14/09/2026
Лише за кілька років Україна пройшла шлях від термінового відновлення, яке фінансувалося переважно за рахунок внутрішніх публічних ресурсів, до складної системи, у якій одночасно працюють державний і місцеві бюджети, кошти ЄС, міжнародних фінансових організацій та приватного капіталу.
Про це заявив керівник Центру досліджень фіскальної політики Maziarchuk Victor під час виступу на 35-му Економічному форумі в Карпачі Forum Ekonomiczne / Economic Forum.
За його словами, підхід до фінансування відновлення суттєво змінився за роки повномасштабної війни. У 2022 році пріоритетом було швидке відновлення критичної інфраструктури та найбільш постраждалих територій. Уже у 2023 році в державному бюджеті передбачили майже 4 млрд євро на різні програми, пов’язані з відновленням. Одним із ключових інструментів став Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, через який за останні три роки використали понад 1,3 млрд євро.
Паралельно зростала роль місцевих бюджетів. За спеціалізованими програмами, пов’язаними з відновленням, Центр досліджень фіскальної політики незалежно верифікував майже 0,4 млрд євро видатків більш ніж 200 територіальних громад.
Із 2024 року дедалі більшу роль відіграє міжнародне проєктне фінансування. Через різні програми державного бюджету міжнародні партнери спрямовують на відновлення близько 1-1,3 млрд євро щороку.
💬«На початку війни головне питання було таким: як мобілізувати кошти на відновлення? Сьогодні питання ширше: як управляти цією дедалі складнішою архітектурою фінансування так, щоб зберігати довіру?» - зауважив Віктор Мазярчук.
Саме тому, на його думку, Україні потрібно переходити від прозорості, яка обмежується лише оприлюдненням даних, до повної простежуваності фінансування. Йдеться про можливість пройти весь шлях коштів: від джерела фінансування через бюджетну програму, конкретний проєкт і закупівлю до фактичного платежу, компанії-отримувача та її кінцевого бенефіціара.
Центр досліджень фіскальної політики вже працює над такою системою. Команда незалежно верифікувала майже 1 млрд євро цільового фінансування відновлення та ідентифікувала майже 10 тисяч окремих об’єктів, пов’язаних із цими видатками. Окремо Центр застосовує такий самий підхід до майже 2 млрд євро видатків, пов’язаних з Ukraine Facility.
💬«Головна проблема сьогодні вже не стільки у відсутності даних. Проблема у їх фрагментованості», - наголосив керівник Fiscal Center.
За його словами, різні державні та публічні системи містять окремі частини однієї фінансової історії. Тому наступним кроком має стати їх інтеграція - від окремих датасетів до єдиної доказової бази.
Для цього Центр створює публічні цифрові інструменти, які дають змогу побачити фактичне використання коштів на відновлення: скільки було заплановано, скільки реально сплачено, через яку закупівлю та яка компанія отримала кошти. Наступний рівень - поєднати ці дані зі структурою власності компаній.
Таку систему Віктор Мазярчук називає повним ланцюгом простежуваності: від євро, спрямованого на програму, до проєкту, тендеру, платежу, компанії та кінцевого бенефіціара.
Водночас самих відкритих даних недостатньо. Центр не лише публікує власні дані та аналітику, а й передає їх органам державної влади, антикорупційним інституціям, журналістам, дослідникам, експертам і міжнародним партнерам.
💬«Важлива інформація про відновлення має бути не лише формально відкритою. Вона має потрапляти до тих, хто реально може нею скористатися», - підкреслив Віктор Мазярчук.
На його думку, прозорість і підзвітність уже не можна розглядати як другорядні питання управління. Вони стають частиною економічної архітектури відновлення, від якої залежить довіра міжнародних партнерів, приватних інвесторів і суспільства.
💬«Стале відновлення в кінцевому підсумку залежить не лише від капіталу. Воно залежить від довіри», - підсумував керівник Центру досліджень фіскальної політики.
