Холмківська територіальна громада

22/09/2026

У Шишлівському ліцеї відбувся інформаційно-просвітницький тренінг, присвячений питанням безбар’єрності, інклюзії та доступності. Участь у ньому взяли представники всіх закладів освіти Холмківської громади — керівники та заступники керівників, практичні психологи, вчителі, вихователі, асистенти вчителів.
Під час тренінгу учасники ознайомилися з основними принципами створення безбар’єрного середовища, видами бар’єрів та правилами коректної термінології. Обговорили, що безбар’єрність стосується не лише фізичної доступності, а й забезпечення рівного доступу до освіти, інформації, спілкування та участі в суспільному житті.

Окрему увагу приділили особливостям спілкування з ветеранами та ветеранками, зокрема дотриманню особистих меж, тактовності та коректному добору слів. Також розглянули питання підтримки людей, які пережили травматичний досвід або насильство, з урахуванням їхнього права самостійно визначати, якої допомоги вони потребують.

Учасники обговорили поняття «безбар’єрність», «інклюзія» та «доступність», а також важливість формування в освітньому середовищі культури поваги, взаєморозуміння та недискримінації.

Проведення таких заходів сприяє підвищенню обізнаності працівників закладів освіти та формуванню середовища, у якому враховуються потреби, права та можливості кожної людини.

18/09/2026

План заходів з безбар’єрності має формуватися насамперед на основі реальних потреб мешканців громади та відповідати місцевій стратегії розвитку громади та Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року.

Для його підготовки громаді рекомендовано пройти п’ять основних кроків.

Визначити потреби мешканців
Перед формуванням плану необхідно провести тематичні консультації з громадськістю за шістьма напрямами безбар’єрності: фізичним, інформаційним, цифровим, суспільно-громадянським, освітнім та економічним.

До обговорень важливо залучити представників різних цільових груп: маломобільних груп населення, ветеранів і ветеранок, людей з інвалідністю, людей старшого віку, жінок, батьків із дітьми до семи років, представників національних меншин та інших груп.

Результатом має стати перелік бар’єрів, з якими мешканці стикаються у повсякденному житті та під час отримання послуг. Водночас окремі проблеми можуть мати міжсекторальний характер та стосуватися одночасно декількох напрямів безбар’єрності.

Перетворити проблеми на конкретні заходи
Визначені під час консультацій проблемні питання необхідно трансформувати у завдання та конкретні заходи плану за принципом:

потреба → бар’єр → завдання → захід → результат.

Кожен захід має бути спрямований на вирішення конкретної проблеми та створення відчутних змін для мешканців громади.

Сформувати план, визначити відповідальних та фінансування
План має охоплювати всі шість напрямів безбар’єрності та містити як системні заходи, так і конкретні практичні рішення.

До системних заходів можуть належати регулярний моніторинг безбар’єрності публічних послуг, робота з бізнесом, навчання фахівців. До практичних — облаштування безбар’єрних вулиць, ремонт та адаптація приміщень, надання грантів на розвиток підприємництва людям з інвалідністю.

Для кожного заходу необхідно визначити відповідальних виконавців, строки реалізації, очікувані результати та джерела фінансування.

Фінансування не обов’язково має здійснюватися виключно з місцевого бюджету. Для реалізації заходів можуть залучатися кошти державного та місцевих бюджетів, міжнародних організацій і донорських програм, партнерів, бізнесу та інші джерела, не заборонені законодавством.

Рекомендовано формувати план на два роки. Це дозволяє регулярно оцінювати результати, актуалізовувати заходи та планувати необхідні ресурси для їх реалізації.

Обговорити план на Місцевій раді безбар’єрності
Сформований проєкт плану необхідно винести на розгляд Місцевої ради безбар’єрності.

Під час засідання важливо перевірити, чи враховані визначені мешканцями потреби, чи охоплені всі шість напрямів безбар’єрності, а також чи є запропоновані заходи реалістичними та забезпеченими необхідними ресурсами.

Затвердити план та забезпечити його реалізацію
Після обговорення на Місцевій раді безбар’єрності план затверджується відповідним актом (рішенням або розпорядженням). Відповідальні виконавці забезпечують реалізацію передбачених заходів та відстежують результати їх виконання.

Після завершення дворічного періоду, заходи, які не були реалізовані, але залишаються актуальними для громади, доцільно включити до плану на наступні роки.

План заходів з безбар’єрності — це практичний інструмент, який допомагає перетворити потреби людей на конкретні рішення, забезпечити їх ресурсами та послідовно усувати бар’єри у громаді.

18/09/2026

Стратегічне планування безбар’єрності: 5 кроків для громади
Для кожної громади безбар’єрність має бути частиною загального планування розвитку. Тому важливо включати відповідні цілі та завдання до Стратегії розвитку громади.
✅ Водночас вони мають відповідати шістьом напрямам Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року та враховувати реальні потреби людей у конкретній громаді.
📍 Крок 1. Зрозуміти, які бар’єри є в громаді
Почати варто з простого питання: що саме заважає людям повноцінно користуватися простором, послугами та можливостями громади?
Для цього потрібно проаналізувати результати щорічного моніторингу безбар’єрності, дані про доступність інфраструктури та послуг, звернення жителів.
Важливо почути самих людей — громадські організації, людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, людей старшого віку, батьків із маленькими дітьми та інших людей, які постійно або час від часу стикаються з бар’єрами.
Уповноважений з безбар’єрності в громаді координує цю роботу: збирає пропозиції до плану та стратегії, стежить за їх виконанням і доповідає про результати Місцевій раді безбар’єрності.
📍 Крок 2. Визначити пріоритети разом із Місцевою радою безбар’єрності
Зібрана інформація допомагає громаді визначити, що потрібно змінити в першу чергу.
Місцева рада безбар’єрності — майданчик, де представники місцевого самоврядування, громадськості та інших заінтересованих сторін можуть разом визначити основні виклики та пріоритети.
Такий підхід допомагає врахувати реальні потреби людей ще до того, як громада ухвалить рішення.
📍 Крок 3. Включити безбар’єрність у Стратегію розвитку громади
Цілі та завдання з безбар’єрності у Стратегії розвитку громади мають відповідати шістьом напрямам Національної стратегії:
▪️фізична;
▪️інформаційна;
▪️цифрова;
▪️суспільно-громадянська;
▪️освітня;
▪️економічна безбар’єрність.
Водночас кожна громада сама визначає, на чому варто зосередитися насамперед — залежно від своїх потреб і особливостей.
📍 Крок 4. Перетворити цілі на конкретні проєкти та передбачити кошти
Кожна ціль має перетворюватися на конкретні дії: що саме зробити, коли, хто відповідає, як виміряти результат і джерела фінансування.
Важливо, щоб Стратегія розвитку, план заходів, місцеві програми та бюджет були пов’язані між собою. Тоді безбар’єрність не залишатиметься лише задекларованою ціллю, а перетворюватиметься на конкретні зміни.
Для залучення інвестицій громади можуть використовувати екосистему DREAM.
Також громади можуть отримати практичну підтримку Центру експертизи, який працює на основі досвіду першої та другої черг «Руху без бар’єрів».
Центр допомагає на всіх етапах — від планування та проєктування безбар’єрних маршрутів до пошуку грантових можливостей для реалізації проєктів.
👉 Подати запит до Центру експертизи можна за адресою: [email protected]
📍 Крок 5. Перевіряти результат та вдосконалювати рішення
Важливо не просто порахувати, скільки заходів виконано, а перевірити головне: чи стало людям справді простіше користуватися просторами, послугами та можливостями громади.
До оцінки результатів варто залучати Місцеву раду безбар’єрності, амбасадорів з безбар’єрності, громадські організації та самих жителів.
Якщо моніторинг показує нові виклики або те, що певне рішення не працює належним чином, громада може оновити свої пріоритети та заходи.

16/09/2026

💼 Оператор на виробництво (ручне паяння)
💵 28 000 - 32 000грн

📋 ТОВ "Прометея" (виробництво батарей та акумуляторів)

Умови:
- офіційне працевлаштування
- графік роботи з 08:45 по 17:45 год ( субота, неділя вихідні )
- безкоштовне харчування
- оплачуване стажування
- локація: Ужгород, є довіз

Обов'язки:
- Ручне паяння електронних компонентів;
- Збірка та монтаж елементів згідно виробничих інструкцій.

Вимоги:
- бажання працювати
- порядність та відповідальність

👤 Телефонуйте
📞 0677040019

16/09/2026

Постачальник матеріалів на виробництво
💵 26 000 - 30 000грн

📋 ТОВ "Прометея" (виробництво батарей та акумуляторів)

Умови:
- офіційне працевлаштування
- графік роботи з 08:45 по 19:45 год (субота, неділя вихідні)
- безкоштовне харчування
- оплачуване стажування
- локація: м. Ужгород, є довіз
- надаємо проживання ( при потребі )

Обов'язки:
- забезпечення робочих місць напівготовою продукцією
- своєчасне переміщення та доставка продукції між виробничими дільницями
- контроль наявності необхідних матеріалів на робочих місцях
- пакування та укладання готової продукції на палети.

Вимоги:
- бажання працювати
- порядність та відповідальність

👤 Телефонуйте
📞 0677040019

12/09/2026

11/09/2026

16 липня 2026 року в Україні набув чинності Закон України «Про наставництво», який вперше комплексно врегульовує наставництво на законодавчому рівні.
Наставництво – це безоплатна й регулярна діяльність, спрямована на розвиток особистісного потенціалу дитини чи молодої людини з урахуванням її індивідуальних потреб і особливостей.
Законом передбачено, що держава забезпечуватиме наставництво для дітей та молоді віком від 10 до 23 років, зокрема для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, дітей і молоді, які проживають або проживали в інтернатних закладах, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей і молоді, які повернулися після депортації чи примусового переміщення, дітей загиблих Захисників і Захисниць України та ветеранів війни.
Окремою новацією стало впровадження корпоративного наставництва. Закон передбачає можливість для бізнесу системно долучатися до підтримки молоді: створювати умови для участі своїх працівників як наставників, проводити профорієнтаційні заходи, знайомити молодих людей із професіями, організовувати навчальні візити, стажування та інші формати, що допомагають підготуватися до самостійного життя й кар’єрного розвитку.
Для українців це означає, що підтримати дитину чи молоду людину можна також, поділившись власними знаннями, досвідом і часом, ставши наставником або наставницею.
Стати наставником або наставницею може громадянин чи громадянка України віком від 21 року. Для цього необхідно пройти підготовку, подати визначені законом документи та отримати висновок про можливість здійснювати наставництво. Після цього організатор наставництва допомагає сформувати наставницьку пару та супроводжує взаємодію наставника чи наставниці з дитиною або молодою людиною.
Наразі Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України завершує підготовку підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для реалізації нового закону. Паралельно оновлюється програма підготовки тренерів та кандидатів у наставники.

Бажаєте дізнатися більше або долучитися?
Відвідайте сайт: dity.gov.ua
Стежте за сторінками Мінсоцполітики та Офісу дітей та молоді «ДІйМО»
Перегляньте безоплатний освітній серіал «Наставництво: що, для кого і як працює» на платформі Дія.Освіта

09/09/2026

08/09/2026