Херсонська обласна організація Комітету виборців України

  • Home
  • Ukraine
  • Kherson
  • Херсонська обласна організація Комітету виборців України

Херсонська обласна організація Комітету виборців України ХОО КВУ створена у 1994 році, як Херсонський осередок позапартійного Комітету виборців.

Напрямки діяльності Херсонської обласної організації Комітету виборців України

Правова просвіта, консультації, захист прав та свобод людини:

Основну увагу в цьому напрямку ми спрямовуємо на захист прав громадян, реальну допомогу громадянам у захисті їх прав через суд.

1. Надання соціально-вразливим верствам населення безкоштовних консультацій з правових питань в мережі громадських приймалень та

через видання обласної організації КВУ;
2. створення на базі нашої організації юридичної клініки, залучення студентів-юристів до надання безкоштовної правової допомоги;
3. захист та представлення соціально-вразливих верств населення у суді;
4. моніторинг дотримання і захисту прав людини і громадянських свобод;
5. протидія ксенофобії, дискримінації за ознаками етнічного походження;
6. протидія приховуванню суспільно важливої інформації, прозорість діяльності органів державної влади;

Активізація місцевих ініціатив, що направлені на розвиток прав членів територіальних громад та зміцнення місцевого самоврядування

Головною в цьому напрямі є реалізація програми сприяння розвитку ініціативи та реалізації прав територіальних громад, яка діє в організації з 2000 р. Й в наступне триріччя ця компонента діяльності нашої організації залишається важливою для здійснення нашої місії:

1. залучення активної частини територіальних громад до контролю над місцевими радами та участі у прийнятті рішень на рівні громад;
2. проведення семінарів, круглих столів, інших форм навчання для депутатів та активних членів місцевих громад;
3. видання методичної та консультативної літератури з питань розвитку місцевого самоврядування;
4. розвиток відносин між виборцями та депутатами всіх рівнів, підвищення їхнього рівня;
5. підвищення рівня громадського контролю за виконанням депутатами своїх передвиборчих програм та своїх повноважень;
6. створення партнерської мережі громадських організацій області для збільшення можливостей впливу громадських організацій на прийняття органами місцевої влади рішень в інтересах територіальних громад;
7. створення мережі дорадчо-консультативних рад при органах влади;
8. залучення активної молоді у громадсько-політичні процеси розвитку громадянського суспільства, проведення системного навчання молоді в рамках Школи волонтера, що діє при обласному офісі ХОО КВУ з 2000 р. підвищення громадянської компетенції молоді шляхом організації стажування студентів херсонських вузів на базі громадської приймальні, соціологічної лабораторії, аналітичного центру, бібліотеки організації;
9. підтримка жіночого лідерства, розвиток гендерного компоненту в громадському русі області. Сприяння розвитку гендерної політики та гендерного рівноправ’я у суспільно-політичному житті Херсонської області;
10. просвітницька, інформаційна та методична допомога жінкам – лідерам громад, сільським та селищним головам, депутатам місцевих рад, активістам громадських організацій;
11. впровадження міжнародних, в першу чергу європейських стандартів в місцеве самоврядування, сприяння євро інтеграційних процесів в нашому регіоні.

Моніторинг рівня прозорості, відкритості влади, стану дотримання прав та свобод людини, розвитку структур громадянського суспільства

Наша діяльність спрямована на закріплення інституційної відкритості та підзвітності органів влади всіх рівнів, реальної участі у процесах підготовки і виконаннярегіональної й муніципальної політики, створення аналітично-експертного середовища в області, розповсюдження аналітичних матеріалів серед ЗМІ, представників влади, політичних партій та громадських організацій, проведення регулярних соціологічних та аналітичних досліджень з актуальних питань розвитку громадянського суспільства:

1. дотримання політичних прав та свобод херсонців;
2. громадський моніторинг рівня прозорості, відкритості влади;
3. дослідження розвитку політичних та громадських структур в регіонів, їхньої спроможності ефективного розвитку системи влади та громадянського суспільства, підготовка та надання рекомендацій з цих питань;
4. дотримання передвиборчих програм депутатів, політичних партій, Президента. Інформування громадськості;
5. громадський моніторинг рівня виконання зобов’язань державних органів, які проголошені в нормативних актах про місцеве самоврядування, про державну службу, про корупцію, свободу совісті, звернення громадян, про інформацію, статус депутатів всіх рівнів тощо, які стосуються дотримання та захисту законних прав та свобод громадян.
6. розвиток та вдосконалення регіональної державної молодіжної політики у Херсонській області (лобіювання разом з партнерськими організаціями Комплексної програми підтримки молоді), програм розвитку громадянського суспільства, розвитку гендерної чуйності тощо.

Виборчі програми залишаються одним з пріоритетів діяльності нашої діяльності

У між виборчий період акцент нашої діяльності переноситься на позачергові місцеві та у разі проведенні – парламентські вибори, постійна діяльність у напрямі підвищення культури організації виборів, підвищення правової культури виборів. Для цього ми плануємо проводити роботу у наступних напрямах:

1. захист прав виборців під час позачергових виборів;
2. підвищення культури організації та проведення виборів;
3. просвіта виборців та майбутніх виборців;
4. сприяння організації постійного навчання членів виборчих комісій всіх рівнів;
5. сприяння підготовки кадрового резерву для виборчих комісій;
6. організації регулярних навчань незалежних спостерігачів та спостерігачів від різних партій та блоків;
7. розвиток методичного забезпечення довготермінового моніторингу виборчих кампаній;
8. незалежне спостереження в день голосування на всіх рівнях виборів.
Ключовим компонентом нашої діяльності є підготовка незалежної об’єктивної інформації.

09/04/2026

27 березня 2026 року в Херсоні відбулося відкрите онлайн-обговорення на тему Стійкість Херсонщини: від оцінки ризиків до спільних рішень влади й громади, яке організувала Національна платформа стійкості та згуртованості.

🎯 Модерувала захід Галина Бахматова, виконавча директорка Херсонської обласної організації Комітету виборців України. Розпочинаючи дискусію, вона наголосила, що концепт стійкості є вимірюваним. Тому дослідження з оцінки ризиків стійкості та згуртованості у Херсонській області, проведені наприкінці 2024 року та у 2025–2026 роках, мають велике значення для розробки та впровадження комплексного плану стійкості Херсонщини. Надалі аналітичні дані будуть інтегровані в реальну політику.

✅ У вітальному слові Іван Вартовник, проєктний координатор УНЦПД, зазначив, що Херсонська область перебуває у фокусі уваги Національної платформи, починаючи з 2022 року. Зокрема, проводяться консультації з організаціями громадянського суспільства (ОГС) та регіональні заходи, регулярно здійснюється моніторинг ситуації. Пілотна оцінка ризиків, здійснена у грудні 2024 року, стала логічним продовженням цих активностей.

За словами Івана Вартовника, подібні дослідження є не просто фіксацією стану, а й спільним пошуком рішень щодо мінімізації ризиків. Також важливо пам’ятати, що стійкість – це не про одну інституцію, а більшою мірою про міжсекторальну співпрацю.

✅ Відкриваючи першу сесію, співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій докладніше розповів про результати оцінки ризиків у регіоні. Експерт підкреслив, що в основі дослідження – британський підхід до стійкості, який визначає її як здатність виявляти, оцінювати ризики та управляти ними.

Суспільна стійкість передбачає п’ять вимірів: соціальну згуртованість, безпеку, інфраструктуру, управління та залученість, інформаційну стійкість. Ключовий момент – розглядати стійкість комплексно. П’ять вимірів стали основою для анкети експертного опитування з 63 питань.

📊 Найбільш впливовими та ймовірними у 2026 році виявилися 31 ризик із 63. Минулого року показник становив 41 із 60. Це свідчить про певну адаптацію до реалій повномасштабної війни. До найкритичніших ризиків в останньому дослідженні належать мінна безпека, порушення централізованого теплопостачання, багатоденні блекаути, зростання кількості людей у складних життєвих обставинах тощо.

У порівнянні з 2025 роком більшого значення набули ризик втрати доступу до питної води та ризик втрати залізничного сполучення обласного центру з іншими областями України. Так само, як і в попередні роки, дослідження фіксує ризик падіння довіри до Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Президента, обласних державних адміністрацій. Новим є ризик зниження довіри до Національної поліції.

Щодо інформаційної стійкості, на першому місці – ризик втрати доступу до загальнонаціонального інформаційного простору. У вимірі безпеки та антикризової готовності найбільшими ризиками є невідповідність інфраструктури цивільного захисту реальним викликам, корупція у сфері безпеки та оборони, а також тимчасова окупація області.

Володимир Лупацій вважає, що Херсон потребує нового стратегічного позиціонування. Це має бути полігон унікальних практик стійкості, які спираються на дані, визначені в реальному часі. Перейшовши від виживання до лідерства, місто може стати своєрідною лабораторією для інших прифронтових регіонів.

✅ Лариса Оленківська, виконавча директорка Херсонського регіонального відділення Асоціації міст України, доцентка кафедри державного управління і місцевого самоврядування Херсонського національного технічного університету, поділилася думками щодо того, як зробити подібні дослідження точнішими.

Зокрема, вона запропонувала додати до переліку ризик демографічної деградації, а також поділити область на декілька зон – активних бойових дій, можливих бойових дій та тимчасово окуповані. Для них інтенсивність ризиків буде відрізнятися. Наприклад, централізоване опалення є тільки в Херсоні, у решті 16 громад його немає. Отже, ризик порушення централізованого теплопостачання актуальний саме для обласного центру.

Експертка додала, що зростання кількості людей у складних життєвих обставинах – не ризик, а реальність, але цю ситуацію неможливо докорінно змінити роздачею "гуманітарки". Ризиком для освіти є вимивання залишків кадрів з області. Також актуальним є ризик втрати зв’язків із мешканцями громади, які виїхали. В інформаційному просторі області переважають негативні, "катастрофічні" повідомлення, тож комунікацію теж потрібно змінювати.

📌 У другій сесії йшлося про успішні практики стійкості Херсонщини.

✅ Голова Херсонського обласного благодійного фонду "Об’єднання" Юрій Антощук розповів про створення у шести деокупованих громадах робочих груп з безпеки та відновлення. До них долучилися військові адміністрації, ДСНС, Національна поліція, громадські організації, структурні підрозділи сільських та селищних рад, старости, волонтери.

Позитивним досвідом є те, що представники різних спільнот, зібрані за одним столом, можуть висловити власну думку про проблеми і потреби громади.

✅ Юрій Антощук наголосив, що викликом для області є депопуляція. Молодь виїжджає і "пускає коріння" за кордоном. Багато експертів вважають цей рік критичним з огляду на те, чи приймуть люди рішення повернутися. Поверненню заважає розширення "червоної зони" й збільшення безпекових ризиків. Виникає питання: "А куди повертатися?". Депопуляція, у свою чергу, спричиняє брак кадрів – часто одна людина виконує обов’язки десятьох.

✅ Костянтин Філенко, програмний менеджер БО "Фонд громади міста Херсон “Захист”", поділився досвідом використання онлайн-панелі для регулярних досліджень думки херсонців. На базі 5 тис. респондентів проведено 44 опитування з питань безпеки, демографічної ситуації, економічного становища тощо.

Результати досліджень доносяться до влади. Найближчим часом учасники проєкту розроблять рекомендації на основі отриманих даних і проведуть фокус-групи щодо суспільної стійкості.

✅ Збереження та розвиток місцевої демократії – запорука стійкості громади. Так вважає Олександр Мошнягул із Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень. Центр допомагає громадам покращити документи, які стосуються демократії участі – зокрема статути громад. У трьох громадах впроваджуються плани залучення громадян. Також надається допомога у створенні консультативно-дорадчих груп і діалогових майданчиків. У перспективі – проведення моніторингу реалізації планів відновлення.

📌 Наприкінці заходу відбулася загальна дискусія. Майже всі її учасники говорили про повернення людей, які виїхали. Для цього необхідні не лише безпека, а й робочі місця та умови для економічної спроможності бізнесу. Потрібно шукати міжнародних партнерів і водночас не втрачати зв’язки зі своїми громадянами за кордоном, які можуть стати "послами громади".

Джерело: Національна платформа стійкості та згуртованості

09/04/2026

Під час експертної дискусії на тему Стійкість Херсонщини: від оцінки ризиків до спільних рішень влади й громади співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Володимир Луппацій розповів про результати нової оцінки ризиків у регіоні. За його словами, в основі дослідження — британський підхід до стійкості як здатності виявляти, оцінювати та управляти ризиками, а саму стійкість потрібно розглядати комплексно: через соціальну згуртованість, безпеку, інфраструктуру, управління та залученість, а також інформаційну сферу.

📊 Дослідження показало, що у 2026 році найбільш ймовірними та впливовими є 31 ризик із 63, тоді як торік таких було 41 із 60. Це свідчить про певну адаптацію Херсонщини до реалій повномасштабної війни, однак серед найкритичніших загроз залишаються мінна небезпека, перебої з теплопостачанням, багатоденні блекаути, зростання кількості людей у складних життєвих обставинах, ризик втрати доступу до питної води та залізничного сполучення. Окремо дослідження фіксує і проблему довіри до державних інституцій, а також ризик втрати доступу до загальнонаціонального інформаційного простору.

🏙️ Володимир Луппацій наголосив, що Херсон потребує нового стратегічного позиціонування — не лише як міста, що виживає під тиском війни, а як простору для напрацювання унікальних практик стійкості. Саме тому, спираючись на дані й рішення в реальному часі, Херсон може перейти від моделі реагування до моделі лідерства та стати своєрідною лабораторією для інших прифронтових регіонів України.

#стійкість #згуртованість #Херсон

Джерело: Національна платформа стійкості та згуртованості

09/04/2026

🏙️ Під час експертної дискусії "Стійкість Херсонщини: від оцінки ризиків до спільних рішень влади й громади" виконавча директорка Херсонського регіонального відділення Асоціації міст України, доцентка кафедри державного управління і місцевого самоврядування Херсонського національного технічного університету Лариса Оленківська розповіла, що такі дослідження мають бути ще точнішими й чутливішими до реальної ситуації в області. На її думку, до переліку варто додати ризик демографічної деградації, а також розділити Херсонщину на окремі зони — активних бойових дій, можливих бойових дій і тимчасово окуповані території, адже інтенсивність загроз у кожній з них суттєво різниться.

📌 Лариса Оленківська також наголосила, що частина викликів уже давно вийшла за межі просто "ризиків" і стала щоденною реальністю. Зокрема, зростання кількості людей у складних життєвих обставинах не можна подолати лише роздачею гуманітарної допомоги, а для освіти дедалі серйознішою проблемою стає вимивання кадрів з регіону. Не менш важливими вона назвала ризик втрати зв’язку з мешканцями громад, які виїхали, а також проблему інформаційного поля, де переважають негативні й "катастрофічні" повідомлення — отже, підходи до комунікації про Херсонщину теж потребують змін.

#стійкість #згуртованість #Херсон

Національна платформа стійкості та згуртованості

Тема виборів в Україні під час переговорного процесу може стати пасткою, яка підірве довіру до виборчого процесу і може ...
11/12/2025

Тема виборів в Україні під час переговорного процесу може стати пасткою, яка підірве довіру до виборчого процесу і може використовуватись Росією для затягування перемовин
Про це в етері Еспресо розповів політолог доктор історичних наук Олексій Кошель

"На превеликий жаль, вибори в Україні відбудуться не скоро. Оскільки, вибори повинні бути ознакою мирного життя, а для цього зараз передумов немає. Втім, сьогодні з цією темою є кілька проблем. По-перше, питання виборів в Україні може стати частиною мирних переговорів. Власне, про це говорить Росія. Це пастка, в яку нас можуть завести. Оскільки, тоді може виникнути підрив довіри до виборчого процесу, делегітимація виборчого процесу й подальше затягування мирних переговорів", - пояснив Кошель.

Політолог наголосив, що при прийнятті державного бюджету на 2026 рік домінувала саме тема виборів, а не посилення обороноздатності й армії.

"По-друге, при прийнятті державних рішень дуже часто домінує логіка виборів. Політична логіка. Втім, зараз логіка мала б бути одна - посилення обороноздатності й армії. Іншої логіки не повинно бути. Саме тому, при прийнятті державного бюджету домінувала саме тема виборів. Це бюджет доплат, безкоштовних поїздок і т.д. На жаль, там не знайшлось жодних механізмів, щоб збільшити виплати військовим", - додав він.

Тема виборів в Україні під час переговорного процесу може стати пасткою, яка підірве довіру до виборчого процесу і може використовуватись Росією для затягування перемовин
Про це в етері Еспресо розповів політолог доктор історичних наук Олексій Кошель

"На превеликий жаль, вибори в Україні відбудуться не скоро. Оскільки, вибори повинні бути ознакою мирного життя, а для цього зараз передумов немає. Втім, сьогодні з цією темою є кілька проблем. По-перше, питання виборів в Україні може стати частиною мирних переговорів. Власне, про це говорить Росія. Це пастка, в яку нас можуть завести. Оскільки, тоді може виникнути підрив довіри до виборчого процесу, делегітимація виборчого процесу й подальше затягування мирних переговорів", - пояснив Кошель.

Політолог наголосив, що при прийнятті державного бюджету на 2026 рік домінувала саме тема виборів, а не посилення обороноздатності й армії.

"По-друге, при прийнятті державних рішень дуже часто домінує логіка виборів. Політична логіка. Втім, зараз логіка мала б бути одна - посилення обороноздатності й армії. Іншої логіки не повинно бути. Саме тому, при прийнятті державного бюджету домінувала саме тема виборів. Це бюджет доплат, безкоштовних поїздок і т.д. На жаль, там не знайшлось жодних механізмів, щоб збільшити виплати військовим", - додав він. https://espreso.tv/news-isnue-kilka-nebezpek-politolog-koshel-poyasniv-chomu-tema-viboriv-ne-povinna-zaraz-obgovoryuvatis

На святкових зборах з нагоди 31-ї річниці Комітету виборців України (КВУ) Генеральний директор організації Олексій Кошел...
12/03/2025

На святкових зборах з нагоди 31-ї річниці Комітету виборців України (КВУ) Генеральний директор організації Олексій Кошель представив стратегію кризового менеджменту для налагодження якісного моніторингу виборчих процесів у воєнний та післявоєнний період. "Наша місія — забезпечити оперативний і незалежний моніторинг виборів навіть у найскладніших умовах," — наголосив він. Основні принципи діяльності КВУ: оперативність, неупередженість, прозорість, безпека та інноваційність.
Виконавчий директор КВУ Віталій Тесленко окреслив ключові заходи кризового реагування. Організація здійснює постійний аналіз ризиків, оцінює загрози для спостерігачів та протидіє дезінформації. "Ми плануємо створити мобільні групи швидкого реагування, розробити кризові протоколи та створити групи у вацап для обміну інформацією в реальному часі між ДТС, КТС та мобільними групами," — повідомив Тесленко. Важливим аспектом роботи є фізичний захист спостерігачів, включаючи механізми евакуації з небезпечних територій.
Програмний директор КВУ Наталія Линник презентувала концепцію моніторингу виборчого процесу під час війни. Вона підкреслила необхідність відстеження змін у виборчому законодавстві у відповідності до викликів повоєнного часу, застосування нових методів виявлення порушень та взаємодії з міжнародними партнерами. "Особливу увагу приділяємо боротьбі з дезінформацією та навчальним програмам для ЗМІ та громадян щодо фактчекінгу інформації що стосуватиметься виборчого процесу та його учасників," — зазначила Линник. КВУ також активно працює в робочих групах з підготовки виборчого процесу.
Пріоритетами післявоєнного періоду стануть моніторинг відновлення виборчої інфраструктури, контроль фінансування відновлювальних робіт і захист виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та військових. "Готуємо комплексні навчальні програми для виборчих комісій та громадян, щоб підвищити рівень їхньої обізнаності про виборчі права та відповідальне голосування," — зазначив Олексій Кошель.

Стислий звіт за результатами моніторингу змін законодавства та підготовки до виборів: діяльність влади та суб’єктів вибо...
10/03/2025

Стислий звіт за результатами моніторингу змін законодавства та підготовки до виборів: діяльність влади та суб’єктів виборчого процесу,
на аналізі відкритих джерелах.
(01.01.2025 – 28.02.2025)

Геополітичний і внутрішньополітичний контекст:
Президент України Володимир Зеленський висловлював своє бачення щодо виборів, він зазначав, що процес зміни глави держави буде непростим. Він наголосив, що його головними завданнями залишаються завершення війни та вступ України до НАТО. Президент зазначив, що не піде з посади до виконання цих цілей, навіть якщо будуть проведені вибори. Після інавгурації Дональда Трампа питання проведення виборів в Україні стало предметом активних обговорень на міжнародній арені. Президент США Дональд Трамп висловив критику на адресу українського керівництва А наприкінці лютого, на зустрічі у Овальному кабінеті, яка була присвячена підписанню угоди щодо рідкоземельних металів стався емоційний інцендент між президентом Зеленським та президентом Трампом, в наслідок якого оновились пропозиції від представників американської адміністрації та республіканської партії щодо необхідності проведення виборів в Україні.
Зеленський розкритикував спроби іноземних політиків впливати на український виборчий процес, зокрема ініціативу США щодо проведення виборів під час війни. І щодо необхідності переобрання президента України.
Західні партнери розглядають вибори як частину демократичного процесу, однак в Україні немає питань до легітимності президента, оскільки його повноваження тривають до вступу на пост новообраного Президента України.
Російська федерація водночас намагається дискредитувати Зеленського, заявляючи, що він «втратив легітимність».
Українські політики також висловлювалися щодо можливості проведення виборів під час воєнного стану. Утиски опозиції в Україні стали ще однією темою обговорення. Лідер опозиційної партії "Європейська Солідарність" Петро Порошенко заявив, що Рада національної безпеки і оборони запровадила санкції проти нього, що він розцінює як політичний тиск та спробу усунути опозицію від політичного процесу.
Також за цей період відбулось затримання і суд над двома генералами та полковником, яких підозрюють у недбалості, через яку ворог зміг захопити частину території Харківщини у травні 2024 року. Незалежні експерти вважають, що процес затримання і винесення рішення судом несуть ознаки показового покарання і можуть бути розцінені, як методи політичного тиску на військових з метою їх дискредитації в очах суспільства, в тому числі як і потенційних політичних конкурентів.
Верховна Рада України 25 лютого з другої спроби ухвалила постанову №13041 про заяву "про підтримку демократії в Україні в умовах агресії РФ" . Основний зміст: Парламент заявив, що вибори президента України будуть оголошені лише після встановлення всеохоплюючого, справедливого та сталого миру (ці умови можуть не бути виконані десятиліттями, тому що в України все ще залишаться кордон з країною агресором - росією). 200 громадських організацій, включно з КВУ, також видали заяву від третього сектору, але головна відмінність полягає у тому, що вибори можливі лише після сталого припинення вогню, відновлення правової, матеріальної та логістичної виборчої інфраструктури та скасування воєнного стану. Також в заяві зазначено, що необхідно відновити умови для створення конкурентного середовища і свободи слова та гарантування рівних умов всім учасникам виборчого процесу з військовослужбовцями включно.
Політичний та геополітичний контекст січня-лютого 2025 року характеризується активними дискусіями щодо можливості та доцільності проведення виборів в Україні під час воєнного стану. Міжнародні та українські політики та експерти висловлюють різні думки з цього приводу, враховуючи складність ситуації та необхідність дотримання конституційних норм, міжнародних норм та стандартів проведення виборів та спостереження за виборами, більшість схиляється до необхідності проведення виборчого процесу через шість місяців після сталого припинення вогню та відміни або призупинення воєнного стану.

Підготовка органів центральної та місцевої влади
Центральна виборча комісія (ЦВК) продовжує роботу над оновленням даних виборців, незважаючи на складні умови воєнного стану. Голова ЦВК Олег Діденко дав роз’яснення, що ЦВК не веде активної підготовки до проведення виборів, оскільки для цього необхідно, щоб в країні настав мир та був скасований воєнний стан. Також зазначив, що впровадження нових форм голосування, таких як онлайн або поштове, може бути небезпечним та дестабілізувати ситуацію .
Діденко має сумніви щодо безпеки та ефективності поштового голосування, зазначивши, що воно не забезпечує таємницю волевиявлення та може бути вразливим до втручання. Крім того, робота поштових служб під час воєнного стану може бути нестабільною, що ставить під сумнів своєчасність доставки бюлетенів та довіру до виборчого процесу .
Незважаючи на ці виклики, ЦВК продовжує оновлювати дані виборців, щоб забезпечити актуальність інформації та підготуватися до можливих виборів після завершення воєнного стану. Ця робота є важливою для забезпечення прозорості та легітимності майбутніх виборчих процесів в Україні.
Представники влади змінили свою думку щодо проведення виборів, зокрема голова ВР Стефанчук вказував, що Конституція не забороняє проводити вибори в умовах воєнного стану і вказував, що питання проведення виборів буде актуалізоване (липень 2023 р.) . Однак у лютому 2025 р. він вказував, що «вибори можливі лише після закінчення дії воєнного стану. Це пряма норма українського закону».

Діяльність партійних осередків
У січні-лютому 2025 року, на тлі очікувань щодо можливого припинення війни та скасування воєнного стану, українські політичні партії активізували підготовку до майбутніх виборів на місцевому рівні. Окрім партії «Слуга Народу», яка проводить аудит своїх місцевих організацій та формує стратегії роботи з різними електоральними групами, інші політичні сили також розпочали активну діяльність.
За даними експертів КВУ близько 10 партій (парламентські, позапарламентські, місцеві) бере участь у підготовці до виборів, розробляючи стратегії залучення нових членів та посилення комунікації з громадянами. Їх активність проявляється у нарощенні штату своїх осередків та активізації роботи з виборцями у різних формах (зовнішня реклама, активізація роботи в соціальних мережах, «добрі справи»).
Експерти КВУ зазначають, що ознаками підготовки до виборів є грошова допомога у розмірі 1000 грн. у рамках програми Зимова єПідтримка (так звана «тисяча Зеленського»), єКнига — державна програма підтримки, яка дає українцям і українкам із 18 років змогу отримати 908,4 грн. на купівлю книжок . Також у переважній більшості областей мають місце відновлення роботи партійних осередків, проведення соцопитувань, розміщення рекламних матеріалів, що мають ознаки реклами політичних сил чи потенційних кандидатів. Також представники КВУ відзначають поширення у 11 областях України спецвипусків газети "Слуга народу".

Шановні друзі та колеги,запрошуємо на вебінар, під час якого ми підіб'ємо підсумки річної роботи зі створення віртуально...
23/01/2025

Шановні друзі та колеги,
запрошуємо на вебінар, під час якого ми підіб'ємо підсумки річної роботи зі створення віртуального музею Фортеці Тягинь.

Вебінар відбудеться у суботу, 25 січня 2025 року.

З нами на зв'язку буде Світлана Біляєва - докторка історичних наук, професорка, начальниця Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАН України та керівниця проєкту зі створення віртуального музею Наталя Бімбірайте. Ви зможете поставити запитання та почути відповіді з перших вуст!
Вебінар відбудеться на платформі zoom.
Для участі просимо заповнити коротку реєстраційну форму:
https://forms.gle/xJQMNAorcCt8rj2i6
Після реєстрації напередодні події на вказаний e-mail Ви отримаєте посилання на zoom...
Подія проходить рамках проєкту “Фортеця Тягинь – форпост європейської історії українського Півдня”, який впроваджується ГО “ІРЦ “Правовий простір”.

Основні партнери:
Інститут археології Національної академії наук України
ГО “Культурний центр Україна-Литва” (Україна)
ГО Центр культурного розвитку “Тотем” (Україна)
ГО «Допомога Півдня України» (Литва)

13/01/2025

Херсонська обласна організація Комітету виборців України, як член Коаліція 1325 Херсонщина публікує ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Відкритий лист №1 від 12.01.2025
Начальнику Херсонської міської
військової адміністрації
Роману МРОЧКУ

Шановний пане Романе!

◾ Користуючись нагодою, Коаліція 1325 Херсонщина, висловлює Вам щиру вдячність за плідну співпрацю у сфері організації надання допомоги постраждалим від війни особам в Херсонській територіальній громаді на виконання локального плану дій Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, Безпека».

З метою посилення ролі жінок у процесах прийняття рішень та відновлення мирного життя в Херсонській міській територіальній громаді, яка зазнала значних руйнувань внаслідок російської агресії, було створено Коаліцію 1325-Херсонщина. Це об'єднання активних місцевих громадських організацій, діячів та експертів в різних сферах, покликане забезпечити виконання положень Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на місцевому рівні.

Коаліція ставить за мету збільшити представництво жінок у всіх органах влади, сприяти їхній активній участі у розробці та реалізації стратегій відновлення міста, а також забезпечити доступ жінок до ресурсів та можливостей для самореалізації.

10 січня 2025 року в соціальних мережах Вами було оприлюднено інформацію про завершення контракту з Малицькою Аллою Павлівною як з генеральним директором КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша.

◾ Ми, члени Коаліції 1325-Херсонщина, висловлюємо категоричний протест щодо необґрунтованого звільнення Алли Малицької з посади генерального директора Херсонської міської клінічної лікарні ім. Є.Є. Карабелеша. Це рішення шкодить кожному херсонцю, який потребує якісної медичної допомоги, і бʼє прямим ударом по системі охорони здоров'я міста, демонструючи неувагу до потреб херсонців та суперечить інтересам громади.

Алла Малицька є заслуженим лікарем України, лікарем вищої категорії з організації охорони здоров’я – вона не просто лікарка, а справжня лідерка, яка протягом багатьох років віддавала усі свої сили для забезпечення якісної медичної допомоги херсонцям.

Під її керівництвом лікарня перетворилася на сучасний медичний заклад, який відповідає найвищим європейським стандартам і лікарня увійшла до ТОП-10 кращих медичних закладів України.

Завдяки її професіоналізму та енергії, було впроваджено низку інноваційних методів лікування, підвищено рівень задоволеності пацієнтів. За попередній період під професійним керівництвом Алли Малицької були створені гідні та технічно забезпечені умови праці лікарів для надання якісних медичних послуг та врахування потреб маломобільних груп населення.

Створено умови для енергетичної незалежності закладу: обладнано тепловими котлами майже всі відокремлені підрозділи, розроблено проектно-кошторисну документацію на встановлення сонячних панелей.

Окрім цього лікарня є беззаперечним лідером за кількістю підписаних декларацій у Херсонській області в місті Херсоні. Так, станом на 1 листопада 2024 лікарня має 75 тис 309 підписаних декларацій (в порівняння: Херсонська міська клінічна лікарня імені А. і О. Тропіних - 47 821; Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського - 36 911).

Під керівництвом пані Алли Малицької, в 2023 році лікарня увійшла до складу Коаліції 1325 Херсонщина та активно долучилася до інноваційних проєктів підтримки постраждалого населення херсонської громади.

Алла Павлівна є ключовою особою у багатьох відносинах з донорськими організаціями різного рівня. Так, протягом 2022-2024 років вона налагодила тісну співпрацю з благодійними організаціями, волонтерськими ініціативами, міжнародними медичними організаціями, зокрема, ЮНІСЕФ та ВООЗ.

Ця діяльність дозволила покращити матеріально-технічну базу лікарні, запаси витратних матеріалів, медикаментів та дезінфікуючих засобів.

Придбано чотири автомобілі для надання первинної та вторинної медичної допомоги. Дев'ять автомобілів отримано від благодійних організацій, три з яких передано Збройним Силам. Один автомобіль було придбано шляхом централізованих закупівель.

Наразі лікарня має все необхідне для організації безпечного лікувального процесу (придбане та на 2/3 отримане від благодійних організацій). За фінансової підтримки «Лікарів без кордонів» лікарня має сучасне укриття.

Продовжується розвиток телемедицини. Налагоджено співпрацю з німецькими онкологами для отримання консультацій. Це важливо як для лікарів, так і для пацієнтів.
Створено перший в Херсоні центр психічного здоров'я та інтегрованих послуг при поліклініці №2, який за час роботи центру понад 5 000 херсонців та внутрішньо переміщених осіб, що проживають на території міста, які зазнали гендерно зумовленого насильства та постраждали від бойових дій і підриву Каховської ГЕС, мали змогу отримати кризову психосоціальну підтримку та екстрену психологічну допомогу, консультації сімейного лікаря, психолога, соціального працівника, а також юридичні консультації та екстрену грошову допомогу. Цей унікальний досвід допоміг налагодити міжвідомчу співпрацю між установами, залученими до процесу надання допомоги, зокрема, між медичним, соціальним та гуманітарним секторами.

Відкрито кімнату психологічного розвантаження у стаціонарному відділенні. Ведеться робота з організації сталого функціонування сурдологічного центру.

Ефективно організовано роботу колективу та забезпечено безперебійну роботу закладу. Під керівництвом Алли Малицької в медичному закладі працює найбільша кількість Заслужених лікарів України, 6 лікарів отримали це високе звання за час її перебування на посаді. І це в умовах постійних обстрілів та близькості до «червоної лінії».

У 2021 році колектив був нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, у 2024 році – Подякою Кабінету Міністрів України.

Слід зазначити, що особливо яскраво лідерські якості Алли Павлівни проявилися під час окупації міста. Незважаючи на постійний ризик, вона залишалася на своєму посту, забезпечуючи безперебійну роботу лікарні та надаючи допомогу всім, хто в ній потребував. Її відданість своїй справі та патріотизм є прикладом для нас усіх.

Звільнення Алли Малицької матиме вкрай негативні наслідки для громади та може вплинути на соціальну стабільність, особливо враховуючи складну ситуацію, пов'язану з щоденними руйнівними обстрілами міста. Це призведе до дестабілізації роботи лікарні, відтоку кваліфікованого персоналу, погіршення якості надання медичної допомоги і, як наслідок, - збільшення смертності. Адже звільнення Алли Малицької - це не просто втрата професіонала, а удар по всій громаді, яка потребує підтримки. Хто, як не вона, знає всі тонкощі роботи лікарні та особливості надання медичної допомоги в умовах війни?

◾ Ми вимагаємо продовжити контракт з Аллою Павлівною Малицькою на посаді генерального директора Херсонської міської клінічної лікарні ім. Є.Є. Карабелеша. Це єдиний правильний і справедливий крок на даний момент, оскільки дозволить зберегти стабільність роботи лікарні, забезпечити безперервність надання медичної допомоги та підтримати моральний дух медичних працівників.

◾ Закликаємо Вас проаналізувати негативний вплив Вашого рішення, зважити на ризики та негативні наслідки для громади, існуючий дефіцит висококваліфікованих кадрів та наявний потенціал в медичній сфері.

Ґрунтуючись на демократичних принципах, врахуйте громадську думку при перегляді рішення щодо контракту з Аллою Малицькою. Її професіоналізм і відданість врятували життя багатьох херсонців!

Сподіваємось на швидке та позитивне вирішення цього питання.

З повагою,
члени Коаліції 1325 Херсонщина, залучені експерти і експертки, громадські активісти:

● Анжела Литвиненко, голова правління громадської організації Херсонський обласний центр «Успішна жінка»
● Катерина Білоконь, голова правління Благодійного товариства «Центр суспільних програм»
● Ірина Ханікова, голова правління «Херсонської обласної організації підтримки дітей з синдромом Дауна та їх сімей «Сонячні діти Херсонщини»
● Наталя Шатілова, голова громадської організації «Громада «ЮА»
● Дмитро Муценко, голова правління громадської організації «ВП «Херсонська регіональна Ліга соціальних працівників України»
● Наталя Тюнягіна, голова громадської організації «Позитивні жінки Херсон»
● Оксана Глєбушкіна, виконавча директорка громадської організації «Громадський центр «Нова генерація»
● Ігор Цуркан, виконавчий директор громадської організації «Відокремлений підрозділ «Херсонська регіональна Ліга соціальних працівників України»
● Станіслав Коваленко, програмний директор ВМГО «Студентська республіка» у Херсонській області
● Ольга Бірюк, виконавча директорка Благодійного фонду «Мистецтво життя»
● Наталья Краска, експертка з організації надання спеціалізованої допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства
● Ольга Жукова, консультантка з гендерної політики
● Галина Бахматова, кандидат філологічних наук, доцент; виконавчий директор і керівник проектів ХОО КВУ; прес-секретарка та PR-менеджерка проектів ГО Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень та ХОЦ «Успішна жінка»
● Наталья Бімбірайте, голова громадської організації Інформаційно ресурсний центр «Правовий простір»
● Лариса Польська, голова БФ «Захист».

#1325ЖінкиМирБезпека #Коаліція1325Херсонщина
#АллаМалицька #коаліція1325

Address

Придніпровський узвіз, 1, офіс, 8
Kherson
73036

Telephone

+380661008191

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Херсонська обласна організація Комітету виборців України posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Херсонська обласна організація Комітету виборців України:

Shortcuts

Share

Category

Our Story

Херсонська обласна організація є членом Української Гельсінської спілки із прав людини

Херсонська обласна організація є членом Мережі правового розвитку

При нашій організації діє Херсонський офіс Мережі правового розвитку в якому фаховими юристами надається безоплатна первинна правова допомога усім, хто цього потребує, зокрема вразливим верствам населення, пільговим категоріям громадян.

Прийом громадян ведеться за адресою: м. Херсон, пр-т Ушакова, 37, каб. № 115 (в будівлі Херсонської міської ради). Прийом ведеться по четвергам з 9:00 до 17:00 (з 12:00 до 13:00 обідня перерва).