиви Росії не змінилися.Олександр Сли...
01/09/2026

🗞️ TDC у медіа | Україна веде ту саму війну за незалежність, що й століття тому. Мотиви Росії не змінилися.

Олександр Сливчук, координатор Програми співпраці з Іспанією та Латинською Америкою Центру трансатлантичного діалогу (TDC), взяв участь в ефірі Actualidad Radio (Флорида, США). Тема розмови: День Незалежності України, неможливість територіальних поступок і сценарії завершення війни.

Ключові тези:
🔹 День Незалежності перетворився для українців на особливе свято, бо війна повернула йому первісний зміст. Як зазначив Сливчук: «Нинішні історики називають це війною за незалежність України, тому що мотиви Росії не змінилися».
🔹 Територіальні поступки неможливі: «Ніхто в Україні не підпише жодної мирної угоди з територіальними поступками. Це самогубство для держави. Росія прийде знову, щоб з'їсти більше шматків території». Здача Донецької області лише посилить апетити РФ.
🔹 Унікальна роль США: «Сполучені Штати є єдиною державою разом з Китаєм, яка може впливати на Кремль санкціями та тиском. Ні Україна, ні Європа не можуть замінити озброєння, як-от ракети Patriot. Це 100% залежність».
🔹 Щодо президента Зеленського: існує загальний консенсус, що він залишається президентом під час війни, більшість задоволена його роботою, хоча сам він, за спостереженням Сливчука, дуже втомився.
🔹 Два сценарії завершення війни: замороження конфлікту вздовж лінії фронту або колапс режиму Путіна зсередини, де невдоволення в Росії зростає щодня. Росія не шукає миру, вона прагне продовжувати окупацію українських територій.

Головний висновок: війна не завершиться територіальним компромісом, бо такий компроміс не зупиняє агресора, а лише відкладає наступний удар. Справжнє завершення можливе або через стійке стримування, або через внутрішній колапс путінського режиму.

📺 Дивіться повне інтерв'ю за посиланням у коментарях.

#Україна #Незалежність #Безпека #США

Address

вУлица Інститутська, буд. 20/8
Kyiv
01021

Opening Hours

Monday 10:00 - 19:00
Tuesday 10:00 - 19:00
Wednesday 10:00 - 19:00
Thursday 10:00 - 19:00
Friday 10:00 - 19:00
Saturday 10:00 - 19:00
Sunday 10:00 - 19:00

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Центр трансатлантичного діалогу / Transatlantic Dialogue Center posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Центр трансатлантичного діалогу / Transatlantic Dialogue Center:

Shortcuts

Share