12/08/2026
Жінка, яка понад 20 років розвиває культуру області, сьогодні сама потребує підтримки🫂
Є люди, чию роботу неможливо виміряти лише посадовими інструкціями, кількістю проведених заходів чи рядками у звітах. Є люди, які роками створюють простір, у якому живе культура.
Саме такою людиною для Кіровоградщини є директорка КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради» Тетяна Олександрівна Ткаченко.
Понад 20 років свого професійного життя вона присвятила розвитку культури області. За ці роки — сотні виставок, мистецьких проєктів, зустрічей, презентацій, конференцій, міжнародних ініціатив, нових імен та нових можливостей для митців.
Вона відкривала двері музею для тих, хто тільки робить перші кроки у мистецтві, і для знаних та заслужених митців. Для дітей і дорослих. Для військових та їхніх родин. Для людей, які пережили втрати. Для тих, кому мистецтво стало способом говорити, пам’ятати, жити й повертатися до життя.
Саме завдяки такому підходу Музей мистецтв став не просто місцем збереження культурної спадщини.
Він став живим простором. Місцем зустрічі. Місцем підтримки. Місцем сили. Місцем пам’яті. Місцем, де людину бачать і чують.
І сьогодні ми змушені говорити про те, що під загрозою опинилася не лише посада директорки.Під загрозою опинився сам музей!!! Той музей, який формувався роками, ті принципи, на яких він працював, і та атмосфера відкритості, людяності та підтримки, яку створювала команда під керівництвом Тетяни Ткаченко.
Тетяна Олександрівна вже майже п’ять років веде боротьбу з корупційними схемами та практиками, які несумісні з нормальним функціонуванням культурної установи.
І сьогодні намагаються знищити не лише її професійну позицію, а й те, що вона створювала роками.
Як жіноча громадська організація ми не можемо залишатися осторонь, коли професійність, принциповість, гідність та багаторічна праця жінки опиняються під ударом.
Ми говоримо про це відкрито.
Ми підтримуємо Тетяну Олександрівну Ткаченко.Ми підтримуємо Музей мистецтв.
Ми підтримуємо право жінки залишатися професіоналкою, мати власну позицію, відстоювати свої принципи й не мовчати.
Бо культура — це не лише будівлі, експонати й документи. Культура — це люди.І сьогодні важливо бути поруч із тими, хто понад 20 років тримає її на своїх плечах.