Ukrainian Agribusiness Club

14/07/2026

👏 УКАБ висловлює вдячність Юлія Свириденко за вагомий внесок у розвиток української економіки та аграрного сектору, послідовну підтримку бізнесу й конструктивну співпрацю під час роботи на посаді Прем'єр-міністерки України.

🇺🇦 Ми високо цінуємо відкритість до діалогу, готовність дослухатися до позиції бізнесу та спільно напрацьовувати ефективні рішення навіть у найскладніші для країни часи.

🤝 Дякуємо за професіоналізм, державницьку позицію, а також бажаємо успіхів у подальшій діяльності та нових досягнень на благо України.

14/07/2026

🟡 Станом на початок липня 2026 року Україна продовжує активно використовувати тарифні квоти на постачання агропродовольчої продукції до Європейського Союзу. Найвищі показники спостерігаються за соками, етиловим спиртом, медом, цукром, продукцією птахівництва, яйцями та пшеницею.

🍗 За результатами розподілу ліцензій на третій квартал майже весь доступний обсяг квоти на свіже або заморожене м’ясо птиці було розподілено між заявниками. У липневому періоді розподілено 23,3 тис. т, а сукупно з початку року — 70,0 тис. т, або 75% річної квоти.
🥚 Високий попит також зберігається на яйця. За квотою на яйця та яйцепродукти, а також окремою квотою на яйця у шкаралупі сукупно розподілено по 6,75 тис. т, що відповідає 75% річного обсягу кожної квоти. Обсяги заявок в декілька разів перевищували доступні квартальні обсяги, тому заявники отримали лише частину запитаних ліцензій.
📊 За окремою квотою на заморожене м’ясо птиці сукупно розподілено 3,74 тис. тонн, або 14% річного обсягу. На відміну від основної квоти на продукцію птахівництва, тут залишається значний нерозподілений потенціал.

🌾 За квотою на ячмінь сукупно розподілено 31,5 тис. тонн, або 7% річного обсягу, з яких 18,6 тис. т припало на липень. Для борошна із зернових культур показник становить 8,0 тис. т, або 26,7% річної квоти.
🥛🧈 Після відкриття обсягів на друге півріччя за молочною групою сукупно розподілено 18,4% річної квоти на молоко та згущене молоко і 44,1% квоти на знежирене молоко та вершки у порошку. За вершковим маслом та іншими молочними жирами показник залишається на рівні 13,1%, а нового розподілу в липні не відбулося.

🔝 У режимі First Come – First Serve найвищий рівень фактичного використання зафіксовано за квотою на яблучний сік – 91,3%. Її залишок становить близько 2,6 тис. т, тому квота наближається до повного вичерпання.
Також активно використовуються квоти на:
◾ неденатурований етиловий спирт — 63,7%;
◾ натуральний мед — 60,9%;
◾ цукор — 59,4%;
◾ цукрову кукурудзу — 58,6%;
◾ консервовані або перероблені томати — 48,1%;
◾ крохмалі та інулін — 44,3%.

📈 Протягом червня найбільше зросло використання квоти на етиловий спирт — на 13,4 %, цукор — на 12,9 %, яблучний сік — на 10,1 %. Помітне прискорення також зафіксовано за томатною продукцією та крохмалями.

🔷 Оновлені дані свідчать про високий попит на окремі види української агропродовольчої продукції на ринку ЄС. Водночас під час оцінювання показників важливо розрізняти два механізми: для квот First Come – First Serve йдеться про фактичне митне використання, тоді як для ліцензійних квот — про обсяги, попередньо розподілені через імпортні ліцензії.

13/07/2026

⚡ USDA підвищив прогноз виробництва та експорту української пшениці у 2026/27 МР

🧮 Департамент сільського господарства США USDA 10 липня 2026 року опублікував оновлений світовий прогноз балансу основних сільськогосподарських культур на 2026/27 маркетинговий рік.

🇺🇦🌾 Відповідно до липневого прогнозу USDA, виробництво пшениці в Україні у 2026/27 МР збільшено на 0,5 млн т — до 24,0 млн т. Прогноз експорту також підвищено на 0,5 млн т — до 14,5 млн т. Кінцеві запаси залишилися майже без змін і оцінюються на рівні 2,53 млн т. Перегляд прогнозу пов’язаний зі сприятливими умовами для озимої пшениці.

🌍🌾 На світовому ринку пшениці USDA очікує нижчу загальну пропозицію, вищі обсяги споживання та торгівлі, а також менші кінцеві запаси. Світове виробництво пшениці оцінюється на рівні 819,97 млн т, що на 0,1 млн т менше порівняно з попереднім прогнозом. Водночас прогноз світового експорту підвищено на 1,1 млн т — до 213,05 млн т, а кінцеві запаси скорочено на 2,6 млн т — до 272,8 млн т. Це свідчить про певне посилення світового балансу пшениці на тлі активнішої торгівлі.

🇺🇦🌽 Прогноз щодо кукурудзи для України залишився стабільним: виробництво — 30,0 млн т, експорт — 23,0 млн т. Водночас кінцеві запаси знижено на 0,5 млн т — до 2,1 млн т, що може свідчити про очікування більш активного попиту на зовнішніх ринках.
🌍🌽 На світовому ринку кукурудзи прогноз виробництва знижено на 3,3 млн т — до 1 297,1 млн т. USDA пояснює це, зокрема, нижчими очікуваннями виробництва в ЄС через аномальну спеку, яка погіршила перспективи врожайності в першу чергу у Франції, а також у Кенії через тривалу посуху в червні. Попри нижче виробництво, прогноз світового експорту кукурудзи підвищено на 2,3 млн т — до 209,9 млн т, що свідчить про збереження активного попиту на зовнішніх ринках.

◾ Світові кінцеві запаси кукурудзи скорочено на 6,0 млн т — до 275,3 млн т. Найбільше зниження очікується в Китаї, Україні та ЄС, що лише частково компенсується збільшенням запасів у Канаді.

💬 «Липневий прогноз USDA можна вважати позитивним для української пшениці, адже виробництво та експортний потенціал переглянуто в бік підвищення. Щодо кукурудзи показники виробництва й експорту України поки що залишаються незмінними. Проте, скорочення світового виробництва та запасів робить глобальний баланс напруженим і підтримуватиме попит на українську пропозицію у новому сезоні», – додає аналітик УКАБ Maksym Hopka.

13/07/2026

🟣 «Найбільший виклик аграрного сектору сьогодні – це вже не якість кадрів, а їхня наявність. Бізнес, держава та система освіти вже конкурують за людський ресурс, і ця конкуренція лише посилюватиметься», – наголосив генеральний директор УКАБ Oleh Khomenko під час обговорення «Дорожньої карти розвитку кадрової спроможності аграрного сектору України на 2026–2030 роки» в межах заходу від ініціативи .

🌾 Аграрний сектор вже працює в умовах гострого кадрового дефіциту, який у найближче десятиліття лише поглиблюватиметься через демографічні зміни, відтік населення та скорочення кількості молоді. Водночас головна проблема полягає навіть не у підготовці фахівців, а в тому, щоб знайти людей, готових працювати в сільській місцевості.

🔲 Окрему увагу спікер приділив розвитку сільських територій. За його словами, сучасний агробізнес потребує не лише кваліфікованих працівників, а й комфортних умов життя для них та їхніх родин. Саме розвиток інфраструктури, освіти, соціальних послуг і створення можливостей для всієї сім'ї мають стати невід'ємною складовою кадрової політики аграрного сектору.

✅ Водночас бізнес вже адаптується до нових реалій та інвестує в автоматизацію, сучасну техніку, власні навчальні програми, профорієнтацію школярів та співпрацю із закладами професійної освіти. Якщо раніше головною метою була ефективність виробництва, то сьогодні автоматизація стає вимушеною відповіддю на нестачу людей.
💬 «Сучасна освіта має формуватися разом із бізнесом. Базові знання повинні давати навчальні заклади, а специфічним навичкам бізнес готовий навчати сам. Саме тому сьогодні так важливо посилювати дуальну освіту та модернізувати професійно-технічну підготовку», – підсумував Олег Хоменко.

🔲 Саме за таким принципом працює проєкт «Агрокебети», який поєднує бізнес, заклади освіти та студентів. 💬 «Якщо ми змінюємо модель освіти, то маємо насамперед зрозуміти, чи буде вона цікавою тим, хто навчатиметься. Саме потреби молоді повинні стати відправною точкою для розвитку сучасної аграрної освіти», – розповів аналітик УКАБ Maksym Hopka.
🌱 За його словами, «Агрокебети» від самого початку будувалися на партнерстві між бізнесом, університетами та студентами. Саме постійний діалог між усіма учасниками дозволив створити модель навчання, яка відповідає реальним потребам аграрного сектору та очікуванням молоді.

✅ Сучасній молоді вже недостатньо лише теоретичних знань. Найбільшу цінність сьогодні створює практика, робота з реальними виробничими кейсами, стажування на підприємствах та можливість ще під час навчання побачити своє майбутнє професійне середовище. Саме тому «Агрокебети» поєднує теоретичну підготовку із практикою на виробництві.
💬 «Наше ключове завдання на сьогодні – не лише навчити молодь, а й створити такі умови, щоб вона захотіла залишитися працювати в Україні. Якщо молодь бачить можливості для розвитку й професійної реалізації, вона обирає український аграрний сектор», – підсумував експерт.

10/07/2026

🟠 “Український агросектор не прагне забрати частку фінансування в ЄС, а прагне справедливого доступу до ринку ЄС, перехідних періодів і спільного синергетичного розвитку”, – наголосила голова комітету з європейської інтеграції УКАБ Oleksandra Avramenko під час панельної дискусії “Сільське господарство, продовольча безпека та Спільна аграрна політика – між конкуренцією та співпрацею” в межах дебатів “Спільне майбутнє: Польща та Україна на єдиному європейському ринку”.

🇪🇺 🇺🇦 Сьогодні навколо вступу України до Європейського Союзу активно поширюються побоювання щодо майбутнього фінансування Спільної аграрної політики (САП). Водночас значна частина таких дискусій базується на хибному припущенні, що Україна автоматично забере частину фінансування інших держав-членів.
❗ Проте історія розширення ЄС доводить: коли нові держави-члени, зокрема Польща, приєднувалися до союзу, загальний бюджет САП збільшувався. Саме тому вступ України не означає перерозподілу вже наявних коштів між країнами-членами, а передбачає поступову інтеграцію із власним перехідним періодом та окремим фінансуванням.

🔲 Крім цього, українському агросектору доводиться спростовувати й інші поширені міфи, зокрема про те, що він складається виключно з великих агрокомпаній. Насправді поряд із великими підприємствами працюють малі та середні фермерські господарства, та ще близько 4 мільйони домогосподарств, які виробляють продукцію переважно для власного споживання. Водночас великі агрокомпанії працюють і в країнах Європейського Союзу та також є учасниками системи підтримки САП.

🗣️ За словами Олександри Авраменко, наразі дискусії навколо євроінтеграції нагадують "бермудський трикутник" між стандартами виробництва, участю українського агро в САП та доступом до спільного ринку ЄС. Європейські фермери очікують від України швидкого запровадження всіх європейських вимог, але одночасно лунають ідеї обмежити доступ української продукції квотами. Зважаючи на те, що Україна не має фінансування із передвступних фондів і змушена адаптуватись до стандартів ЄС за власний кошт, аграріям критично необхідні перехідні періоди для плавної модернізації та виживання сільських громад.

💬 “Приєднання українського агро до єдиного ринку ЄС – це потужна синергія, яка пожвавить економіку всього Європейського Союзу. Українські виробники вже є ринком збуту для європейської техніки, добрив та засобів захисту рослин, що безпосередньо стимулює економіку ЄС. Ми не зацікавлені створювати проблеми європейським, зокрема польським, фермерам. Навпаки, ми вболіваємо за них і прагнемо спільно забезпечити продовольчу автономію Європи. Наш сектор вистояв завдяки ефективності, і ми готові до конструктивного діалогу, щоб спільними зусиллями зробити європейську економіку ще сильнішою та стійкішою”, – підсумувала Олександра Авраменко.

08/07/2026

🔶 “У разі реалізації сценарію сильної літньої посухи Україна може втратити до 20% врожаю кукурудзи та до 15% соняшнику”, – зауважив аналітик УКАБ Maksym Hopka в коментарі для delo.ua.

📈 У другій половині 2026 року є висока ймовірність формування Ель-Ніньйо, але це не означає автоматичної посухи в Україні. Для Європи і особливо для України, зв’язок між Ель-Ніньйо та літньою погодою менш прямий, ніж для тропічних або південноамериканських регіонів.
🔺 Ключовий ризик не в самому факті Ель-Ніньйо, а в тому, чи співпаде він із блокуючими антициклонами, тривалою спекою та дефіцитом опадів у липні-серпні. Саме цей період є критичним для кукурудзи та соняшнику.

🔲 Для кукурудзи ризик вищий, бо вона дуже чутлива до дефіциту вологи під час викидання волоті, цвітіння та наливу зерна. Соняшник стійкіший до короткої посухи, але за тривалої спеки в період цвітіння і наливу насіння також може втрачати врожайність.

🟡 Найбільш вразливі регіони – це південний степ, де дефіцит вологи є системним, а після руйнування Каховської ГЕС частина зрошувальної інфраструктури не функціонує.
Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області мають найбільший ризик, але, якщо говорити саме про зернові та олійні культури, сюди ще можна віднести Дніпропетровську, Кіровоградську, частково Полтавську, Черкаську області.

💬 “Проте посуха формує не системний обвал виробництва, а підвищену волатильність результатів між регіонами та сезонами. У сценарії сильних літніх посух основні втрати формуються у південних і південно-східних регіонах, водночас частина виробництва в центрі та на півночі частково компенсує загальний валовий результат”, – Максим Гопка.

Детальніше 👇

У разі реалізації сценарію сильної літньої посухи Україна може втратити до 20% врожаю кукурудзи та до 15% соняшнику. Проте визначальним фактором стане не саме…

08/07/2026

👏 УКАБ вітає оприлюднення Плану дій Європейської Комісії щодо підвищення стійкості, стратегічної автономії та сталого розвитку білкової системи ЄС. Особливо важливою є позиція, викладена у документі, яка прямо визнає беззаперечний потенціал України у диверсифікації традиційної залежності Європейського Союзу від обмеженої кількості світових експортерів сої.

🔵 У той час як ЄС прагне зменшити свою значну залежність від імпортного високобілкового корму, Україна готова стати стратегічним партнером, здатним суттєво посилити відкриту стратегічну автономію та внутрішню безпеку Союзу.

✅ Власний аналіз Європейської Комісії підтверджує, що інтеграція України до ЄС може суттєво скоротити дефіцит білка в Європейському Союзі – з 13,9 млн тонн до лише 4,7 млн тонн, а рівень самозабезпеченості ЄС білком зросте з 76% до 86%.

🔶 Реалізація цього потенціалу можлива лише за умови, що ринок Європейського Союзу залишатиметься привабливим і безбар’єрним для українських постачальників рослинного білка, насамперед виробників сої. Як країна-кандидат на вступ до ЄС, Україна послідовно впроваджує законодавство Європейського Союзу у сферах захисту рослин та стандартів сталого розвитку.

❗ Разом із тим УКАБ закликає Європейський Союз враховувати надзвичайно складні умови, в яких сьогодні працюють українські агровиробники.
🇪🇺 Підтримуючи прагнення ЄС до гармонізації виробничих стандартів, УКАБ водночас застерігає, що вимога негайного та повного вирівнювання умов виробництва між українськими та європейськими виробниками сої без урахування економічних наслідків воєнного часу може фактично перетворитися на торговельний бар’єр.

🌱 Крім того, УКАБ закликає європейських співзаконодавців визнати українську сою європейською сировиною з низьким ризиком непрямих змін у землекористуванні (iLUC) для виробництва сталого біопалива під час поточного та майбутніх переглядів законодавства ЄС, спрямованого на поступове скорочення використання культур із високим ризиком iLUC.

🤝 Насамкінець УКАБ вітає намір Європейського Союзу використовувати інструменти Global Gateway, Ukraine Facility та інші фінансові механізми для поглиблення інтеграції України до європейських ланцюгів постачання рослинного білка.

Детальніше 👉 https://cutt.ly/PyqX3pZK

07/07/2026

🟣 «Ринок землі себе повністю виправдав як ефективний механізм, але якщо говорити про нього як інструмент фінансування та доступу до дешевих кредитів, то тут не все так просто. Ключовий стримуючий фактор – війна», – наголосив координатор земельного комітету УКАБ Ihor Lisetskyi під час панельної дискусії в межах заходу від KSE Institute «Реформа, яка відбулась: ринок землі 5 років після відкриття».

🌾 За словами експерта, за п'ять років функціонування ринок землі продемонстрував свою ефективність: він працює стабільно, без системних перекосів та став важливою складовою земельної реформи. Однак повномасштабна війна суттєво змінила можливості використання землі як фінансового активу. Навіть право власності на землю сьогодні не гарантує агровиробникам доступу до дешевих кредитних ресурсів, адже банки враховують воєнні та страхові ризики, які значно впливають на вартість фінансування.

🔲 Окрему увагу експерт приділив особливостям земельної застави. На відміну від застави майбутнього врожаю, де забезпеченням виступають цілі земельні масиви, придбані земельні ділянки часто є окремими паями, що формують фрагментований земельний банк. Саме це також впливає на оцінку застави фінансовими установами та їхню готовність кредитувати аграріїв на вигідних умовах.

✅ Водночас позитивним кроком для розвитку малих і середніх господарств експерт назвав можливість викупу земель, що перебували у постійному користуванні, з розстрочкою платежу на 10 років. Такий механізм дозволяє фермерам поступово набувати землю у власність без значного навантаження на обігові кошти. Проте наявність довгострокової розстрочки також враховується банками як додатковий ризик, що обмежує можливість отримання найдешевших кредитних ресурсів.

💬 «Механізм викупу земель із розстрочкою значно підтримує фермерів, однак для банків це також є фактором ризику. Саме тому сьогодні навіть наявність земельної ділянки у власності не завжди означає доступ до найдешевшого фінансування», – підсумував Ігор Лісецький

07/07/2026

🇪🇺 Європейський Союз уже визначив напрям свого розвитку – кліматична нейтральність, енергетична безпека та конкурентоспроможна економіка стали конкретними стратегічними цілями, закріпленими в європейському зеленому курсі, REPowerEU, RED III та інших ініціативах.

🇺🇦 Сьогодні питання полягає вже не в амбітності цих цілей, а в їх практичній реалізації. Саме в цьому контексті Україна може стати одним із ключових партнерів Європейського Союзу.

✅ Якою може бути роль України та чому біоекономіка – одна з вагомих перспектив, читайте в блозі генерального директора УКАБ Oleh Khomenko на платформі AgroPortal.ua 👇

👉 чому Україна має стати партнером, а не постачальником сировини

07/07/2026

🔷 Верховна Рада України ухвалила закон №13204-1 «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», який, окрім гармонізації законодавства у сфері органічної продукції з нормами ЄС, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

◾ За документ 30 червня 2026 року проголосували 255 народних депутатів. 3 липня закон підписав Голова Верховної Ради та передав його на підпис Президенту України.

✅ Закон встановлює єдиний підхід до оформлення низки договорів: вони мають укладатися у письмовій формі, але можуть бути підписані як власноруч, так і за допомогою КЕП відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Це відкриває можливість повністю дистанційного оформлення документів без використання паперових носіїв та особистої присутності сторін.

🔺 Зокрема, КЕП можна буде використовувати під час укладення договорів сервітуту, емфітевзису, суперфіцію, а також договорів оренди та суборенди земельних ділянок. Крім того, заяви на державну реєстрацію речових прав і супровідні документи можна буде подавати в електронній формі, підписавши їх КЕП.

🌾 Окремі зміни стосуються ринку зерна. Закон дозволяє формувати в електронному вигляді складські документи на зерно — просте та подвійне складські свідоцтва, а також складську квитанцію. Це має спростити документообіг і розширити можливості використання зерна як застави під час отримання кредитів.

🟢 Очікується, що нововведення сприятимуть цифровізації земельних відносин, скороченню строків укладання та реєстрації договорів, зменшенню адміністративних витрат і ризиків підробки підписів, а також зроблять оформлення більшості земельних угод швидшим і зручнішим. Водночас паперова форма документів залишиться доступною як альтернативний варіант.