Асоціація культурологів України

18/09/2026

🌻Станьте частиною команди Держмистецтв!

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти шукає кваліфікованих спеціалістів і спеціалісток на вакантні посади:

🟨начальника відділу вищої та фахової передвищої мистецької освіти;
🟨начальника відділу початкової та профільної мистецької освіти управління мистецької освіти;
🟨завідувача сектору правового забезпечення;
🟨головного спеціаліста сектору правового забезпечення;
🟨головного спеціаліста відділу фінансів та бухгалтерського обліку;
🟨головного спеціаліста з питань внутрішнього аудиту.

Якщо ви маєте відповідні професійні навички та прагнете зробити свій внесок у розбудову сфери мистецтва й мистецької освіти України, чекаємо на ваше резюме. Будемо раді вітати вас у складі колективу Держмистецтв!

🔗Переглянути вимоги та умови можна на сайті в розділі «Вакансії» : https://arts.gov.ua/vakansii/

📝Надсилайте резюме на: [email protected]

17/09/2026

15/09/2026

📚 Новий науковий збірник Інституту культурології НАМ України та кафедри культурології НаУКМА

🏛️ Інститут культурології НАМ України та кафедра культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія» представляють нове спільне наукове видання, укладене за матеріалами наукового круглого столу, що відбувся 16 квітня 2026 року.

📖 Збірник об’єднав наукові статті та тези, присвячені актуальним культурним і мистецьким процесам та їхньому впливу на суспільні трансформації.

Видання рекомендоване до друку Вченою радою Інституту культурології НАМ України та підготовлене в межах фундаментального наукового дослідження Інституту «Україна і світ: цивілізаційні виклики на зламах епох у синхронії та діахронії» (2025–2027).

Керівник теми — доктор культурології, доцент Руслана ДЕМЧУК.

📖 Перший розділ — «Динаміка соціокультурних трансформацій в умовах сучасної війни»

Матеріали розділу зосереджені на культурному осмисленні досвіду сучасної війни, трансформації української ідентичності, колективної пам’яті, героїзму та мистецьких практик.

🔹 Олена Берегова — «Мистецтво пам’яті: репрезентація воєнної травми в сучасній українській музиці». Дослідження присвячене осмисленню воєнної травми засобами музичного мистецтва, проблемам втрати, болю та пам’яті, а також ролі мистецтва у формуванні нових культурних наративів.

🔹 Артем Богуцький — «Феномен українського героїзму між інстинктом самозбереження та обов’язком». Автор розглядає український героїзм крізь співвідношення інстинкту самозбереження, морального обов’язку та спільних цінностей, звертаючись до сучасних форм героїчної поведінки у період повномасштабного вторгнення

🔹 Олесь Довганик — «Специфіка розуміння української ідентичності крізь призму архетипів у період 2022–2024 років». У центрі дослідження — архетипи героя, захисника, долі, дому, Батьківщини та кордоцентризму, через які автор аналізує прояви української ідентичності в соціокультурних практиках періоду повномасштабної війни.

🔹 Інна Кузнєцова — «Наратив української незламності: синергія волі воїна, волонтера, митця». Дослідження розкриває феномен української незламності через взаємодію трьох важливих суб’єктів — воїна, волонтера та митця — як носіїв активної громадянської позиції, відповідальності, свободи та спротиву.

🔹 Віолетта Симканич — «Катастрофа і смислотворення: релігія, мистецтво та література в культурних відповідях на лихо». Авторка аналізує способи культурного реагування на катастрофічний досвід та роль релігії, мистецтва й літератури у процесах пошуку та конструювання смислів.

Таким чином, перший розділ збірника представляє різні підходи до осмислення сучасної війни — через пам’ять і травму, героїзм та ідентичність, архетипи, незламність і культурні механізми смислотворення.

🔗 Ознайомитися зі збірником можна за посиланням у першому коментарі:

#ІнститутКультурології #Культурологія #НауковіДослідження #МолодіНауковці #Культура #Мистецтво #Україна #КультурніТрансформації

25/08/2026

Пропонуємо вашій увазі другий номер журналу «Філософська думка»!

У передмові редактор Віталій Нечипоренко окреслює рамку випуску, наголошуючи на важливості поєднання історії української філософії з актуальними світовими дискусіями.

Дослідження Сергія Йосипенка про Олександра Шульгіна показує, як його концепція історії розгортається від Французької революції до Української революції, а стаття Володимира Волковського висвітлює чесько-український діалог у міжвоєнній Чехословаччині.

Наталія Філіпенко аналізує два наративи про Гоголя – у Д. Чижевського та В. Зеньковського, а Віталій Терлецький простежує внесок Івана Мирчука у становлення історії української філософії.

Сучасні теми представлені статтею Ксенії Зборовської про етику чеснот та її місце в українських реаліях, а також дослідженням Віталія Мудракова про рецепцію Ніцше, де періодизація виступає методологічною рамкою.

Олександр Габович і Володимир Кузнецов розглядають структуру наукової теорії у контексті філософії природознавства, а Юрій Іщенко пропонує огляд досліджень Олександра Кирилюк про казки та обряду у культурній парадигмі.

У розділі рецензій Юрій Завгородній аналізує книгу Еґона Бонді «Історія індійської філософії», а Богдан Шумський та Андрій Васильченко пропонують переклад класичної статті Бертрана Расела «Про означення», доповнений примітками перекладача у рубриці «Сторінка молодого науковця».

Особливе місце в номері посідає розділ In Memoriam: директор Інституту філософії Анатолій Єрмоленко пише про спадщину Юрґена Габермаса (1929-2026), а Сергій Йосипенко згадує Ніну Поліщук (1937-2026) – філософів, які нещодавно відійшли у вічність.

Ці тексти підкреслюють зв'язок української філософської спільноти зі світовою та важливість пам'яті!

Таким чином, новий випуск «Філософської думки» поєднує традицію й сучасність: від класичних постатей (Гоголь, Мірчук, Шульгін) до актуальних дискусій про етику чеснот і рецепцію Ніцше, від перекладу Расела до огляду індійської філософії.

Часопис водночас є майданчиком міжнародного діалогу й простором пам’яті, що робить його важливим документом сучасної української інтелектуальної культури.

https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/issue/view/71

12/08/2026

🤩 Мінкульт розпочинає формування каталогу готових культурних проєктів та ідей, які можуть бути представлені на провідних міжнародних політичних і економічних подіях в Україні та за кордоном у 2026–2027 роках.

👉🏻 Серед можливих майданчиків для представлення українського культурного компонента — Конференція з відновлення України, Всесвітній економічний форум у Давосі та інші міжнародні заходи.

✅ До участі запрошуються фізичні та юридичні особи, які активно працюють у сферах:

- аудіального, візуального та аудіовізуального мистецтва;
- культурної спадщини;
- літератури;
- перформативного та сценічного мистецтва;
- культурних та креативних індустрій;
- інших суміжних сфер культури.

❗️Важливо, щоб запропоновані проєкти та ідеї не тільки презентували українську культуру, а й відображали ключові процеси, які сьогодні переживає та осмислює українське суспільство – досвід війни, осмислення української ідентичності, відновлення та відбудову, збереження і переосмислення культурної спадщини, а також стійкість і резильєнтність українського суспільства.

Каталог має стати інструментом для системного представлення сучасної української культури на міжнародних майданчиках та посилення її видимості у світовому контексті.

🔗 Заповнити відповідну форму до 7 вересня 2026 року можна за посиланням: https://forms.gle/udgyJrnJAjyyguKU6

Tetyana Filevska

05/08/2026

Побачило світ 17 число мистецького часопису ІПСМ НАМ України «Арткурсив».

На його сторінках зібрано есеї, мистецтвознавчі розвідки, інтерв’ю та публіцистичні матеріали, що досліджують трансформацію української культури, художніх практик і культурної пам’яті.

Серед публікацій:

– стаття Ірини Чужинової «Без камуфляжу. Ветерани та військові на українській сцені», присвячена театральним проєктам за участю військових і ветеранів;

фрагмент нової монографії Олесі Авраменко «Північна практика Віктора Григорова», що відкриває маловідомі сторінки творчої біографії видатного українського художника-монументаліста;

– Десять тез про майбутнє — виступ Сергія Жадана на Мюнхенській конференції з безпеки;

– стаття Владислава Бебешка «Вояж на Сатурн. Феномен фільму «Ти — Космос», у якій аналізується успіх стрічки Павла Острікова, її місце в сучасному українському кінематографі та те, як війна надала фільму нових смислів, перетворивши космос на метафору самотності, надії й людської близькості;

а також матеріали Олександра Аннічева, Сергія Тримбача, Ольги Стельмашевської, Валерія Сахарука, Вадима Скуратівського, Володимира Стасенка, Марини Полякової, Юлія Швеця, Оксани Предаченко, Маргарити Швець, Олександра Сакви.

Запрошуємо до читання!
https://mari.kyiv.ua/sites/default/files/inline-images/pdfs/Artkursyv-2026-17.pdf

03/08/2026

Увага до культури — це добре. Продумані правила для неї — ще краще.

Коаліція дієвців культури системно моніторить законодавчі ініціативи, які можуть впливати на культурну сферу, аналізує їх та надає свої експертні оцінки й пропозиції до доопрацювання.

Один із таких — законопроєкт №15436 щодо впорядкування недержавної частини Музейного фонду України та розвитку приватного колекціонування.

Ми підтримуємо прозоре регулювання обігу культурних цінностей, їхнє збереження та запобігання незаконному обігу. Водночас вважаємо, що запропонована модель потребує суттєвого доопрацювання.

Три ключові застереження Коаліції:

🔹 Нечітка мета. Законопроєкт одночасно пропонує легалізувати приватні колекції, посилити охорону культурних цінностей і розширити державний контроль — але чіткої відповіді, якої саме мети має бути досягнуто, немає.

🔹 Ризики надмірного контролю. Запропонована система державної експертизи та реєстрації значно розширює втручання держави у сферу приватного володіння культурними цінностями, водночас недостатньо чітко визначаючи процедури, критерії та механізми оскарження.

🔹 Фрагментарне регулювання. Приватне колекціонування пов’язане із законодавством про культурну та археологічну спадщину, переміщення культурних цінностей і державну експертизу. Тому врегульовувати ці питання лише через законодавство про музеї — недостатньо.

Позиція Коаліції: законопроєкт №15436 потребує комплексного доопрацювання із залученням музейної, археологічної, правничої та ширшої культурної спільноти. Важливо знайти баланс між захистом культурної спадщини, запобіганням незаконному обігу культурних цінностей та правами добросовісних власників.

Повний текст звернення Коаліції до Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики — за посиланням: https://www.coalitionforculture.org.ua/publikatsii/zakonoproiekt-15436