Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy

Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy Аналітичний центр. Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою.

Центр економічної стратегії (ЦЕС) – неурядовий дослідницький центр з питань економічної політики, заснований у травні 2015 року. Завдання ЦЕС – підтримка реформ в Україні з метою досягнення стійкого економічного зростання. ЦЕС здійснює незалежний аналіз найбільш важливих аспектів державної політики, а також працює над посиленням громадської підтримки реформ.

Закон про оподаткування цифрових платформ 一 це не про Temu та AliExpressДнями Рада ухвалила закон про оподаткування цифр...
11/06/2026

Закон про оподаткування цифрових платформ 一 це не про Temu та AliExpress

Днями Рада ухвалила закон про оподаткування цифрових платформ. Він передбачає, що такі сервіси та маркетплейси як OLX, Rozetka, Glovo, Kabanchik, різні оператори таксі стануть податковими агентами і сплачуватимуть податки за користувачів, які отримують прибутки з цих платформ.

До слова, OnlyFans теж сюди входить. Нагадаємо, Рада досі не підтримала декриміналізацію порно. Тобто податкова отримуватиме інформацію про такі доходи, податки мають платити, а діяльність то кримінальна.

Temu та AliExpress, які деякі телеграм-канали вже встигли прив'язати до цього закону, до нього не мають стосунку. Про них йдеться в іншому законопроєкті — щодо оподаткування міжнародних посилок вартістю до €150, який ще не ухвалили.

Закон про оподаткування цифрових платформ почне діяти з 2027 року. То що зміниться? (з допису нашого економіста Богдан Слуцький)

1. Про продаж вживаних речей офіційно без податків

Людина зможе продавати вживані речі через платформи без податків у межах €2000 на рік. Це понад 100 тис. грн.

Після цього порогу діятиме ставка 10%. Загальне податкове навантаження 23% застосовуватиметься лише після 7,2 млн грн доходу.

Для порівняння: за чинним Податковим кодексом ставка 23% фактично виникає з першої гривні.

2. Легальні доходи для тих, хто надає послуги через платформи

Кур’єри, таксисти та інші, які заробляють через цифрові платформи, зможуть платити 10% від доходу і працювати офіційно.

3. Крок до легалізації ринку оренди

До другого читання додали норму про зниження ставки податку до 10% для доходів від здачі нерухомості в оренду.

Ринок оренди в Україні значною мірою працює в тіні. Нижча і зрозуміла ставка створює більше шансів, що люди почнуть декларувати такі доходи.

Закон про цифрові платформи 一 це частинах наших зобовязань перед європейськими партнерами. Але це також передусім потрібно Україні, щоб зменшити тінь в економіці.

👉 Детальніше про це також писали у нашому тіньовому звіті (посилання в коментарях).

11/06/2026

Записали подкаст «Що з економікою?» з віцепрезидентом із освіти Київської школи економіки Єгором Стадним

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🇪🇺 ЄС зобов’яже роботодавців зазначати зарплати у вакансіяхВ ЄС починають діяти нові правила щодо прозорості оплати прац...
10/06/2026

🇪🇺 ЄС зобов’яже роботодавців зазначати зарплати у вакансіях

В ЄС починають діяти нові правила щодо прозорості оплати праці.

Роботодавці повинні будуть:

▪️ інформувати кандидатів про початкову заробітну плату / діапазон оплати праці у вакансіях або до початку співбесіди. При цьому не можна буде запитувати шукачів роботи про їхню попередню зарплату;

▪️ на запит надавати інформацію про середній рівень зарплати для працівників які виконують подібну роботу із розподілом за статтю;

▪️ публікувати інформацію про розрив в оплаті праці між жінками та чоловіками (для компаній, які мають щонайменше 100 працівників);

Перед вступом до ЄС Україна також буде зобов’язана імплементувати ці правила.

❓ Як вважаєте, чи було би це корисно?

10/06/2026

Якісна вища освіта в Україні може стати приводом для повернення молоді.

Про це детальніше у нашому подкасті «Що з економікою» з Єгором Стадним, віцепрезидентом з освіти у .ua

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

09/06/2026

Чи дійсно бізнесу неможливо отримати кредит?

У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо про механізми розподілу ризиків (de-risking), які допомагають банкам активніше кредитувати бізнес, а підприємцям — залучати фінансування для розвитку, відновлення та інвестицій.

Гостя випуску — Юлія Вітка, голова управління з бізнес-взаємодії з міжнародними та державними програмами ПриватБанку.

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Приватний капітал повернувся в Україну — але не новий, а той, який вже тут бувЗасновник Dragon Capital і голова наглядов...
09/06/2026

Приватний капітал повернувся в Україну — але не новий, а той, який вже тут був

Засновник Dragon Capital і голова наглядової ради ЦЕС Томаш Фіала на Щорічній конференції ЄБРР у Ризі розповів про те, що заважає новим інвесторам зайти в Україну.

Переказуємо головні тези:

▪️ До ризиків звикли, але не подолали їх. Лінія фронту, яка майже не рухалась протягом останніх місяців, — позитивний сигнал. Але ракетні та дронові удари лишаються щоденною реальністю.

▪️ Попит на воєнне страхування перевищує пропозицію. Інструмент існує, але не в тих обсягах, які потрібні ринку. Без масштабування цього механізму залучення нового іноземного капіталу залишається вузьким місцем.

«Ми нещодавно застрахували наші нові інвестиції в електрогенерацію, які запустили рік тому. Вартість становить 6% річних, тож це чимала сума. Зазвичай ми страхуємо близько третини капітальних витрат, а інвестиції, які ми робимо, географічно розташовані переважно на заході України та розподілені таким чином, щоб мінімізувати ризики ураження», — пояснює Фіала.

▪️ Верховенство права — ключова проблема після безпеки. Щорічні опитування інвесторів дають незмінну відповідь: суди. Антикорупційна інфраструктура — НАБУ, САП, БЕБ — вже демонструє результати. Але питання до якості правозастосування лишаються відкритими.

▪️ Регульовані тарифи блокують інвестиції в інфраструктуру. Ціни на електроенергію, газ, тепло, воду — досі адміністративно занижені й відірвані від ринку. Це не лише відлякує інвесторів, а й створює стимули для зловживань.

▪️ Дерегуляція в енергетиці вже дає результат. Після знищення 75% генерації держава була змушена відкрити сектор для приватного капіталу. Завдяки цьому нові потужності вдалося запустити менш ніж за 12 місяців — строки, нетипові навіть для мирного часу.

Послухати подію в записі можна за посиланням в коментарях.

⚡️Оголошуємо тендер на проведення соціологічного опитування українських підприємствШукаємо організацію (компанію, ФОП), ...
09/06/2026

⚡️Оголошуємо тендер на проведення соціологічного опитування українських підприємств

Шукаємо організацію (компанію, ФОП), яка буде надавати послуги з проведення соціологічного опитування українських підприємств щодо доступу до фінансових інструментів для підтримки зростання економіки України в рамках проєкту «Програма економічного відновлення України».

Для участі у тендері необхідно подати:

▪️цінову пропозицію;
▪️інформацію про релевантний досвід;
▪️лист зацікавленості;
▪️копію свідоцтва про державну реєстрацію юр. особи або ФОП / виписку з ЄДР;
▪️копію свідоцтва про сплату єдиного податку або витяги з реєстрів платників (за наявності);
▪️ інші документи, що підтверджують конкурентні переваги.

Термін подання документів – 18:00, 15 червня 2026 року

Усі деталі та контакти шукайте за посиланням: https://ces.org.ua/tender-for-services-to-conduct-sociological-survey-of-ukrainian-enterprises/

⬇️ У травні інфляція трохи сповільнилась до 8,2% рік-до-року За місяць ціни зросли на 0,9% порівняно з квітнем. Ціни на ...
09/06/2026

⬇️ У травні інфляція трохи сповільнилась до 8,2% рік-до-року

За місяць ціни зросли на 0,9% порівняно з квітнем.

Ціни на пальне (+38,7% рік-до-року) і далі впливатимуть на зростання інфляції. Водночас новий врожай її стримуватиме 一 зважаючи на вищі ціни на овочі і фрукти, які були минулоріч.

За останній місяць фрукти подорожчали найбільше 一 на 11,1%, зокрема через свіжу полуницю в продажі.

Також зросли ціни на хліб, соняшникову олію, макарони, рибу та рибні продукти, безалкогольні напої, яловичину й цукор — на 1,2–6,4%.

🥚 Подешевшали яйця на 15,3%. Ціни знизилися також на овочі, молоко, свинину, масло та сало — на 0,2–1,7%.

🚗 Ціни на транспорт зросли на 0,7% через подорожчання проїзду в автомобільному пасажирському транспорті (+2,7%) та пального й мастил (+0,6%).

Графік: Трекер економіки.

Зеленський просив в Урсули фон дер Ляєн гроші на безкоштовне харчування школярів 一 Наталія ПіпаДо жовтня 2024 року безоп...
09/06/2026

Зеленський просив в Урсули фон дер Ляєн гроші на безкоштовне харчування школярів 一 Наталія Піпа

До жовтня 2024 року безоплатне гаряче харчування в школах отримували переважно діти пільгових категорій. Фінансування покривалося коштом місцевих бюджетів.

Але з жовтня 2024-го вже підключилась держава: уряд запровадив безоплатне харчування для учнів 1–4 класів, виділивши 2 млрд грн з державного бюджету у формі субвенції місцевим громадам. Тобто модель стала змішаною: 1,5 млн дітей харчувалися за кошти державної субвенції, ще близько 500 тис. — за рахунок місцевих бюджетів для пільгових категорій.

У 2024 році обсяг субвенції становив 2 млрд грн, у 2025-му — 7 млрд грн, а в держбюджеті на 2026 рік закладено 14,4 млрд грн.

На презентації нашого дослідження секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа поставила під сумнів як доцільність, так і можливість реалізації програми в нинішньому вигляді.

«Гроші на харчування Володимир Зеленський особисто просив Урсулу фон дер Ляєн. З якою метою це робилося — чи для того, щоб пані Олена Зеленська могла реалізувати ініціативу, чи для того, щоб певні підрядники могли заробити кошти, — мені зараз важко стверджувати. Проте очевидно, що ці гроші неможливо ефективно використати на організацію харчування, особливо для учнів старших класів.

(...) Я все ж сподіваюся, що ці кошти буде перенаправлено на інші програми. Це можуть бути доплати вчителям або освітні субвенції. Адже навіть наявні субвенції ми використовуємо не повністю — інколи лише на 50%.

Я від самого початку говорила, що цю програму технічно неможливо реалізувати. Тому для мене залишається загадкою, яким чином Офіс Президента та Міністерство освіти планують звітувати про її виконання перед Європейським Союзом і особисто перед Урсулою фон дер Ляєн. Наразі я намагаюся дізнатися більше, але про такі речі сьогодні можна довідатися переважно неофіційно», 一 пояснює Наталія Піпа.

У нашому дослідженні ми також визначили чотири ключових проблеми цієї програми:

▪️ Низька адресність підтримки.Частина сімей здатна самостійно забезпечити харчування дітей, а частина учнів фактично не споживає шкільні обіди (через різні вподобання або інші причини).

▪️ Ризики неефективних закупівель. Бюджетна програма передбачає надання коштів громадам та школам для закупівлі продуктів, що може створювати поле для зловживань (завищені ціни на продукцію, обмежена конкуренція).

▪️ Інфраструктурні обмеження. Різке збільшення кількості отримувачів (з близько 1,6 млн до понад 3 млн учнів) створює значне навантаження на шкільну інфраструктуру.

▪️ Непослідовність політики. Універсальне безкоштовне харчування для учнів середньої освіти не узгоджується з підходом в дошкільній освіті, де за харчування дітей платять батьки та частково місцеві громади.

Для порівняння: 14,4 млрд грн вистачило б на виконання норми (три мінімальних зарплати) для понад 46 тис. учителів протягом року.

🔗 Більше про це говорили на презентації нашого дослідження та обговоренні з експертами. Посилання в коментарях.

🏫 Скорочення шкіл 一 неминуче, питання в тому, як зробити це справедливоМинулого тижня ми представили наше дослідження пр...
08/06/2026

🏫 Скорочення шкіл 一 неминуче, питання в тому, як зробити це справедливо

Минулого тижня ми представили наше дослідження про фінансування освіти в Україні.

Після 2022 року кількість дітей шкільного віку на підконтрольній території різко зменшилася. Біля 1 млн дітей шкільного віку зараз за кордоном (не враховуючи території РБ та РФ). Ще біля 300 тисяч на тимчасового окупованих територіях (за виключенням Автономної Республіки Крим).

У 2023 році народилося на 30% менше дітей, ніж у 2022. Дітей шкільного віку поменшало на 25%, а школярів – на 15% 一 це пояснюється дистанційним навчанням.

При цьому кількість учнів скоротилася пропорційно кількості вчителів та шкіл.

Сьогодні понад 60% українських шкіл розташовані в сільській місцевості, хоча там навчається лише близько третини учнів. Через невелику кількість дітей такі заклади часто не можуть забезпечити належну матеріальну базу, конкурентні зарплати вчителям чи викладання всіх предметів на належному рівні.

Тож оптимізація шкіл неминуча. Але як це зробити правильно?

«Оптимізація шкіл залишається складним викликом для громад. Вони здебільшого змушені самостійно ухвалювати рішення щодо реорганізації чи укрупнення шкіл, хоча не завжди мають для цього достатньо досвіду, експертизи та ресурсів. Саме тому громадам потрібна системна державна підтримка — як організаційна й адміністративна, так і методична, щоб цей процес був більш виваженим та ефективним.

Не менш важливим є й комунікаційний аспект. Держава має активніше пояснювати суспільству причини оптимізації та її потенційні переваги для якості освіти. Адже спротив таким змінам часто виникає через брак інформації та нерозуміння їхньої необхідності, а якісна комунікація традиційно трошки провисає», 一 пояснює Iryna Ippolitova.

Освітня експертка та співзасновниця ГО «Смарт Освіта» Іванна Коберник додає, що укрупнення шкіл можливе лише за умови створення безпечної та якісної інфраструктури.

«У нас насправді зараз питання не тільки того, щоб створити велику школу. Ще має бути укриття, ще має бути нормальна дорога для того, щоб довозити учнів, і ще мають бути шкільні автобуси», 一 додає Іванна Коберник.

👉 Подивитися подію або прочитати дослідження можна за посиланням: https://ces.org.ua/education_2026/

Address

Жилянська 48, 50А, бізнес-центр «Прайм»
Kyiv
01033

Telephone

+380444927970

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy:

Shortcuts

Share

Category