https://www.facebook.com/112184688387649/

Black Stork Tribe

Home
Ukraine
Konotop
Black Stork Tribe

Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Black Stork Tribe, Konotop.

Використання фото, відео та текстових матеріалів лише за умови посилання на Black Stork Tribe. Для узгодження публікацій, просимо звʼязатися з редакцією проєкту.
© 2023 Black Stork Tribe

13/07/2026

Ви, швидше за все, ніколи не бували у селі Липів Ріг на Ніжинщині. Тому нехай ці знімки розблокують спогади про те саме забуте літо, у кожного – своє.

📷 Black Stork Tribe

11/07/2026

Багато років поспіль у розпал медових жнив біля могили Петра Прокоповича у селі Пальчики на Чернігівщині збираються пасічники з усієї України — щоб вшанувати людину, яку називають батьком світового бджільництва.

Цьогоріч, у 251-шу річницю від дня народження нашого великого земляка, сюди приїхали провідні бджолярі Сумщини, Чернігівщини та Київщини, а також представники Спілки пасічників України, Національного заповідника «Гетьманська столиця», ННЦ «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича» та громадських організацій «Бджолярський круг» і «Бджолярі Ніжинщини».

Такою була ця жива зустріч серед вікових лип — на землі, де багато років тому розпочалася нова ера у взаєминах людини й бджоли.

📷 Black Stork Tribe

30/06/2026

Коли влітку бачите таке фотогенічне поле, вкрите ніжно-ліловими з бузковим відтінком квітами, знайте: засіяли його не заради врожаю для людей, а заради… бджіл.

Це фацелія, одна з найкращих медоносних рослин. Її спеціально висівають, щоб дати бджолам рясний взяток саме тоді, коли інших квітучих рослин уже обмаль. Один гектар фацелії здатен дати сотні кілограмів ароматного меду, а ще приваблює безліч інших запилювачів. Недарма в сезон над такими полями буквально гуде повітря.

Є в неї й інша важлива місія. Після цвітіння фацелію зазвичай не збирають, а заорюють у ґрунт. Тож ця бджолина їдальня заодно покращує структуру землі, накопичує органічну масу й допомагає природним шляхом відновлювати родючість ґрунту.

📷 Black Stork Tribe

28/06/2026

Світанок на Ворсклі. Село Куземин, Сумщина.

📷 Black Stork Tribe

21/06/2026

Село Пальчики, Чернігівщина.

Десь там, де колись стояла перша в Європі пасічницька школа Петра Прокоповича і народжувалася нова культура світового бджільництва — сьогодні тиша сходячих кукурудзяних полів і сонних хаток. Старий вітряк стоїть, ніби чекає, поки хтось нарешті привезе йому зерно.

Та вийдеш на край дороги, і ніби чуєш той самий гул, що й майже двісті років тому. Старі липи ще пам'ятають. Бджоли й досі працюють так само наполегливо, ніби той дух нікуди не минув — він просто розчинився в цьому повітрі, в цих кронах, у цьому меді.

📷 Black Stork Tribe

04/06/2026

Напередодні Трійці у Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" ожила прадавня традиція — встановлення обрядової віхи.

Колись у суботу перед Зеленими святами парубки влаштовували справжні змагання: чий куток зведе найвище обрядове дерево. Хлопці таємно волочили з лісу стовбур, який міг сягати до 30 метрів, а дівчата прикрашали його колесом на верхівці, квітами та стрічками. Сама інсталяція вимагала суто чоловічої сили — викопати яму, підняти велетня та звести огорожу. А далі починалося найцікавіше: нічне чергування біля багаття, адже хлопці з сусідніх кутків тільки й мріяли підібратися у темряві та зрізати чужу віху на знак тріумфу. До речі, традиція жива й досі: її ревно бережуть на відрізку від кордонів Чернігівщини до Броварів, на Переяславщині, а також у селі Лютенька на Полтавщині.

Для наших предків цей обряд був не просто розвагою, а важливим ритуалом комунікації між небом, землею та підземним світом, від якого залежав майбутній урожай. Ну а далі слідував чистий прагматизм — після свят стовбур продавали, бо вірили, що ця деревина приносить багатство, і пускали її на сволоки для нових хат.

📷 Black Stork Tribe

02/06/2026

Воргольський дзен прокидається за розкладом — десь о п'ятій ранку, коли на травах ще не зійшла густа роса, а в абсолютну тишину вже безцеремонно вривається чиясь косарка, яка завзято рівняє траву та бурʼяни під першими променями сонця. Втім, цей сольний концерт швидко вщухає, і село повертається до свого звичного аналогового ритму, де час застиг десь між літописним городищем та Вишневими горами. Весь день тут панує така тиша, що чути лише комарів і власний внутрішній голос. Але ближче до вечора природа влаштовує справжню магію кольору, фарбуючи сонячними променями і без того золоті поля ріпаку неподалік села. На цій ноті цивілізація у Ворголі затихає остаточно — до наступних п'ятої ранку та чергового сеансу покосу.

📷 Black Stork Tribe

19/05/2026

Ті, хто зустрічав світанок під час весняної повені в Мезинському парку, знають, як міцно цей пейзаж закарбовується в пам’яті. Але іноді погода вносить свої корективи, і, прокинувшись о четвертій ранку та діставшись однієї з високих точок правого берега, замість водної гладі, пронизаної першими променями сонця, ти зустрічаєш густе молочно-біле безмежжя.

Голоси птахів у тумані набувають особливої магічної сили. І стає непросто позбутися думки, що «Зачарована Десна» Довженка саме так і починає розкривати себе тобі — дозволяючи уяві побачити щось своє крізь цю всепроникну ранкову пелену.

📷 Black Stork Tribe

18/05/2026

Весняне водопілля на Десні в Мезинському парку — одне з тих природних явищ, яким неможливо намилуватися вдосталь.

І для заїжджого фотографа на нього ніяк не знаходиться достатньо часу. У пік повені, кількома тижнями раніше, дерева посеред безкрайнього водяного дзеркала ще стояли голі. А коли нарешті вкрилися ніжно-смарагдовими барвами, вода вже трохи відступила, оголивши пробуджені медоносні луки.

Усе тут змінюється дуже швидко, і в цьому, мабуть, головна складність. Хочеться осягнути цю коротку мить у всій повноті, але природа живе за своїми законами. Ти приїжджаєш ніби в те саме місце, але бачиш уже іншу сцену, інший ритм, інший настрій.

Для повного занурення в цю атмосферу, до знімків бракує хіба що звуку — рясного весняного хору, який розливається над долиною і лунає, здається, з кожної гілочки.

📷 Black Stork Tribe

15/05/2026

На «Пасіці Діда Василя» в урочищі Бирки біля села Селище на Київщині.

Це місце добре знають у бджолярській спільноті, адже Василя Соломку, або просто Діда Василя, вважають найвідомішим пасічником і медоваром України. За цим колоритним фольклорним псевдонімом стоїть людина неймовірної енергії та могутньої статури, яка присвятила своє життя бджільництву та відродженню мистецтва питних медів.

Протягом багатьох років Дід Василь досліджував біографію та праці нашого земляка Петра Прокоповича — великого винахідника і батька раціонального бджільництва. Соломка був одним з ініціаторів перевидання творів Прокоповича і називає себе його послідовником.

Також Василь Соломка став одним з ініціаторів відродження традиції медових обжинків — всеукраїнського зібрання пасічників, яке в сучасному форматі отримало назву «Бджолярський круг». Саме продуктами з його пасіки забезпечували українські антарктичні експедиції на початку 2000-х років.

Окрема і дуже важлива сторінка його життя — медоваріння. У 2008 році Дід Василь створив громадську організацію «Гільдія медоварів України» і згодом став її почесним президентом та головним натхненником. На території пасіки діє музей медоваріння з рідкісними експонатами, багато з яких збереглися до наших днів в єдиному примірнику.

📷 Black Stork Tribe

Address

Konotop
41615

Website

facebook.com

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Black Stork Tribe posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Want your organization to be the top-listed Non Profit Organization in Konotop?