Розпочалося все в 1956 році у засніженому Парижі. Юний хлопець тремтливими від холоду руками намагався зробити світлину Ейфелевої вежі для своєї коханої, яка залишилась в далекій Україні. Букви, слова, речення, уривки віршів та франзузьких пісень. Йому хотілось передати всю атмосферу найромантичнішого міста на планеті. Та ще більше хотілось, аби поруч була вона.
Дівчина з нетерпінням чекала на ві
сточку, адже знала, що лише так зможе хоча би на мить відчути тепло рідного серця. Лист з фотокарткою мав бути доставлений до Різдва.
За вікном кружляв пухнастий сніг, а з двору лунали українські колядки. У двері постукали. Поштар вручив конверт і пішов далі передавати віттаня з усіх усюд.
Коли вона розгортала конверт, її серце ледь не вистрибувало з грудей, а дух спирало від хвилювання. Руки її, як ніколи тремтіли а в очах виднілось здивування. Самотня сльоза впала на слова "Je t'aime..." і покотилась історієї кохання юності, що загубилося на все життя...
На каледндарі був 1998 рік
