Безбар'єрність

Безбар'єрність Центр координації експертизи та промоції безбар’єрності як нової суспільної норми

🫟 Хотіли колись спробувати себе у ролі ілюстратора?А давайте просто зараз 👇🤠 Завдання просте: намалюйте персонажа. Жодни...
05/06/2026

🫟 Хотіли колись спробувати себе у ролі ілюстратора?
А давайте просто зараз 👇

🤠 Завдання просте: намалюйте персонажа. Жодних умов для вашої уяви, обмеження тільки у часі – маєте 4 хвилини.

⏳⏳⏳⌛

😶‍🌫️ Тепер давайте подивимося разом: якого віку ваш персонаж? Якої він статі, якого кольору шкіри, з якими рисами обличчя, з якою будовою тіла? Чи відображені на малюнку інтереси людини?

Безбар'єрність – це про права кожної особистості та запобігання виключенню, про підтримку різноманіття, рівні можливості й універсальний дизайн. А стереотипи спрацьовують автоматично навіть у малюнку: достатньо звернути увагу на те, хто зазвичай стає героєм ілюстрації – і кого ми майже не бачимо.

🎨 Саме про інклюзивну ілюстрацію говорили та практикувалися у її створенні учасники воркшопу для ілюстраторів, який відбувся у межах програми XIV Міжнародного фестивалю Книжковий Арсенал. Партнерами події стали спільнота «Ілюстрактор» та громадське об’єднання Design for Ukraine.

📍 Практичний воркшоп «Інклюзивна книжкова ілюстрація» провели Світлана Гнатюк Svitlana Hnatiuk – експертка ГО Безбар'єрність, та ілюстраторка Женя Полосіна, співзасновниця студії «Сері/граф», що працює з візуальним сторітелінгом, ілюстрацією для медіа й книжок, а також документальним коміксом.

Щоб зробити ілюстрацію інклюзивною, варто дотримуватися принципів інформаційної доступності та зображувати різність. У цьому допомагають:

▪️ шрифт Брайля та великошрифтовий друк;
▪️ звуковий опис і субтитрування;
▪️ формати, придатні для зчитування програмами екранного доступу;
▪️ переклад жестовою мовою та формат легкого читання;
▪️ засоби альтернативної комунікації.

Важливо зважати на три базові елементи, які зафіксовані міжнародними стандартами Web Content Accessibility Guidelines (WCAG) 2.1(https://www.w3.org/Translations/WCAG21-ua) та викладені зокрема у Короткому посібнику з цифрової доступності https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2023-06/korotkiy_posibnik_z_cifrovoi_dostupnosti_-_ukr.pd

🔹 Шрифт
Обирайте шрифт такого дизайну, що легко читається – без зарубок, тіней чи декоративних елементів, із однаковою товщиною та висотою літер. Не варто використовувати курсив та різнокольорові шрифти. Найбільш доступними для сприйняття є Tahoma, Helvetica, Verdana, Arial (окрім Arial Narrow), Ubuntu та Gill Sans MT.

🔹 Контраст
Чим вища контрастність між фоном і текстом, тим легше сприймати інформацію. Ідеальна формула: світлий теплий – темний холодний або навпаки. Наприклад: білий – чорний, синій – білий, білий – темно-зелений.
Контрастне співвідношення між фоном і текстом становить 4,5:1 для нормального шрифту (12–14 пт) і 3:1 для великого шрифту (18 пт і більше). Однак за можливості краще збільшувати контрастність кольорів понад мінімальні вимоги – до співвідношення 7:1.

🔹 Колір, що передає значення
Не робіть колір єдиним засобом передачі важливої інформації. Люди з порушеннями сприйняття кольору або слабким зором просто не зможуть нею скористатися, адже бачитимуть картинку у відтінках сірого.

Ще одна вагома складова – альтернативний текст. Для усіх інформативних зображень обов’язково слід додавати текстовий опис, який допоможе людям із порушеннями зору зрозуміти ваш малюнок.

Ось кілька порад, як створити його якісно👇🏻

🔸 Передавайте суть і функцію. Дайте собі відповідь: чому тут має бути це зображення та яку інформацію воно передає? Спробуйте уявити, якими словами ви б описали сенс своєї ілюстрації людині, яка її не бачить.

🔸 Завжди враховуйте контекст. Наприклад, для іконки із зображенням лупи на кнопці пошуку краще написати «пошук», а не просто «лупа».

🔸 Уникайте зайвого. Не починайте опис зі слів «зображення», «малюнок», «ілюстрація» чи назви файлу. Зазвичай вони не несуть користі.

🔸 Контролюйте обсяг. Довжина альтернативного тексту не повинна перевищувати 150 символів.

Не менш важливо – показувати у своїх роботах різність. Візуальні образи мають відображати реальний світ, а не підсилювати застарілі стереотипи.

Ось базові орієнтири для відображення різноманіття:

✅ Природність. Різність людей у суспільстві є природною, тому світ на малюнках має виглядати спільним для всіх.

✅ Характери та взаємодія. Персонажі повинні мати свої ролі, професії й уподобання, активно взаємодіяти між собою, а не існувати на фоні лише для репрезентації.

✅ Життєвість без драми. Будь-які допоміжні засоби – як-от крісло колісне чи протез – не повинні драматизуватися, вони є просто частиною щоденного життя людини.

А це «червоні прапорці», яких варто уникати в роботі:

🚩 Сум, безпорадність та ізоляція. Не зображуйте людей з інвалідністю завжди сумними чи відокремленими від інших.

🚩 Жаль або надмірна героїзація. Уникайте створення плакатних образів «супергероїв, які долають усе попри все».

🚩 Редукція до однієї ознаки. Не звужуйте весь характер персонажа лише до його інвалідності та не використовуйте, наприклад, крісло колісне як штампований символ.

Пам'ятайте, що справжня рівність – це не про однаковість, а про різних людей із рівними можливостями. Інклюзія у візуальних образах проявляється через спільну дію, а не автоматичне «додавання» когось у кадр. Так само і доступність – це не просто намальований пандус, а реальна ситуація, де кожен може комфортно скористатися простором чи сервісом.

#безбарєрність

👧 10-річна Зоряна перенесла операцію через складний сколіоз – кут викривлення хребта був таким великим, що почали зміщув...
03/06/2026

👧 10-річна Зоряна перенесла операцію через складний сколіоз – кут викривлення хребта був таким великим, що почали зміщуватися внутрішні органи. Дівчинка вже пройшла два курси відновлення в Овруцькому мобільному реабілітаційному модулі, які значно покращили її рухливість і здатність до самообслуговування. Окрім фізичного терапевта, з дитиною працював психолог.

👨‍🦱 37-річний учасник бойових дій Руслан був травмований на куп'янському напрямку, коли ворог скинув на позицію керовану авіабомбу. За направленням хірурга військовий опинився у Богуславському мобільному реабілітаційному модулі, де фахівці підібрали комплекс спеціальних фізичних вправ для лікування та відновлення.

🧑🏻‍🦱 38-річний військовий Андрій під Донецьком отримав поранення голови, яке призвело до тяжких наслідків – втрати здатності говорити й ходити. Завдяки власній затятості та підтримці рідних чоловік крок за кроком відновлював мову, знову почав ходити і прийшов до Васильківського мобільного реабілітаційного модуля. Подальша реабілітація стала для нього серйозним викликом, але наполегливість Андрія та професійність медичної команди дали неймовірний результат.

За кожним із 10 мобільних реабілітаційних модулів, які зараз працюють у різних куточках України, стоїть сотня подібних історій. Усі вони підтверджують головне правило: якісна реабілітація та психосоціальна підтримка мають бути доступними там, де людина живе.

🏘️ Незабаром такі простори відновлення з'являться ще у трьох громадах – у Чорноморську на Одещині, Зінькові на Полтавщині та Кривому Озері на Миколаївщині.

Розвиток цієї мережі – результат великої спільної роботи. Щоб узгодити кроки для запуску нових просторів, уже відбулися установчі зустрічі. У них взяли участь представники громад, а також БФ Mindy Mindyfoundation, Координаційний центр КМУ / Mental Health UA та ГО Безбар'єрність. Створення трьох нових модулів підтримали компанії – учасниці спільноти «Бізнес без бар'єрів»: Visa, ПриватБанк і Kernel. Партнери закріпили спільні наміри, погодили зони відповідальності та першочергові завдання для реалізації проєкту.

💬 «З початку цього року можливостями реабілітаційних модулів у 10 громадах скористалося понад 3000 людей. Це свідчить про те, що ці простори вкрай необхідні там, де вони з'являються. І ми мусимо постійно пам’ятати – це не холодні стіни, а тепла мережа підтримки людини. Важливо діяти злагоджено, послідовно, із думкою про людину насамперед», – зазначила керівниця Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ та очільниця ГО «Безбар'єрність» Оксана Збітнєва.

🏡 Як і в інших 10 мобільних реабілітаційних модулях, у нових просторах надаватимуть комплексну підтримку ветеранам, ветеранкам, їхнім родинам та цивільним. Кожен модуль буде безбар’єрним та оснащеним сучасним обладнанням, а фахівці пройдуть відповідні навчання.

🏥 Ці простори також інтегруватимуться у місцеву систему охорони здоров’я для забезпечення довготривалого відновлення в амбулаторному форматі. Люди зможуть отримувати комплексні послуги безкоштовно та поруч із домом, без потреби їхати до великих міст.

Напрями допомоги включають фізичну терапію (зокрема, супровід протезування та постановку ходи на протезах), відновлення мовлення, психологічну підтримку, а також юридичний супровід та допомогу із працевлаштуванням чи перекваліфікацією.

ℹ️ Розвиток мережі мобільних реабілітаційних модулів є частиною соціальної франшизи, яку реалізує БФ «Майнді» у співпраці з Координаційним центром з психічного здоров'я Кабінету Міністрів України, ГО Безбар'єрність у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська. Реалізація проєкту стає можливою завдяки підтримці учасників спільноти «Бізнес без бар'єрів» – Visa, ПриватБанк, Ощадбанк, Kernel – та за сприяння обласних військових адміністрацій і міських рад.

#безбарєрність
#бізнесбезбарєрів

KSE GBS, Visa та ГО «Безбар’єрність» запускають навчальну програму для консультантів із безбар’єрності Старт навчання - ...
30/05/2026

KSE GBS, Visa та ГО «Безбар’єрність» запускають навчальну програму для консультантів із безбар’єрності

Старт навчання - вересень 2026 року. Слідкуйте за нашими анонсами, щоб не пропустити початок набору.

✔️ Інтегрувати безбар’єрність у бізнес-процеси та щоденні управлінські рішення
✔️ Системно керувати змінами у сфері доступності
✔️ Впливати на розбудову філософії рівних можливостей
✔️ Ефективно співпрацювати зі стейкхолдерами

На ці навички орієнтований навчальний курс «Консультант із безбар’єрності», презентація якого відбулася під час зустрічі спільноти «Бізнес без бар'єрів». Ми створили програму для фахівців, які у компаніях – учасниках спільноти – відповідають за впровадження соціальних змін: у сферах управління, сервісів, клієнтського досвіду, HR, просторових рішень і корпоративної політики.

Курс, розроблений ГО Безбар'єрність спільно з KSE Graduate Business School за фінансової підтримки компанії Visa, впроваджується як програма підвищення кваліфікації за напрямом «D3. Менеджмент».

KSE GBS готує лідерів, які ініціюють зміни, впроваджують їх у процеси та підтримують на кожному рівні організації. Тому ми запускаємо першу в Україні сертифіковану програму для бізнесу, яка перекладає цінності інклюзивності на мову бізнес-процесів, управлінських рішень і вимірюваних змін.

Програма побудована на принципах практичного навчання, відповідає міжнародним стандартам UN CRPD, Universal Design, ISO, ADA та адаптована до українського контексту. Курс триватиме 2 місяці: онлайн-заняття з шістьма офлайн-модулями.

Учасники навчаться аудиту доступності виявляти бар’єри на кожному етапі клієнтського шляху,впроваджувати цифрову доступність сайтів і застосунків,комунікації та аналізу типових помилок у проєктуванні просторів.

По завершенню навчання учасники отримають сертифікати від Бізнес-школи KSE, та матимуть проєкти змін у сфері безбар’єрності, що відповідають потребам їхніх компаній.

«Бізнес без бар’єрів» – спільнота компаній, які об’єдналися навколо ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів», спрямованої на створення рівних можливостей для всіх українців.

#безбарєрність
#бізнесбезбарєрів

Некоректне слово, надмірна жалість або зверхність можуть стати для людини таким самим бар'єром, як круті сходи. Вони мож...
26/05/2026

Некоректне слово, надмірна жалість або зверхність можуть стати для людини таким самим бар'єром, як круті сходи. Вони можуть викликати стрес, тривогу та почуття відторгнення. Натомість повага та екологічне спілкування повертають ментальний спокій.

До Тижня безбар'єрності платформа Дія.Освіта в межах ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар'єрів» зібрала 5 золотих порад з комунікації з різними людьми.

Гортайте карусель➡️

Дивіться безоплатні освітні продукти в розділі «Безбар’єрність» на платформі Дія.Освіта та спілкуйтеся без упереджень із «Довідником безбарʼєрності».

Посилання в першому коментарі.

👥 Безбар’єрність починається з того, як ми говоримо одне з одним і одне про одного. Наприклад, коли кажемо не звичне й з...
26/05/2026

👥 Безбар’єрність починається з того, як ми говоримо одне з одним і одне про одного. Наприклад, коли кажемо не звичне й зручне «інвалід», а «людина з інвалідністю». Не «сонячна дитина», а «дитина із синдромом Дауна».

Чим відрізняється другий варіант? Правильно, на першому місці в ньому людина. Її ознаки – вже потім. Саме так і повинно бути. Людину не мають затавровувати жодні життєві ситуації і травми. Людина – це головна й найперша характеристика кожного з нас.

📊 На жаль, згідно з результатами нещодавнього опитування від ЮНІСЕФ, у наших медіа та приватному спілкуванні все ще дуже багато образливих штампів – до 40–50 %. Звичка спрощувати й навішувати ярлики дуже сильна, бо її підтримували десятиліттями. Але, як і будь-яку погану звичку, цю теж треба й можна змінити.

Саме для цього на початку року з’явився державний стандарт коректної, безбарʼєрної мови – його вже опановують посадовці на всіх рівнях, ті, хто працює з людьми та їхніми чутливими проблемами.

🎨 Тим часом митці й мисткині артпроєкту «Безбар’єрність – це коли можеш за словами бачити людину» буквально намалювали цю тезу. Це проєкт охоплює серію ілюстрацій, які створили українські художники. У роботах митці досліджують, як слова формують наше сприйняття: чи бачимо ми за словами людину, чи лише її окрему ознаку або характеристику?

До створення ілюстрацій (https://bbu.org.ua/collections/barriere-free-art-project/) долучилися такі українські митці та мисткині: Іван Кравець, Марія Фоя, Марта Кошулінська, Анна Птаха, Олег Грищенко, Катя Лісова, Анна Сарвіра, Світлана Гриб, Оксана Драчковська, Євгенія Полосіна, Сашко Даниленко, Мар’яна Микитюк, Ольга Дегтярьова.

🖼 Серія їхніх постерів присвячена, зокрема, дитині, позбавленій батьківського піклування (правильно казати саме так, а не «сирота»!), людям старшого віку (не «стареньким»!), людям з ампутованими кінцівками (не «інвалідам») і ще багатьом і багатьом людям з їхніми унікальними обставинами життя, але головне – людям. Бо слова, формулювання, визначення – це наш найперший прояв уваги й поваги.

🤝 Дякую за це мистецьке висловлювання партнерам проєкту – UNICEF Ukraine, Міністерство культури України, радниці – уповноваженій Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна та ГО Безбар'єрність, урядам Німеччини та Великої Британії.

Найближчими днями в межах Національного тижня безбар’єрності, що саме стартував, виставку побачать у різних куточках України. Її презентують у регіонах амбасадори безбар’єрності, громадські та культурні діячі, і кожна громада матиме змогу обговорити та відрефлексувати експозицію. А з 27 травня виставка відрита для всіх на ВДНГ.

Слова мають значення. Адже саме з них починаються наші вчинки.

26/05/2026

👤 Людину не мають затавровувати жодні життєві ситуації і травми. Людина – це головна та найперша характеристика кожного з нас. Саме це й зобразили автори проєкту «Безбар’єрність – це коли можеш за словами бачити людину».

Їхні роботи присвячені дитині, позбавленій батьківського піклування, людям старшого віку, людям з ампутаціями і ще багатьом і багатьом людям з їхніми унікальними обставинами життя, але найперше – людям.

📍 Серію постерів (https://bbu.org.ua/collections/barriere-free-art-project/) про те, як слова, які ми обираємо, можуть ранити або підтримати, впродовж Національного тижня безбар’єрності зможуть побачити відвідувачі ВДНГ, а пізніше вона буде доступна у різних регіонах України. Дуже хочу, щоб виставка стала стимулом замислитися і ще одним кроком до розуміння одне одного.

26/05/2026

У Тиждень безбар’єрності компанії спільноти «Бізнес без бар’єрів» діляться історіями, які показують: безбар’єрність – це створення середовища, у якому людина може реалізувати себе без зайвих перешкод.

🟢 ПриватБанк розповідає історію своєї колеги Юлії – перекладачки міжнародної команди, яка має повну втрату зору від народження. Це історія про можливості, професіоналізм і важливі рішення, які створюють простір для рівної участі кожного і кожної.

💼 «Бізнес без бар’єрів» – спільнота компаній, об’єднаних навколо ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів», спрямованої на створення рівних можливостей для всіх українців.

#безбарєрність
#бізнесбезбарєрів

25/05/2026

👥 Безбар’єрність стає ближчою, зрозумілішою та важливішою для українців. Це підтверджують опитування ЮНІСЕФ. І це вже давно не лише про пандуси, а про свободу й можливості для кожного – освітні, економічні, інформаційні.

💬 Сьогодні на Національній раді безбар’єрності ми обговорили результати 25 проєктів, які втілюють міністерства та відомства у цій сфері. А також відкрили Національний тиждень безбар’єрності. Цього року він присвячений коректному мовленню та просвіті, щоб щодо жодної людини не було стигматизації чи знецінення. Бо слова формують ставлення. А ставлення – вчинки.

📊 Уже 63 % українців, відповідно до результатів опитування UNICEF Ukraine, говорять, що побачили приклади безбар’єрних р...
25/05/2026

📊 Уже 63 % українців, відповідно до результатів опитування UNICEF Ukraine, говорять, що побачили приклади безбар’єрних рішень у своїх громадах. І вони мають на увазі вже не тільки пандуси. Дедалі більше українців починають розуміти й помічати інші виміри безбар’єрності, необхідні абсолютно всім членам суспільства: економічні, освітні, інформаційні. Серед головних асоціацій із безбар’єрністю люди все частіше називають доступність, рівність та свободу загалом.

👥 Наше суспільство змінюється. І за цими змінами, зокрема, – результат 25 проєктів з упровадження Національної стратегії безбар’єрності, які нині ведуть усі міністерства та відомства. Сьогодні про їхні результати говорили на засіданні Національної ради безбар’єрності за участі Юлії Свириденко, Прем’єр-міністерки України, представників міністерств, обласних військових адміністрацій, міжнародних партнерів та експертного середовища.

Разом відкрили щорічний тиждень безбар’єрності, коли особливу увагу приділяємо освіті й просвіті на цю тему, зокрема коректному мовленню (воно ж – тема всього 2026 року).

❓Чому слова не менш важливі, ніж вчинки? Тому що вони формують ставлення, отже, наші дії.

З того ж опитування ЮНІСЕФ дізнаємося: частка стигматизуючих матеріалів у медіа та дописів у соціальних мережах залишається, на жаль, дуже великою – 40–50 %. Ідеться, наприклад, про болючі штампи на кшталт «інвалід», «даун», «безхатько». Вони досі живуть у заголовках, текстах, сюжетах, а значить, і мовленні читачів та слухачів.

Це не означає, що суспільство не хоче змінюватися. Знання вказують напрямок, але саме звичка веде нас щодня. Тому зміни стаються тоді, коли нові дії стають звичними.

А для цього за словами треба побачити людину. Не інвалідність – людину з інвалідністю. Не безробітного – людину в пошуках роботи.

💬 Про таку коректну комунікацію посадовцям сьогодні розповіла на спеціальній лекції Олена Пшенична, письменниця та засновниця ГО «Видимі», членкиня правління «Мережі батьківських організацій». А буквально намалювали тезу «Безбар’єрність – це коли можеш за словами бачити людину» учасники однойменного мистецького проєкту під патронатом ЮНІСЕФ, ГО Безбар'єрність, Міністерства культури України, радниці – уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної.

Побачити роботи зможе вся країна, бо з амбасадорами безбар’єрності виставка їде до регіонів – для діалогу в громадах. А спочатку вона буде доступна для всіх на ВДНГ із 27 травня. Саме так змінюється культура – не зверху вниз, а всюди водночас.

Address

Дмитрівська 92-94
Kyiv
01135

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Безбар'єрність posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Безбар'єрність:

Shortcuts

Share

Category