Лабораторія законодавчих ініціатив/Agency for Legislative Initiatives

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Лабораторія законодавчих ініціатив/Agency for Legislative Initiatives

Лабораторія законодавчих ініціатив/Agency for Legislative Initiatives Аналізуємо роботу парламенту, виконання реформ та законодавчі ініціативи з 2000 року.

Лабораторія законодавчих ініціатив — один з провідних аналітичних центрів України. Працюємо як класичний think tank та аналізуємо роботу парламенту, виконання реформ і законодавчі ініціативи з 2000 року.

Наша діяльність спрямована на посилення інституційної спроможності парламенту й уряду, продовження європейської та євроатлантичної інтеграції, підтримку стабілізації та відновлення України для по

долання наслідків агресії з боку рф, моніторинг і підтримку реформ у сфері правосуддя та безпеки.

Напрями роботи та тематики досліджень:

▪️ Парламентаризм

Досліджуємо кейси з української парламентської практики, моніторимо роботу Верховної Ради як інституції — і долучаємося до ширшої роботи, повʼязаної із законотворчими ініціативами та процесами.

▪️ Належне врядування

Оцінюємо результати реформ, допомагаємо розробляти якісні державні політики. Моніторимо виконання вимог щодо вступу України до ЄС.

▪️ Демократизація

Аналізуємо політичний процес, зокрема стежимо за балансом, відкритістю і прозорістю влади на різних рівнях.

▪️ Верховенство права

Моніторимо перебіг судової реформи та працюємо для розвитку судової влади. Надаємо експертну підтримку для наближення правової інфраструктури України до «acquis ЄС».

▪️ Правопорядок

Аналізуємо впровадження кримінальної політики та системи прогнозування у сфері протидії злочинності для безпечнішого суспільства. Надаємо фахову підтримку у реформі органів прокуратури та правопорядку.

Серед ціннісних засад ЛЗІ — розбудова демократичної країни на засадах професійної політики, посилення державних інституцій та громадянського суспільства. Одним з важливих складників нашої роботи є політична і громадянська просвіта — з 2005 року ЛЗІ під егідою Ради Європи впроваджує та розвиває Українську школу політичних студій.

Більше про місію, принципи та діяльність ЛЗІ — на нашому сайті та сторінках у соцмережах.

Припинення конкурсного добору стало необхідним кроком для системи державної служби на початку повномасштабного вторгненн...
22/05/2026

Припинення конкурсного добору стало необхідним кроком для системи державної служби на початку повномасштабного вторгнення. Однак що робити далі, на тлі дії воєнного стану, активних євроінтеграційних процесів і наростаючої кадрової кризи?

Міжнародні інституції наголошують: Україні необхідно повернутися до конкурсного добору, що ґрунтується на принципі меритократії, суб’єкти законодавчої ініціативи зосереджені на виконанні цих вимог, тоді як самі державні службовці не завжди згодні з цими пропозиціями. Саме тому проблему формування кадрового складу державної служби важливо розглядати й «зсередини».

Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала своє бачення у дослідженні «Формування кадрового складу державної служби під час дії воєнного стану: потреби, виклики та перспективи» під час Круглого столу, організованого Комітет держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування.

Заступник виконавчої директорки ЛЗІ з аналітичної роботи Oleksandr Zaslavskyy зауважив, що отримані результати свідчать про адаптацію державних службовців до чинної моделі добору кадрів та обмежене усвідомлення потенційних переваг конкурсного добору — нині понад 55% респондентів вважають, що відсутність конкурсів цілком забезпечує рівність доступу до посад. Такі результати зумовлює і питання довіри до результатів конкурсного відбору, і невизначений статус державних службовців, призначених на посади без конкурсів.

Втім, модель добору кадрів не є єдиним чинником професійності, престижності та кадрової стабільності державної служби — не менш важливу роль відіграють умови праці.

Більше про результати дослідження, обговорення та рекомендації ЛЗІ читайте тут: https://parlament.org.ua/news/lzi-prezentuvala-doslidzhennya/.

Здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді — одне з дискусійних питань у контексті реформування про...
22/05/2026

Здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді — одне з дискусійних питань у контексті реформування прокуратури та приведення її функцій у відповідність до європейських стандартів.

У грудні 2025 року Конституційний Суд України визнав цю функцію такою, що не відповідає Конституції України, але відтермінував це рішення на 1 січня 2027 року. До цього часу Парламент має змогу внести зміни та конкретизувати підстави і порядок представництва у виключних випадках, щоб прокуратура продовжувала виконувати цю конституційну функцію.

Конституційна модель прокуратури, суттєво змінена у 2016 році, передбачає субсидіарну, тобто допоміжну роль прокурора у сфері представництва інтересів держави. Прокуратура має втручатися лише тоді, коли органи державної влади або інші суб’єкти, уповноважені законом захищати такі інтереси, неналежно здійснюють свої повноваження або не здійснюють їх зовсім.

На практиці ж цю функцію застосовують досить широко, хоча вона мала бути тимчасовим механізмом. Адже у довгостроковій перспективі захист інтересів держави має здійснюватися насамперед відповідними органами влади.

Проєкт Закону № 15253, зареєстрований Урядом у травні 2026 року, передбачає внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» в частині здійснення представництва інтересів держави в суді. Попри окремі позитивні аспекти законопроєкту — спробу законодавчої конкретизації підстав представництва та приведення окремих положень Закону України «Про прокуратуру» у відповідність до Конституції України — до поточної редакції є низка зауважень.

Що є критичним у проєкті Закону — у новому аналізі від Лабораторії законодавчих ініціатив: https://parlament.org.ua/analytics/vysnovok-do-proyektu-zakonu-%e2%84%96-15253/.

ЛЗІ вважає, що запропонована модель не звужує перелік підстав для представництва, а навпаки — розширює їх. І фактично створює ризики формальної легітимізації залучення прокурора до будь-яких категорій спорів за його власною ініціативою.

Проєкт Закону № 15253 потребує доопрацювання. А саме — звуження підстав для представництва, а не їх збереження шляхом впровадження неконкретних підстав. Водночас функцію представництва інтересів держави потрібно зберегти, адже європейські стандарти дозволяють виконувати прокуратурі функції поза межами системи кримінальної юстиції, якщо вони є субсидіарними.

Памʼятаєте скандал із «прокурорськими інвалідностями»? Час підбити підсумки.Попри обіцянки Генпрокурора Руслана Кравченк...
20/05/2026

Памʼятаєте скандал із «прокурорськими інвалідностями»? Час підбити підсумки.

Попри обіцянки Генпрокурора Руслана Кравченка, який масово подавав дисциплінарні скарги на прокурорів, більшість із них (246 із 292 розглянутих) уникла покарання. Ще 56 переведено з керівних на рядові посади без жодної юридичної відповідальності.

Ці прокурори продовжують працювати у системі, адже втратили лише пенсійні виплати, а не посади. Частина з них навіть пішла далі — вони поновлюють у адміністративних судах свій попередній статус, користуючись законодавчою неврегульованістю та перевантаженістю медичних установ.

Чому обіцяна справедливість так і не настала, та хто або що є причиною цього? Як усе ж розвʼязати цю проблему? Розбирає Євген Крапивін у статті для LB.ua — https://lb.ua/news/2026/05/20/739424_bilshist_prokuroriv_z.html

Чи став теракт у Києві точкою відліку для переосмислення реформи поліції — та її продовження? Покаже час. Трагедія вивел...
19/05/2026

Чи став теракт у Києві точкою відліку для переосмислення реформи поліції — та її продовження? Покаже час. Трагедія вивела у публічний простір обговорення системних проблем, через які патрульна поліція втрачає кадри і стикається з недовірою.

Нагальним стало питання підготовки поліцейських та їх здатності реагувати на загрози у контексті воєнного стану. Однак не менш важливим є зустрічна проблема — відчуття абсолютної незахищеності поліцейських у випадку законного та виправданого застосування ними зброї.

У коментарі для Українська правда керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Yevhen Krapyvin зауважує: департамент внутрішньої безпеки Національної поліції, як правило, упереджений до поліцейських, які застосували зброю. Навіть коли вони просто здійснювали попереджувальні постріли чи використовували зброю для відбиття загрози, наприклад, від диких тварин, часто для них це могло закінчитися для поліцейських негативно — доганою або навіть звільненням.

Потребує змін і законодавство — чинний Кодекс про адміністративні правопорушення (КУпАП) 1984 року є застарілим. А це основний процесуальний інструмент патрульних, який містить замалі строки давності (3 місяці), радянський пережиток «взяття на поруки трудового колективу» замість покарання, адміністративні правопорушення кримінального характеру в розумінні ЄСПЛ тощо.

Водночас серед євроінтеграційних зобовʼязань для України — врешті його змінити. Дорожня карта з питань верховенства права передбачає розроблення і прийняття нового Кодексу про адміністративні проступки відповідно до європейських стандартів та практик. Дедлайн для цього спливає вже у четвертому кварталі 2026 року, хоча перші напрацювання для змін Міністерство юстиції підготувало ще у 2020 році.

«У патрульних насправді доволі зв'язані руки. Тому що санкції, які вони можуть застосувати, просто смішні — вони жодним чином не впливають на поведінку правопорушника в майбутньому. Плюс процедура притягнення настільки громіздка, що простіше цього не робити. Розпиття алкоголю, куріння, шум у нічний час — це все має нульову практику покарання через те, що Кодекс про адміністративні правопорушення так і не був змінений», — пояснює експерт.

Більше про поточний стан справ читайте тут ➡️ https://www.pravda.com.ua/articles/2026/05/19/8035270/. А детальніше про те, чому система безпеки не встигає за загрозами — у матеріалі за посиланням у коментарях ⬇️

Лабораторія законодавчих ініціатив шукає аналітика/аналітикиню з питань розвитку адвокатури.Цей напрям у фокусі уваги ЛЗ...
15/05/2026

Лабораторія законодавчих ініціатив шукає аналітика/аналітикиню з питань розвитку адвокатури.

Цей напрям у фокусі уваги ЛЗІ ще з 2017 року. Лабораторія оприлюднила Тіньовий звіт на основі аналізу державної політики у цій сфері та адвокатської діяльності, її розвитку як незалежного самоврядного суспільного інституту. Ми продовжуємо розширювати нашу роботу у цій сфері у партнерстві з Адвокат майбутнього та професійними асоціаціями. ЛЗІ публікує аналітику, бере участь в зустрічах з урядовцями і парламентарями, також ми входимо до складу робочої групи з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності при Міністерстві юстиції України.

Подавайтеся, якщо вам близький evidence-based підхід у роботі над дослідженнями, аналітикою. Спільно ми формуватимемо обґрунтоване бачення розвитку сфери відповідно до стандартів ЄС і кращих іноземних практик, з урахуванням проблем української адвокатури.

Що входитиме у ваші обовʼязки?

▪️моніторинг євроінтеграційних процесів у адвокатурі, зокрема виконання Дорожньої карти з питань верховенства права;
▪️аналіз стандартів ЄС, кращих іноземних практик функціонування адвокатури;
▪️аналіз публікацій, позицій, напрацювань у адвокатурі щодо реалізації євроінтеграційних зобовʼязань України в цій частині;
▪️дослідження стану функціонування адвокатури в Україні, її взаємодії з іншими органами правосуддя, а також розвитку законодавства і державної політики у цій сфері;
▪️вивчення дисциплінарної практики органів адвокатського самоврядування, системних проблем в адвокатурі;
▪️участь у публічних заходах, робочих групах, презентаціях, нарадах з органами влади.

Напрацювання змін до законодавства для реформування адвокатури, посилення гарантій професійної діяльності адвокатів та підвищення якості правничої допомоги — вже давно не тільки про внутрішні пріоритети, але і про якісне виконання завдань у цій сфері на шляху євроінтеграції.

Якщо ви хочете бути в команді, яка сприятиме якісним змінам, всі деталі про вакансію тут ➡️ https://parlament.org.ua/vacancy/analityk-analitykynya-z-pytan-rozvytku-advokatury/.

Чекаємо на Ваші резюме до 7 червня включно на адресу: [email protected]. У темі листа зазначайте «Аналітик/аналітикиня до ЛЗІ».

Рік тому Уряд затвердив Дорожню карту з питань верховенства права — стратегічний документ, який визначає комплекс реформ...
14/05/2026

Рік тому Уряд затвердив Дорожню карту з питань верховенства права — стратегічний документ, який визначає комплекс реформ у цій сфері. Рекомендації Дорожньої карти є принципово важливими для відкриття переговорного кластера 1 «Основи процесу вступу», а виконання визначених зобов’язань має вирішальну роль у процесі вступу України до Європейського Союзу.

Що вже вдалося, а які проблеми досі гальмують рух України до ЄС — обговорили під час заходу «Дорожня карта з питань верховенства права: рік після ухвалення». До події долучилися міжнародні партнери, представники влади, держорганів, громадянського суспільства, зокрема виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко.

Т.в.о. Міністра юстиції Luidmyla Sugak підкреслила, що критично важливо забезпечити узгоджені дії всіх органів влади та партнерів, щоб реалізувати на практиці закладені реформи. А Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Taras Kachka наголосив, що Дорожня карта консолідує необхідні заходи для завершення усіх процесів, започаткованих в часи Революції Гідності, і дає просуватися далі.

Невід’ємним складником на цьому шляху та орієнтиром для впровадження змін є Тіньовий звіт, який коаліція громадських організацій за координації ЛЗІ готує вже третій рік поспіль. Він є підставою для формування щорічного Звіту Єврокомісії про розширення, про який говорять у медіа та суспільстві.

Про важливість цього інструменту суспільного контролю та загалом ролі громадськості у цих процесах говорила виконавча директорка ЛЗІ Svitlana Matvienko під час дискусійної панелі «Реформа верховенства права: єдиний запит українського суспільства».

«Тіньовий звіт є дієвим інструментом, бо серед сотні інституцій, з якими пропрацювали експерти для його підготовки, лише мізерна кількість не надала відповідей або інформацію. Чому? Бо реальний вплив є. Вони розуміють, як це буде відображено і що це означатиме для України», — зазначила Світлана Матвієнко.

Більше про обговорення читайте на сайті ЛЗІ: https://parlament.org.ua/news/rik-z-zatverdzhennya-dorozhnoyi-karty-z-pytan-verhovenstva-prava/.

Захід організували Міністерство юстиції України та Офіс Віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції спільно з EU Project Pravo-Justice, що імплементується Expertise France, та Програмою Strengthening Ukraine's EU Accession in the Rule of Law - 3*E4U, яка впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ Ukraine) GmbH за фінансування Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Європейського Союзу.

3 роки тому Президент затвердив Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку (КСП). Чи стало українсь...
12/05/2026

3 роки тому Президент затвердив Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку (КСП). Чи стало українське суспільство безпечнішим, а кримінальна юстиція — більш справедливою? Якою є стан реформування системи правопорядку загалом?

Що ми маємо отримати наприкінці 2027 року з огляду на змістовні розділи Комплексного стратегічного плану?

▪️ Дієві та ефективні органи правопорядку та прокуратури.
▪️ Послідовну кримінальну політику.
▪️ Оперативне кримінальне провадження.
▪️ Систему управління, орієнтовану на результат.
▪️ Комплексну цифрова трансформація органів правопорядку і прокуратури.
▪️ Відкриті, прозорі, підзвітні і незалежні органи правопорядку.

Детальніше про кожен пункт читайте в огляді за посиланням: https://parlament.org.ua/news/3-roky-ksp-u-sferi-pravoporyadku-oglyad/.

Керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ Євген Крапивін зазначає: «Як з будь-яким циклом публічної політики в усіх сферах — перехід від документу до результатів потребує кропіткої щоденної роботи». Експерт попронує спиратися на державну політику в сфері правопорядку та розглянути динаміку змін через стратегічні цілі. Адже план розрахований до 2027 року, отже — справедливо оцінити з позиції «helicopter view», де наразі перебуває Україна, але з урахуванням Розпорядження Уряду № 792-р щодо деталей виконання плану.

Наразі у Конституційному Суді працюють 13 суддів із 18. Утім, виклики в його роботі кадровими питаннями не обмежуються. ...
11/05/2026

Наразі у Конституційному Суді працюють 13 суддів із 18. Утім, виклики в його роботі кадровими питаннями не обмежуються.

Функціонування на межі кворуму поглиблює системні проблеми Суду, які накопичувалися роками, а в умовах неповного складу стали дедалі помітнішими. Та прикута увага до КСУ — це не лише зауваження щодо актуальних проблем. Від політично незалежного та стабільного КСУ залежить баланс влади у країні, що воює. А також наша здатність втілювати євроінтеграційні вимоги Дорожньої карти з питань верховенства права.

Детальніше про КСУ та перспективи його кадрового наповнення — у нашій статті: https://parlament.org.ua/analytics/konstytuczijnyj-sud-ukrayiny-stagnacziya-pryznachen-chy-shans-na-perezapusk/

У каруселі — розповідаємо про найнагальніші проблеми у роботі КСУ 👇

Робота над Білою книгою про стан державної та патронатної служби в судах триває. Лабораторія законодавчих ініціатив прод...
07/05/2026

Робота над Білою книгою про стан державної та патронатної служби в судах триває. Лабораторія законодавчих ініціатив продовжує опитування суддів та працівників судів до 17 травня включно. Ми прагнемо почути безпосередньо тих, хто щодня здійснює правосуддя або забезпечує роботу судів, зрозуміти їхній досвід, потреби, бачення змін і проблем.

Запрошуємо долучитися усіх охочих:

📩 голів судів та їхніх заступників: https://forms.gle/uHtC8EM9QM8VcqwA8
📩 керівників апаратів судів та їхніх заступників: https://forms.gle/vXsVhmQZ695EvKLE9
📩 працівників судів і всіх охочих: https://forms.gle/yFmPM4r1arqNfHFW8

Фокус дослідження — проблеми державної та патронатної служби в судах першої та апеляційної інстанцій, а також шляхи їх розвʼязання. Біла книга має стати інструментом формування публічної політики та сприяти системним змінам, і в перспективі стати основою для трансформацій у законодавстві та в організації роботи судів.

Ваші відповіді допоможуть сформувати обґрунтовані рекомендації та забезпечити якісну аналітичну базу для подальших рішень. Більше про дослідження: https://parlament.org.ua/news/lzi-bila-knyga-opytuvannya/

Дослідження реалізується в межах проєкту «Зміцнення європейського виміру української державної служби у сферах законотворчості, правосуддя та публічних фінансів», що імплементується ЛЗІ за підтримки Шведського агентства з питань міжнародного співробітництва та розвитку (Sida).

Судді КСУ — це унікальні правники, по суті — «штучний товар». Недостатньо одного бажання, щоб швидко мати незалежний та ...
05/05/2026

Судді КСУ — це унікальні правники, по суті — «штучний товар». Недостатньо одного бажання, щоб швидко мати незалежний та доброчесний склад суддів КСУ.

Кожен відібраний суддя має відповідати надзвичайно високим професійним стандартам, бути не лише хорошим суддею чи добре писати складні тексти, а й мати стратегічне бачення. Важливими є й надвисокі внутрішні вимоги щодо доброчесності та етики.

Щобільше, важливою є незалежність судді, безвідносно того, хто його призначив. Він має бути рівновіддаленим від усіх гілок влади.

Україна вже два з половиною роки добирає та призначає суддів КСУ за новою процедурою — тривалою, дороговартісною й часто неефективною. Конкурси відбуваються, але жодного переможця може і не бути. Водночас призначення суддів Конституційного Суду без затримок — один з десяти пріоритетів плану Качки-Кос.

При цьому через п’ять місяців після погодження цього плану жодного призначення до КСУ так і не відбулося. У Конституційному Суді працюють 13 суддів з 18. Нині триває новий добір на дві вакантні посади за парламентською квотою. Також Дорадча група експертів розпочала перевірку кандидатів на дві вакантні посади за квотою з’їзду суддів. Конкурс на одну вакантну посаду за квотою Президента досі не розпочато.

Які перспективи призначення у цьому році нових суддів? Які ще нагальні проблеми потрібно розвʼязати, щоб зміцнити КСУ і виконати євроінтеграційні вимоги Дорожньої карти з питань верховенства права? Про стан поточних конкурсів, потребу в формуванні резерву, роботу Суду — розповідаємо у новому матеріалі для ZN.UA ➡️ https://zn.ua/ukr/LAW/konstitutsijnij-sud-stahnatsija-priznachen-chi-shans-na-perezapusk.html.

Нещодавня трагедія в Києві підняла на поверхню багато питань, пов'язаних з темою зброї в Україні. «Водночас будь-яке пра...
01/05/2026

Нещодавня трагедія в Києві підняла на поверхню багато питань, пов'язаних з темою зброї в Україні. «Водночас будь-яке право, зокрема й право на захист, нерозривно пов’язане з відповідальністю», — зазначає експертка напряму «Правопорядок» ЛЗІ Olha Piskunova.

Саме тому Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до експертних консультацій щодо законодавчого врегулювання цивільної вогнепальної зброї, які відбулися за участі керівництва Міністерства внутрішніх справ України, народних депутатів–представників Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, Національної поліції України, СБУ, ДБР, представників Офісу Президента України. Долучилися також представники громадянського суспільства та аналітичних центрів, військової, ветеранської, адвокатської спільнот і медіа.

Обговорювали правове регулювання обігу зброї, а також дотичні до цього питання. Зокрема, йдеться про право на самозахист, класифікацію дозволених видів зброї, підстави для застосування зброї цивільними тощо. Окрему увагу приділили питанню розбудови відповідної інфраструктури — для теоретичного та практичного навчання, іспитів тощо.

Ольга Піскунова наголосила на необхідності системного підходу до розвʼязання цих проблем: «Ми домовилися продовжити роботу над удосконаленням законопроєктів, сформувати вимоги до інфраструктури для навчання з поводження зі зброєю, удосконалити фільтри й обмеження для отримання дозволу. Паралельно з допрацюванням профільного закону уже зараз слід починати роботу над тим, щоб у суспільстві сформувалося культура поводження зі зброєю».

Читайте більше у новині: https://parlament.org.ua/news/lzi-vzyala-uchast-v-ekspertnyh-konsultacziyah/.

Address

вУлица Воздвиженська 45, офіс 404
Kyiv
04071

Opening Hours

Monday 10:00 - 18:00
Tuesday 10:00 - 18:00
Wednesday 10:00 - 18:00
Thursday 10:00 - 18:00
Friday 10:00 - 18:00

Website

,

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Лабораторія законодавчих ініціатив/Agency for Legislative Initiatives posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Лабораторія законодавчих ініціатив/Agency for Legislative Initiatives:

Shortcuts

Share

Category