24/09/2026
«Вовком вити хочеться. За що це Олешкам?..»
Мама 4 дітей Наталія готова усім кричати про трагедію в Олешках і показує своїй гості Вірі Брежневій на телефоні фото їх зруйнованого дому.
«А це наш будинок. Бачите? Ось тут. А це дорога…»
Будинку зруйнований обстрілами і його майже немає. Але Наталія все одно каже - наш.
З окупованих Олешок сама Наталя дивом під дулами російських військових вивезла у 2022 трьох синів, батько яких - український військовий. Нині вона показує Вірі, яка прийшла до неї з Фундацією з допомогою, - фотографії рідного міста і розповідає про людей, які там залишилися. Про дітей і літніх людей. Про тих, хто не може виїхати.
«Там немає їжі. Люди їдять листя, кору… Там дуже страшно. Дуже багато дітей ще залишилося, дуже багато людей, пенсіонерів. Їм немає куди виїжджати і немає як виїхати».
Наталія розповідає те, що дізнається від людей в окупації: дороги заміновані, а пошуки їжі можуть коштувати життя.
«Там усе заміновано. На кожному кроці міни. Хто намагався виїхати - там і залишався». Люди гинуть, намагаючись дістати продукти, підриваються на мінах, потрапляють під удари дронів.
А Наталія повторює одну річ: про Олешки треба говорити. Щоб про людей там не забули. Щоб їх урятували.
Сьогодні Наталія переселнка - мама вже чотирьох дітей. Найменша донька Настя - якій півтора року - народилася тут на Київщині. Її тато - також військовий. Родина живе у Містечку Хансена на Київщині. Тут діти мають тимчасовий прихисток, школу й укриття. «Я думаю про те, що мої діти тут, а не там. Що вони не бояться. Вони ходять до школи, вони навчаються».
Попереду - ще одна воєнна зима. З чотирма дітьми. З відключеннями світла. У тимчасовому домі.
Тому Віра Брежнєва разом із Фундацією допомогла родині Наталії придбати EcoFlow, щоб витримати цю зиму, яка обіцяють буде найскладнішою
"Хочу побажати вам, щоб цієї зими у вашому домі було тепло і світло. Але найбільше хочеться, щоб це стало реальністю для всіх, особливо для людей з Олешок і тих, хто залишається в окупації. Вони не мають залишатися сам на сам із тим, що відбувається", - каже Віра Брежнєва, яка одразу відгукнулася на прохання Фундації допомогти родині.
«Для багатодітної родини просто взяти й переїхати на зиму знову подалі від Київщини, - майже нереально. Знайти нове житло складно, а кожен наступний переїзд - ще один стрес для дітей, які вже втратили свій дім через війну. Тому разом із Вірою ми допомагаємо багатодітним, прийомним родинам і ДБСТ підготуватися до зими. EcoFlow - дорога річ, це приблизно 30 тисяч гривень, але для дому, де багато дітей, під час тривалих відключень це вже не про комфорт. Це світло, зв’язок, теплий чай взимку і базові потреби», - говорить керівник Фундації Сергій Кухтін.
Ця підтримка лише один із десятків благодійних проєктів, які Фундація реалізовувала разом із Вірою за час повномаштаної війни. Дякуємо їй за роки підтримки дітей, які залишилися без батьківського піклування, втратили дім або пережили окупацію.
До великої війни в Олешках жили близько 24 тисяч людей. За оцінками української влади, нині в Олешках та навколишніх громадах залишаються близько 6 тисяч цивільних, серед них понад 180 дітей.
У самому місті не працює нормальна торгівля продуктами. Немає електрики й газу, гостро бракує їжі, питної води та ліків. Заміновані дороги та атаки дронів роблять пересування і евакуацію смертельно небезпечними.
У 2026 році ООН зафіксувала повідомлення щонайменше про 29 загиблих і 54 поранених цивільних в Олешках та Голій Пристані. Більшість - унаслідок атак дронів.
Сьогодні питання гуманітарної катастрофи в Олешках Україна порушує вже на найвищому міжнародному рівні - під час Генеральної Асамблеї ООН.
Ми не можемо сьогодні повернути Наталії її Олешки.�Але можемо допомогти її чотирьом дітям пройти ще одну зиму зі світлом і теплом.
І можемо робити те, про що вона просить найбільше:
говорити про Олешки. - поки людей звідти не почують.
