Black Stork Tribe

Black Stork Tribe Природа і етнографія
Велотуризм і хайкінг
Орнітологія і бьордвотчінг
Кемпінг і каякінг
Фото і відео

Використання фото, відео та текстових матеріалів лише за умови посилання на Black Stork Tribe. Для узгодження публікацій, просимо звʼязатися з редакцією проєкту.
© 2023 Black Stork Tribe

У Холодному Яру на Черкащині розквітає підсніжник складчастий. Виглядає це справді вражаюче — цілі схили вкриваються біл...
25/03/2026

У Холодному Яру на Черкащині розквітає підсніжник складчастий. Виглядає це справді вражаюче — цілі схили вкриваються білим цвітом, ніби хтось розстелив м’який килим просто посеред лісу. Тиша ранньої весни, свіже повітря — і ці тисячі маленьких квітів навколо.

Цікаво, що в Україні цей вид підсніжника зустрічається лише у двох місцях: у горах Криму (від Балаклави до Коктебеля) і тут, у Холодному Яру, в заказнику «Білосніжний». Фактично це єдина така локація за межами основного, кримського ареалу.

І ще один момент, який додає відчуттів. Холодний Яр — один із символів визвольної боротьби українців, місце з характером і глибокою памʼяттю. Тому якось по-особливому сприймається мить, коли ця історична земля щовесни пробуджується білим розсипом нового життя.

📷 Black Stork Tribe

Свято весни на Дніпровських кручах у Витачеві. Після довгої зими природа буквально проростає життям: усе наповнюється св...
22/03/2026

Свято весни на Дніпровських кручах у Витачеві. Після довгої зими природа буквально проростає життям: усе наповнюється світлом, цвітом і співом птахів.

У традиції весну завжди намагалися наблизити — гучними піснями, вогнем, яким гріли землю, випіканням жайворонків із тіста та закликанням птахів повертатися з вирію. І особливо чекали цього часу дівчата — готували найкраще вбрання, прикраси і першими своїм співом пробуджували весну. З найвищих пагорбів, дахів і навіть дерев лунали голоси, ніби звернені просто до неба, до тепла та світла.

📷 Black Stork Tribe

Довгохвості синиці схожі на новорічні іграшки, що випадково ожили серед гілок. Та за цією тендітністю — точна біологія в...
11/01/2026

Довгохвості синиці схожі на новорічні іграшки, що випадково ожили серед гілок. Та за цією тендітністю — точна біологія виживання і сила зграйності. Крихітні, соціальні, ідеально пристосовані до зими.

📷 Black Stork Tribe

Влітку на Сейму часто можна почути дзвінкий кличний голос цього не дуже примітного птаха — набережника (набережник палеа...
05/07/2025

Влітку на Сейму часто можна почути дзвінкий кличний голос цього не дуже примітного птаха — набережника (набережник палеарктичний, Actitis hypoleucos), або, як його ще називають, перевізника. Набережники-перевізники — це кулики, мешканці невеликих річок. Занепокоєні під час гніздування чи водіння виводка, вони часто перелітають з одного берега на інший — нібито «перевозять» через річку.

Набережника легко впізнати навіть здалеку за характерним монотонним покликом і нервовою манерою пересування — він часто бігає вздовж води, постійно підкидаючи хвіст. Птахи полюбляють присідати на затоплені дерева, корчі посеред води та інші присади. З ним добре знайомі всі, хто любить рибалити на Сейму, але, можливо, не всі знають назву цього елегантного куличка.

Птах прив’язаний до берегової зони з твердим ґрунтом — піщаних мілководь — і уникає надто високих заростей та штучно змінених ділянок узбережжя. Саме тому Сейм із його природним різноманіттям берегової лінії є типовим місцем для гніздування виду.

Гніздиться прямо на землі, часто зовсім відкрито, з мінімальним заглибленням серед трав’яної рослинності. Це робить гнізда вразливими до коливань рівня води, випасу, рекреаційного навантаження та хижаків. У разі втрати гнізда набережники можуть гніздитися повторно.

Набережник живиться комахами, павуками, дрібними молюсками, очищаючи зону урізу води та контролюючи чисельність безхребетних. Присутність виду — важливий індикатор загального стану прибережних біотопів.

На Сейм набережники повертаються в другій половині квітня. У цей час уже можна бачити як місцеві пари, так і транзитних птахів, що прямують далі на північ. Осінній відліт починається рано — вже в липні набережники починають рух у бік районів зимівлі. Зимує вид у Південній Азії, на Близькому Сході та в Субсахарській Африці.

Набережник — характерний птах Сейму, де його можна зустріти в типовому, майже незміненому середовищі — серед піщаних кос, заплав, мілин та природних берегових оселищ. Його дзвінкий поклик асоціюється з щасливими сонячними днями швидкоплинного літа, з безтурботністю канікул чи відпустки, з духмяним вітром, що прилітає з сінокосів. Наразі у більшості наших набережників пташенята різного віку. Ще трохи — і сімейні групи почнуть розпадатися, а птахи потроху будуть відлітати. І тоді дзвінкий поклик пролітного набережника в липневому небі нагадуватиме нам про те, що вершина чергового літа вже прожита.

📷 Black Stork Tribe
#сейм #жолдаки #озаричі

11/06/2025

Сейм відновлюється після торішньої екологічної катастрофи. Хочемо поділитися цими кадрами з земляками та всіма, хто закоханий у наше благословенне Посейм’я. Тривога за майбутнє нашої річки не полишає нас. Причин для занепокоєння надто багато: від посухи й забруднення до розорювання заплави та отруєння її агрохімікатами.

🎥 Black Stork Tribe
#сейм #жолдаки #озаричі

Відтоді, як у серпні минулого року нас усіх сколихнула звістка про небачену до цього на Сеймі масову загибель водних тва...
03/06/2025

Відтоді, як у серпні минулого року нас усіх сколихнула звістка про небачену до цього на Сеймі масову загибель водних тварин, минуло дев’ять місяців. Тоді, внаслідок скиду в русло річки колосального об’єму забруднених органічними сполуками вод, у Сеймі і, меншою мірою, в Десні було знищено практично всі аеробні організми. Найпомітнішим був мор риби, але безліч інших водних тварин також зазнали нищівного удару цієї рукотворної задухи. Про це розповідали в окремому дописі минулого року (див. посилання в коментарях).

Нещодавно ми організували невелику подорож по Сейму між селами Жолдаки та Озаричі, щоб попередньо оцінити та задокументувати відкладені наслідки цього екологічного лиха та його вплив на типових мешканців русла і долини річки. До вашої уваги — невеликий фоторепортаж.

Перше, що кидається в очі — дуже низький рівень води, притаманний серпневому періоду межені. На жаль, минулий холодний сезон був посушливим, і повені як такої на Сеймі не було. Маловоддя робить річку особливо вразливою. За високих літніх температур, що очікуються найближчим часом, з великою ймовірністю можуть виникнути умови дефіциту кисню у воді — навіть за відсутності штучного забруднення, як це було минулого року. Це знову поставить під загрозу життя нечисленних водних мешканців, які встигли хоча б частково відновитись за цей час.

На піщаних мілководдях вода досить прозора, а з дна зник чорний органічний наліт, який густо покривав його після торішніх викидів. Знову видно чистий пісок зі свіжими слідами двостулкових молюсків — це вже хороший знак, адже вони є фільтраторами, чутливими до змін якості води. Активність цих молюсків ми спостерігали ще восени минулого року, тобто частина популяції успішно пережила серпневий катаклізм.

Чисельність риби без спеціальних досліджень оцінити важко, але очевидним є драматичне скорочення дрібного малька всіх видів. Відсутні типові для Сейму зграйки верховодки, плотви, не видно головня, жереха, щуки та інших видів. Водночас місцями можна побачити або почути активність великої риби, яка, ймовірно, проникла сюди з Десни або з верхів’я Сейму. Подекуди в невеликій кількості на мілководдях видно й цьогорічного малька. Але того магічного відчуття «живої води», насиченої метушливим життям риб’ячої дрібноти, на Сеймі вже немає.

Ще минулого року висловлювалися побоювання, що скорочення чисельності риби в Сеймі призведе до негативного впливу на пов’язані з нею види тварин-іхтіофагів. Можемо засвідчити, що зараз на Сеймі присутні і річкова видра, і рибалочки, і сіра чапля, і чорний лелека, і чорний шуліка — всі ті види, у раціоні яких риба займає важливе місце. Залишилися гніздитися на своїх традиційних локаціях і кулики-сороки, в раціоні яких значну роль відіграють двостулкові молюски (див. посилання в коментарях). На відтинку від Жолдаків до Лизогубівки оселилися чотири пари цих імпозантних куликів. Отже, сподіваємося, що все рибоїдне птаство нашого Сейму успішно переживе скрутні часи і дочекається наступної великої повені, яка дуже потрібна екосистемі нашої улюбленої річки для повноцінного відновлення.

Наша подорож була нетривалою, але сповненою щасливих вражень та невимовного задоволення від можливості знову зануритись у води Сейму, побачити, як метеликом перелітає з берега на берег набережник, почути далекі перемовини сірих журавлів та пронизливий крик змієїда. Останні два види, до речі, занесені до Червоної книги України.

📸 Black Stork Tribe
#сейм #жолдаки #озаричі

Травневі спостереження. 📸 Black Stork Tribe
03/05/2025

Травневі спостереження.

📸 Black Stork Tribe

Учора, 1 лютого, над луками між Конотопом та річкою Сейм, було зафіксовано ключ лебедів-кликунів – досить незвичайне яви...
02/02/2025

Учора, 1 лютого, над луками між Конотопом та річкою Сейм, було зафіксовано ключ лебедів-кликунів – досить незвичайне явище для цієї місцевості, оскільки їхній основний міграційний шлях зазвичай проходить трохи північніше.

Лебідь-кликун – великий водоплавний птах, який вирізняється струнким силуетом, лимонно-жовтим дзьобом із чорним кінчиком і характерними гучними, майже трубними криками. Зазвичай ці птахи зимують у більш південних регіонах, а навесні повертаються до місць гніздування у північні регіони Євразії. Можливі причини їхньої появи в цьому районі – погодні фактори, що спричинили зміни у традиційних міграційних маршрутах.

📸 Black Stork Tribe
#сейм #конотоп #лебідькликун

Сумно і важко на серці. Річка Сейм упродовж останніх двох тижнів перетворилася на смердючий стічний канал. Практично всі...
31/08/2024

Сумно і важко на серці. Річка Сейм упродовж останніх двох тижнів перетворилася на смердючий стічний канал. Практично всі водні тварини, що дихають розчиненим у воді киснем, загинули. Це не вкладається в голові, особливо якщо ти за декілька днів до трагедії купався або рибалив на Сейму.

Але це не перший подібний випадок. У 2019-2024 роках замори риби внаслідок забруднення цієї річки стічними водами неодноразово спостерігалися у верхній течії Сейму в Курській області. В Україну забруднення потрапляло в жовтні 2019 та в травні 2024 років. На щастя, тоді мор риби від задухи мав локальні масштаби, і не поширювався далеко вниз за течією. Цього ж разу масова загибель водних тварин сягнула небачених до цього масштабів.

З 14 серпня руслом річки Сейм від кордону з РФ до нас почали потрапляти великі об'єми забрудненої органічними речовинами води. Очевидно, що первинне її джерело знаходилося на території РФ. Це, ймовірно, якісь відстійники забруднених побутових або промислових вод на відтинку течії Сейму від Курська до селища Тьоткіно. Скид небезпечних вод міг статися внаслідок технологічної аварії, в тому числі пов’язаної з бойовими діями на цій території, але не можна виключати і цілеспрямовану диверсію. Сприяло поширенню забруднення і штучне тимчасове підвищення рівня води в Сейму, що спостерігалося 24-26 серпня – явно внаслідок скидання води з системи водосховищ Курської АЕС. Інакше пояснити різкий підйом рівня води в річці у цей посушливий меженний період просто неможливо.

28 серпня забруднена вода сягла місця впадіння Сейму в Десну. За два тижні практично всі водні організми на 250-кілометровому відтинку річки загинули. З хімічних аналізів води та характеру їх масової загибелі вже зрозуміло, що причиною трагедії була гостра гіпоксія (недостача кисню). Внаслідок біологічних та біохімічних процесів, що відбуваються в забруднених органічними речовинами водах, розчиненого кисню стає недостатньо для їхньої життєдіяльності. Така ситуація є типовою для органічних забруднень. У нашому випадку вона ускладнилася тривалою літньою посухою та серпневою спекою. Це додатково посприяло падінню показників розчиненого кисню до критично низького рівня. Що і призвело до замору такого масштабу, якого ніколи не спостерігали у нашій місцевості. 25 серпня ми не могли не відвідати нашу смертельно хвору річку, щоб хоча б задокументувати наслідки цієї катастрофічної події.

В селі Камінь у Сейм впадає його правий приплив – річка Клевень. Тут чиста вода притоки різко контрастує з чорною як смола водою, що рухається руслом Сейму. Риби, яким пощастило плавати у багатих киснем водах Клевені, опинилися тут у своєрідній пастці – скрізь, вверх і вниз по руслу Сейма усе вже отруєно, їм немає куди подітися. Переливна гребля, нещодавно споруджена в усті Клевені місцевим фермером без урахування елементарних природоохоронних міркувань, стала для них нездоланною перешкодою.

Далі за течією, під берегами Сейму – повсюди загибла риба, що плаває на поверхні. На мілинах видно, що й на дні річки лежить велика кількість напіврозкладеної дрібної риби, мертві раки, молюски, мотиль. Повз нас нескінченно пливе мертва риба різних видів та розмірів. Нестерпний, їдкий сморід висне над річкою. Увечері, коли майже стихає вітер, над колись пахучими заплавними луками, постає їдкий сірководневий туман смерті та розпаду. Жителі прибережного Мутина жалілися нам, що ввечері сморід від річки сягає на кілометри від заплави. Відчували його і мешканці Конотопу та Батурину.

Поширення забруднення руслом Сейму спонукало тварин випливати на мілини, де концентрація кисню є найвищою, або скупчуватися у мілководних затоках, де водна рослинність дещо підвищує вміст кисню у воді. В одній з таких «кисневих пасток» ми спостерігали загибель риби, яка сховалася тут за день до цього, коли задуха ширилася головним руслом річки. Важко стримати емоції, спостерігаючи, як риба судомно ковтає повітря у безнадійній спробі врятувати своє життя. Місцями поверхня води просто закипає від рухів дрібної риби, що намагається востаннє надихатися. Сідає сонце, і ти розумієш – усе живе, що залишилося в цій мілководний затоці, вже не протримається до світанку…

Печальним видався кінець літа 2024 для сотень тисяч жителів Конотопщини. На тлі третього року війни, нескінченних тривог і хвилювань, втрата улюбленого місця відпочинку – річки, яка змивала турботи та втому, надавала нових сил и та надії на краще – надзвичайно засмутила всіх наших земляків. Хочеться вірити в те, що велика жива вода наступної весняної повені сприятиме відновленню нашої річки, і вона почне своє воскресіння.

Але залишається дуже багато «але». На жаль, до численних загроз нашим річкам – таким, як розорювання заплав, забруднення пестицидами, зарегулювання притоків, осушення боліт і багато усього іншого, додалася ще одна – військові дії. І якщо ми мало чим можемо запобігти подіям за межами нашої країни, то у своїй сторонці нам не завадило би поводитися з водними ресурсами більш поважливо та обачно. Адже усі мали печальну нагоду пересвідчитися в тому, якими тендітними та вразливими насправді є екологічна рівновага та біорізноманіття, що відрізняють кришталево чисту оазу Сейму від смердючої стічної канави.

📸 Арсеній Хоменко, Sergei Khomenko

#сейм #україна #сумщина #чернігівщина

«Справжня освіта не обмежується книгами та класами. Природа і саме життя є нашими найбільшими вчителями. Простота є ключ...
05/07/2024

«Справжня освіта не обмежується книгами та класами. Природа і саме життя є нашими найбільшими вчителями. Простота є ключем до осмисленого життя. Відпустіть непотрібні бажання та прийміть красу простоти. Живіть у гармонії з природою, адже вона зберігає секрети збалансованого та повноцінного існування».

– Григорій Сковорода

Майже кожен, хто відвідував влітку пониззя річки Сейм — чи то у пошуках порятунку від літньої спеки, чи то задля медитац...
25/06/2024

Майже кожен, хто відвідував влітку пониззя річки Сейм — чи то у пошуках порятунку від літньої спеки, чи то задля медитації з вудкою — бачив або принаймні чув полохливого чорно-білого птаха з довгим червоним дзьобом — кулика-сороку. Цей помітний і доволі галасливий у період розмноження птах занесений до Червоної книги України, тобто умовно охороняється державою. Найчастіше його можна побачити на піщаних косах, де він і гніздиться, а також проводить більшу частину свого часу в пошуках їжі. Кулики полюбляють пляжі та мілководдя, оскільки значну роль у їхньому раціоні відіграють двостулкові молюски, м’ясо яких вони майстерно добувають своїм міцним дзьобом. Англійська назва кулика-сороки "oystercatcher" так і перекладається — ловець вустриць.

Кулик-сорока з’явився на Сейму не так давно. До створення каскаду водосховищ на Дніпрі він переважно гніздився на косах та островах саме головної водної артерії України. Тоді на притоках Дніпра його зустрічали вкрай рідко. Спеціалісти вважають, що розселення цих куликів по Десні та Сейму відбулося внаслідок руйнації їхніх звичних місць гніздування, яке сталося при затопленні долини Дніпра. Певний час кулики-сороки оговтувалися після цієї катастрофи, а потім почали колонізувати притоки, де ще залишалися звичні для них піщані коси та перекати. На Сейму такі птахи-переселенці були вперше зафіксовані на початку 90-х років, а на Десні вони з'явилися раніше.

У Конотопському районі кулики вперше загніздилися в 1990 році поблизу села Озаричі, на великому піщаному пляжі, одразу нижче за течією від тоді ще дерев’яного мосту. Пізніше випадки гніздування куликів-сорок на Сейму були зафіксовані і поблизу села Мутин. Наразі на ділянці нижнього Сейму від устя до Мутина гніздиться 5-6 пар цих імпозантних птахів. Саме тут найчастіше зустрічаються улюблені ними піщані коси і мілководдя.

Посеймське угруповання куликів-сорок існує вже майже 35 років. Птахам тут сподобалося. Але чи завжди води Сейму будуть такими кристально чистими і ряснітимуть молюсками, як зараз? Маємо передчуття, що ні. Безжальна трансформація заплави під сільгоспугіддя є наразі однією з загроз для куликів-сорок і не тільки для них.

Головне питання: чи збережеться прозоровода оаза нашого Сейму серед безкраїх полів сої, кукурудзи та соняшника, що окупували заплаву? Слідкуйте за куликами-сороками. Якщо вони зникнуть з наших берегів, то справа зайшла надто далеко — і Сейм уже, ймовірно, не врятувати…

📸 Арсеній Хоменко, Black Stork Tribe

#сейм #озаричі #куликсорока

Червневі спостереження за флорою та фауною конотопських ставків.   #конотоп
23/06/2024

Червневі спостереження за флорою та фауною конотопських ставків.

#конотоп

Address

Konotop
41615

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Black Stork Tribe posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Share