05/06/2026
Хотіли колись спробувати себе у ролі ілюстратора?
А давайте просто зараз 👇
🤠 Завдання просте: намалюйте персонажа. Жодних умов для вашої уяви, обмеження тільки у часі – маєте 4 хвилини.
⏳⏳⏳⌛
😶🌫️ Тепер давайте подивимося разом: якого віку ваш персонаж? Якої він статі, якого кольору шкіри, з якими рисами обличчя, з якою будовою тіла? Чи відображені на малюнку інтереси людини?
Безбар'єрність – це про права кожної особистості та запобігання виключенню, про підтримку різноманіття, рівні можливості й універсальний дизайн. А стереотипи спрацьовують автоматично навіть у малюнку: достатньо звернути увагу на те, хто зазвичай стає героєм ілюстрації – і кого ми майже не бачимо.
🎨 Саме про інклюзивну ілюстрацію говорили та практикувалися у її створенні учасники воркшопу для ілюстраторів, який відбувся у межах програми XIV Міжнародного фестивалю Книжковий Арсенал. Партнерами події стали спільнота «Ілюстрактор» та громадське об’єднання Design for Ukraine.
📍 Практичний воркшоп «Інклюзивна книжкова ілюстрація» провели Світлана Гнатюк Svitlana Hnatiuk – експертка ГО Безбар'єрність, та ілюстраторка Женя Полосіна, співзасновниця студії «Сері/граф», що працює з візуальним сторітелінгом, ілюстрацією для медіа й книжок, а також документальним коміксом.
Щоб зробити ілюстрацію інклюзивною, варто дотримуватися принципів інформаційної доступності та зображувати різність. У цьому допомагають:
▪️ шрифт Брайля та великошрифтовий друк;
▪️ звуковий опис і субтитрування;
▪️ формати, придатні для зчитування програмами екранного доступу;
▪️ переклад жестовою мовою та формат легкого читання;
▪️ засоби альтернативної комунікації.
Важливо зважати на три базові елементи, які зафіксовані міжнародними стандартами Web Content Accessibility Guidelines (WCAG) 2.1(https://www.w3.org/Translations/WCAG21-ua) та викладені зокрема у Короткому посібнику з цифрової доступності https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2023-06/korotkiy_posibnik_z_cifrovoi_dostupnosti_-_ukr.pd
🔹 Шрифт
Обирайте шрифт такого дизайну, що легко читається – без зарубок, тіней чи декоративних елементів, із однаковою товщиною та висотою літер. Не варто використовувати курсив та різнокольорові шрифти. Найбільш доступними для сприйняття є Tahoma, Helvetica, Verdana, Arial (окрім Arial Narrow), Ubuntu та Gill Sans MT.
🔹 Контраст
Чим вища контрастність між фоном і текстом, тим легше сприймати інформацію. Ідеальна формула: світлий теплий – темний холодний або навпаки. Наприклад: білий – чорний, синій – білий, білий – темно-зелений.
Контрастне співвідношення між фоном і текстом становить 4,5:1 для нормального шрифту (12–14 пт) і 3:1 для великого шрифту (18 пт і більше). Однак за можливості краще збільшувати контрастність кольорів понад мінімальні вимоги – до співвідношення 7:1.
🔹 Колір, що передає значення
Не робіть колір єдиним засобом передачі важливої інформації. Люди з порушеннями сприйняття кольору або слабким зором просто не зможуть нею скористатися, адже бачитимуть картинку у відтінках сірого.
Ще одна вагома складова – альтернативний текст. Для усіх інформативних зображень обов’язково слід додавати текстовий опис, який допоможе людям із порушеннями зору зрозуміти ваш малюнок.
Ось кілька порад, як створити його якісно👇🏻
🔸 Передавайте суть і функцію. Дайте собі відповідь: чому тут має бути це зображення та яку інформацію воно передає? Спробуйте уявити, якими словами ви б описали сенс своєї ілюстрації людині, яка її не бачить.
🔸 Завжди враховуйте контекст. Наприклад, для іконки із зображенням лупи на кнопці пошуку краще написати «пошук», а не просто «лупа».
🔸 Уникайте зайвого. Не починайте опис зі слів «зображення», «малюнок», «ілюстрація» чи назви файлу. Зазвичай вони не несуть користі.
🔸 Контролюйте обсяг. Довжина альтернативного тексту не повинна перевищувати 150 символів.
Не менш важливо – показувати у своїх роботах різність. Візуальні образи мають відображати реальний світ, а не підсилювати застарілі стереотипи.
Ось базові орієнтири для відображення різноманіття:
✅ Природність. Різність людей у суспільстві є природною, тому світ на малюнках має виглядати спільним для всіх.
✅ Характери та взаємодія. Персонажі повинні мати свої ролі, професії й уподобання, активно взаємодіяти між собою, а не існувати на фоні лише для репрезентації.
✅ Життєвість без драми. Будь-які допоміжні засоби – як-от крісло колісне чи протез – не повинні драматизуватися, вони є просто частиною щоденного життя людини.
А це «червоні прапорці», яких варто уникати в роботі:
🚩 Сум, безпорадність та ізоляція. Не зображуйте людей з інвалідністю завжди сумними чи відокремленими від інших.
🚩 Жаль або надмірна героїзація. Уникайте створення плакатних образів «супергероїв, які долають усе попри все».
🚩 Редукція до однієї ознаки. Не звужуйте весь характер персонажа лише до його інвалідності та не використовуйте, наприклад, крісло колісне як штампований символ.
Пам'ятайте, що справжня рівність – це не про однаковість, а про різних людей із рівними можливостями. Інклюзія у візуальних образах проявляється через спільну дію, а не автоматичне «додавання» когось у кадр. Так само і доступність – це не просто намальований пандус, а реальна ситуація, де кожен може комфортно скористатися простором чи сервісом.
#безбарєрність