Мандрівний Docudays UA в Кременчуці+

Мандрівний Docudays UA в Кременчуці+ Мета фестивалю — популяризація документального кіно та правозахисної тематики. Долучайтесь!

22 Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини у Кременчуці вже став історією.Фестиваль зібра...
25/11/2025

22 Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини у Кременчуці вже став історією.
Фестиваль зібрав торбинку з фільмами і враженнями, та й помандрував собі світами, шукаючи нових глядачок і глядачів, нових подій і людей.
А команда Мандрівного в Кременчуці дякує всім-всім-всім причетним за те, що були з нами!
Щиро дякуємо за гостинність і відкритість до нового, за співпрацю й стійкість до випробувань нашим партнерам:
- Центральна міська бібліотека м.Горішні Плавні
- Кременчуцька міська публічна бібліотека
- Книгарня-кавʼярня «Крапля»
- Кременчуцька міська художня галерея
Дякуємо всім нашим гостям, глядачам і глядачкам, що були справді активними й допитливими.
Дякуємо журналіст(к)ам за поширення інформації і за те, що були з нами на фестивальних подіях.
Дякуємо своїм колегам з Європейського клубу, що завжди відкриті до авантюр і готові працювати в найскладніших обставинах.
Дякуємо автор(к)ам фільмів і команді Docudays UA, що розвиваєте кінокультуру в Україні й створюєте нагоду для (само)розвитку.
Дякуємо енергетикам і комунальникам за світло й тепло в усіх фестивальних осередках, попри ворожі обстріли й намагання знищити нас усіх.
Дякуємо силам безпеки й оборони України за те, що захищаєте нас і даєте можливість жити і працювати в Україні.
До нових зустрічей і майбутніх подій!

🎬 Закриття фестивалю було небагатолюдним. Однак ми переглянули й обговорили фільм «Моя золота дитина» та поспілкувалися ...
24/11/2025

🎬 Закриття фестивалю було небагатолюдним. Однак ми переглянули й обговорили фільм «Моя золота дитина» та поспілкувалися про несправедливість світу й перипетії долі. Чому памʼять така вибіркова? 🧠 Чому через безглузде прагнення наволочі до світового панування гинуть хороші люди? 💔 Як вберегти дитину від болю втрати, якщо родина складається лише з двох людей? 👩‍👧 Зачепили й теми фемінізму та правозахисту, етичні питання рішення матері народити дитину завдяки штучному заплідненню 🤱.
👋 Попрощалися до нових зустрічей, найближча з яких планується в Докуклубі вже наступного місяця.

24/11/2025

⚡️ Мандрівний Docudays UA разом із фондом «Принцип надії» започатковують збір на реабілітацію звільнених з російського полону.

Фізичні та психологічні наслідки, труднощі соціальної адаптації, нестача системної підтримки й тривалого супроводу — для людей, які пройшли через російські катівні й тюрми, шлях повернення нерідко стає новим, не менш складним випробуванням. Надто для цивільних, котрі до сьогодні залишаються поза системою і, на відміну від військовослужбовців та військовослужбовиць, часто не мають гарантій допомоги.

Ми започатковуємо благодійний збір під час фестивалю, аби підтримати українців і українок та зробити свій внесок у розбудову системи, здатної дійсно захистити їхні права.

Це — спільна ініціатива Мандрівний Docudays UA та благодійного фонду Принцип надії / The Principle of Hope, засновником і співкоординатором якого є амбасадор фестивалю — український правозахисник і журналіст, який 29 вересня 2025 став лауреатом Премії Ради Європи з прав людини ім. Вацлава Гавела, ветеран із досвідом полону Максим Буткевич.

Зібрані кошти «Принцип надії» зможе спрямувати на один чи кілька з таких напрямів:
🦾 придбання інклюзивного устаткування для реабілітаційних центрів;
🎓 навчання та підготовку кадрів для роботи з новітнім обладнанням реабілітаційних установ;
🌡️ медичну та психологічну підтримку цивільних та військових.

Збір триватиме впродовж усього фестивалю, до кінця листопада.

🔗 Долучитися можна на всіх регіональних подіях Мандрівного, а також онлайн за QR-кодом чи прямим посиланням:
https://irc.privatbank.ua/qrstickws/route/qr?type=nextfastpay¶ms=%7B%22token%22:%2251b2f399-f06a-40f4-a75e-fb71f5eb2ecc%22%7D

Підтримайте збір донатом та поширенням. Кожен ваш внесок цінний!

🌤️ Передостанній день фестивалю був теплим і світлим у буквальному й переносному значеннях.🌡️ Навіть на вулиці було неоч...
23/11/2025

🌤️ Передостанній день фестивалю був теплим і світлим у буквальному й переносному значеннях.🌡️ Навіть на вулиці було неочікуваних +17°С, а на завершення дня увімкнулася електрика, і нам вдалося переглянути й обговорити фільм з працюючими розетками.🔌 Насправді, за весь фестиваль лише 2 сеанси були з електрикою.
💎 Майстерня «Рідкісний ресурс – це ж ми!» виявилася надзвичайно терапевтичною.
🧵 «Дівчата, ну це ж точно вайб вечорниць!», – вигукнула одна з учасниць.
І це було справді схоже: шиття при світлі ламп від акумулятора, компанія жінок і дівчат різного віку, музика для атмосфери, що ніби лунала від «невидимих музик».
🕯️За роботою й тихими розмовами про власні сильні сторони й уміння час проминув непомітно швидко. Учасниці створили фетрові образи себе, що стануть добрим спомином про Мандрівний-2025 і нагадуватимуть про власні ресурси та добрі справи, з яких складається ресурс цілої країни.
🎥 Чудовим продовженням майстерні став фільм Рогіра Капперса «Скло – моє нереалізоване життя», який склав серйозну конкуренцію «Санаторію» за неофіційний «приз глядацьких симпатій» Мандрівного у Кременчуці 😊.
💬 Обговорення було бурхливим і різноманітним: хтось хотів зʼясувати, наскільки відомим став герой фільму, когось цікавило особисте життя Рогіра, хтось шукав порівнянь з українською дійсністю й можливостями самореалізації для українців віком 50+.
Однак усі прийшли до висновку, що фільм зацікавив і надихнув. ✨

📚 22 листопада книгарня-кав’ярня “Крапля” знову зустріла шанувальників Мандрівного Docudays UA.До перегляду було запропо...
22/11/2025

📚 22 листопада книгарня-кав’ярня “Крапля” знову зустріла шанувальників Мандрівного Docudays UA.
До перегляду було запропоновано дві короткометражні стрічки: “У серці долин — спів” ірландського режисера Натана Феґана та “Як пройшли мої літні канікули” українського режисера Антоніо Лукіча. 🎬
🌀 Сюжети фільмів дуже різні: у першому — анімована історія ув’язнених в одиночних камерах, а в другому — реальні картини життя українських підлітків та їх рефлексія про літні канікули під час війни.
😊 Здавалося б, складно об’єднати під час однієї фестивальної події дві дуже різні теми, але глядачі були задоволені підбором фільмів.
🎞️ Велике враження залишила по собі анімована стрічка “У серці долин — спів”, де розповідається три історії засуджених до тривалого терміну в одиночній камері.
💬 Обговорення цього фільму було схоже на поступове розгортання складної конструкції від 2D-моделі до багатовимірної розмови, яка стосувалася й особистого рівня, і наслідків для суспільства, і навіть міжнародного права.
⚖️ Гаряча дискусія тривала навколо моральної дилеми: чи дійсно покарання перевиховує правопорушників? Де баланс між справедливим покаранням злочинця і сатисфакцією для жертви?
🌍 Поступово фокус розмови змістився на способи профілактики злочинності в різних країнах, а потім — і на роль освіти.
🎥 І тепер вже глядачі зосередилися на враженнях від української документалки. Фільм “Як пройшли мої літні канікули” показує підлітків з різних регіонів України, які на початку 2023–2024 навчального року розповідають про свій літній відпочинок.
💔 У їхніх репліках постійно звучить складний (а в декого — трагічний) досвід проживання війни.
👥 В обговоренні взяла участь представниця батьківської спільноти Кременчука “Департамент батьків”, яка пригадала досвід збору підписів у 2023 році з вимогою облаштувати укриття в школах і дитсадках та повернути дітей до очного навчання.
✊ Це була історія про те, як переважно матері школярів і дошкільнят розгорнули активну громадську кампанію, вимагаючи від влади забезпечити дітям право на освіту.
🔎 Переглянуті стрічки нагадали, що права людини — це не абстрактна теорія, а основа гідного життя, яка проявляється у найрізноманітніших життєвих ситуаціях.
💛 У центрі обговорень постали питання справедливості та людської гідності. Такі зустрічі допомагають замислитися над тим, що люди нерідко опиняються в обставинах, де відчувають утиск власної гідності, і в ці моменти кожен стоїть перед вибором — боротися за себе чи змиритися.

🎨 В пʼятницю Мандрівний уперше за 13 років завітав до Кременчуцької художньої галереї. «Остання пісня з Кабула» добре па...
22/11/2025

🎨 В пʼятницю Мандрівний уперше за 13 років завітав до Кременчуцької художньої галереї. «Остання пісня з Кабула» добре пасувала закладу мистецтва, та й обговорення почалося з вражень про видовищність і довершеність відеокартинки.
💔 Але жодні краєвиди й операторська майстерність не компенсують розуміння жахливості становища жінок у Афганістані та ситуації зі згортанням демократії й відмовою від прав людини на користь «традиційних цінностей».
🎻 Зворушливі історії афганських дівчат-музик і їхнє прагнення до самореалізації сильно контрастує з жорстокими звичаями талібів, що послідовно відбирають у людей не лише їхні права й можливості, а й радість, родини, надію на майбутнє.
🎶 Звернули увагу й на те, що дівочий оркестр грає на традиційних афганських музичних інструментах — отже, музика давно присутня в історії афганського народу.
❓ І як же тоді пояснити заборону музикування на підставі того, що це суперечить традиціям?
🤔 Прості питання, на які не всі хочуть відповідати чи шукати відповідей.
🌙 Вечірній сеанс у Просторі ідей був малолюдним, але «Паперова країна» не залишила глядачок байдужими.
🗺️ Міркували про мігрантів як явище, про мотивацію допомагати їм чи, навпаки, уникати. Були сумніви у правдивості деяких розказаних підлітками історій, але й переживання за їхні долі.
💎 У наступний фестивальний день відголоски вечірніх вражень ще тривали.
Отож, рідкісний ресурс зберігся до завершення фестивалю, і ми цьому тішимось.✨

📽️У четвер дивилися лише один фільм - "Мій щоденник сексуального шантажу". Говорили про шантаж і неправомірне використан...
21/11/2025

📽️У четвер дивилися лише один фільм - "Мій щоденник сексуального шантажу". Говорили про шантаж і неправомірне використання персональних даних, про виклики та переваги цифрового світу, про проблеми правових систем в Україні та в світі.
🙏 Дуже вдячні експертці, яка долучилася онлайн до нашого обговорення. Людмила Шевчик - адвокатка, медіаторка, членкиня наглядової ради ГО «Центр порозуміння та медіації «Консенсус», керівниця Правничого інформаційно-консультаційного центру м. Вижниця.
🔐 Віримо, що професійна консультація з українського законодавства допоможе почуватися захищеніше і впевненіше онлайн чи офлайн і не розгубитися, якщо трапиться халепа.
⚔️ Врешті, шахраї й шантажисти - це вороги, яким треба вміти протистояти. А це вже немало для готовності відстоювати свої права.

Дякуємо всім, хто завітали на події Мандрівного фестивалю у Кременчуці! Нагадуємо, що ми збираємо підсумки фестивалю та ...
21/11/2025

Дякуємо всім, хто завітали на події Мандрівного фестивалю у Кременчуці! Нагадуємо, що ми збираємо підсумки фестивалю та запрошуємо вас долучитися. Допоможіть нам зробити Мандрівний ще кращим і залишіть свій відгук про події, які ви відвідали, за цим посиланням https://forms.gle/UMvzN2tZrSwAuPLJA

📽️ День третій – показів теж 3. 🎬 Почали з перегляду «Останньої пісні з Кабула» у філії бібліотеки, де зібралися читачки...
20/11/2025

📽️ День третій – показів теж 3.
🎬 Почали з перегляду «Останньої пісні з Кабула» у філії бібліотеки, де зібралися читачки й кілька читачів і співробітниці.
🗣️ Інклюзивність забезпечили власними силами – читали вголос субтитри, щоб полегшити сприйняття людям з порушеннями зору.
💬 А після перегляду багато говорили про культурні й релігійні особливості різних країн, про становище жінок і демократію.
❓ Були й спроби суворо питати: «З якою метою ви нам це показуєте?» чи призначати винними заручників режиму Талібану – такі ситуації теж трапляються на фестивалі.
📚 Про перегляд «Як пройшли мої літні канікули?» у бібліотеці Горішніх Плавнів читайте в партнерському дописі: https://www.facebook.com/central.library.GP/posts/pfbid0t9bb9TyJeCkcUe6BmNX8VZN895GHufvxEv54De1X67n61NGXiYgVwzCSZtUo7pd9l?notif_id=1763622376199955¬if_t=feedback_reaction_generic_tagged&ref=notif
🌙 А увечері в темному й затишному Просторі ідей ми переглядали «канікули» і «Де мій бронік?».
Попри тривалу відсутність електрики (навіть екофло розрядився) ми встигли мило й змістовно поспілкуватися з режисеркою «броніка» Дарʼєю Пеньковою і страшенно вдячні їй за чудову розмову при ліхтариках. 🔦
💭 А далі обговорювали питання освіти під час війни. Знайшлося місце і суму й горюванню про втрачене дитинство, і вшануванню памʼяті загиблих від обстрілів, і обговоренню змістовних питань.
🎓 Говорили про проблеми організації навчання й спілкування дітей та молоді в умовах обстрілів і постійної небезпеки, про неможливість хороших рішень у поганих обставинах, про байдужість та віктимблеймінг як з боку іноземців, так і з боку українців стосовно наших рішень.
Легко не було, але ми залишились переконаними, що взаємна підтримка і допомога – це й є той рідкісний ресурс, який доступний кожній і кожному з нас. 💎

Другий фестивальний день подарував нам 2 покази: «Санаторій» у бібліотеці і «Фіуме або смерть» у «Краплі». Обидва покази...
19/11/2025

Другий фестивальний день подарував нам 2 покази: «Санаторій» у бібліотеці і «Фіуме або смерть» у «Краплі». Обидва покази не обійшлися без відключень електрики, але ми були підготовлені, а глядачки і глядачі – загартовані до життя в будь-яких умовах. Тож перемкнулися на резервне живлення і продовжили перегляди й обговорення.
«Санаторій» сподобався аудиторії старшого віку, а під час обговорення вже вдруге почули: «Я там була, мало що змінилося, деякі речі добре впізнаю» (одна з глядачок побувала в Куяльнику в 2015 році, а інша – в 1997). Сумували, що Україні доводиться проходити через випробування війною, але впевненості у нашій здатності пережити лихоліття й перемогти не бракувало.
Натомість вечірній перегляд «Фіуме або смерть» спонукав до розмов про те, що буде (або є) після перемоги. Як переосмислити історію? Чи зможемо ми колись карнавально й смішно переказувати нинішні події? А що як історію окупації розкажуть окупанти, а не окуповані? Чому люди йдуть за дивакуватими вождями-маніяками? Питань для роздумів було багато, а відповіді кожен і кожна шукає самостійно.
Долучайтесь і ви – фестиваль триває до неділі, 23 листопада.

Відкрилися! В понеділок у книгарні-кавʼярні «Крапля» відбулося відкриття 22 Мандрівного міжнародного фестивалю документа...
18/11/2025

Відкрилися! В понеділок у книгарні-кавʼярні «Крапля» відбулося відкриття 22 Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. В компанії глядачів були і досвідчені знавці й знавчині кіно, і ті, хто нечасто дивиться документалки.
Натомість спогадів і уявлень про санаторно-курортне лікування вистачало всім, незалежно від віку й статусу. Отож довго говорили і про доказову й недоказову медицину, і про власні спогади, і про бачення України іноземцями. Шукали звʼязок фільму з правами людини, активно обговорювали досвід перегляду фільму з аудіодескрипцією... І не зчулися, як досиділи майже до закриття кавʼярні. А вимкнення електрики в процесі перегляду лише додало атмосфері романтичності.
Чекаємо всіх на зустрічі в Краплі у вівторок, щоб переглянути незвичний і яскравий фільм «Фіуме або смерть»

Address

вУлица Софіївська, 36Б
Kremenchuk

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Мандрівний Docudays UA в Кременчуці+ posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Мандрівний Docudays UA в Кременчуці+:

Share