08/06/2026
🔎 Тижневий огляд ключових подій у сфері економічної безпеки за 1–7 червня 2026 року
Аналіз глобальних і національних тенденцій економічної безпеки
1️⃣ Україна посилює переговорні позиції через фронтову стійкість, далекобійні удари та європейську координацію
Перший тиждень червня показав важливу зміну в логіці війни: Україна дедалі більше поєднує військову стійкість із дипломатичною ініціативою. На фронті росія у травні не змогла досягти суттєвих результатів, попри збільшення кількості атак. За оцінками української сторони та аналітиків, російські втрати залишаються надзвичайно високими, а Україна вперше за тривалий час демонструє здатність не лише стримувати наступ, а й поступово повертати окремі території.
На цьому тлі Президент Володимир Зеленський запропонував путіну прямі переговори в нейтральній країні та повне припинення вогню на час такого діалогу. Водночас Київ чітко окреслив рамку: нинішня лінія фронту може бути відправною точкою для дипломатії, але не означає легітимізації окупації чи відмови від міжнародно визнаних кордонів України. Відмова москви від реального припинення бойових дій лише підтвердила, що кремль намагається використати переговорну тему не для миру, а для затягування війни.
Важливим елементом тижня стала зустріч у форматі Є3 – Україна за участі лідерів Великої Британії, Франції, Німеччини та України. Європейські партнери фактично погодили базові умови майбутнього врегулювання: повне припинення вогню, юридично зобов’язальні гарантії безпеки, збереження заморожених російських активів до компенсації збитків Україні, а також обов’язкову роль Європи в будь-якому мирному процесі. Паралельно НАТО та окремі союзники обговорюють нові механізми військового фінансування України, зокрема можливий пакет на десятки мільярдів євро, посилення програми PURL, постачання ракет до Patriot та розвиток європейської антибалістики.
Аналіз:
• Україна поступово переводить воєнну стійкість у політичний капітал: якщо росія не може нав’язати перемогу на полі бою, Київ отримує більше простору для формування умов майбутніх переговорів.
• Головний ризик полягає в тому, що частина партнерів може шукати швидку «заморозку» війни без достатніх гарантій безпеки. Тому для України критично важливо утримати триєдину позицію: припинення вогню, сильна армія та довгострокові гарантії.
2️⃣ Російський повітряний терор стає головною загрозою для цивільної, енергетичної та ядерної безпеки
Тиждень підтвердив, що росія продовжує робити ставку на масовані ракетно-дронові атаки як на інструмент виснаження України. Травень став рекордним за кількістю запущених по Україні безпілотників: понад 8 тисяч дронів і понад 200 ракет. У перші дні червня ця тенденція продовжилася: внаслідок масованого обстрілу постраждали Київ, Дніпро, Харків, Київщина, Полтавщина, Миколаївщина, Сумщина, Чернігівщина, Запоріжжя та інші регіони. Загинули люди, було пошкоджено житлові будинки, підприємства, сервісні об’єкти, продовольчу інфраструктуру та об’єкти цивільного призначення.
Окремо небезпечним сигналом стали удари по об’єктах, пов’язаних із ядерною безпекою. росія вдарила по майданчику Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива біля ЧАЕС, а на Запорізькій АЕС довелося запроваджувати спеціальне «перемир’я» для ремонту пошкодженої лінії електропередачі «Дніпровська» 750 кВ. Формально радіаційний фон залишався у нормі, але сама поява таких інцидентів демонструє, що ядерна безпека залишається частиною російського шантажу.
Загрозу посилює нарощування російського ракетного виробництва. За оцінками української розвідки, росія може виробляти десятки балістичних ракет щомісяця, зокрема «Іскандери», ракети до С-300/С-400 та «Кинджали». Додатково фіксується застосування касетних елементів із відкладеним підривом, що створює особливу небезпеку для рятувальників, медиків і цивільних після основного удару. Паралельно російські дрони та уламки дедалі частіше створюють ризики для країн НАТО, зокрема Румунії, що перетворює українську повітряну безпеку на елемент безпеки всього східного флангу Альянсу.
Аналіз:
• російські атаки вже давно не є лише військовим інструментом. Це системний тиск на економіку, енергетику, логістику, продовольчу безпеку, медицину, психологічну стійкість населення та довіру до держави.
• Для України ключовим завданням стає не лише отримання додаткових Patriot, а й побудова багаторівневої системи протиповітряної та протибалістичної оборони разом із Європою: від перехоплювачів дронів до власного виробництва ракет.
3️⃣ Далекобійні удари України по російській нафтовій інфраструктурі перетворюються на важливий інструмент економічного тиску
Однією з головних тенденцій тижня стала подальша деградація паливної системи росії. Українські удари по НПЗ, нафтобазах, логістичних вузлах і військово-морській інфраструктурі дедалі більше впливають не лише на здатність росії вести війну, а й на внутрішню стабільність її економіки. У травні Україна завдала рекордної кількості ударів по російській нафтовій інфраструктурі, а вже на початку червня з’явилися нові повідомлення про проблеми з переробкою, обмеження експорту пального та дефіцит бензину в окремих регіонах.
Особливо показовою стала ситуація в тимчасово окупованому Криму, де окупаційна влада була змушена обмежувати продаж пального, запроваджувати талони та QR-коди, а згодом фактично визнавати перебої з постачанням. Дефіцит бензину також фіксувався у низці російських регіонів, включно з прикордонними областями, москвою та санкт-петербургом. Це свідчить, що українські далекобійні удари остаточно перейшли із символічного рівня на рівень практичного впливу на економічні ланцюги противника.
Паралельно посилюється міжнародний тиск на російську енергетичну модель. Французькі військові затримали підсанкційний танкер, який прямував із росії, а країни ЄС продовжують шукати альтернативні джерела енергопостачання. Проєкт Trans-Saharan Gas Pipeline між Алжиром, Нігером і Нігерією, який у перспективі може постачати до Європи до 30 млрд кубометрів газу на рік, є частиною ширшої тенденції поступового витіснення росії з європейського енергетичного ринку.
Аналіз:
• Удари по НПЗ і паливній логістиці є одним із найефективніших способів впливу на російську воєнну економіку, бо вони одночасно б’ють по військовому забезпеченню, експортних доходах і внутрішньому ринку.
• Для України це відкриває можливість формувати нову модель стримування: не лише оборонятися від російських атак, а й системно підвищувати ціну війни для кремля всередині самої росії.
4️⃣ Український оборонно-промисловий комплекс стає частиною нової європейської безпекової архітектури
Тиждень показав, що Україна дедалі більше сприймається партнерами як джерело технологій, досвіду та оборонних рішень. Зеленський заявив, що Україна спрямовує до 50 млрд доларів на рік на виробництво різних видів зброї, а також наголосив, що в країні вже працюють сотні оборонних компаній. Це принципово змінює роль України у відносинах із партнерами: від моделі «нам потрібна допомога» до моделі «ми створюємо спільну оборонну спроможність».
Особливо помітним став напрям безпілотників. За даними Ukraine Support Tracker, лише за перші чотири місяці 2026 року ЄС виділив Україні близько €1,6 млрд на дрони, що більше, ніж за весь 2025 рік. Найбільші внески зробили Німеччина, Норвегія та Нідерланди, а Велика Британія оголосила про передачу щонайменше 120 тисяч дронів. Водночас європейські країни отримують доступ до українського бойового досвіду, технологічних рішень і практики застосування безпілотників у війні високої інтенсивності.
Символічним підтвердженням цього стало посилення уваги європейських медіа до українських технологій: французький журнал Le Point присвятив обкладинку українській армії та дронам-перехоплювачам, які застосовуються проти «Шахедів». Окремо важливим сигналом є повідомлення про можливе випробування в Україні нових західних далекобійних рішень в умовах російської РЕБ. Це означає, що Україна перетворюється на реальний полігон адаптації сучасних військових технологій до війни майбутнього.
Аналіз:
• Український ОПК стає одним із ключових активів економічної безпеки: він створює робочі місця, експортний потенціал, технологічну компетенцію та довгострокову суб’єктність України в Європі.
• Головний виклик полягає у захисті оборонних підприємств від російських ударів, масштабування виробництва, доступ до фінансування та створення зрозумілих правил для міжнародних партнерств.
5️⃣ Мобілізаційний ресурс, тимчасовий захист у ЄС і бронювання стають частиною одного економічного балансу
У Європейському Союзі активізувалися дискусії щодо майбутнього тимчасового захисту для українців, зокрема чоловіків призовного віку. Австрія, Німеччина, Швеція та Польща підтримали або обговорюють ідею обмеження автоматичного захисту для нових заявників-чоловіків, тоді як окремі країни, зокрема Естонія та Люксембург, виступають обережніше. Важливо, що наразі йдеться переважно про майбутні хвилі заявників, а не про автоматичне скасування вже наданих статусів. Проте сама поява такої дискусії демонструє, що ЄС дедалі більше розглядає українську міграцію не лише як гуманітарне питання, а і як фактор оборонної та економічної спроможності України.
Паралельно Україна оновлює власну політику бронювання та критично важливих підприємств. Уряд встановив перехідний період для чинних бронювань, але водночас передбачив перевірку підприємств на відповідність новим критеріям. З 1 вересня набуває чинності вимога щодо середньої зарплати не менше трьох мінімальних зарплат (у прифронтових регіонах 2,5 мінімальних зарплати), а при визначенні квот враховуватиметься лише основне місце роботи. Це має зменшити зловживання, але водночас створює ризики для бізнесу, який працює у регіонах із нижчим рівнем оплати праці або має складну кадрову структуру.
Окремо держава намагається підсилити військову службу через нові контракти, підвищення виплат для військових у тилу, розвиток «Резерв+» і цільовий набір спеціалістів, яких потребує фронт: медиків, водіїв, зв’язківців, IT-фахівців. Усе це формує складний баланс між потребами війська, бізнесу, бюджету та демографічною ситуацією.
Аналіз:
• Питання мобілізаційного ресурсу фактично стало питанням економічної безпеки: Україна має одночасно забезпечити армію людьми, не зруйнувати критичний бізнес і зберегти трудовий потенціал для відновлення.
• Європейська дискусія щодо тимчасового захисту може посилити повернення частини чоловіків, але без якісної внутрішньої політики зайнятості, бронювання й інтеграції це може створити додаткову соціальну напругу.
6️⃣ Внутрішня економіка: борговий ринок, курс гривні, фінмоніторинг і боротьба з тіньовими схемами виходять у центр уваги
Внутрішній економічний блок тижня був менш гучним, але надзвичайно важливим. Нацбанк зафіксував чергові історичні максимуми курсу долара та євро, що відображає тиск на валютний ринок у воєнних умовах, високу імпортну залежність і потребу в стабільному зовнішньому фінансуванні. Водночас українці встановили рекорд інвестицій в ОВДП: фізичні особи тримають у державних облігаціях понад 148 млрд грн, а загальний обсяг ОВДП в обігу перевищив 2 трлн грн.
Це має подвійний ефект. З одного боку, держава отримує важливе внутрішнє джерело фінансування, а громадяни доступний і відносно вигідний інструмент інвестування через прагнення підтримати країну. З іншого боку, висока дохідність ОВДП і податкові переваги перед депозитами створюють викривлення ринку капіталу на користь державного боргу. Економіка, в якій найпривабливішим інструментом для населення стає фінансування дефіциту бюджету, потребує довгострокового переходу до більш продуктивних інвестицій у бізнес, обладнання, виробництво та інфраструктуру.
Регуляторний блок також був насиченим. МВФ погодився перенести термін ухвалення закону про оподаткування посилок до кінця липня, що зняло ризики для чергового траншу близько $686 млн. НБУ оштрафував великі платіжні системи EasyPay та City24 за порушення правил фінансового моніторингу. Митниця, Податкова служба та БЕБ планують посилити контроль за обігом тютюнової сировини, оскільки різке зростання імпорту не корелює з офіційним виробництвом готової продукції. Уряд також продовжив додаткове фінансування лікарень у прифронтових регіонах до кінця року.
Аналіз:
• Україна поступово переходить від режиму кризового адміністрування до більш жорсткого контролю фінансових потоків, тіньових ринків і бюджетних ризиків. Це важливо для довіри партнерів і стійкості державних фінансів.
• Основний ризик: надмірна концентрація внутрішніх ресурсів у державному боргу та фіскальних потребах. Для довгострокової економічної безпеки потрібне відновлення приватних інвестицій і розвиток ринку капіталу поза ОВДП.
7️⃣ Близький Схід, нафта та глобальна інфляція знову стають зовнішнім ризиком для України
Ескалація між США, Іраном та Ізраїлем стала одним із головних глобальних чинників тижня. США завдавали ударів по іранських об’єктах, Іран припиняв переговори, погрожував блокадою Ормузької та Баб-ель-Мандебської проток, а згодом відбувся новий обмін ударами між Іраном та Ізраїлем. На цьому тлі Вашингтон намагався стримати Ізраїль від подальшої ескалації, оскільки адміністрація Трампа прагне зберегти шанс на угоду з Тегераном.
Для світової економіки це означає повернення енергетичного ризику в центр уваги. Нафта вже реагувала зростанням, а побоювання щодо безпеки Ормузької протоки залишаються критичними, оскільки через неї проходить значна частина світових поставок нафти й газу. Якщо ескалація затягнеться, це може прискорити інфляцію, підвищити витрати на логістику, ускладнити монетарну політику центральних банків і посилити бюджетний тиск на країни-імпортери енергоносіїв.
Для України такий сценарій має прямі наслідки. Зростання цін на енергоносії може погіршити умови імпорту, підвищити витрати бізнесу, вплинути на курс, інфляцію та підготовку до зими. Водночас Близький Схід відкриває для України й нові можливості: український досвід протидії іранським дронам, розвиток військових технологій і потенційна співпраця з країнами Перської затоки можуть посилити роль України як безпекового партнера поза європейським контуром.
Аналіз:
• Економічна безпека України дедалі більше залежить від глобальних енергетичних ринків: навіть події за межами Європи можуть впливати на бюджет, валютний ринок, логістику та інфляцію.
• Україна має використовувати власний бойовий досвід як дипломатичний і технологічний актив, особливо у відносинах із країнами, які стикаються з іранськими дронами, ракетами та ризиками для енергетичної інфраструктури.
8️⃣ Геополітична перебудова навколо росії створює для України нові можливості
Тиждень показав, що росія поступово втрачає вплив не лише на полі бою, а й у ширшому геополітичному середовищі. Угорщина зняла тривале вето на просування переговорів щодо вступу України до ЄС, що відкриває шлях до запуску першого переговорного кластера. Це не означає швидкого членства, але є важливим сигналом: навіть ті країни, які роками блокували український європейський трек, під тиском політичних змін і дипломатичних домовленостей можуть змінювати позицію.
У регіональному вимірі важливими стали події в Румунії, Молдові та Вірменії. Румунія дедалі жорсткіше реагує на ризики від російських атак поблизу своїх кордонів і портів. Молдова продовжує тримати курс на ЄС, одночасно не виключаючи складні політичні сценарії у разі блокування євроінтеграції. У Вірменії вибори стали фактично тестом на подальший геополітичний курс країни: перемога прозахідної лінії Пашиняна послаблює позиції кремля на Південному Кавказі.
Окремо варто відзначити зміну ролі Туреччини. Партнерство Ердогана й путіна, яке тривалий час будувалося на прагматичних компромісах, дедалі більше розбалансовується. Туреччина допомагає Україні закріплюватися на Близькому Сході, відкривати нові військові й енергетичні контакти та посилювати власну роль як союзника НАТО. Паралельно Китай активізує «сіру зону» навколо Тайваню через спеціальні морські операції, що демонструє загальну тенденцію до посилення конфліктності у світі.
Аналіз:
• Послаблення російського впливу в Європі, на Кавказі та Близькому Сході створює для України додаткові можливості для коаліцій, ринків, оборонної співпраці та дипломатичного маневру.
• Водночас глобальна нестабільність зростає: Тайвань, Близький Схід, Чорне море, Кавказ і східний фланг НАТО стають взаємопов’язаними зонами ризику, де Україна має діяти не лише як держава, що обороняється, а як активний учасник нової системи безпеки.
👉 Висновок
Тиждень 1–7 червня 2026 року показав, що економічна безпека України дедалі більше формується на перетині фронту, дипломатії, оборонної промисловості, енергетики, людського капіталу та глобальних ринків. Ключова тенденція тижня полягає у тому, що Україна не лише витримує тиск, а й поступово нав’язує власну логіку: б’є по російській воєнній економіці, розвиває власне оборонне виробництво, зміцнює європейську координацію та формує умови майбутнього мирного процесу.
Водночас ризики залишаються високими. росія нарощує ракетно-дроновий терор, атакує цивільну, енергетичну та ядерну інфраструктуру, намагається виснажити Україну психологічно й економічно. Додатковий тиск створюють глобальні фактори: ескалація на Близькому Сході, зростання нафтових ризиків, валютна напруга, потреба в стабільному зовнішньому фінансуванні та складна дискусія щодо українських чоловіків у ЄС.
У короткостроковій перспективі головними завданнями для України залишаються посилення ППО, захист та розподілення енергетики перед зимою, збереження зовнішнього фінансування, контроль тіньових ринків і недопущення хаосу в політиці бронювання. У середньостроковій перспективі ключовою можливістю стає перетворення України на невід’ємну частину європейської оборонної, енергетичної та технологічної архітектури. Саме це може стати основою не лише для виживання у війні, а й для майбутнього економічного відновлення та стратегічної суб’єктності України.
