ГО "Подiльська правова лiга"

08/10/2026

06/10/2026

05/10/2026

🤝 Обмін досвідом, практичні інструменти та нові партнерства

В перші дні жовтня до ГО «Подільська правова ліга» завітали представники ГО «Горизонт 17» та Коаліції Українських батьків у межах навчального візиту для локальних організацій громадянського суспільства.

Протягом трьох днів учасники знайомилися з досвідом роботи «Подільської правової ліги», обговорювали виклики, з якими стикаються громадські організації, та ділилися власними напрацюваннями.

📌 У програмі візиту:
- знайомство з командою та напрямами роботи ГО «Подільська правова ліга»;
- практичний майстер-клас «Пошук ресурсів для громадських організацій»;
- обговорення молодіжної політики та ролі ОГС;
- майстер-клас «Адвокація та законотворчість»;
- ознайомлення з внутрішніми політиками та організаційними практиками ППЛ;
- обмін досвідом щодо методів роботи та надання правової допомоги, а також обговорення історій успіху;
- зустрічі з партнерами ГО «Подільська правова ліга» (Представництво Уповноваженого ВРУ з прав людини в Хмельницькій області Мережа правового розвитку, Жванецька сільська рада);
- неформальне спілкування та знайомство з Хмельницьким.

Особливо цінною частиною візиту стали відкриті обговорення — учасники мали можливість поставити запитання, поділитися власним досвідом та разом пошукати практичні рішення для розвитку своїх організацій.

💬 Такі зустрічі — це не лише можливість поділитися напрацюваннями, а й нагода подивитися на власну роботу під іншим кутом, знайти нові ідеї та започаткувати майбутню співпрацю.

Дякуємо представникам Горизонт-17 та Українські Батьки за відкритість, активність і змістовний діалог. Сподіваємося, що цей обмін стане початком нових спільних ініціатив та партнерств! 💙💛

Навчальний візит для локальних організацій громадянського суспільства в межах «Практикуму з обміну досвідом» організовано ГО «Подільська правова ліга» у партнерстві з Мережа хабів України та UNDP Ukraine / ПРООН в УкраїніПрограмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Уряду Данії.

05/10/2026

Чи можна змінити підставу відстрочки від мобілізації, не втративши чинну?

Так — якщо у військовозобов’язаного виникло право на відстрочку за іншою передбаченою законом підставою та є документи, які це підтверджують.

Відмовлятися від уже оформленої відстрочки заздалегідь не потрібно. Поки заяву про переоформлення розглядають, вона продовжує діяти.

Якщо нову підставу схвалять, попередня відстрочка втратить чинність лише після внесення відповідних відомостей до реєстру «Оберіг». Якщо у переоформленні відмовлять — чинна відстрочка зберігатиметься до завершення строку, на який її надали.

Коли можна змінити підставу, як подати заяву, скільки триває її розгляд та чи потрібно проходити ВЛК — пояснюємо у новому матеріалі:

🔗 https://ldn.org.ua/consultations/yak-zminyty-pidstavu-vidstrochky-vid-mobilizatsii-ne-vtratyvshy-chynnu/

Роз’яснення надав Володимир Шинкар — адвокат, юрист ГО "Подiльська правова лiга".

Матеріал створено за підтримки Mott Foundation. Зміст публікації є виключною відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

Читайте, зберігайте та поширюйте — ця інформація може бути корисною іншим.

#МережаПравовогоРозвитку #ПравничаДопомога #ВідстрочкаВідМобілізації

05/10/2026

«Бойовий» мільйон не згорає: чи може родина отримати винагороду, якщо військовий загинув, зник безвісти або потрапив у полон?

Смерть, зникнення безвісти чи полон самі по собі не скасовують права на одноразову винагороду, якщо військовий набув його станом на 13 лютого 2025 року.

Право на виплату до 1 млн грн мають військові, які:

▪️ до 13.02.2025, ще не маючи 25 років, стали на службу під час воєнного стану;

▪️ станом на цю дату продовжували проходити службу;

▪️ безпосередньо брали участь у бойових діях.

За шість і більше місяців служби в бойових умовах передбачено 1 млн грн. Якщо строк менший — по 1/6 мільйона, тобто близько 166,7 тис. грн, за кожні повні 30 днів. Повну суму можуть виплатити й за менший період, якщо причиною стали поранення, хвороба або полон.

Родина загиблого може претендувати на всю суму, право на яку набув військовий. Родина зниклого безвісти або полоненого — зазвичай на частину виплати: якщо немає особистого розпорядження військового, визначені законом члени сім’ї отримують рівними частками разом до 50%. Решта зберігається за військовим до його повернення.

Водночас судова практика щодо виплат родинам загиблих іще формується: одні суди підтримують сім’ї, інші відмовляють, а остаточної позиції Верховного Суду по суті поки немає. Тому важливо правильно скласти заяву до військової частини, зібрати документи та не пропустити строки звернення.

У повному роз’ясненні — порядок розрахунку винагороди, черговість отримувачів, алгоритм дій у разі відмови та зразки довідок:

https://ldn.org.ua/consultations/milyon-iakyy-ne-zghoraie-chy-otrymaie-rodyna-boyovu-vynahorodu-iakshcho-viyskovyy-zahynuv-znyk-bezvisty-abo-potrapyv-u-polon/

Автор — Руслан Малий , юрист Хмельницької ГО "Подiльська правова лiга".

Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною правничою консультацією. Законодавство та судова практика — станом на 24.09.2026.

Матеріал створено за підтримки Mott Foundation. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

02/10/2026

29/09/2026

❗️Злочин, який не завжди має свідків: за пів року в Україні зафіксовано 35 821 звернення про домашнє насильство - повідомив Омбудсман України Дмитро Лубінець

ℹ️ Домашнє насильство не завжди має видимі сліди, але його наслідки залишають глибокий слід у житті людини. Повномасштабна війна лише посилила ризики: постійний стрес, невизначеність, вимушене переміщення та психологічне виснаження створюють додаткові виклики для багатьох сімей.

Уповноважений вкотре наголосив, що домашнє насильство — це не лише фізичне побиття. Воно може проявлятися у фізичній, психологічній, сексуальній чи економічній формах і відбуватися не лише між подружжям, а й між родичами чи людьми, які проживають або проживали однією сім'єю. Це грубе порушення прав людини, яке не можна виправдати жодними обставинами.

Лише протягом І півріччя 2026 року, за інформацією Національної соціальної сервісної служби України, зафіксовано 35 821 звернення щодо домашнього насильства. Серед них:
📌27 027 — від жінок;
📌6 957 — від чоловіків;
📌2 608 — від дітей;
📌198 — від осіб з інвалідністю.

Та це лише офіційна статистика. Скільки ще людських історій залишається за її межами? Домашнє насильство часто приховується роками, бо чимало постраждалих продовжують мовчати. Причина — страх реакції кривдника або осуду оточення. Тому так важливо не залишати без уваги жодне звернення і не залишати людину сам на сам із насильством.

❗️Уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України протягом I півріччя 2026 року винесено 23 096 термінових заборонних приписів стосовно кривдників.

Дмитро Лубінець підкреслив, що лише реагувати на вже вчинені випадки насильства теж недостатньо. Не менш важливо посилювати просвітницьку роботу, щоб люди знали, як розпізнати різні прояви домашнього насильства, не боялися звертатися по допомогу та розуміли: мовчання не зупиняє злочин, а лише створює для кривдника відчуття безкарності.

❗️❗️Саме тому Офіс Омбудсмана розробив посібник «Насильство ховається в тиші» �https://ombudsman.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/posibnikzzapobigannyataprotidiidomashnomunasilstvu.pdf

Посібник допоможе тим, хто зіткнувся з домашнім насильством:
✔️зрозуміти свої права,
✔️дізнатися, де шукати допомогу та
✔️як притягнути кривдника до відповідальності.

Для багатьох цей посібник може стати першим кроком до усвідомлення того, що те, з чим вони живуть щодня, — це не «норма» і не «сімейна справа», а домашнє насильство, яке не можна терпіти.

❗️Якщо Ви зіштовхнулися з неналежною допомогою або відсутністю захисту у випадках домашнього насильства — звертайтеся до Офісу Омбудсмана:
📍вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;
✉електронною поштою: [email protected];
📞на гарячу лінію за номером: 1678

Офіс Омбудсмана України