Crimean Institute For Strategic Studies

13/08/2026

Ми — партнери проєкту Open GLAM in Ukraine – Training Program!

Сьогодні ми хочемо поділитися інформацією про проєкт, партнерами якого ми є!

Кримський інститут стратегічних досліджень є одним із партнерів Open GLAM in Ukraine – Training Program (OGU-TP) — українсько-шведського проєкту, метою якого є навчити українські заклади культури (бібліотеки, галереї, музеї, архіви — БоГеМА) використовувати платформи Вікімедіа у своїй роботі.
Проєкт реалізується Вікімедіа Україна / Wikimedia Ukraine .
Мета проєкту:
🔹 навчити фахівців БоГеМА працювати з платформами Вікімедіа — щоб знання про українську культуру й історію зберігалися та поширювалися через оцифровані матеріали онлайн
🔹 створити якісний контент у Вікіпедії та на Вікісховищі
🔹 налагодити постійну співпрацю БоГеМА зі спільнотою Вікімедіа
🔹 розвинути в учасників ширші організаційні та лідерські навички
Партнери проєкту:
— Wikimedia Sverige
— Національний архів Швеції
— Національний музей історії України у Другій світовій війні. Офіційна стор.
— Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
— ГО «Кримський інститут стратегічних досліджень»

Ключові стейкхолдери (залучені заклади БоГеМА):
— Державна архівна служба України
— Харківська державна наукова бібліотека ім В.Г. Короленка
— Національний заповідник "Чернігів стародавній"
— Національний заповідник «Гетьманська столиця»
— Центр цифрової історії / Center of Digital History

За результатами проєкту буде підготовлено друкований і електронний посібник для працівників закладів культури.

Ми раді бути частиною цієї ініціативи — вона напряму пов'язана з нашою роботою над наповненням Вікіпедії кримськотатарською, українською та англійською мовами в межах власного проєкту Open GLAM in Ukraine.

#КримськийІнститутСтратегічнихДосліджень #Вікіпедія #кримськотатарськамова #культурнаспадщина #моваживе

05/08/2026

Чергова важка ніч для України. Висловлюємо підтримку всім, хто постраждав від російських атак, та дякуємо Силам оборони України, рятувальникам і медикам, які щодня захищають та рятують життя.

Попри війну, ми продовжуємо працювати над дослідженням і захистом культурної спадщини Криму. Ділимося матеріалом Телеканал ATR, у якому експерти Кримського інституту стратегічних досліджень Денис Яшний та Ельміра Аблялімова розповідають про сучасні загрози культурній спадщині півострова та необхідність її збереження для майбутніх поколінь

З 11.13 хвилини❗️

Війна руйнує не тільки людські життя, а й унікальну природу та безц...

30/07/2026

❗️Навіщо потрібна кримськотатарська Вікіпедія?

Відповідає координатор проєкту Open GLAM in Ukraine від Кримського Інституту Стратегічних Досліджень Arslan Fazılov:

«Кримськотатарська Вікіпедія — це не просто енциклопедія кримськотатарською мовою. Наразі це один із інструментів її розвитку. Сьогодні існування мови визначається не лише кількістю її носіїв, а й тим, наскільки вона представлена в інтернеті, освіті, технологіях, і, зрештою, у системах штучного інтелекту.Тому, якщо є можливість використання мови в цифровому просторі, — мова розвивається.
Для кримськотатарського народу така можливість має особливе значення, адже через депортацію-геноцид кримських татар, багаторічну русифікацію, заборони та сучасну окупацію кримськотатарська мова переживає не найкращі часи. За класифікацією ЮНЕСКО, кримськотатарська мова є мовою, що перебуває під загрозою.
Створення статей кримськотатарською мовою, по-перше, збагачує її корпус. По-друге, дає викладачам і вчителям кримськотатарської мови контент, який можна використовувати у викладанні. По-третє, залучає молодих спеціалістів до написання, перекладу й редагування статей у Вікіпедії, що, у свою чергу, допомагає прибрати з кримської та кримськотатарської частини енциклопедії фейки, стереотипи, російські наративи.
Також це базове підвищення престижу мови. Якщо у Вікіпедії є статті кримськотатарською — значить ця мова жива, значить вона легітимна!”

А ще — слово AZAT означає «вільний», а похідне від нього AZATLIQ — «свобода, воля».

Тепер ви знаєте два кримськотатарських слова!

#КримськийІнститутСтратегічнихДосліджень #Вікіпедія #кримськотатарськамова #культурнаспадщина #моваживе

28/07/2026

Ділимося сюжетом Суспільне Крим , підготовленим за матеріалами нашого дослідження про мілітаризацію культурного ландшафту Південно-Західного Криму .
Дякуємо команді журналістів за увагу до цієї важливої роботи.

Російські військові мілітаризують об'єкти культурної спадщини на за...

23/07/2026

Тепер і ми можемо про це говорити!

Історичне рішення: «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора», об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, розташований на території тимчасово окупованого Криму, внесено до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.

Особливо цінно усвідомлювати, що матеріали, які наша команда (Денис Яшний, Elena Klenina, Ельміра Аблялімова у співпраці з ГО Центр просторових технологій), підготувала ще у 2024 -2025 роках в межах проєкту, підтриманого Міжнародний фонд "Відродження" Roman Romanov, Khrystyna Soltysiak, були використані для аргументації української позиції Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine, Délégation permanente de l'Ukraine auprès de l'UNESCO, Міністерство культури України під час розгляду цього питання в ЮНЕСКО. UNESCO, UNESCO Ukraine, Ukrainian National Commission for UNESCO

Це ще раз підтверджує: якісна аналітика, фахові дослідження та системна робота мають реальний вплив на міжнародні рішення щодо захисту культурної спадщини України.

Щиро дякуємо всім, хто був причетний до цієї роботи. Це спільний результат і ще один важливий крок у боротьбі за збереження культурної спадщини Криму!

Рілз: перший тестовий варіант дослідження від 21.03.2025 року

20/07/2026

Участь у першому етапі навчальної програми Open GLAM in Ukraine — реалізація партнерства

21-26 червня в межах проєкту Open GLAM in Ukraine відбувся цикл занять для посилення обізнаності про інструменти Вікімедіа для партнерів проєкту — перший крок нашого партнерства.
Від Кримського інституту стратегічних досліджень у тренінгу взяв участь керівник проєкту Arslan Fazılov. Ми поставили Арслан-бею кілька питань про враження від курсу:

— Це Ваш перший досвід роботи з Wikipedia? Що було цікавим саме для Вас? Як плануєте застосувати отримані навички в подальшій роботі команди над проєктом?
«Я вже мав досвід роботи з Wikipedia, але попри це, тренінг був цікавий та пізнавальний. Особливо цінними були знання про авторське право, вільні ліцензії та правила використання матеріалів у проєктах Вікімедіа, підводні камені, які потрібно враховувати при роботі з авторськими матеріалами. Отримані навички з написання, редагування, перекладу статей з використанням інструментів Вікіпедії стануть у нагоді при роботі нашої команди над проєктом.»

— Чи плануються ще тренінги або поглиблені сесії з цих тем найближчим часом? Як приєднатися до цієї роботи?
«Восени планується друга частина навчальної програми, проте над якими темами ми будемо працювати і які кейси розглядати, я поки не знаю. А поки він не почався, наша команда буде плідно працювати і тримати вас в курсі!»

Дякуємо Арслан-бею за відповіді — і продовжуємо роботу над наповненням Вікіпедії кримськотатарською, українською та англійською мовами.

#КримськийІнститутСтратегічнихДосліджень #Вікіпедія #кримськотатарськамова #культурнаспадщина

14/07/2026

❗️❗️Круглий стіл щодо захисту культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях

25 червня 2026 року за ініціативою Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим був проведений круглий стіл «Виклики та механізми захисту культурної спадщини на тимчасово окупованій території, зокрема Автономної Республіки Крим та міста Севастополя».
Учасники обговорили як можливості збереження культурних цінностей інструментами міжнародних організацій, так і зміни, необхідні в українському правовому полі для посилення захисту пам'яток на окупованих територіях.
Голова моніторингової групи Кримського Інституту Стратегічних Досліджень Денис Яшний представив наші пропозиції щодо:
📍внесення до Держреєстру нерухомих пам'яток об'єктів, які були поставлені на облік до набуття чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини»;
📍постановки на державний облік об'єктів, які досі не були обліковані.
За словами Дениса Яшного, для реалізації цього необхідно змінити порядок обліку нерухомих пам'яток та здійснити перерозподіл повноважень у сфері охорони культурної спадщини - з урахуванням відсутності відповідних інституцій місцевого самоврядування для АР Крим і м. Севастополя.

Дякуємо за змістовну дискусію та продовжуємо системну роботу над посиленням правового захисту культурної спадщини Криму.

Фото зі сторінки ПППУ в АРК

09/07/2026

Кримський інститут стратегічних досліджень підтримує ініціативи Верховна Рада України щодо правового визнання культурного геноциду Українського народу.

Наразі на розгляді у Верховній Раді перебувають одразу дві важливі законодавчі ініціативи:

1. Проєкт постанови про звернення до міжнародної спільноти -
Верховна Рада зареєструвала проєкт постанови про звернення до ООН, парламентів та урядів держав-членів ООН, ЄС і НАТО, Європейського Парламенту, ЮНЕСКО, Парламентських Асамблей Ради Європи, ОБСЄ та НАТО щодо засудження систематичної політики культурного геноциду Російської Федерації проти Українського народу та щодо застосування широкого підходу до поняття геноциду, що включає знищення
культури та ідентичності.

2. Законопроєкт №15331 про включення геноциду на культурному базисі до складу злочину геноциду. Він пропонує доповнити статтю 442 ККУ: знищення, пошкодження, привласнення або систематичне позбавлення доступу до культурної спадщини, мови, освіти, релігійних практик, історичної пам'яті чи культурних інституцій національної групи визнаватиметься способом вчинення геноциду нарівні з фізичним і біологічним знищенням.

Це принципова зміна. Чинна редакція статті 442 відтворює вузьку, суто фізичну модель геноциду за Конвенцією 1948 року і не дозволяє кваліфікувати як геноцид системне витіснення мови, знищення освітніх і культурних інституцій, нав'язування альтернативної історичної пам'яті.

Для Криму ця дискусія має особливе значення. Витіснення мови, привласнення й фальсифікація спадщини, нав'язування альтернативних наративів, незаконні розкопки на території Херсонесу, Керчі, Бахчисараю - усе це не нова практика, а перевірений часом інструмент, який застосовується на півострові вже понад десятиліття. Законодавче визнання культурного знищення способом вчинення геноциду - важливий крок до того, щоб досвід кримськотатарського народу й досвід окупованих територій розглядалися в межах однієї правової рамки.

Підтримуємо обидві ініціативи та закликаємо до їх якнайшвидшого розгляду.

04/07/2026

Нові партнерства. Нові горизонти. Нові можливості для кримськотатарської цифрової спадщини.

Кримський інститут стратегічних досліджень долучився до навчальної програми Open GLAM in Ukraine – Training Program, що об’єднала представників архівів, музеїв, бібліотек та інших культурних інституцій України навколо розвитку відкритих знань і цифрової культурної спадщини.

Для нас це значно більше, ніж навчання. Це початок нового напряму співпраці та можливість системно працювати над розвитком кримськотатарської Вікіпедії, створенням і поширенням якісного контенту про Крим, кримських татар, нашу історію, культуру та пам’ятки на міжнародних відкритих платформах.

Раді представити Arslan Fazılov, який координуватиме цей напрям у Кримському інституті стратегічних досліджень. Попереду — спільні проєкти, партнерства та ініціативи, спрямовані на збільшення присутності кримськотатарської тематики у глобальному інформаційному просторі.

Ми вже сформували перший план активностей і найближчим часом розпочнемо його реалізацію. На сторінках КІСД ми регулярно ділитимемося новинами, результатами, можливостями для долучення та розповідатимемо про нашу роботу з розвитку кримськотатарського вікіконтенту.

Віримо, що відкриті знання — це ще один важливий інструмент збереження історичної пам’яті, протидії дезінформації та посилення міжнародної видимості Криму і кримськотатарського народу.

Вікімедіа Україна / Wikimedia Ukraine WikimediaUkraine

22/06/2026

Дякуємо Vidnova Program Vidnova Support Fund за підтримку, яка дозволила нам зберегти ключову команду фахівців і продовжити роботу над документуванням та захистом культурної спадщини Криму й тимчасово окупованих територій.
За період підтримки нам вдалося:
– опублікувати 51 новий допис про об'єкти культурної спадщини українською та англійською мовами;

– підготувати матеріали до Звіту Генерального секретаря ООН з прав осіб, що належать до національних, етнічних, релігійних та мовних меншин (відповідно до резолюції Генасамблеї ООН 80/199);

– взяти участь у робочих групах з питань культурних цінностей при різних органах державної влади;

– стати партнером міжнародного проєкту Open GLAM in Ukraine.
Дякуємо Vidnova Support Fund за довіру! Такі партнерства дають громадським організаціям змогу працювати стабільно навіть у складні часи.
Більше про нашу роботу - на

Дослідження стану об’єктів культурної спадщини на тимчасово окупованих Росією територіях України.