Ukrainian Agribusiness Club

18/09/2026

👤 “В умовах обмеженої пропускної спроможності необхідно визначати категорії продукції за вартістю експортованої тонни та надавати пріоритет товарам, які забезпечують більшу валютну виручку”, – зазначив генеральний директор УКАБ Oleh Khomenko в коментарі для Interfax-Ukraine.

🟢 Важливість першочергового експорту продукції з доданою вартістю в умовах обмеженої пропускної спроможності експортної інфраструктури була одним із ключових питань, які обговорювалися під час зустрічі представників аграрного сектору з президентом України Володимиром Зеленським.

📌 Для агровиробника за нинішньої вартості логістики економічно вигідніше експортувати продукцію з вищою доданою вартістю. За словами Олега Хоменка, варто відверто розкласти продукцію на категорії. Є продукція з максимальною доданою вартістю, така як курятина, якої експортна ціна близько 3 тис. євро за тонну. Є олія, де ціна близько $1,2 тис. за тонну, на шротах – близько $900. А для зернових ціна складає $150-170 за тонну.

💭 “Пріоритетності здійснення експорту для продукції з доданою вартістю дозволить відійти від моделі, коли ми обліковуємо наш експорт мільйонами тонн. Зараз, коли пропускна спроможність обмежена і лімітована, необхідно рахувати в мільйонах доларів”, – Олег Хоменко.

Детальніше 👇

Важливість першочергового експорту продукції з доданою вартістю в умовах обмеженої пропускної спроможності експортної інфраструктури була одним із ключових пит...

18/09/2026

🟣 “Новий урожай стримуватиме ціни на частину зернових, олійних та сезонної рослинницької продукції. Водночас м'ясо, молочна продукція, яйця, тепличні овочі та товари з високою імпортною складовою матимуть потенціал для подорожчання”, – зауважив керівник аналітичного відділу УКАБ Maksym Hopka в коментарі для РБК Україна.

📈 До кінця 2026 року не очікується одномоментного подорожчання продуктового кошика. Єдиного тренду на збільшення вартості всіх продуктів немає.
🥕 🥔 У серпні овочі та фрукти помітно дешевшали на тлі активного надходження нового врожаю. Восени цей фактор поступово слабшатиме. Частина продукції відкритого ґрунту залишатиме ринок, а овочі тривалого зберігання переміщатимуть у сховища. Тому далі ціна залежатиме не тільки від урожаю, а й від того, скільки продукції вдасться зберегти без значних втрат. Для картоплі, цибулі, моркви, капусти та буряка саме період зберігання буде одним із ключових для формування ціни восени та взимку.

🥓 Щодо м'яса, то зараз спостерігається поступове підвищення цін. Найбільш помітна ця тенденція для свинини: грудка коштує 214,115 грн, ошийок – 349,92 грн.
Закупівельні ціни на свиней живою вагою протягом останніх тижнів зросли порівняно з кінцем липня. Ринок рухається вгору поступово, без підстав до різкого стрибка. На ціну впливають пропозиція живця, попит з боку переробників та витрати виробників.
🥩 Для яловичини важливим фактором залишається обмежена пропозиція худоби, а також попит з боку експортерів. Середня ціна в супермаркетах на яловичину зараз становить 437,63 грн.
🍗 Щодо курятини, то окремого різкого стрибка не очікується. Але її ціна, ймовірно, поступово підтягуватиметься разом із яловичиною та свининою.

🥚 Для яєць уже починається звичний осінній рух цін. Надалі ситуація залежатиме від сезонної продуктивності птиці, попиту та витрат виробників.
🧀 У молочному сегменті також поступово зростатиме ціновий тиск до 5-10%. Восени сезонно скорочується виробництво молока-сировини, а попит на продукцію з боку переробки залишається стабільним.

💬 “Найбільш чутливими до здорожчання є товари, котрі залежать від курсу долара, й які Україна практично не виробляє або виробляє в недостатніх обсягах. Це насамперед кава, какао, банани та інші тропічні фрукти, частина морепродуктів, окремі спеції та інша імпортна сировина. Через курс і світові ціни дорожчають й окремі ресурси для українських виробників – техніка, пальне, добрива, засоби захисту рослин, обладнання та упакування, що також частково відображається у ціні продуктів”, – Максим Гопка.

Детальніше 👇

Подробиці читайте на сайті

18/09/2026

🟡 15 вересня відбувся третій онлайн-діалог УКАБ та Farm Europe, присвячений пошуку спільного шляху до економічної та екологічної ефективності аграрного сектору розширеного ЄС.

🗣️ Учасники обговорили майбутню модель агропродовольчої системи розширеного ЄС, у якому український аграрний сектор може стати запорукою її конкурентоспроможності та продуктивності. Експерти Farm Europe презентували аналітичне дослідження, в якому демонструється, яким чином українське агровиробництво може допомогти європейському агросектору відновити продуктивність, виконуючи при цьому зобов'язання щодо кліматичної нейтральності та декарбонізації.

🔷 Зокрема, представники УКАБ поінформували європейських колег щодо актуального стану українського агросектору, особливо кризу ліквідності через обмежені експортні шляхи в період збору врожаю та його експорту. Наразі дефіцит експортних потужностей становить близько 2 млн тонн щомісяця, що ставить під загрозу фінансування наступних посівних кампаній і збереження довгострокової платоспроможності та продуктивності сектору.

✅ За підсумками діалогу сторони домовилися продовжити спільну роботу над оцінкою структури витрат українського та європейського агросекторів із урахуванням актуальних цін і майбутніх витрат, пов’язаних з інтеграцією до європейського ринку. Напрацьовані результати мають стати основою для подальшого аналізу конкурентоспроможності та вироблення спільних пропозицій щодо успішної інтеграції українського агросектору до ЄС.

17/09/2026

🇪🇺 🇺🇦 “Європі не вистачає конкурентоспроможності та масштабу, коли ж Україна має потенціал вирішити обидві ці проблеми”, – наголосила Oleksandra Avramenko, голова комітету з євроінтеграції УКАБ, під час конференції .

🟢 Сьогодні Європейський Союз зіштовхується зі значним торговельним дефіцитом, відстає у продуктивності праці від США та має критичну залежність від імпорту дешевої енергетики й сировини з третіх країн. Згідно зі звітом колишнього голови Європейського центрального банку Маріо Драгі, для впровадження інновацій та декарбонізації економіки до 2050 року ЄС потребує від 750 до 800 млрд євро щорічно.

📌 Іншим визначальним фактором є недостатній масштаб єдиного ринку ЄС. Як зазначає Енріко Летта, єдиний ринок, створений у 1985 році, формувався в іншому світовому контексті та не охоплював такі сфери, як комунікації й енергетичні системи. Сьогодні 27 держав-членів залишаються фрагментованими, що гальмує загальний розвиток на фоні США, Китаю та Індії.

🟩 Процес розширення ЄС часто сприймають як виклик, проте це дієвий інструмент вирішення існуючих європейських криз. Україна має потенціал посилити Європу, зокрема додати необхідний масштаб та допомогти скоротити стратегічну залежність від віддалених ринків, ставши надійним майданчиком для релокації виробничих потужностей. Крім того, майбутня інтеграція української енергосистеми дозволить створити потужніший спільний ринок, що суттєво посилить геополітичну суб'єктність ЄС.

🤝 Між Україною та ЄС вже формуються тісні ланцюги доданої вартості: від імпорту європейських засобів виробництва до експорту готової європейської продукції, що містить українську сировину. Історичний досвід розширення ЄС підтверджує взаємовигідність таких процесів: раніше кожен 1 євро, вкладений у фонди згуртованості для нових членів, приносив 2 євро додаткового ВВП для всього Євросоюзу.

💬 “Україна експортує понад 10% агропродовольства у світі, залишаючись гарантом глобальної продовольчої безпеки. Наш вступ до ЄС – це не просто постачання сировини на внутрішній європейський ринок, адже ЄС сам є потужним виробником. Справжня мета полягає у розбудові спільних ланцюгів доданої вартості та підвищенні конкурентоспроможності європейсько-української продукції на ринках третіх країн”, – Олександра Авраменко.

17/09/2026

🔵 Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило нові критерії, за якими підприємства у сферах агропромислового комплексу, лісового та рибного господарства, а також земельних відносин можуть підтверджувати свою важливість для національної економіки в особливий період.

Відтак, оновлені положення передбачають:
🔸 Для отримання статусу критичності агропідприємству достатньо відповідати щонайменше двом із визначених у документі критеріям;
🔸 Серед критеріїв — обсяг річного доходу від 20 млн грн, наявність відповідних КВЕД або належність до сфери управління Мінагрополітики;
🔸 Площа оброблювальних угідь (земельний банк) є одним із ключових орієнтирів та варіантів підтвердження відповідності.

✅ Відповідно до нововведень, мінімальна площа оброблюваних сільськогосподарських угідь має становити від 200 гектарів, що підтверджується відомостями Державного аграрного реєстру (ДАР). Для підприємств, що займаються виробництвом плодової продукції, мінімальна площа багаторічних насаджень складає від 50 гектарів (згідно з формою статспостереження № 29-сг).

🔲 Окремі критерії передбачені для інших галузей: мінімальна площа земель лісогосподарського призначення у постійному користуванні для лісових підприємств становить від 2500 гектарів, а площа обслуговування інженерної інфраструктури меліоративної мережі для організацій водокористувачів має перевищувати 500 гектарів.
⏳ Відповідний наказ Мінагрополітики №11 від 2 вересня 2026 року (із урахуванням змін згідно з наказом №15 від 07.09.2026) набирає чинності з 18 жовтня 2026 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

🔺 Експерти УКАБ наголошують, що головною перевагою є те, що відтепер навіть малі агровиробники зможуть централізовано отримувати статус критичності через ДАР.
🤝 Дякуємо Мінагрополітики за врахування потреб агровиробників та кроки, спрямовані на спрощення процедури отримання статусу критично важливого підприємства.

17/09/2026

⚡ DCFTA у вересні: квота на яблучний сік вичерпана, етиловий спирт та цукрова кукурудза наблизилися до 100%

🇺🇦 🇪🇺 Станом на середину вересня 2026 року Україна продовжує активно використовувати тарифні квоти на постачання агропродовольчої продукції до Європейського Союзу. Серед квот, що адмініструються за принципом First Come – First Serve, повністю використано квоту на яблучний сік.

📈 За ліцензійними квотами високі показники зберігаються за пшеницею, продукцією птахівництва та яйцями. Річну квоту на пшеницю обсягом 1,3 млн т фактично повністю розподілено. За основною квотою на свіже м’ясо птиці сукупно розподілено близько 70,0 тис. т, тобто весь обсяг, наданий на перші три квартали 2026 року. Аналогічна ситуація спостерігається за яйцями та яйцепродуктами й яйцями у шкаралупі — по 6,75 тис. т, або 100% доступного на січень–вересень обсягу.

🌾 Найбільш помітна динаміка серед зернових протягом останнього місяця спостерігалася за ячменем. Сукупно з початку року розподілено 122,7 тис. т, або 27,3% річної квоти, тоді як на початку серпня показник становив 57,7 тис. т, або 12,8%. Таким чином, за місяць обсяг збільшився приблизно на 65,0 тис. т. Для борошна із зернових культур сукупний показник зріс до 9,28 тис. т, або 30,9% річної квоти. Водночас квота на кукурудзу залишається майже незадіяною — розподілено лише 6,68 тис. т із 1 млн т, або 0,7%.

🥛 🧈 За молочною групою найбільша частка припадає на знежирене молоко та вершки у порошку — сукупно розподілено 8,57 тис. т, або 55,7% річного обсягу. За молоком та згущеним молоком цей показник становить 4,05 тис. т, або 27,0%, а за вершковим маслом та іншими молочними жирами — 1,12 тис. т, або 16,0%. Порівняно з початком серпня найбільший приріст у молочній групі також зафіксовано за сухим знежиреним молоком і вершками.

📊 У режимі First Come – First Serve використання квот у серпні та на початку вересня продовжило стрімко зростати. За неденатурованим етиловим спиртом використано 124,1 тис. т із 125 тис. т, або 99,3%, а залишок становить менше 1 тис. т.
Порівняно з початком серпня особливо швидко використовувалася квота на етиловий спирт: показник зріс із 77,7% до 99,3% на початку вересня. За цукровою кукурудзою використання збільшилося з 75,3% до 95,1%, за цукром — з 68,1% до 83,9%, за томатами — з 59,9% до 73,0%, а за медом — з 64,4% до 74,5%.

🔺 Оновлені дані демонструють, що для низки українських агропродовольчих товарів тарифні квоти вже фактично обмежують можливості безмитних поставок до ЄС. Насамперед це стосується яблучного соку, етилового спирту та цукрової кукурудзи. Водночас за окремими зерновими, м’ясними та молочними позиціями зберігається значний невикористаний потенціал квот.

ℹ️ Важливо розрізняти два механізми адміністрування: для квот First Come – First Serve показники відображають фактичне митне використання квоти, тоді як для ліцензійних квот йдеться про обсяги, розподілені в межах імпортних ліцензій.

17/09/2026

🔷 Оновлення Цивільного кодексу: УКАБ долучився до обговорення аграрного комітету ВРУ

👥 Представники УКАБ взяли участь у зустрічі з Головою Верховна Рада України Ruslan Stefanchuk, яку організував Комітет аграрної та земельної політики Верховної Ради. У фокусі уваги – положення нової редакції Цивільного кодексу України та їх вплив на реалії аграрного сектору.

Для аграрного сектору зміни до Цивільного кодексу мають практичне значення, адже вони стосуються, зокрема, земельних відносин, права власності, оренди та функціонування юридичних осіб. Водночас важливо забезпечити узгодженість цивільного та земельного законодавства, щоб нові норми не створювали правових колізій.

Під час зустрічі зосередилися на таких питаннях:
☑️ Статус фермерських господарств і доцільність збереження їхньої особливої організаційно-правової форми;
☑️ Діяльність сільськогосподарських кооперативів та особливості їх правового регулювання;
☑️ Питання посідання і захисту прав, зокрема в контексті ситуації з аграріями на тимчасово окупованих територіях;
☑️ Взаємодія цивільного та земельного законодавства для забезпечення зрозумілих і передбачуваних правил для учасників ринку.

🤝За підсумками наради домовилися продовжити роботу над пропозиціями до проєкту нового Цивільного кодексу до його розгляду у другому читанні. Дякуємо Голові ВРУ Руслану Стефанчуку, Голові аграрного Комітету Олександру Гайду та всім учасникам за конструктивний діалог і пошук спільних рішень, що забезпечать баланс інтересів держави, власників землі, фермерів та громад.

16/09/2026

🟣 Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до уряду із пропозицією запровадити категоризацію експортних вантажів за рівнем доданої вартості та надати пріоритетний статус агрологістиці та портовій обробці аграрної продукції з високою доданою вартістю. Відповідне звернення було направлено Прем’єр-міністру України, профільним міністерствам, Укрзалізниця - Ukrzaliznytsia та Адміністрація морських портів України/Ukrainian Sea Ports Authority.

💵 В умовах повномасштабної війни, обмеженої пропускної спроможності інфраструктури та постійних безпекових викликів ключовим завданням для держави є максимізація надходжень валютної виручки на кожну тонну експортованого вантажу. Проте наразі дефіцит вагонів, затримки з погодженням планів та простої в портах призводять до вимушеної зупинки олійноекстракційних заводів. Це призводить до зриву довгострокових валютних контрактів та демотивує агровиробників інвестувати у внутрішні переробні потужності.

🌻 Одним із прикладів продукції з високою доданою вартістю є рослинні олії, шрот та макуха. Вартість тонни такої продукції в середньому у 2–4 рази перевищує вартість тонни необробленого зерна. Відповідно, використання дефіцитного залізничного рухомого складу, локомотивної тяги та потужностей припортових терміналів для експорту продуктів переробки забезпечує більший обсяг валюти для економіки держави.

✅ З огляду на те, що держава вже успішно застосовує механізм пріоритетного позачергового руху для стратегічних вантажів (наприклад, для імпорту пального), агроспільнота закликає запровадити аналогічний підхід для експорту агропродукції з високою доданою вартістю.

Зокрема, УКАБ пропонує:
🔸 ухвалити спільний нормативно-правовий акт або протокольне рішення Кабінету Міністрів України, який закріпить категоризацію експортних вантажів за рівнем доданої вартості та визначить порядок надання їм переваги під час розподілу обмеженого логістичного ресурсу;
🔸 змінити алгоритм черговості АТ «Укрзалізниця» відповідно до визначених категорій, забезпечивши пріоритет перевезень продукції з високою доданою вартістю, зокрема рослинних олій (у цистернах і танк-контейнерах) та шроту і макухи (у хоперах, піввагонах та контейнерах), а також першочергову тягу та диспетчеризацію маршрутних відправлень такої продукції до західних прикордонних переходів, морських і річкових портів. Зазначене стосується і автомобільних переходів, де експортується продовольство з максимальною доданою вартістю;
🔸 встановити нормативний пріоритет ДП «АМПУ» на приймання та вивантаження транспорту з продукцією високої доданої вартості на припортових терміналах;
🔸 забезпечити першочергове швартування та вантажні операції для суден із продуктами переробки, а також їхній пріоритетний суднопрохід Українським морським коридором та Дунаєм.

🟢 За оцінкою експертів асоціації, такий підхід дозволить ефективніше використовувати обмежений логістичний ресурс, підтримати розвиток агропереробки та збільшити валютні надходження в Україну.

▪️ Кабінет Міністрів України ▪️ Сергій Корецький ▪️ Міністерство аграрної політики та продовольства України ▪️ Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України

16/09/2026

🌾 Осіння посівна триває: аграрії засіяли 1,01 млн гектарів із запланованих 6,3 млн

Станом на 15 вересня 2026 року в Україні озимими культурами засіяно 1,01 млн га, або 16,0% прогнозованих площ. За тиждень посівна площа збільшилася на 261,6 тис. га, або на 35%. Загалом під урожай 2027 року прогнозується засіяти близько 6,32 млн га озимих культур.

🔶 Основний обсяг посівів поки формує озимий ріпак, однак протягом останнього тижня суттєво прискорилася сівба зернових культур.

📊 Ситуація щодо основних культур виглядає так:
✔️ Озимого ріпаку посіяно 837,1 тис. га, або 75,7% прогнозованих 1,11 млн га. За тиждень площа збільшилася на 137,8 тис. га.
✔️ Пшеницею та тритикале засіяно 145,3 тис. га, або 3,2% прогнозованих 4,54 млн га. За тиждень площа збільшилася на 104,0 тис. га.
✔️ Озимого ячменю посіяно 13,0 тис. га, або 2,2% прогнозованих площ. За тиждень додалося 11,3 тис. га.
✔️ Озимого жита засіяно 13,3 тис. га, або 17,3% прогнозованих площ. За тиждень площа збільшилася на 8,4 тис. га.

🟢 Найбільші площі озимих зернових наразі засіяні у Полтавській області — 46,1 тис. га, Чернігівській — 18,6 тис. га, Дніпропетровській — 14,4 тис. га та Волинській — 14,3 тис. га.

💭 “У середині вересня посівна кампанія поступово зміщується від ріпаку до зернових культур. Ріпаком уже засіяно понад три чверті прогнозованих площ, а темпи сівби пшениці, ячменю та жита протягом останнього тижня помітно прискорилися”, – пояснює керівник аналітичного відділу УКАБ Maksym Hopka.

16/09/2026

🔷 Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” звернулася до Президента України Володимир Зеленський та Прем’єр-міністра України Сергій Корецький з питанням щодо відновлення державних гарантій компенсації шкоди судновласникам задля стабілізації морського експорту.

🚢 Через удари по морських портах і цивільних суднах експорт зерна морем фактично зупинився, оскільки судновласники відмовляються ставити судна під завантаження. Наявні інструменти страхування воєнних ризиків і компенсації збитків є недостатніми для відновлення стабільних перевезень.

🔶 “Зважаючи на критичну важливість морського експорту для економіки України, вважаємо за необхідне відновити механізм надання фрахтувальникам, операторам і власникам суден (під українським та іноземними прапорами) державних гарантій компенсації шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії рф”, – наголошується у зверненні.

🔲 Відповідний інструмент уже застосовувався у 2023 році: стаття 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачала на це до 20 млрд грн, а механізм було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2023 № 548.

З огляду на вищезазначене, УКАБ закликає Президента та Уряд:
🔹 Виділити з резервного фонду державного бюджету на 2026 рік до 1 млрд грн для надання гарантій компенсації шкоди судновласникам та операторам суден.
🔹 Передбачити видатки на ці цілі у проєкті Закону України «Про Державний бюджет України на 2027 рік» у сумі до 20 млрд грн.

▪️ Кабінет Міністрів України ▪️ Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України