Громадський центр правосуддя у Хмельницькому

20/01/2025

📢 Зустріч із працівником Господарського суду Хмельницької області, що забезпечує роботу електронного суду!

Минулого тижня відбулася важлива зустріч із Сергієм Валерійовичем КУНИЦЬКИМ, завідувачем сектору комп'ютерного та програмного забезпечення, інформаційної безпеки Господарського суду Хмельницької області.

На зустрічі, що об'єднала адвокатів і юристів, обговорювались актуальні питання функціонування електронного суду. Сергій Валерійович поділився цінними рекомендаціями щодо покращення роботи системи, а також розповів про проблеми, з якими стикаються суди при використанні програмного забезпечення.

Особливу увагу приділили баченням роботи електронного суду через призму суддів та канцелярії, а також можливостям мінімізації технічних проблем у майбутньому.

Завдяки такій конструктивній співпраці ми отримали корисні поради щодо подолання труднощів у роботі з електронним судом і створення ще більш ефективного та прозорого правосуддя.

06/01/2025

🚨З 1 лютого змінюється порядок виплат сім’ям полонених і зниклих безвісти військових

З 1 лютого 2025 року в Україні набувають чинності зміни до закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, ухваленого Верховною Радою 8 жовтня. Тепер порядок виплат родичам військових, що потрапили в полон чи зникли безвісти, змінюється.

⚖️ Що зміниться?

Розподіл виплат: 50% виплат буде поділено між родичами першої черги (дружина/чоловік, батьки, діти, зокрема з інвалідністю з дитинства). Якщо представників першої черги немає — 20% отримають родичі другої черги (повнолітні діти, брати, сестри).

Залишок коштів: Невиплачена частина (50% або 80%) залишатиметься у військовій частині й буде виплачена, коли військовий повернеться з полону або буде визнаний знайденим.

💡 Приклад: Якщо військовослужбовець має дружину, двоє дітей і батьків, то 60 тисяч гривень розподіляються між п’ятьма родичами рівними частками (по 12 тисяч кожен).

🔑 Важливо: Військовослужбовець може самостійно визначити, хто і яку суму отримуватиме у разі полону або зникнення безвісти. Для цього потрібно скласти особисте розпорядження.

Рішення спрямоване на справедливіший розподіл виплат серед родичів військових. Зміни набирають чинності з 1 лютого — важливий крок на підтримку родин наших героїв! 🇺🇦💙

05/01/2025

📢 Касаційний цивільний суд: звільнення мобілізованих позичальників від штрафів, пені та відсотків за кредитами

4 вересня 2024 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду України ухвалив важливу постанову у справі № 426/4264/19, що стосується прав мобілізованих громадян на звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом під час мобілізації.

🔑 Що вирішив суд?
Суд зазначив, що мобілізовані позичальники мають право на звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за кредитом, однак для цього потрібно виконати кілька умов. Однією з ключових умов є надання відповідних документів банку, що підтверджують мобілізацію позичальника.

📑 Які документи потрібні?
Для того, щоб скористатися правом на звільнення від нарахування додаткових платежів, мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Цей лист регулює порядок підтвердження статусу мобілізованого громадянина для застосування пільг на кредитні зобов'язання.

⚖️ Пояснення щодо інших законів
Важливо розуміти, що положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не звільняють позичальників з таким статусом від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитами в період особливого періоду. Це означає, що статус учасника бойових дій сам по собі не є підставою для звільнення від додаткових платежів за кредитами.

🔍 Практичне значення рішення
Це рішення є важливим для мобілізованих осіб, адже надає чітке роз'яснення щодо механізму отримання пільг за кредитами. Мобілізовані позичальники, щоб отримати відстрочку від нарахування штрафів і пені, повинні дотримуватись установленої процедури подання документів до банків. Це допоможе уникнути зайвих фінансових навантажень під час виконання військових обов'язків.

📣 Поради мобілізованим громадянам:
1. Перевірте наявність всіх необхідних документів, які підтверджують вашу мобілізацію.
2. Надішліть їх до банку для оформлення звільнення від нарахувань.
3. Якщо ви маєте статус учасника бойових дій, зверніть увагу, що цей статус сам по собі не дає право на звільнення від штрафів і пені за кредитами.

Залишайтеся уважними та обізнаними щодо своїх прав!

05/01/2025

🚨 Важливе рішення Касаційного адміністративного суду щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця

8 жовтня 2024 року Касаційний адміністративний суд ухвалив важливе рішення у справі №280/9248/23, яке стосується прав членів сім'ї загиблого військовослужбовця на отримання одноразової грошової допомоги.

Суд підтвердив, що чинним законодавством не передбачено механізму резервування частини грошової допомоги для осіб із непідтвердженим соціально-правовим статусом. Це означає, що право на отримання допомоги не може бути обмежене або «заблоковане» за підставою того, що в майбутньому на неї можуть претендувати інші особи.

Згідно з рішенням, якщо після виплати допомоги виникають нові претенденти, то питання перерозподілу суми вирішується шляхом взаємної згоди або через суд. Тобто, право на отримання допомоги має бути реалізовано в повному обсязі для кожного з осіб, що мають на неї право.

Це рішення важливе для забезпечення справедливості та захисту прав родин загиблих військовослужбовців, адже гарантує рівність у реалізації соціальних прав. ⚖️

03/01/2025

🚗 Зміни в Законі України про обов’язкове страхування для учасників бойових дій: що важливо знати 🛡️

З 1 січня 2025 року набрали чинності зміни в Законі України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зокрема, ці зміни стосуються і учасників бойових дій (УБД), для яких передбачено нові правила щодо обов’язкового страхування.

📜 Що змінилося?

Раніше учасники бойових дій звільнялися від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Тепер, відповідно до змін в законодавстві, всі власники транспортних засобів, включаючи учасників бойових дій, повинні оформляти автоцивілку.

Проте для УБД передбачена знижка на страхову премію.

🔑 Що важливо знати?

Знижка 50%: Учасники бойових дій, які володіють транспортним засобом, можуть отримати знижку на 50% від вартості страховки.

Але є кілька умов:

Транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 2500 кубічних сантиметрів або потужність електродвигуна до 100 кіловат.

Транспортний засіб має бути в особистій власності учасника бойових дій.

Знижка надається за умови, що транспортний засіб використовується виключно самим власником або іншою особою, яка належить до пільгових категорій.

Знижка поширюється лише на транспорт, який не використовується для перевезення пасажирів чи вантажу на платній основі.

⚖️ Особливий нюанс:

Зменшення розміру страхової премії може бути застосовано лише до одного транспортного засобу.

Це означає, що якщо у вас кілька машин, знижка буде лише на одну з них.

🔍 Чому це важливо?

Ці зміни мають на меті забезпечити більшу рівність у правовому регулюванні та справедливий підхід до всіх категорій водіїв.

З одного боку, учасники бойових дій більше не звільняються від обов’язкового страхування, але з іншого — вони отримують реальну фінансову підтримку через значну знижку на автоцивілку.

Ці нововведення забезпечують не тільки законність на дорозі, але й дають можливість учасникам бойових дій сплачувати менше за обов’язкове страхування, що є важливою підтримкою для тих, хто віддав багато для нашої країни.

🌟 Що робити далі?

Якщо ви є учасником бойових дій і володієте автомобілем, не забувайте звернутися до страхової компанії для оформлення поліса. Пам’ятайте, що знижка може застосовуватись тільки за певних умов, тому обов'язково перевіряйте всі деталі.

Залишайтеся уважними на дорозі та користуйтеся своїми правами на максимальні пільги! 👏

02/01/2025

👉🧾Президент підписав закон щодо відстрочки від мобілізації для родичів зниклих безвісти та цивільних полонених

31 грудня 2024 року Президент України Володимир Зеленський підписав важливий закон №12104, який вносить уточнення до законодавства про мобілізацію, надаючи відстрочку від військової служби для родичів осіб, які зникли безвісти або стали цивільними полоненими під час війни.

Згідно з новим законом, особи, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти внаслідок бойових дій, отримують право на відстрочку від мобілізації. Зміни стосуються статті 23 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де чітко прописано, що жінки та чоловіки, чиї рідні зникли безвісти або загинули під час війни, не підлягають призову під час мобілізації на особливий період.

Відтепер право на відстрочку від призову на військову службу матимуть і цивільні, які були в полоні РФ.

Цей законопроєкт, ухвалений Верховною Радою України 20 листопада 2024 року, має на меті підтримати родини, які пережили втрату або розлуку з рідними під час війни, та допомогти їм впоратися з труднощами в умовах війни.

ОЧКУЄТЬСЯ І ОПУБЛІКУВАННЯ ЗМІН ДО ПОСТАНОВИ №560 ВІД 16.05.2024 В ДОДАТКУ №4, а саме видалення необхідності надання рішення суду про встановлення факту зникнення особи.

31/12/2024

Як обраховується шестимісячний строк для звернення до суду із заявою про оголошення військового загиблим під час захисту Батьківщини?

Усвідомлення горя, яке переживають родини загиблих або зниклих безвісти військових, завжди важке, а правові аспекти цієї ситуації можуть бути ще складнішими. Одним із важливих питань, яке виникає в контексті зникнення військових під час бойових дій, є правильне обчислення строку для звернення до суду з метою визнання особи загиблою. У цьому контексті нещодавно Верховний Суд України ухвалив важливе рішення, яке допомагає роз'яснити, як правильно обраховувати шестимісячний строк для подання заяви.

Фабула справи

У лютому 2023 року матір загиблого військовослужбовця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання її сина ОСОБА_2 загиблим. Син ОСОБА_2, який служив у Збройних Силах України, зник безвісти 17 травня 2022 року під час ракетного обстрілу в населеному пункті Десна Чернігівської області. У своїй заяві жінка просила суд визнати смерть її сина пов’язаною із захистом Батьківщини, оскільки він виконував військові обов'язки у складі українських Збройних Сил.

Між тим, відповідно до частини другої статті 46 Цивільного кодексу України, для того, щоб суд оголосив людину загиблою, потрібно спливу певного строку. Цей строк визначений як не менше шести місяців з дня закінчення воєнних дій чи збройного конфлікту, у разі якщо особа зникла під час таких подій.

У цьому випадку питання виникло саме щодо того, як саме обраховувати цей шестимісячний строк: від моменту зникнення чи від моменту, коли були припинені воєнні дії.

Судові рішення та правова позиція

Першочергово, Житомирський районний суд, а пізніше й Житомирський апеляційний суд, задовольнили заяву матері, визнали факт смерті її сина та зв'язок цієї смерті з виконанням обов'язків щодо захисту Батьківщини під час ракетного обстрілу. Суд зазначив, що надані матеріали справи підтверджують, що молодший сержант ОСОБА_2 загинув під час бойових дій, а саме під час ракетного удару російської армії, коли перебував на службі у військовій частині.

Однак, Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, в якій стверджувалося, що суди першої та апеляційної інстанції помилково ухвалили рішення до спливу шестимісячного строку, оскільки, згідно з частиною другою статті 46 Цивільного кодексу, шестимісячний строк для подання заяви має обраховуватися саме від закінчення воєнних дій.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд, розглянувши справу в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, підтримав попередні судові рішення. Суд зазначив, що шестимісячний строк для звернення до суду обраховується не від завершення воєнних дій загалом, а від моменту, коли сталася подія, що підтверджує загибель особи. У цій справі це був момент ракетного обстрілу, який призвів до зникнення військовослужбовця.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, шестимісячний строк має відліковуватися від факту настання події, тобто від моменту загибелі чи зникнення особи, а не від моменту завершення бойових дій чи припинення активних військових операцій. Цей підхід був підтверджений також у кількох інших постановах Верховного Суду, зокрема у справах № 686/9938/23 та № 274/3135/23.

Висновки

Це рішення Верховного Суду важливе для усіх, хто стикається з подібними ситуаціями. Воно не лише роз’яснює правову норму, але й дозволяє сім'ям загиблих під час війни з’ясувати, коли саме вони можуть звертатися до суду для офіційного визнання своїх близьких загиблими. Суд підкреслив, що шестимісячний строк не прив'язаний до загального завершення бойових дій, а є індивідуальним для кожної конкретної ситуації — від моменту загибелі або зникнення особи.

Це рішення також відкриває важливу юридичну практику для майбутніх справ, пов'язаних із визнанням осіб загиблими або зниклими безвісти під час воєнних дій, і надає чітке орієнтування щодо застосування цієї правової норми в умовах сучасної війни.

30/12/2024

Військова служба та віра в Бога: чи може совість бути причиною відмови від служби?

Питання поєднання військової служби та релігійних переконань — одне з тих, що ставить перед юридичними системами багатьох країн складні морально-правові дилеми. Як поєднувати обов'язок служити в армії з правом на свободу віросповідання, якщо релігійні переконання людини суперечать самій суті військової служби? Давайте розглянемо, які є юридичні аспекти цієї теми, зокрема в контексті міжнародного та національного права.

Міжнародні правові норми
Згідно зі статтею 18 Пакту про громадянські та політичні права та статтею 9 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ), кожна особа має право на свободу совісті, релігії та переконань. Це право включає можливість відмовитися від участі в діяльності, яка суперечить релігійним або моральним принципам людини. Однак важливо зазначити, що ці норми не передбачають прямого права відмовитися від виконання військового обов'язку, навіть з мотивів релігійних переконань. У цьому контексті важливим є рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який у своїй практиці чітко визначив, що відмова від служби в армії, коли вона є результатом серйозного та глибокого конфлікту між обов'язком служити в армії та релігійними переконаннями людини, може бути захищена правами, передбаченими статтею 9 ЄКПЛ.

Відомі рішення Суду у справах «Баятян проти Вірменії» (2009), «Папавасілакіс проти Греції» (2016), «Мушфіг Маммадов проти Азербайджану» (2019) та інші створили певну практику, за якою таку відмову можна розглядати як право, що підпадає під захист за умов наявності серйозного релігійного переконання. Це означає, що відмова від служби через релігійні переконання може бути визнана правом, якщо є достатні докази того, що ці переконання є глибокими та послідовними, а не є тимчасовими чи надуманими.

Конституція України та право на відмову від військової служби
В Україні Конституція також визнає право на свободу совісті та віросповідання. Зокрема, стаття 35 Основного Закону передбачає право громадян на заміну військової служби альтернативною невійськовою службою в разі конфлікту між військовим обов'язком і релігійними переконаннями.

Однак, важливо зазначити, що цей конституційний принцип не надає автоматичного права на відмову від військової служби з релігійних переконань. Конституція лише визначає умови для заміни військової служби альтернативною, але не регламентує процедуру доведення таких переконань. Це питання має бути урегульоване на рівні спеціального законодавства, яке визначає порядок надання такої заміни.

Військовий обов'язок під час війни: специфіка в умовах агресії
Особливості ситуації в Україні, зокрема під час збройної агресії з боку Росії, також накладають свої обмеження на можливість відмови від військової служби. В умовах війни, коли існує пряма загроза суверенітету та територіальній цілісності країни, питання належного комплектування Збройних Сил України є питанням національної безпеки. Оскільки кожен громадянин несе відповідальність за захист країни, особливо в умовах війни, можливість ухилення від військової служби може становити серйозну загрозу для держави.

З огляду на це, для забезпечення справедливого балансу між правом на свободу совісті (ст. 9 ЄКПЛ) і необхідністю захисту Вітчизни, законодавство має передбачати механізм ретельної перевірки тверджень про релігійні переконання особи. Це дозволяє уникнути зловживань, пов'язаних із самовільною відмовою від служби, що може бути використано як спосіб ухилення від виконання конституційного обов'язку.

Як довести свої релігійні переконання?
Щоб скористатися правом на сумлінну відмову від військової служби, особа має не лише заявити про свої переконання, але й надати об'єктивні докази їх серйозності та глибини. Це можуть бути публічні висловлювання, документи, що підтверджують належність до певної релігійної громади, або участь у громадських рухах пацифістського спрямування. Важливо, щоб це була не просто декларація, а доведена наявність відповідної внутрішньої позиції, яка не суперечить глибоким переконанням особи.

Висновки
Право на свободу віросповідання та совісті є основоположним правом людини. Однак у випадку відмови від військової служби через релігійні переконання, це право має бути врівноважене іншими конституційними принципами, зокрема, обов'язком захисту Вітчизни. У спеціальних умовах, таких як війна, зважене ставлення до відмови від служби, що мотивована релігійними переконаннями, є необхідним для забезпечення національної безпеки. Тому важливою є перевірка правдивості таких тверджень і надання переконливих доказів, що підтверджують справжність релігійних переконань.

10/12/2024

💬 Історія з реального життя: Як правильно відстояти свої права без суду 💬

Військовий, який свого часу отримав важке поранення, звернувся до Громадського центру правосуддя у Хмельницькому. Його проблема — заборгованість по оплаті грошового забезпечення за час лікування та відпустки через стан здоровʼя.

Керівник центру порадив військовому не поспішати з позовом до суду. Замість цього було запропоновано звернутися до військової частини з рапортом, посилаючись на Постанову КМУ №168 та Наказ МО України №260. Це дозволяє не тільки вчасно отримати належне фінансування, але й прискорити процес вирішення питання без надмірних бюрократичних процедур.

Завдяки цій стратегії, вже 4 грудня 2024 року на адресу ТЦК та СП надійшло повідомлення від військової частини про задоволення рапорту і позитивне вирішення питання щодо виплати грошового забезпечення.

Мораль цієї історії: Не завжди варто відразу йти до суду. Іноді правильний підхід — звернутися до свого командування і отримати потрібне без зайвих затримок. Це швидше, а головне — не збільшує ймовірність непорозумінь.

💡 Пам'ятайте, що іноді досягти результату можна без зайвих труднощів, просто знайшовши правильний шлях для вирішення проблеми!

Нагадуємо для отримання правової допомоги слід звернутися до нас за адресою: провулок Військоматський, 4 (2 поверх), також ми чекаємо на ваші звернення за телефоном (0382) 720 19 55 та на електронну пошту: [email protected].

Громадський центр правосуддя у Хмельницькому заснований Ukrainian Coalition for Legal Aid (Всеукраїнською коаліцією з надання правової допомоги).

02/12/2024

Громадський центр правосуддя продовжує виконувати свою місію, надаючи якісні правові послуги громадянам та сприяючи розвитку правової культури в Україні.

Підводячи підсумки роботи за минулий рік, ми з гордістю звітуємо про численні досягнення та продовжуємо працювати над тим, щоб бути на допомогу кожному, хто потребує правової підтримки.

Основні результати роботи за рік роботи:

Понад 1 000 індивідуальних правових консультацій. У 2023-2024 роках наші фахівці надали більше тисячі консультацій громадянам з різноманітних правових питань, що стосуються як цивільного, так і адміністративного, кримінального та трудового права. Ці консультації дозволили людям краще розуміти свої права та можливості для їх захисту.

Підготовка процесуальних документів і супровід судових справ. Центр активно допомагав у підготовці процесуальних документів та надавав юридичний супровід у судових справах. Зокрема, ми забезпечували підтримку у справах в адміністративних судах, а також активно працювали над виконанням судових рішень.

Проведено понад 10 тематичних тренінгів. Ми продовжуємо реалізовувати освітні ініціативи, спрямовані на підвищення правової грамотності серед громадян та правників. Протягом року були проведені тренінги, семінари та лекції на різні актуальні теми, що дозволяють учасникам глибше розуміти юридичні аспекти важливих суспільних проблем.

Започаткована серія зустрічей з діючими суддями. В рамках нової ініціативи ми організували зустрічі з діючими суддями, що стали платформою для відкритих дискусій та обміну досвідом між правниками різних категорій. Ці зустрічі сприяють розширенню правової обізнаності та покращенню взаємодії між судовою системою та громадськістю.

Ми продовжуємо працювати!

Громадський центр правосуддя не зупиняється на досягнутому і продовжує активно діяти в напрямку надання правової допомоги та підтримки правових ініціатив. В нашому плані – ще більше консультацій, тренінгів та освітніх програм для громадян, а також активна співпраця з юридичними та судовими інституціями.

Ми віримо, що правильне і своєчасне інформування кожного громадянина про його права та обов'язки – це основа для побудови справедливого та демократичного суспільства.

Контактна інформація:
провулок Військоматський, 4, 2 поверх, кабінет №1 (вхід з сторони перехрестя вул. Олексія Скоблі та провулку Військоматського)., Khmelnytskyi, Ukraine
Телефон: +380 68 015 0841
Email: [email protected]
Сайт: Громадський центр правосуддя у Хмельницькому

Громадський центр правосуддя у Хмельницькому заснований Ukrainian Coalition for Legal Aid (Всеукраїнською коаліцією з надання правової допомоги).

25/11/2024

Шановні колеги, представники медіа та зацікавлені особи!

Громадський центр правосуддя запрошує вас на прес-захід, присвячений підбиттю підсумків нашої роботи за 2023 - 2024 роки та обговоренню планів на майбутнє.

Дата та час: 29.11.2024 о 11 год. 00 хв.
Місце проведення: Коворкінг-центр «Ґроно», який розташований за адресою вулиця Зарічанська, 11г
(Набережний Квартал).

Програма заходу:

Підсумки роботи Громадського центру правосуддя за рік:
Презентація нових ініціатив і програм;
Обговорення результатів правових консультацій, тренінгів та судових справ;
Зустріч з експертами та обмін думками з питань правової підтримки громадян;
Прес-конференція для журналістів.

Запрошуємо вас долучитися до цього важливого заходу, де ви зможете отримати актуальну інформацію про роботу Центру та його внесок у розвиток правової культури в Україні. Після офіційної частини буде можливість для неформального спілкування та запитань.

Контактна інформація:
провулок Військоматський, 4, 2 поверх, кабінет №1 (вхід з сторони перехрестя вул. Олексія Скоблі та провулку Військоматського)., Khmelnytskyi, Ukraine
Телефон: +380 68 015 0841
Email: [email protected]
Сайт: Громадський центр правосуддя у Хмельницькому

Чекаємо на ваc!

Громадський центр правосуддя

Безоплатні правові послуги мешканцям Хмельницької територіальної громади