Музей історії КНЕУ

28/06/2026

МУЗЕЙ ІСТОРІЇ КНЕУ ЩИРО ВІТАЄ З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ЛЮДМИЛУ ЙОСИПІВНУ РИНГИС!

Сьогодні ми святкуємо день народження людини, чиє ім'я нерозривно пов'язане зі збереженням історичної пам'яті нашого університету. Людмила Йосипівна - не просто невтомна трудівниця, а справжній архітектор нашої історії.
Вона стояла біля джерел заснування Музею історії КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, працюючи помічником директора з 2008 по 2017 роки. Її титанічна дослідницька праця подарувала нам фундаментальні видання: «Віхи історії», «Літопис КНЕУ»- сторінки, що показують 120-літню історію нашого навчального закладу. Це безцінний внесок у скарбницю КНЕУ.
Але Людмила Йосипівна - це ще й глибока творча особистість. Відома українська журналістка, дослідниця літератури, членкиня НСЖУ, голова правління клубу «Дорогами до прекрасного».
Саме завдяки її зусиллям та невичерпній енергії світ побачили поетичні збірки викладачів: «Багатобарвне літо», «Вітрила натхнення», «Мереживо часу». А 29 березня 2023 року відбулася презентація її останнього упорядкованого видання - «Війна цивілізацій. Поетичний фронт КНЕУ».
Її власні вірші — це голос покоління, сповнений любові, сили та мудрості. Чого тільки вартують рядки з вірша «Крила мрій»:
Скруту скрашували піснями,
Стільки знали пісень красивих...
В кожнім слові черпали сили,
Життя вишито слів нитками.
І віддячували ділами
Скільки совісно справ підшитих
Чесним звітом яскраво жити -
Так вже виховані батьками...
Шановна Людмило Йосипівно! Прийміть нашу найщирішу подяку за Ваш талант, відданість справі та невтомність. Бажаємо Вам міцного здоров'я, невичерпної творчої наснаги, реалізації задуманого, радості від кожного дня та многії літа під мирним небом України!

28/06/2026

Конституції України 30 років!🇺🇦

Сьогодні, коли ми відзначаємо 30 років Конституції України, слово «суверенітет» звучить зовсім інакше, ніж у 1996-му. Зараз ми захищаємо його на полі бою, але тридцять років тому за нього так само запекло боролися в залі парламенту. Тоді народжувалися правила, за якими країна живе й тримається досі.
Конституція — це не просто юридичний текст. Це документ про те, ким ми є і яку державу будуємо. І для нашого університету це свято має дуже особистий вимір, адже серед тих, хто виписував ці правила й закладав у них реальну міцність, був Вадим Гетьман.
Поки в кулуарах точилися політичні дискусії про символіку та устрій, Гетьман зосередився на тому, без чого жодна незалежність не працює, — на економічному фундаменті. Мало хто знає, скільки зусиль йому коштувало виборонити в Конституції незалежний статус Національного банку та закріпити гривню як єдину грошову одиницю. Він прагматично розумів: політична свобода нічого не варта без фінансової самостійності.
Цей запас міцності, закладений тоді, тримає нашу фінансову систему навіть зараз, у часи найважчих випробувань.
Тому сьогоднішнє свято — це день вдячності. Вдячності кожному, хто створював цей фундамент 30 років тому, і кожному, хто захищає його сьогодні.
На фото — архівне свідчення тих днів: підпис Вадима Петровича на документах конституційного процесу. Маленька деталь великої історії нашого суверенітету.
Зі святом, друзі! З Днем Конституції! 🇺🇦

21/06/2026

20 червня 2026 року в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбувся меморіальний захід з нагоди другої річниці загибелі випускника факультету фінансів КНЕУ імені Вадима Гетьмана, Героя України Дмитра Єгізарова (позивний КОК). Захід відвідали директор Музею Tetyana Nikolaeva та зберігач фондів Марія Лютенко.

Рідні, побратими, друзі, колеги, викладачі та представники освітньої спільноти, всі, хто знав Дмитра, зібралися разом, щоб вшанувати його пам’ять, згадати його життєвий шлях і людину, якою він був для кожного з них.

Особливим цей день став і тому, що нещодавно було відзначено його подвиг на найвищому державному рівні. 3 червня 2026 року Указом Президента України №473/2026 Дмитру Єгізарову посмертно присвоєно звання Героя України.

Упродовж заходу звучали спогади про Дмитра — воїна, патріота, сина, чоловіка, батька трьох дітей, друга та побратима. Багато хто згадував його щирість, внутрішню силу, почуття гумору та готовність завжди підтримати інших. Попри те, що вдома на нього чекала велика родина, після початку повномасштабного вторгнення він свідомо став на захист України, вважаючи це своїм обов’язком.

Найбільш щемкими стали виступи матері Героя Алли Єгізарової, брата, дружини та доньки Дмитра. У їхніх словах звучали не лише біль втрати, а й гордість за людину, яка прожила життя гідно та чесно.

Особливе враження на присутніх справили голосові повідомлення Дмитра, які він надсилав із фронту матері та дружині. У залі знову прозвучав його голос — такий знайомий для рідних і друзів. Під час заходу також демонструвався відеоролик зі світлинами різних періодів його життя: дитинства, навчання, родинних моментів, зустрічей із друзями та військової служби.

Спогадами про бойовий шлях Дмитра поділилися представник командування командира 33-ї окремої механізованої бригади Василь Кобзяк та його побратими, які разом із ним пройшли найважчі випробування війни.

До присутніх також звернулась вчитель Ліцею біотехнологій №177, в якому навчання Дмитро, декан факультету фінансів КНЕУ Богдан Стеценко, професор кафедри фінансів імені Віктора Федосова Микола Гапонюк, представниця Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка, де створено меморіальне місце пам’яті Дмитра Єгізарова, його найближчі друзі, сусіди та всі, кому пощастило знати його особисто.

Цей захід став не лише днем пам’яті, а й нагадуванням про ціну, яку Україна платить за свою свободу, та про людей, завдяки яким вона продовжує жити і боротися.

Світла пам’ять Герою України Дмитру Єгізарову.
Вічна слава Герою!

©Марія Лютенко

11/06/2026

Музейна педагогіка як живий діалог: як зацікавити молодь культурною спадщиною🇺🇦❤️

Нещодавня екскурсія та майстер-клас у Національному музеї декоративного мистецтва України (Національний заповідник «Києво-Печерська лавра») залишили у нас з Марією Лютенко глибоке професійне підґрунтя для роздумів про те, як зробити традиційну культуру ближчою та зрозумілішою для сучасного студентства.
Сьогодні музейний простір має трансформуватися з місця споглядання на хаб активної взаємодії. Ось кілька практичних інструментів, які вдалось побачити і які варто транслювати в освітній та музейній практиці:
• Етнічний одяг як код і тренд. Сучасна молодь чутлива до тем самоідентифікації. Презентуючи етнічний одяг як джерело натхнення для сучасного дизайну та еко-моди, ми допомагаємо побачити в ньому актуальний бренд, а не застиглу історію.
• Феномен Білокур та Примаченко. Їхні твори мають унікальний вплив. Адже квіткові композиції Білокур та фантастичний наївний світ Примаченко, з його глибокими підтекстами, чудово резонують із сучасною поп-культурою, навчаючи мислити нестандартно.
Працюючи в Музеї історії КНЕУ, цей досвід можна успішно інтегрувати для розширення світогляду студентства:
• Показувати історію університету крізь призму національних процесів.
• Тематичні виставки та дискусії (зокрема в рамках вивчення політики культурної спадщини) стануть потужним стимулом для студентів відвідувати інші провідні музеї.
• Залучати молодь до вивчення історій успіху університетських науковців і випускників, а також українських меценатів, які підтримували національну освіту та мистецтво.

Музейна педагогіка доводить: коли ми говоримо з молоддю мовою емоцій, з повагою до їхнього світогляду, культурна спадщина перестає бути «архівною» - вона стає частиною їхньої особистої сили та ідентичності. Саме так, наш Музей історії університету у взаємодії з КАФЕДРА ПОЛІТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ КНЕУ ім. В. ГЕТЬМАНА та Кафедрою регіоналістики і туризму в рамках «Українознавчих студій» сприяє залученню студентської молоді до нашої культурної спадщини.
Дякую колегам Ользі Дудар, Світлані Савченко за натхненний досвід, який обов'язково знайде своє втілення у стінах нашого університетського музею!

© Tetyana Nikolaeva

11/06/2026

Відеохроніки пам’яті Героїв КНЕУ🇺🇦🛡️

Музей історії КНЕУ започатковує нову рубрику, у якій публікуватимуться відеоматеріали про студентів, випускників і співробітників університету, які віддали життя, захищаючи Україну.
Такі матеріали дозволяють зберегти не лише біографічні факти, а й живу пам’ять про наших Героїв – через спогади рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав їх за життя.

Перший відеоматеріал рубрики присвячений Олексію Борису – випускнику КНЕУ, журналісту та військовослужбовцю, який став на захист України.
Відео було передане Музею родиною Олексія. Ми вдячні за довіру та можливість поділитися цією історією з університетською спільнотою, аби пам’ять про Героя зберігалася й надалі.

Запрошуємо до перегляду:

🔗 https://youtu.be/DztT03OhSos?si=ZpLzZn0HWSGXwfRk

Пам’ятаємо наших Героїв. Пам’ятаємо людей, чиї життя стали частиною історії КНЕУ та України🇺🇦

Відеоісторія присвячена пам'яті військовослужбовця Олексія Бориса....

23/05/2026

Сьогодні – День Героїв. День, коли ми схиляємо голови перед тими, хто став щитом для нашої країни, та пам’ятаємо про тих, хто віддав найцінніше – власне життя – за наше майбутнє.
У великій родині КНЕУ цей день має особливе, болюче і водночас величне звучання. Ми з гордістю та глибокою шаною вшановуємо наших студентів, випускників та викладачів, які без вагань змінили аудиторії на окопи, а навчальні плани – на плани оборони. Вони боронять наш спокій там, де вирішується доля України, і ми щохвилини пам’ятаємо про тих, хто вже ніколи не повернеться до стін рідного університету, залишившись вічно молодими у нашій пам’яті. Кожна історія – це особиста втрата, але й неймовірний приклад відданості своїй землі.
Особливі слова подяки сьогодні – батькам наших Героїв. Дякуємо вам за те, що виховали людей честі, сміливості та неймовірної внутрішньої сили. Ви подарували світові особистостей, які стали справжніми захисниками нації. Ваш біль невимовний, але ваша мужність дає нам приклад того, як тримати стрій, як жити далі, пам’ятати про подвиг ваших дітей і щоденною працею сприяти втіленню їхньої найголовнішої мрії – існуванню вільної, незалежної та сильної Української держави.
Пам’ять про Героїв КНЕУ живе в наших серцях, у кожній лекції, у кожній ініціативі та в нашому незламному прагненні до перемоги. Ми маємо жити гідно їхньої жертви, виборювати майбутнє, про яке вони мріяли, та нести вогонь цієї пам’яті крізь роки.
Запрошуємо вас відвідати Книгу пам’яті Героїв-КНЕУвців, щоб вшанувати тих, хто до останнього залишався вірним присязі та Україні.
Честь Героям! Пам’ятаємо!🙏🏼🇺🇦

https://kneu.edu.ua/ua/University_en/kneu_history/heroi_ne_vmyraiut/

21/05/2026

У Музеї історії КНЕУ відбувся тематичний захід «КОД НАЦІЇ», присвячений Дню ВИШИВАНКИ та відкриттю «Українознавчих студій» – нового наукового і творчого простору, створеного на базі Музею історії університету та кафедри політичних технологій.
Подія стала важливою платформою для об’єднання студентської молоді, викладачів, дирекції університету, дослідників культури, митців і всіх, кому небайдужі українська історія, традиції та національна ідентичність. Атмосфера заходу була сповнена щирої любові до української культури, поваги до спадщини предків та усвідомлення важливості збереження культурно-історичного надбання в сучасних умовах.
Модераторкою події стала директорка Музею історії університету Tetyana Nikolaeva. Захід розпочався вітальним словом ректора університету Дмитра Лукʼяненка, який надихнув присутніх на творчу атмосферу. Присутні вшанували памʼять загиблих Героїв-кнеувців хвилиною мовчання. Також до гостей звернулась завідувачка КАФЕДРА ПОЛІТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ КНЕУ ім. В. ГЕТЬМАНА Віра Гапоненко, яка окреслила напрями діяльності музейного хабу «Українознавчих студій» та закликала викладачів і студентів до співпраці.
До заходу долучилася кафедра регіоналістики і туризму, яка вже стала частиною «Українознавчих студій». За її ініціативою була запрошена мисткиня, поетеса, волонтерка та культурна дипломатка Світлана Головчук, яка поділилася власним творчим досвідом, розповіла про популяризацію української культури та значення мистецтва у формуванні сучасного простору. Родзинкою події стали національні костюми та прикраси з її колекції, які приміряли студентки й викладачки. Незабаром ці ексклюзивні старовинні речі, зібрані з різних регіонів України, пані Світлана представить на виставці в Мілані.
Особливу увагу аудиторії привернули виступи запрошених гостей. У форматі онлайн-включення з Поділля до заходу приєдналася майстриня-вишивальниця Марія Тітієвська, яка понад 25 років займається збереженням та створенням традиційної української вишивки. Вона розповіла про родинні традиції, підтримку Джулинської громади, а також грант від ГО «Ми – Вінничани» на розвиток освітнього простору «Творчий спадок Тітієвських».
Бренд-директорка мережі магазинів «Всі. Свої» Міла Потапова презентувала сучасний погляд на етніку та розповіла про розвиток українських брендів, що популяризують національні мотиви у сучасному одязі та дизайні. Окрасою події стала ексклюзивна інсталяція виробів українських брендів, представлена безпосередньо у залі Музею.
У межах заходу гості мали змогу долучитися до змістовної розмови про феномен української вишиванки як важливого елементу нашого культурного коду. Учасники обговорювали символіку орнаментів, регіональні особливості вишивки та її роль як символу єдності й незламності.
Активну участь у заході взяли студентки групи РТ-101 кафедри регіоналістики та туризму, які презентували власні дослідження про культурну цінність народних традицій у сучасному суспільстві. Вони провели нас культурною мапою України, розшифрували таємниці орнаментів та розповіли про унікальні особливості вишивки різних регіонів - від Закарпаття до Донеччини.
А щоб перевірити, хто слухав найуважніше, була проведена інтерактивна вікторина в Kahoot!. Найшвидші знавці УКРАЇНСЬКОГО КОДУ отримали чудові спеціальні призи від компанії «Всі. Свої».
Цей захід вкотре довів: українська культура жива, сучасна і надзвичайно глибока. «Українознавчі студії» офіційно відкрито, тож попереду ще багато цікавих проєктів, досліджень та зустрічей! Долучайтеся до нашого музейного хабу, вивчайте своє коріння та будьте амбасадорами українського у світі. Творимо нову історію разом!

18/05/2026

З Міжнародним днем музеїв!🔎📜

Музей історії КНЕУ: простір, де минуле гартує майбутнє!

Сьогодні професійне свято зберігачів пам’яті. Для нас цей час є особливо знаковим, адже ми вступили у ювілейний рік – 120-річчя нашого університету.

В умовах жорстокої гібридної війни на нас покладена надзвичайно складна місія: не лише готувати висококласних фахівців, а й формувати свідоме громадянське суспільство. І саме Музей історії КНЕУ імені Вадима Гетьмана є тим унікальним виховним простором, де багатовікова академічна спадщина поєднується із сучасними викликами.

🔎Що сьогодні представляє собою наш Музей?

Наша експозиція відтворює усю масштабну історію становлення – від Київських вищих комерційних курсів та Інституту народного господарства до сучасного КНЕУ. Унікальні документи, макети будівель та студентська уніформа різних епох доповнюються сучасними рішеннями. Чимало нової інформації криється у QR-кодах наших вітрин, адже ми продовжуємо невпинний курс на цифровізацію нашої спадщини.

Наш музей береже пам’ять не лише про наукові здобутки, а й про боротьбу за українську ідентичність. Яскравий приклад цього – нещодавнє вшанування визначної історичної події: 60-річчя підняття українського національного прапора над будівлею нашого університету. Цей безстрашний вчинок у часи тоталітарного режиму став символом незламності духу, і сьогодні ми з особливою гордістю передаємо історію цього сміливого акту новим поколінням студентів.

Сьогодні Музей ще й впливовий майданчик міжнародної комунікації. Ми постійно зустрічаємо та проводимо екскурсії для іноземних гостей, дипломатів і представників навчальних закладів із багатьох країн. Для міжнародних делегацій наш простір стає місцем, де вони можуть відчути українську стійкість, побачити правдиву історію нашої боротьби та переконатися в незламності нашої освіти, яка гідно відновлюється та працює попри всі виклики війни.

Особливе, найсакральніше місце в Музеї – Стіна Памʼяті «Ціна нашої свободи». Вдячні за реалізацію якої, Батьку нашого Героя Андрія Львова – Львову Ігорю Рюриковичу. Вона об’єднує пам’ять про загиблих студентів, викладачів та випускників, учасників Революції Гідності та російсько-української війни. Це простір, який формує повагу до історичної пам’яті, вчить патріотизму та щодня нагадує про справжню ціну нашої можливості жити і здобувати освіту.

Музей давно вийшов за межі класичних тихих залів. Сьогодні це динамічний майданчик та справжня наукова студія, де засідають історичний та політологічний студентсько-викладацькі гуртки. Тут відбуваються діалоги і дискусії з найважливіших питань сучасності. Ми проводимо лекції, круглі столи та теплі зустрічі з випускниками, волонтерами, нашими героями та їхніми батьками, перетворюючи історію на ресурс нашої стійкості.

Висловлюємо щиру подяку за сприяння та підтримку Ректору КНЕУ ім. Вадима Гетьмана Лукʼяненку Д.Г., першому проректору Омельченку А.В., проректору з науково-педагогічної роботи Колоту А.М., проректору з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації Марина Сільченко, проректору з наукової роботи Антонюк Л.Л., завдяки яким Музей продовжує розвиватися, модернізуватися та залишатися важливим осередком збереження історичної пам’яті університету.
Плідною є співпраця у міжнародних звʼязках у взаємодії з Чужиковим В.І. – проректором з науково-педагогічної роботи та міжнародних звʼязків, а також Циркун Оленою Ігорівною.
Постійну підтримку і сприяння у проведенні зустрічей маємо від начальника відділу професійних та суспільних комунікацій КНЕУ Yaremenko.
Щиро вдячні викладачам КАФЕДРА ПОЛІТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ КНЕУ ім. В. ГЕТЬМАНА за постійну підтримку та допомогу у всіх починаннях.
Окрема подяка Vitalii Kulyk – завідувачу лабораторії протидії дезінформації, директору Центру дослідження проблем громадянського суспільства – за безцінні унікальні археологічні артефакти, подаровані з власної колекції: експонати часів Трипілля, зарубинецької культури та культури України-Руси.

Незважаючи на всі випробування, які приносить війна, ми продовжуємо розвиватися, залишаючись простором натхнення. Музей історії КНЕУ виконує свою головну роль – зберігає корпоративну ідентичність та об’єднує всі покоління університету у єдину незламну спільноту.

Запрошуємо вас доторкнутися до нашої історії наживо!

Нижче на фото демонструємо рівень відвідуваності нашого Музею. Всі гості стали учасниками інтерактивних екскурсій, які проводить Марія Лютенко

Підписуйтесь на наші сторінки Музею історії КНЕУ у Facebook та Instagram, щоб стежити за новими проєктами, та обов’язково приходьте на екскурсії🌸❤️

©Tetyana Nikolaeva

09/05/2026

8 травня, четверті роковини з дня загибелі Олександра Гряника (позивний «Грян») – захисника Маріуполя, чия біографія стала відображенням боротьби України останнього десятиліття.
Для Олександра війна розпочалася не у 2022-му і навіть не у 2014-му, а з внутрішнього рішення бути там, де вирішується доля країни. Він пройшов Революцію Гідності від її початку до завершення. Саме цей досвід став поштовхом до добровольства: Олександр не зміг залишатися в тилу, коли розпочалися бої на Сході. Його шлях у професійне військо був принциповим. Під час першої спроби пройти відбір до полку «Азов» він зламав руку, проте не відступив: щойно знявши гіпс, пройшов іспит «Спартан» вдруге. Наступні шість років він провів на передовій, зокрема на Світлодарській дузі, формуючись як професійний воїн.

Повномасштабне вторгнення Олександр зустрів на захисті Київщини, але його особиста відповідальність тягнула туди, де було найважче – до побратимів у заблокований Маріуполь. У березні 2022 року він добровільно зголосився стати учасником унікальної десантної операції. Розуміючи, що місто в оточенні, а шанси на повернення мінімальні, він обрав гелікоптер до «Азовсталі». «Я вірю в чудо, але не в щасливий кінець», – казав він тоді. 8 травня 2022 року Олександр загинув внаслідок влучання авіабомби у бункер заводу.

Попри суворий військовий шлях, Олександр залишався людиною глибокої внутрішньої культури та прив’язаності до дому. У цивільному житті він захоплювався горами, фотографією та був відданим вболівальником київського «Динамо».
Для нього любов до близьких і любов до Батьківщини були частинами одного цілого – відповідальності за тих, кого любиш.
Олександр Гряник повернувся до рідного Києва лише у жовтні 2023 року. Його прах спочиває на Лук'янівському кладовищі.

Для КНЕУ імені Вадима Гетьмана історія Олександра Гряника – це свідчення про ціле покоління, яке не планувало ставати військовими, але стало ними, бо інакше не дозволяла совість.
Слава Герою!
Пам’ятаємо…🕯️

08/05/2026

Сьогодні, 8 травня, в Україні та світі вшановують пам’ять загиблих у Другій світовій війні. Цей день в Україні має назву День пам’яті та перемоги над нацизмом у 1939–1945 роках.

У роки війни Україна зазнала колосальних втрат: загинуло понад 8 мільйонів українців. Наші співвітчизники воювали на всіх воєнних театрах. Близько 6 мільйонів українців були мобілізовані до лав Червоної армії, і майже кожен другий із них не повернувся додому. Понад 100 тисяч бійців Української повстанської армії чинили спротив як нацистському, так і радянському тоталітарним режимам. Українці також служили у складі армій США, Канади, Польщі та Франції.

Чимало студентів та викладачів Харківського (Українського) фінансово-економічного інституту (сьогодні КНЕУ ім. Вадима Гетьмана) були мобілізовані. Решту співробітників та студентів евакуювали до Ташкенту де вони були приєднані до місцевого фінансово-економічного інституту на правах окремого факультету. Такі обставини суттєво ускладнили функціонування закладу, адже війна призвела не лише до втрати значної частини людського потенціалу, а й до фактичного припинення повноцінної діяльності інституту в Києві.

Події Другої світової війни залишили глибокий слід не лише в історії держави, а й у розвитку українських освітніх і наукових установ, зокрема нашому. Пам’ять про людські втрати, жертовність і наслідки війни зберігається й на державному рівні через офіційне вшанування цієї історичної трагедії. Від 2015 року Україна офіційно відзначала День пам’яті та примирення, а у 2023 році Верховна Рада визначила 8 травня державним святом — Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Символом цього дня є червоний мак - знак пам’яті про жертв війни. Гасло пам’ятної дати - «Ніколи знову».