Безбар'єрність, Дмитрівська 92-94, Kyiv (2026)

06/08/2026

💱 Відкрити рахунок, скористатися банкоматом, отримати консультацію або здійснити платіж – для більшості людей це звична справа. Але достатньо лише однієї перешкоди – стресу, втоми, травми, навіть невисокої сходинки – щоб ця автоматична дія стала складною або взагалі неможливою.

❓ Чи зручно пересуватися відділенням батькам із дитячим візочком?
❓ Як ідентифікувати клієнта, який має видимі травми обличчя?
❓ Чи доступні цифрові сервіси банку для всіх клієнтів – зокрема, з порушеннями зору?

Знайти відповіді на ці та багато інших питань допоможе «Безбар’єрність у сфері фінансових послуг: практичний порадник», розроблений ГО Безбар'єрність за підтримки Visa, ПриватБанк, Ощадбанк та ПУМБ у співпраці з Національний банк України.

Над змістом порадника працювала експертна група разом із командами Visa, ПриватБанку, Ощадбанку та ПУМБ.

📘 Це перша в Україні покрокова інструкція для розбудови інклюзивної фінансової інфраструктури. Її створено в межах ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів». Посібник має рекомендаційний характер і не є нормативно-правовим актом. Водночас його поява – чіткий сигнал про те, що безбар’єрність фінансових послуг поступово стає одним із критеріїв їхньої якості.

📍 Видання представили під час заходу Національного банку України «Презентація учасникам фінсектору результатів дослідження, проведеного спільно з ЄБРР та Korn Ferry в рамках Хартії фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів». Захід відбувся за участю голови Нацбанку Андрій Пишний, представників фінансового сектору та компаній – учасників спільноти «Бізнес без бар’єрів».

💬 «Цей порадник – не про абстрактні принципи. Разом із експертами з безбар’єрності та командами банків ми прагнули зробити його максимально практичним. Щодня фінустанови стикаються з десятками конкретних запитань: як забезпечити доступність цифрових сервісів, організувати простір відділення, адаптувати процеси обслуговування, вибудувати коректну комунікацію з людьми з різним життєвим досвідом і потребами. Саме тому порадник містить рекомендації, приклади рішень та інструменти, якими можуть користуватися менеджери, працівники відділень і керівники банків. Ми хотіли створити документ, до якого звертатимуться щоразу, коли постає практичне питання», – наголосила Оксана Збітнєва, голова ГО «Безбар’єрність», керівниця Всеукраїнської програми ментального здоров'я Ти як?.

Посібник пояснює, як крок за кроком налаштувати банківські сервіси: від безперешкодного входу, облаштування території та внутрішніх залів – до адаптації вивісок, навігації та друкованих документів. Окрема увага – розробці сайтів і мобільних додатків, доступних для абсолютно всіх користувачів.
Також у гайді розібрано складні ситуації, з якими працівники фінустанов найчастіше стикаються у своїй роботі, та наведено рекомендації щодо коректних дій у кожному випадку.

🤝 Під час презентації учасники обговорили, як безбар’єрні рішення вже працюють на практиці, які виклики виникають під час їхнього впровадження та чому доступність сьогодні є невід’ємною складовою якісних послуг.

Завантажити гайд «Безбар’єрність у сфері фінансових послуг: практичний порадник» можна за посиланням 📲 https://bbu.ngo/haid-bezbar-iernist-u-sferi-finansovykh-posluh

💼 «Бізнес без бар’єрів» – спільнота компаній, об’єднаних навколо ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів».

#безбарєрність
#бізнесбезбарєрів

03/08/2026

🧠 Люди з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю (РДУГ) можуть по-різному сприймати інформацію, реагувати на навантаження, планувати час або утримувати увагу. Їм можуть бути властиві ілюзія ресурсу та великої кількості енергії, часті запізнення та перебивання співрозмовника; вони можуть бути прямолінійними та імпульсивними. Такі ознаки не про лінощі чи невихованість – це стан, який впливає на повсякденний досвід людини.

Але будьте уважні. Не варто, помітивши схожі симптоми у себе чи у знайомих, самостійно встановлювати діагноз. Це повинен зробити спеціаліст після належного тестування.

📒 Про коректну взаємодію з дітьми й дорослими з розладом дефіциту уваги та гіперактивності йдеться у «Довіднику безбар’єрності» 🔗 https://bf.in.ua/ethics/liudyna-dytyna-z-rozladom-defitsytu-uvahy-ta-hiperaktyvnistiu-rduh. У ньому зібрані поради, які краще допоможуть зрозуміти людину з РДУГ і налагодити спілкування.

Ось кілька з них 👇🏻

📍 Не поспішайте з висновками. Неуважність, імпульсивність, труднощі з концентрацією чи запізнення не означають, що людина «не старається». Звинувачення в неорганізованості лише посилюють стрес і відчуття провини, адже зазвичай люди вже знають свої індивідуальні риси.

📍 Допомагайте повертатися до фокусу м’яко. Якщо людина відволіклася або відійшла від теми, достатньо спокійного нагадування: «Давай повернемося до цього питання». Такий підхід підтримує діалог без тиску чи сорому.

📍 Поважайте індивідуальний спосіб роботи та навчання. Дорослим і дітям з РДУГ може бути легше зосереджуватися через рух, зміну активностей або нестандартний підхід до задач. Інклюзія – це адаптація середовища під потреби людини, а не вимога «поводитися як усі».

📍 Будьте уважними до перенапруження. Імпульсивні реакції або надмірна активність можуть бути пов’язані із сенсорним чи емоційним виснаженням. У такі моменти важливі спокій, зміна середовища або можливість перепочити.

📍 Не ставте особистих запитань без близького контакту. Розмови про діагноз чи вживання ліків доречні з друзями або коли людина сама готова це обговорювати. Якщо спілкування на цю тему вже було, то доречною буде пряма пропозиція: «Я знаю про твій РДУГ. Чим можу допомогти саме в цій ситуації?». Натомість загальне питання про допомогу від незнайомої особи може викликати стрес.

Діти й дорослі з РДУГ щодня витрачають багато ресурсів, щоб адаптуватися до очікувань оточення. Повага, терпіння та готовність шукати комфортний спосіб взаємодії допомагають створювати середовище, у якому людина не змушена постійно виправдовуватися.

📕 Більше про сучасну етику взаємодії – у «Довіднику безбар’єрності» https://bf.in.ua – посібнику, створеному в межах моєї ініціативи «Без бар’єрів».

#безбарєрність
#бізнесбезбарєрів

09/07/2026

ГО Безбар'єрність зібрала дайджест новин спільноти «Бізнес без бар’єрів» за червень. У традиційному щомісячному випуску:

🟠 Перший в Україні повністю безбар’єрний простір для адаптивного спорту став місцем реабілітації та тренувань
🟠 На зустрічі спільноти «Бізнес без бар’єрів» обговорили виклики та практики підтримки ментального здоров’я в компаніях
🟠 Ще три мобільні реабілітаційні модулі з’являться в громадах України
🟠 Новини компаній спільноти «Бізнес без бар’єрів»
🟠 Добірка практичних рекомендацій для піклування про ментальне здоров’я
🟠 Безбар’єрний календар

Читати дайджест можна на сайті ГО «Безбар'єрність» 📍 https://bbu.ngo/cherven-daidzhest-novyn-spilnoty-biznes-bez-bar-ieriv

💼 «Бізнес без бар’єрів» – спільнота компаній, які об’єдналися навколо ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів», спрямованої на створення рівних можливостей для всіх українців.

📸 Конференція ЛУН Місто 2026

#безбарєрність
#бізнесбезбарєрів

06/07/2026

В Одесі запрацював новий центр воєнної травми Superhumans Odesa Superhumans Center🏥

У ньому військові і цивільні, дорослі і діти, які постраждали внаслідок російської агресії, можуть безплатно скористатися послугами протезування, фізичної реабілітації, психологічної підтримки та соціальної реінтеграції.

📍 Це вже третій Superhumans після закладів Львова та Дніпра.

#безбарєрність

29/06/2026

👥 Можливість висловити свою думку та бути почутим – базова потреба кожної людини. Проте не всі ми спілкуємося виключно голосом.

Люди, які користуються альтернативними засобами комунікації (картками, жестовою мовою чи допомогою перекладачів), часто стикаються з бар’єрами там, де розмова мала б бути простою. Бо насправді етичне спілкування починається з нашої готовності слухати і чути іншими способами.

📙 Про коректну взаємодію, зокрема з людьми, які спілкуються за допомогою альтернативних засобів комунікації, розповідає «Довідник безбар’єрності» https://bf.in.ua/ethics/liudyna-iaka-spilkuietsia-za-dopomohoiu-alternatyvnykh-zasobiv-komunikatsii.

Ось кілька практичних порад, як зробити таку розмову зручною для обох 👇🏻

📍 Звертайтеся особисто до людини. Якщо ваш співрозмовник спілкується через помічника чи перекладача жестової мови, завжди дивіться і говоріть прямо до людини, а не до супроводжуючого.

📍 Артикулюйте чіткіше, а не говоріть гучніше. Деякі люди з порушеннями слуху можуть не знати жестової мови, але вміють читати по губах. Крик спотворює міміку і лише заважає розумінню. Не ховайте обличчя та не відвертайтеся вбік під час розмови.

📍 Дайте час завершити думку. Якщо у співрозмовника є труднощі з вимовою, не поспішайте. Не намагайтеся договорити фразу за людину чи виправляти її слова. Терпіння – це прояв поваги.

📍 Будьте відкритими до різної комунікації. Якщо людина показує чи викладає картки, сприймайте цю інформацію візуально. Намагайтеся зрозуміти зміст і відповідайте доступними способами: покажіть напрямок рукою або скористайтеся тими ж картками.

📍 Готуйтеся до взаємодії заздалегідь. Якщо плануєте зустріч з людиною чи дитиною, які комунікують картками або жестами, вивчіть базову інформацію. Якщо надаєте послуги – подбайте про набір карток альтернативної комунікації та візуальні соціальні історії з правилами вашого закладу на випадок кризових ситуацій.

📍 Не вдавайте, що все зрозуміли. Якщо сенс розмови втрачено, не робіть вигляд, що вам усе ясно. Краще ввічливо перепитайте чи уточніть відповідь. Якщо порозумітися зовсім не вдається – перепросіть та спокійно завершіть комунікацію.

📕 Більше про сучасну етику взаємодії у «Довіднику безбар’єрності» – посібнику, створеному в межах ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів»: https://bf.in.ua

#безбарєрність

18/06/2026

📢 У Києві стартував набір на програму професійного переходу для ветеранів та ветеранок «Твоя зміна».

Програму реалізує центр професійного навчання від Київської школи економіки KSE ProfTech за підтримки Chernovetskyi Investment Group та у партнерстві з KSE Foundation.

📝 У межах програми ветерани та ветеранки зможуть безкоштовно опанувати одну з технічних професій: зварювання, роботу з верстатами ЧПК або монтаж електроніки. Навчання проходитиме офлайн у Києві та триватиме від 1 до 6 тижнів залежно від обраного напряму.

Деталі та реєстрація: https://proftech.kse.ua/veteran-program

#безбарєрність

15/06/2026

↔️ Яка найбільша помилка українських міст у підході до безбар’єрності сьогодні?
↔️ Яких рішень у житлі та міському середовищі найбільше не вистачає людям?
↔️ Яким буде запит на безбар’єрність через 2–3 роки?

📍 Дискутували, ділилися власним досвідом та збирали наявні практики, аби точкові рішення на ринку стали системними, понад 500 учасників конференції ЛУН Місто 2026. Масштабний захід об’єднав тих, хто формує, проєктує, досліджує та висвітлює розвиток міст і житла в Україні – представників центральних органів влади, місцевого самоврядування, девелоперського бізнесу, архітектурних бюро, експертного середовища та громадського сектору.

У панельній дискусії «Безбар’єрність – досвід реалізації: ефективні рішення, нагальні потреби, проблеми і робочі способи розв’язання», присвяченій практичним аспектам створення доступного середовища, взяла участь Світлана Гнатюк, експертка ГО Безбар'єрність.

🏞️ Зокрема, Svitlana Hnatiuk роз’яснила типові помилки у підході до проєктування безбар’єрного простору. Дуже часто саме трактування концепції безбар’єрності зводиться виключно до фізичних характеристик або окремого напряму роботи. Насправді ж це одна із ознак якості міського середовища, тому важливі гармонія між елементами дизайну та практиками користувачів, виключення композиційних дисонансів і можливість використовувати простір за власним баченням.

Саме через таке звужене розуміння безбар’єрності на практиці часто з’являються окремі доступні об’єкти, тоді як цілісне безбар’єрне середовище так і не формується. Водночас навіть у великих містах надто мало доступних об’єктів. Вони здебільшого комерційно орієнтовані та локаційно розосереджені, що призводить до утворення оаз безбар’єрності – і поза ними ще більш помітною стає бар’єрність решти міста. Тож яким би гарним не здавався поодинокий проєкт нового житлового комплексу чи інноваційного парку – без узгодженості та поєднання із прилеглими міськими просторами він не забезпечить високу якість життя містян.

📋 Як зазначила під час заходу Світлана Гнатюк, наступним етапом розвитку безбар’єрності має бути перехід від проєктування окремих об’єктів до проєктування зв’язків між ними. Якщо місто є зручним для військового після поранення, для людини старшого віку, для батьків із візочком, для дитини, для людини з порушенням зору чи слуху – воно буде зручним для всіх інших. Саме тому безбар’єрність – це не про меншість, а про те, наскільки добре місто працює для кожного.

Серед поширених помилок також недостатня увага до подальшого утримання та догляду за інфраструктурою. Недостатньо просто створити елементи доступності – їх необхідно підтримувати у належному стані, контролювати цілісність та оновлювати за потреби. Наприклад, чистити пандуси від снігу та замінювати тактильні смуги, якщо взимку їх роз’їло від солі. Або перевіряти, що навіси, під якими люди можуть перечекати дощ, не руйнуються та не протікають.

👏 Також у межах конференції відзначили ініціативи, які роблять українські міста кращими для життя – лауреатів премії ЛУН Місто Awards. У номінації проєктів, що дбають про ментальне та фізичне здоров’я, добробут людей у місті, нагороду отримала мережа мобільних реабілітаційних модулів для ветеранів і цивільних. Це спільна ініціатива БФ Mindy Mindyfoundation, Координаційний центр КМУ / Mental Health UA та ГО Безбар'єрність за підтримки партнерів спільноти «Бізнес без бар’єрів»: Visa, ПриватБанк, Ощадбанк і Kernel. Масштабування проєкту відбувається у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?» за ініціативою Олена Зеленська.

У категорії проєктів, що роблять міське життя комфортнішим і безбар’єрним, було відзначено Ощадбанк за розширення своєї мережі адаптованими банкоматами з голосовим супроводом для незрячих людей.

💼 «Бізнес без бар’єрів» – спільнота компаній, які об’єдналися навколо ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів».

#безбарєрність
#бізнесбезбарєрів

11/06/2026

💤 Як роботодавцю підтримати команду після чергової безсонної ночі та допомогти їй залишатися стійкою й ефективною

💛 Як створювати травмочутливий простір для тих десятків різних досвідів, які ми переживаємо зараз

📏 Як і чим вимірювати ефективність програм підтримки ментального здоров'я на робочому місці

Пошуку відповідей на ці питання була присвячена зустріч спільноти «Бізнес без бар’єрів», що відбулася напередодні.

📈 Ці питання неможливо розглядати поза контекстом війни. Те, що ми переживаємо зараз, впливає на концентрацію, якість сну, здатність ухвалювати рішення та навіть ❗️ безпеку на робочому місці.

Для виробничих підприємств це може означати додаткові ризики травматизації, для офісних команд – втрату продуктивності, залученості та ініціативності, для керівників – зростання навантаження і ризик власного вигорання.

До прикладу: однією з головних прихованих втрат для бізнесу є презентеїзм – ситуація, коли працівник фізично присутній на роботі, але через виснаження або стрес не може працювати ефективно.

Практичними кейсами ділилися учасники спільноти, зокрема Ощадбанк, Група ДТЕК. Із рішень, які уже працюють у низці компаній: розвиток навичок самодопомоги, проведення груп підтримки, навчання менеджерів психологічним компетенціям. Особливо важлива інвестиція в ресурс керівників середньої ланки, адже саме вони найчастіше першими помічають втому, втрату концентрації чи ознаки вигорання в команді.

Дякуємо за участь у зустрічі компанії Premier Socks / Премʼєр Сокс, яка, серед іншого, розповіла про вже вимірюваний імпакт: зниження емоційної напруги в командах, менша кількість лікарняних та зменшення плинності кадрів.

Спільним резюме зустрічі стало те, що основою будь-яких рішень в компанії має бути культура піклування про ментальне здоров’я.

💬 «Турбота про ментальне здоров’я на робочому місці більше не сприймається як додаткова опція чи благодійність. Це частина стійкості організації, а тож – її майбутнього. Адже будь-які бізнес-показники, зрештою, створюють люди», – зазначила керівниця Координаційний центр КМУ / Mental Health UA, голова ГО «Безбар’єрність» Оксана Збітнєва.

Універсальних рішень не існує. Але є спільний запит бізнесу – винаходити дієві підходи, ділитися досвідом і формувати культуру, у якій підтримка людини стає нормою. Частину таких підходів зібрано у спеціальному гайді для роботодавців, доступному на платформі Ти як? 👉🏻 https://howareu.com/materials/pidtrymka-mentalnoho-zdorovia-na-robochomu-mistsi-praktychnyi-haid-dlia-robotodavtsiv

💼 «Бізнес без бар’єрів» – спільнота компаній, які об’єдналися навколо ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів», спрямованої на створення рівних можливостей для всіх українців.

#безбарєрність
#бізнесбезбарєрів

10/06/2026

ГО Безбар'єрність зібрала дайджест новин спільноти «Бізнес без бар’єрів» за травень. У традиційному щомісячному випуску:

🟠 Тиждень безбар’єрності об’єднав українців навколо культури рівних можливостей
🟠 Травень – Місяць обізнаності про ментальне здоров’я
🟠 Учасники спільноти «Бізнес без бар’єрів» підтримали комунікаційну кампанію «Ти як? Дізнавайся. Піклуйся. Звертайся»
🟠 Під час зустрічі спільноти «Бізнес без бар’єрів» презентували курс «Консультант із безбар’єрності»
🟠 Новини компаній спільноти «Бізнес без бар’єрів»
🟠 Добірка практичних рекомендацій для піклування про ментальне здоров’я
🟠 Безбар’єрний календар

Читати дайджест можна на сайті ГО «Безбар'єрність» 📍 https://bbu.ngo/traven-daidzhest-novyn-spilnoty-biznes-bez-bar-ieriv-2

💼 «Бізнес без бар’єрів» – спільнота компаній, які об’єдналися навколо ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів», спрямованої на створення рівних можливостей для всіх українців.

#безбарєрність
#бізнесбезбарєрів

05/06/2026

🫟 Хотіли колись спробувати себе у ролі ілюстратора?
А давайте просто зараз 👇

🤠 Завдання просте: намалюйте персонажа. Жодних умов для вашої уяви, обмеження тільки у часі – маєте 4 хвилини.

⏳⏳⏳⌛

😶‍🌫️ Тепер давайте подивимося разом: якого віку ваш персонаж? Якої він статі, якого кольору шкіри, з якими рисами обличчя, з якою будовою тіла? Чи відображені на малюнку інтереси людини?

Безбар'єрність – це про права кожної особистості та запобігання виключенню, про підтримку різноманіття, рівні можливості й універсальний дизайн. А стереотипи спрацьовують автоматично навіть у малюнку: достатньо звернути увагу на те, хто зазвичай стає героєм ілюстрації – і кого ми майже не бачимо.

🎨 Саме про інклюзивну ілюстрацію говорили та практикувалися у її створенні учасники воркшопу для ілюстраторів, який відбувся у межах програми XIV Міжнародного фестивалю Книжковий Арсенал. Партнерами події стали спільнота «Ілюстрактор» та громадське об’єднання Design for Ukraine.

📍 Практичний воркшоп «Інклюзивна книжкова ілюстрація» провели Світлана Гнатюк Svitlana Hnatiuk – експертка ГО Безбар'єрність, та ілюстраторка Женя Полосіна, співзасновниця студії «Сері/граф», що працює з візуальним сторітелінгом, ілюстрацією для медіа й книжок, а також документальним коміксом.

Щоб зробити ілюстрацію інклюзивною, варто дотримуватися принципів інформаційної доступності та зображувати різність. У цьому допомагають:

▪️ шрифт Брайля та великошрифтовий друк;
▪️ звуковий опис і субтитрування;
▪️ формати, придатні для зчитування програмами екранного доступу;
▪️ переклад жестовою мовою та формат легкого читання;
▪️ засоби альтернативної комунікації.

Важливо зважати на три базові елементи, які зафіксовані міжнародними стандартами Web Content Accessibility Guidelines (WCAG) 2.1(https://www.w3.org/Translations/WCAG21-ua) та викладені зокрема у Короткому посібнику з цифрової доступності https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2023-06/korotkiy_posibnik_z_cifrovoi_dostupnosti_-_ukr.pd

🔹 Шрифт
Обирайте шрифт такого дизайну, що легко читається – без зарубок, тіней чи декоративних елементів, із однаковою товщиною та висотою літер. Не варто використовувати курсив та різнокольорові шрифти. Найбільш доступними для сприйняття є Tahoma, Helvetica, Verdana, Arial (окрім Arial Narrow), Ubuntu та Gill Sans MT.

🔹 Контраст
Чим вища контрастність між фоном і текстом, тим легше сприймати інформацію. Ідеальна формула: світлий теплий – темний холодний або навпаки. Наприклад: білий – чорний, синій – білий, білий – темно-зелений.
Контрастне співвідношення між фоном і текстом становить 4,5:1 для нормального шрифту (12–14 пт) і 3:1 для великого шрифту (18 пт і більше). Однак за можливості краще збільшувати контрастність кольорів понад мінімальні вимоги – до співвідношення 7:1.

🔹 Колір, що передає значення
Не робіть колір єдиним засобом передачі важливої інформації. Люди з порушеннями сприйняття кольору або слабким зором просто не зможуть нею скористатися, адже бачитимуть картинку у відтінках сірого.

Ще одна вагома складова – альтернативний текст. Для усіх інформативних зображень обов’язково слід додавати текстовий опис, який допоможе людям із порушеннями зору зрозуміти ваш малюнок.

Ось кілька порад, як створити його якісно👇🏻

🔸 Передавайте суть і функцію. Дайте собі відповідь: чому тут має бути це зображення та яку інформацію воно передає? Спробуйте уявити, якими словами ви б описали сенс своєї ілюстрації людині, яка її не бачить.

🔸 Завжди враховуйте контекст. Наприклад, для іконки із зображенням лупи на кнопці пошуку краще написати «пошук», а не просто «лупа».

🔸 Уникайте зайвого. Не починайте опис зі слів «зображення», «малюнок», «ілюстрація» чи назви файлу. Зазвичай вони не несуть користі.

🔸 Контролюйте обсяг. Довжина альтернативного тексту не повинна перевищувати 150 символів.

Не менш важливо – показувати у своїх роботах різність. Візуальні образи мають відображати реальний світ, а не підсилювати застарілі стереотипи.

Ось базові орієнтири для відображення різноманіття:

✅ Природність. Різність людей у суспільстві є природною, тому світ на малюнках має виглядати спільним для всіх.

✅ Характери та взаємодія. Персонажі повинні мати свої ролі, професії й уподобання, активно взаємодіяти між собою, а не існувати на фоні лише для репрезентації.

✅ Життєвість без драми. Будь-які допоміжні засоби – як-от крісло колісне чи протез – не повинні драматизуватися, вони є просто частиною щоденного життя людини.

А це «червоні прапорці», яких варто уникати в роботі:

🚩 Сум, безпорадність та ізоляція. Не зображуйте людей з інвалідністю завжди сумними чи відокремленими від інших.

🚩 Жаль або надмірна героїзація. Уникайте створення плакатних образів «супергероїв, які долають усе попри все».

🚩 Редукція до однієї ознаки. Не звужуйте весь характер персонажа лише до його інвалідності та не використовуйте, наприклад, крісло колісне як штампований символ.

Пам'ятайте, що справжня рівність – це не про однаковість, а про різних людей із рівними можливостями. Інклюзія у візуальних образах проявляється через спільну дію, а не автоматичне «додавання» когось у кадр. Так само і доступність – це не просто намальований пандус, а реальна ситуація, де кожен може комфортно скористатися простором чи сервісом.

#безбарєрність

Безбар'єрність

06/08/2026

03/08/2026

09/07/2026

06/07/2026

29/06/2026

18/06/2026

15/06/2026

11/06/2026

10/06/2026

05/06/2026

Address

Website

Alerts

Contact The Organization

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request