02/08/2026
Бронь є. Але не для всіх, хто насправді критично важливий.
Сьогодні держава бронює тих, хто готує операторів безпілотних систем. Логічно й правильно — дрони вирішують долю фронту.
Але є інша критична галузь, про яку в цьому контексті ніхто не згадує — підготовка пілотів цивільної авіації.
Факт, який мало хто усвідомлює: в Україні лишилося буквально кілька діючих льотних інструкторів пілотованої авіації. Більшості з них — за 60 років. Жодного механізму захисту цього кадрового ресурсу не існує.
Коли війна закінчиться, українці захочуть літати — у відпустку, у справах, просто додому. Українські авіакомпанії захочуть відновлювати польоти та наймати пілотів з українськими свідоцтвами. Але тримача такого свідоцтва не можна “імпортувати” з Польщі чи Туреччини — його готують тут, в Україні, інструктори з українською кваліфікацією.
А цих інструкторів — і так одиниці. Якщо їх мобілізують, готувати нове покоління пілотів для повоєнної цивільної авіації буде просто нікому.
ГО «Авіація загального призначення України» вважає: питання захисту льотного викладацького складу — це не привілей для окремої галузі, а питання національної спроможності відновити цивільну авіацію після війни. Ми будемо порушувати це питання перед профільними органами й закликаємо колег з галузі приєднуватися до цієї ініціативи.
Якщо ви теж бачите цю проблему — поділіться постом, це важливо для майбутнього галузі.
#АЗПУ #авіація #цивільнаавіація
Микола Калашник Данііл Меньшиков Ігор Марчук