What are the opening hours?

Monday 10:00 - 18:00 Tuesday 10:00 - 18:00 Wednesday 10:00 - 18:00 Thursday 10:00 - 18:00 Friday 10:00 - 18:00

Лабораторія законодавчих ініціатив/Agency for Legislative Initiatives

Home
Ukraine
Kyiv
Лабораторія законодавчих ініціатив/Agency for Legislative Initiatives

Аналізуємо роботу парламенту, виконання реформ та законодавчі ініціативи з 2000 року.

Лабораторія законодавчих ініціатив — один з провідних аналітичних центрів України. Працюємо як класичний think tank та аналізуємо роботу парламенту, виконання реформ і законодавчі ініціативи з 2000 року.

Наша діяльність спрямована на посилення інституційної спроможності парламенту й уряду, продовження європейської та євроатлантичної інтеграції, підтримку стабілізації та відновлення України для подолання наслідків агресії з боку рф, моніторинг і підтримку реформ у сфері правосуддя та безпеки.

Напрями роботи та тематики досліджень:

▪️ Парламентаризм

Досліджуємо кейси з української парламентської практики, моніторимо роботу Верховної Ради як інституції — і долучаємося до ширшої роботи, повʼязаної із законотворчими ініціативами та процесами.

▪️ Належне врядування

Оцінюємо результати реформ, допомагаємо розробляти якісні державні політики. Моніторимо виконання вимог щодо вступу України до ЄС.

▪️ Демократизація

Аналізуємо політичний процес, зокрема стежимо за балансом, відкритістю і прозорістю влади на різних рівнях.

▪️ Верховенство права

Моніторимо перебіг судової реформи та працюємо для розвитку судової влади. Надаємо експертну підтримку для наближення правової інфраструктури України до «acquis ЄС».

▪️ Правопорядок

Аналізуємо впровадження кримінальної політики та системи прогнозування у сфері протидії злочинності для безпечнішого суспільства. Надаємо фахову підтримку у реформі органів прокуратури та правопорядку.

Серед ціннісних засад ЛЗІ — розбудова демократичної країни на засадах професійної політики, посилення державних інституцій та громадянського суспільства. Одним з важливих складників нашої роботи є політична і громадянська просвіта — з 2005 року ЛЗІ під егідою Ради Європи впроваджує та розвиває Українську школу політичних студій.

Більше про місію, принципи та діяльність ЛЗІ — на нашому сайті та сторінках у соцмережах.

16/09/2026

Хочете наблизити Україну до ЄС? Є можливість.

🇺🇦 x 🇪🇺 Шукаємо координатора/-ку взаємодії з інститутами громадянського суспільства (CSOs Liaison Manager) для ефективного виконання Дорожньої карти* з питань функціонування демократичних інституцій!

Головне завдання цієї посади — забезпечення взаємодії між громадянським суспільством і державою для втілення євроінтеграційних зобовʼязань.

Фахівець, якого ми шукаємо, координуватиме й гармонізуватиме роботу з виконання Дорожньої карти між ключовими стейкхолдерами.

Повний опис вакансії, вимоги та переваги для кандидатів — за посиланням: https://parlament.org.ua/vacancy/csos-liaison-manager/

📌 Ключові посадові обовʼязки — розподіляти відповідальність, відстежувати статуси виконання завдань, доводити кожну ініціативу до фінального документа, його презентації перед ключовими стейкхолдерами та подальшої адвокації.

Що ми очікуємо?

На цій позиції ви (1) посилюватимете координацію мережі представників громадянського суспільства, залучених до підтримки реалізації заходів Дорожньої карти; (2) забезпечуватимете взаємодію органів влади з представниками громадянського суспільства в межах тематичних робочих груп; (3) узгоджуватимете їхні пропозиції; (4) комунікуватимете зі стейкхолдерами, органами державної влади, інституціями ЄС, донорами та партнерськими програмами.

Посада передбачає проєктну співпрацю протягом 12 місяців.

📩CV та короткий мотиваційний лист — до 23 вересня 2026 року включно, на [email protected] з темою листа «Координатор взаємодії ІГС».

—

*Дорожня карта є основною частиною Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (Acquis ЄС). Позиція відкрита в межах проєкту «IntegRada: Посилення спроможності Верховної Ради для європейської інтеграції». Координація відбувається у взаємодії інститутів громадянського суспільства з Офіс Віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

15/09/2026

Як роз’єднати владні та судові вертикалі й водночас подолати корупцію без ілюзій про «чарівну пігулку»?

🖇️ У першу чергу — спиратися на вже наявні конкретні й дієві інструменти. У каруселі — про такі, що варто зберегти та запровадити для реальної незалежності судової гілки влади.

За матеріалом ЛЗІ для Українська правда — https://www.pravda.com.ua/columns/2026/08/25/8050084/

14/09/2026

11 вересня Євген Крапивін, керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив, як залучений тренер Тренінговий центр прокурорів України виступив на семінарі у Дніпрі для прокурорів Дніпропетровської та Запорізької областей. Обговорювали, зокрема, що вступ до ЄС означає для українських прокурорів та як вони розуміють євроінтеграційні вимоги. У межах події він також долучився до панельної дискусії «Роль прокурорів у процесі реформ, повʼязаних із вступом України до ЄС».

📌 Для ЛЗІ заходи, як-от семінар «Зміцнення української прокуратури в рамках реформ, повʼязаних із вступом до ЄС: верховенство права, демократична стійкість та кримінальне правосуддя», — це можливість звірити аналітику з практикою та дізнатися про запити й проблеми професійного середовища. А також — поділитися напрацюваннями й рекомендаціями з тими, кого реформи та їх втілення стосуються безпосередньо.

Більше — читайте на нашому сайті https://parlament.org.ua/news/shho-ye-yes-dlya-ukrayinskyh-prokuroriv/

Захід організувала EUAM Ukraine спільно з Тренінговий центр прокурорів України.

11/09/2026

Шукаємо аналітика/-иню за напрямом «Правопорядок» (в частині реформування прокуратури). Сфера експертизи: реформування прокуратури крізь призму розділу 23 «Правосуддя та засадничі права» acquis communautaire ЄС.

⏰ Дедлайн — до 27 вересня 2026 року включно

✅ Що ви робитимете:
— аналізуватимете нормативно-правові акти та законодавство ЄС та України, у сфері прокуратури та юстиції, свободи й безпеки;
— досліджуватимете судову практику;
— розроблятимете дизайн досліджень та проводитимете їх;
— готуватимете звіти досліджень та проводитимете консультації зі стейкхолдерами;

🖇️Детальніше про вакансію: https://parlament.org.ua/vacancy/analyst-law-and-order/

✅ Подавайтеся, якщо ви:
— маєте вищу освіту (бажано, але не виключно — у сфері правознавства, політології або соціології) та від 1 року релевантного практичного досвіду;
— знаєте англійську мову на рівні вище Intermediate;
— розумієте, як працюють органи прокуратури, правопорядку;
— орієнтуєтеся у євроінтеграційних процесах у цій сфері;
— вмієте проводити дослідження у сферах Social sciences та Policy analysis;
— маєте навички роботи з нормативно-правовими актами та підготовки аналітичних текстів;

Надсилайте резюме з коротким мотиваційним листом — на [email protected]
(Тема листа: «Аналітик/иня за напрямом “Правопорядок”»).

10/09/2026

📌 Операція НАБУ і САП «Карфаген» показала лише верхівку айсберга проблем у прокуратурі. За часів Руслана Кравченка система стала ще більш залежною від особи Генерального прокурора — він йде, але його кадрова система і призначені без конкурсів люди залишилися. Якщо євроінтеграційні реформи останніх років дещо зменшили концентрацію повноважень в руках Генпрокурора, то за Кравченка ми лише спостерігали відкат.

Це все значною мірою сформувало публічний образ прокуратури за цей період часу. І кинуло тінь як на інституцію загалом, так і на тисячі звичайних прокурорів, які сумлінно виконують свою роботу.

Що ж прокуратура успадкує від Кравченка? Як можуть призначати нового Генпрокурора? Аналізують експерти Лабораторії законодавчих ініціатив у статті для Українська правда: https://www.pravda.com.ua/articles/2026/09/10/8052673/

Європейський Союз уже кілька років говорить Україні про потребу зниження політичного впливу на процедуру призначення генпрокурора. Європейська комісія чітко вимагає деполітизувати порядок добору та звільнення генерального прокурора і зробити його прозорим та заснованим на професійних якостях із залученням прокурорського корпусу.

Сьогодні в Україні існує кілька способів, як виконати ці вимоги ЄС. Зараз проблема не в необхідності обрати між ними за кілька днів. А в тому, що жодна з цих моделей не запрацює одразу. Кожен варіант потребує ухвалення законодавчих змін, їх імплементації, формування і запуск необхідних органів та процедур й зрештою – проведення самого добору.

Тому необхідне перехідне рішення — запобіжник, який зараз не дозволить знову призначити некомпетентного і недоброчесного Генпрокурора, поки нова постійна модель ще не встановлена. Яким воно може бути? Бачення ЛЗІ — у матеріалі.

07/09/2026

📌 У Верховна Рада України облаштували спеціальні робочі місця для народних депутатів на випадок тривалих повітряних тривог. Окрім того, Апарат Верховної Ради України розробив резервну електронну систему голосування з особистих мобільних пристроїв народних депутатів. Як зазначив спікер Руслан Стефанчук, робота над цим рішенням розпочалася ще на початку повномасштабного вторгнення.

Водночас саме тоді одним із напрямів співпраці Лабораторії законодавчих ініціатив (ЛЗІ) з Апаратом ВРУ стала експертна підтримка у забезпеченні безперервності роботи Парламенту в умовах війни.

За сприяння Лабораторії та в межах проєкту PASS Ukraine розпочалася робота над документами, які мають створити систему забезпечення безперервної роботи ВРУ. А представники Апарату вивчали досвід інших парламентів. ЛЗІ зокрема влаштувала кілька сесій із обміну досвідом із фахівцями Legislative Assemblies Business Continuity Network (LABCoN) — мережі, яка об'єднує фахівців парламентів країн Британської співдружності у сфері забезпечення безперервності роботи парламентів. Також продуктивним, за словами працівників Апарату, став візит до парламенту Канади, організований Лабораторією.

Це не про одне конкретне технічне рішення. Йшлося про ширше питання: як забезпечити безперервність роботи Верховної Ради, інших демократичних парламентів, у екстраординарних та кризових умовах, зокрема — під час повномасштабної війни.

Тепер один із практичних інструментів для такої діяльності — безперервності пленарних засідань — вже тестують. Це хороший приклад того, як напрацьовані раніше рішення у поєднанні із міжнародним досвідом і робота людей усередині інституції з часом перетворюються у конкретні дії.

В умовах війни здатність Парламенту продовжувати роботу попри російські атаки — це вже не просто організаційне питання, а складова його інституційної стійкості та зрілості.

03/09/2026

Угоди про визнання винуватості стали поширеними — 2/3 вироків Вищого антикорупційного суду (ВАКС) за останні роки ухвалені саме за результатами укладених угод із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Але є проблеми, повʼязані з різними підходами до оцінки суспільного інтересу, закритістю угод, браком комунікації та поясненням політик укладення угод, а також сумнівною практикою перерахунку коштів на користь Сил Оборони через благодійні фонди. Зокрема, і про це нещодавно писали експерти ЛЗІ для Українська правда — Yevhen Krapyvin та Karina Aslanyan: https://www.pravda.com.ua/columns/2026/08/06/8047569/

Причини, чому вдаються до угод, зрозумілі і виправдані. Сторона обвинувачення знижує навантаження на органи досудового розслідування та суд і економить ресурси, щоб провадження не тягнулося роками, а захист — отримує передбачуване, узгоджене покарання, іноді навіть легше, ніж за загальним правилом.

Водночас проблема угод не в самому їхньому механізмі, а в тому, що залишається непублічним.

Народний депутат Сергій Власенко зареєстрував законопроєкт № 15563, який має на меті забезпечити прозорість і публічність угод про визнання винуватості. Натомість він несе ризик для самого інституту угод у кримінальних провадженнях щодо корупції. Адже угода, повністю відкрита для суспільства через пʼять днів після її затвердження судом, унеможливить використання викривальних показань щодо масштабнішої корупції. У такий спосіб нівелюється сам інститут угод про визнання винуватості у корупційних кримінальних правопорушеннях.

У цьому дописі ділимося декількома рекомендаціями, які, на думку експертів ЛЗІ, можуть допомогти зміцнити до цього інструменту довіру й водночас — забезпечити прозорість та публічність:

1️⃣ Критерії, за якими САП укладає угоди. Наразі вони є непрозорими. У публічній комунікації цього органу та ВАКС не звучать жодні теоретичні аргументи на користь угод. Натомість ці критерії потребують систематизації, а окрема публічно озвучена політика САП — формування.

2️⃣ Поняття «суспільний інтерес» залишається оціночним і неоднозначним. Його можна деталізувати як через практику ВАКС, так і через квазіпрецедентні позиції (правові позиції) Верховного Суду. Крім того, законодавець може чіткіше визначити в КПК України критерій суспільного інтересу.

3️⃣ Донат на Збройні Сили України не є обовʼязковою умовою угоди, а радше обставиною, яка позитивно характеризує особу. Адже КПК України не вимагає вказувати необовʼязкові складові угоди у вироку суду. Підтримка ЗСУ, зокрема через благодійні фонди, є приватною справою кожної людини.

4️⃣ Змістовний аналіз угод про визнання винуватості має бути предметом аудиту Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Більше пропозицій — у нашій статті.

31/08/2026

🎯 Державне бюро розслідувань (ДБР) запрацювало у листопаді 2018 року — менш ніж 8 років тому. За цей час його вже вдруге пробують «перезавантажити».

Перша спроба відбулася вже у 2019 році після формування «монобільшості». Цього разу — вже на початку 2026 року — Президент оголосив курс на оновлення ДБР, врахувавши євроінтеграційні вимоги, зокрема «10 пріоритетів Кос-Качки». Він доручив протягом січня підготувати відповідний законопроєкт і невідкладно внести його до Парламенту. Проєкт закону так і не зареєстрували, а у червні 2026 року ЄС, надавши проміжні бенчмарки (IBM) за Кластером 1, ще раз нагадав про важливість системних змін у роботі цього органу.

Чи відбувся з того часу якийсь поступ?

Ще до своєї відставки Юлія Свириденко, за інформацією медіа, говорила, що урядове бачення реформи з’явиться в грудні 2026 року.

У червні Рахункова палата провела аудит щодо інституційної спроможності ДБР — перевірка виявила нормативні неузгодженості у підслідності справ і порядку призначення керівництва. Це може свідчити, що ключове питання реформи Державного бюро розслідувань — все ж не в заміні керівництва, а в переосмисленні логіки підслідності, системи контролю та ролі органу в загальній архітектурі правопорядку.

Водночас на початку серпня Комітет Верховної Ради з правоохоронної діяльності рекомендував не включати до порядку денного єдиний законопроєкт про реформу Бюро — № 13602, поданий народними депутатами. Він передбачав «перезавантаження» ДБР за моделлю Бюро економічної безпеки — новий порядок добору директора з вирішальним голосом міжнародних експертів та атестацію працівників. Такий крок дав би ефект, проте документ не пропонує комплексного підходу й не розвʼязує засадничих проблем функціонування органу, тож може стати лише першим кроком.

«Перезавантаження» цього органу сьогодні — це перевірка здатності розбудовувати інституції з реальними стримуваннями і противагами. Без системного переосмислення ролі Бюро кадрові зміни не спрацюють — як і навпаки.

Бачення Євген Крапивін, керівника напряму «Правопорядок» ЛЗІ, — у січневому матеріалі: https://parlament.org.ua/analytics/reforma-dbr-ne-zmina-dyrektora-a-zmina-logiky-organu/

28/08/2026

ІХ скликання Верховної Ради — найдовше в історії незалежної України, робота якого ще й припадає на часи повномасштабної війни. 29 серпня виповнюється 7 років від часу його першого засідання.

Лабораторія законодавчих ініціатив пропонує подивитися на пройдений шлях Ради у новій статті: https://parlament.org.ua/analytics/7-za-5-projdenyj-shlyah-verhovnoyi-rady-ix-sklykannya/

📌 Основне — у каруселі. Гортайте.

25/08/2026

Справа «Феміда» оголила глибоку системну проблему: розрив між конституційними повноваженнями Президента щодо судової гілки влади та реальним впливом. Профільні топпосадовці ОП, які мали б боротися за верховенство права, тепер тестують інструменти кримінальної юстиції на власних прикладах.

У новому матеріалі Лабораторії законодавчих ініціатив ми розбираємо, куди за два з половиною роки привели судову реформу Ірина Мудра та Віктор Дубовик і що робити далі.

Читайте матеріал на Українська правда — https://www.pravda.com.ua/columns/2026/08/25/8050084/

Address

вУлица Воздвиженська 45, офіс 404
Kyiv
04071

Opening Hours

Monday	10:00 - 18:00
Tuesday	10:00 - 18:00
Wednesday	10:00 - 18:00
Thursday	10:00 - 18:00
Friday	10:00 - 18:00

Website

https://www.linkedin.com/company/15214992/, https://parlament.org.ua/

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Лабораторія законодавчих ініціатив/Agency for Legislative Initiatives posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Лабораторія законодавчих ініціатив/Agency for Legislative Initiatives: