16/03/2026
Ділимося історією Юлії - співзасновниці ГО «Жива-Я». Це розповідь про силу, професійний шлях, подолання стереотипів та бажання підтримувати інших жінок навіть у найскладніші часи💜♀️
Юлія народилася в Ізмаїлі у 1974 році у родині, де дідусь завідував відділенням районної лікарні, а мама була фармацевтом. Тому Юлю налаштовували пов’язати своє життя з медициною - саме тому первинні медичні знання залишилися з нею на все життя, і вона завжди охоче передає навички надання першої медичної допомоги іншим. На порозі дорослого життя Юля опинилася на початку 1990-х років. Через обмежену фінансову спроможність родини пов’язати свій професійний вибір із медициною в той час не вдалося. Після закінчення школи з поглибленим вивченням англійської мови, Юля здобула вищу освіту в Ізмаїльському педагогічному університеті на факультеті іноземних мов. Дипломну практику та перший педагогічний досвід Юля отримала в школі. Але вона швидко зрозуміла, що цей напрям не відповідає її покликанню, а освітня система ще далека від досконалості, і спроби її змінювати часто призводили до конфліктів з керівництвом. Тому Юля обрала інший шлях - у сфері, в якій на той час вона ще нічого не розуміла і не мала досвіду, але яка здавалася їй перспективною та цікавою. Знайомі відкривали власну транспортно-експедиторську компанію і запросили Юлю приєднатися до роботи. Так розпочався її професійний шлях у логістиці - сфері, де на той час жінки здебільшого могли розраховувати лише на посади секретарки або бухгалтерки. Згодом, змінивши кілька компаній і напрацювавши значний досвід у логістиці, а також спробувавши себе в крюїнговій діяльності, Юля зіткнулася з тим, що обрана професія в суспільстві сприймалася як «чоловіча», і їй доводилося постійно долати стереотипи. Докери в портах і капітани суден інколи сумнівалися в її професійних навичках через упередження щодо жінок у цій сфері. Професія дійсно складна й виснажлива: ненормований робочий день вимагає значної витривалості 24/7, включно з фізичною, адже, наприклад, супровідники відвантажень у порту - чоловіки - не переймаються фізіологічними потребами, що для жінки може створювати додаткові труднощі. Юля постійно доводила свій професіоналізм та компетентність. Тільки працевлаштувавшись у 2012 році в європейську компанію, вона відчула значно менший вплив гендерних стереотипів. З гендерною нерівністю Юлі довелося стикатися не лише у професійному середовищі. Досвід гендерно-зумовленого насильства торкнувся і її особистого життя. У родині Юлі близька людина пережила домашнє насильство. Хоча цю людину вдалося вирвати з аб’юзивних залежних стосунків, це потребувало значних зусиль з боку родини, друзів і всіх небайдужих, аби ситуація завершилася благополучно. Саме тому, коли близькі подруги запропонували Юлі стати однією із засновниць громадської організації «Жива-Я», місією якої є захист прав жінок, просвітницька діяльність, підтримка та зміцнення жіночої спільноти, вона без вагань погодилася. Юля повністю поділяє переконання подруг, їхні цінності та прагнення діяти в цьому напрямку. Водночас професійна реалізація залишалася для Юлі важливою опорою. Вона любить свою роботу і впевнена, що зробила правильний вибір. У ній Юля знаходить справжню романтику подорожей: бачить, як вантажі надходять з усіх кінців світу, спостерігає за судами, портами та маршрутами, які відкривають масштаб міжнародної торгівлі. Напередодні повномасштабної війни вона працювала з «Азовсталлю» і була вражена масштабом та потужністю цього промислового гіганта, що відчувався як справжнє місто в місті. Усвідомлення того, що цей символ індустріальної сили був знищений рашистами, стало для неї особливо болісним. Вразили Юлю і криворізькі підприємства - своєю масштабністю, ритмом і відчуттям справжньої індустріальної сили. З настанням ковідних часів Юля почала працювати дистанційно, поза межами офісу. У цей період Юлія придбала будинок на мальовничих Станіславських кручах у передмісті Херсона. Побудований у 1918 році й відомий своєю цікавою історією мешканців, із відкритою панорамою степу та Дніпра, він став для неї простором життя, роботи, відпочинку й натхнення.
Однак мирні плани Юлі та її бойових подруг були зруйновані російською агресією у лютому 2022 року. Залишатися в окупації жінки не розглядали, тож у квітні 2022-го за допомогою друзів вони небезпечним шляхом - човном - дісталися на підконтрольну Україні територію. Згодом улюблений будинок було знищено й спалено армією РФ. Юля разом із подругами вирішила оселитися в Ізмаїлі, де залишалися рідні та друзі, і відновити діяльність громадської організації «Жива-Я». Вона продовжує віддалено працювати логісткою, водночас активно залучаючись до реалізації різних соціальних проєктів організації. Зокрема, в одному з проєктів, що реалізується у партнерстві зі Slovenska filantropija, за підтримки Республіки Словенія, Юля отримала досвід роботи асистенткою та перекладачкою пані посла Словенії й чоловіка президентки країни - Першого Джентльмена Республіки Словенія. Бенефіціарки ГО «Жива-Я» із задоволенням відвідують книго-кіноклуб, спікеркою якого є Юля. Жінки спільноти цінують багатогранність Юлиної особистості, слухають її анотації та рецензії до фільмів й книг. На заходах у просторі «Жива-Я» за участю Юлі вони отримують багато цікавої та корисної інформації. Юля має неповторну манеру розповіді, яка одразу захоплює слухачів. Для жіночого кола також особливим терапевтичним ефектом стає спілкування з домашніми улюбленцями - дівчатками-песиками Дорі та Фібі, які завжди поряд із Юлею. Поза цим, Юля знаходить час і для власного творчого розвитку. Виготовлення декоративних ляльок власними руками допомагає їй знімати професійне навантаження та відволікатися від роботи. Деякі кумедні та гарні ляльки з багатьма декоративними елементами прикрашають простір жіночої спільноти «Жива-Я», а інші використовуються як предмети для розіграшів під час збору коштів на підтримку ЗСУ та мешканців рідного для Юлі Станіслава. Зараз Юля намагається жити тут і зараз, тримати баланс між внутрішнім ресурсом та зовнішніми викликами. Як одна з засновниць «Жива-Я» вона прагне і далі підтримувати спільноту, допомагати жінкам, ділитися своїм досвідом та вміннями. Водночас робить те, що приносить їй радість і сили💪
