Центр екологічної інформації Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара

11/06/2026

29 квітня Центр екологічних ініціатив «Екодія» спільно з ДС «Бізнес-мережа сільських жінок» та Шведським товариством охорони природи (SSNC) провели міжнародний круглий стіл «Рівність і стійкість сільських територій через жіноче лідерство в управлінні пасовищами та тваринництві». 🐂☘️
Подія об'єднала фермерок і фермерів, радників, науковців та представників влади від місцевого до національного рівня. Більше про подію - на сайті ЦЕІ ⬇️🌿 https://eco.ks.ua/news.htm?n=1760&ps=0

11/06/2026

Вперше в Україні наслідки руйнування великого водосховища внаслідок воєнних дій аналізуються не фрагментарно, а як системний виклик водній, продовольчій, енергетичній та економічній безпеці держави. Йдеться, звісно, про Каховське водосховище.
До роботи долучаються: Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України, Інститут гідробіології НАН України, Інститут геологічних наук НАН України, Інститут економіки та прогнозування НАН України, Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі, Інститут водних проблем і меліорації НААН України.
Науковці підкреслюють: проблему Нижнього Дніпра неможливо розв’язати лише відновленням одного об’єкта — навіть такого масштабного, як Каховське водосховище. Необхідне комплексне управління всім каскадом дніпровських водосховищ з урахуванням реальних режимів роботи ГЕС, кліматичних змін, фактичного водоспоживання та екологічних потреб річкової системи.
Встановлено, що навіть під час максимального наповнення залишкових водойм їхній об’єм становив лише близько 12% від колишнього об’єму водосховища. Залишкові водойми мають важливе екологічне значення, але не можуть виконувати функції регіонального джерела водопостачання.
Окремий блок дослідження стосувався підземних вод. Висновок — підземні води здатні покрити частину потреб регіону, але їхнє використання вимагає додаткових досліджень, моніторингу якості та науково обґрунтованих схем видобутку.
Дослідники вкотре наголошують: вибір «відновлювати чи не відновлювати Каховське водосховище» — хибна дилема. Далі на вчених чекає завершення балансових розрахунків, гідрогеологічне моделювання, запуск аналітичної системи Dnipro-WEB, пошук альтернатив питного водопостачання та, зрештою, науково обґрунтована оцінка можливих сценаріїв майбутнього Каховського водосховища. Повна версія матеріалу за посиланням 👇 https://eco.ks.ua/news.htm?n=1761&ps=0

11/06/2026

Сьогодні природоохоронна спільнота всього світу відзначає День солончаків! Це екологічне свято - досить молоде, його заснували рівно рік назад, ініціатором виступив Британський фонд водоплавних птахів та водно-болотних угідь. 🐸🦆

11 червня - Всесвітній день солончаків (World Saltmarsh Day)

11 червня у світі відзначають World Saltmarsh Day - день, присвячений унікальним прибережним засоленим водно-болотним угіддям.

У класичному розумінні saltmarshes - це прибережні оселища, які формуються на межі суші й моря та підтримуються регулярним надходженням солоної або солонуватої води. Вони є важливими для збереження біорізноманіття, захисту узбережжя, накопичення вуглецю та підтримання життя багатьох видів рослин і тварин.

Для Чорноморського узбережжя такі оселища мають свою особливість. Тут немає виражених океанічних припливів і відпливів, однак на приморських ділянках заповідника трапляються засолені пониження з солончаковими й солонцюватими ґрунтами. Такі умови сприяють розвитку галофітної рослинності - рослинних угруповань, пристосованих до високого вмісту солей у ґрунті.

Такі природні комплекси є важливою складовою приморсько-степових ділянок. Саме тут формуються угруповання рослин, здатних жити в умовах високого засолення. Серед них - сарсазан шишкуватий, солонець, франкенія припорошена, хрінниця низька та інші види, пристосовані до суворих умов засолених ґрунтів.

Такі біотопи, як "Солончаки чорноморського узбережжя з Salicornia, Suaeda та Salsola" носять ендемічний характер і потребують особливої уваги щодо дослідження та збереження.

Особливу цінність мають рідкісні галофітні угруповання, зокрема на узбережжі Тендрівської затоки, де трапляються ценози за участю покісниці сиваської - рідкісного присиваського ендемічного виду.

Збереження таких оселищ важливе не лише для охорони рідкісних видів рослин, а й для підтримання природної мозаїки приморських ландшафтів Чорноморського біосферного заповідника.

Фото: О.Ю. Уманець

11/06/2026

Всесвітній фонд природи WWF-Україна розпочав польові дослідження у межах нового проєкту, який передбачає пошук конкретних місць, де тварини найчастіше перетинають автошляхи, щоб у майбутньому облаштувати там для них спеціальні переходи.🦆🚦
Це дозволить звірам безпечно мандрувати лісом, а людям — уникати аварійних зіткнень на високій швидкості. ⛔️🦌
Експерти вже дослідили такі ділянки міжнародної траси М06 Київ–Чоп, де жвава автомагістраль перетинає цінні природні ландшафти Українських Карпат. Усі подробиці проєкту на нашому сайті ⬇️ https://eco.ks.ua/news.htm?n=1759&ps=0

11/06/2026

У Чорнобильському Радіаційно-екологічному Біосферному Заповіднику вдруге зафіксували гніздування золотомушки червоночубої – найменшого птаха України, занесеного до Червоної книги. 🪶🪺
Під час спостережень науковці помітили самця, який регулярно приносив комах у гніздо, що свідчить про вигодовування, більше з теми за посиланням 👇 https://eco.ks.ua/news.htm?n=1758&ps=0

10/06/2026

На морському узбережжі ситуація з дельфінами й китоподібними дуже тривожна, ці фотр говорять самі за себе 🐬🆘️

У Національному парку «Тузлівські лимани» науковці знайшли 22 мертвих китоподібних — і це лише на 25 кілометрах узбережжя. За оцінками, всього в Чорному морі їх загинуло значно більше, і сталося це через російські атаки та забруднення.

За словами еколога Івана Русєва, в Україні з 2022 року не знаходили стільки мертвих китоподібних за один день. Ці смерті могли були спричинені різними факторами, але першопричина залишається незмінною — жахи війни.

Постійні обстріли, навіть коли не вбивають тварин, дезорієнтують їх гідролокаційними хвилями. До цього додається забруднення — розлив нафти спричиняє панкреатит, нефрит, гепатит та інші захворювання.

Ця трагедія болюча для українців, та вона не є локальною. З кінця травня мертві тіла китоподібних знаходили на узбережжях Чорного моря у Болгарії й Румунії.

Унікальні білобочки та афаліни, а також азовки зараз знаходяться на межі зникнення через росію. Вона вбиває тварин та руйнує їхнє природне середовище існування — і це впливає не лише на Україну, а й на всю планету.

Поділіться цим дописом, аби більше людей знали про екоцид в Україні.

Фото — зі сторінки Івана Русєва.

09/06/2026

6 трильйонів 972 мільярдів гривень!
Це сума збитків, заподіяних довкіллю України від початку повномасштабного вторгнення і до 5 червня.💣🪙
Збитки від пожеж перевищують 1 трильйон гривень. За тиждень рахунок зріс на понад 33 мільярди – найбільший приріст знову дали лісові пожежі.🌲💥
Скільки постраждало тварин, дерев та природних ресурсів, як завжди, дізнавайтеся на нашому сайті 👇 https://eco.ks.ua/news.htm?n=1756&ps=0

09/06/2026

До суворих умов війни намагаються підлаштуватися не тільки люди, але й брати наші менші - на Донбасі птахи використовують оптичне волокно від дронів як будівельний матеріал для гнізд. 🪺🪶
Знімок такого гнізда опублікував у соцмережі Facebook військовий Олег Мальченко – після того як авіабомба КАБ звалила дерево поблизу його бліндажа.
Це не поодинокі випадки, відколи з'явився новий вид озброєння, військові та волонтери почали викладати в мережу подібні фото, особливо після періоду гніздування. 🐣
Більше інформації за посиланням ⬇️ https://eco.ks.ua/news.htm?n=1757&ps=0

08/06/2026

Великий Луг хочуть внести до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО! 🏆🌏
Всеукраїнський гуманістичний рух “UAnimals” готує проєкт номінації “Великий Луг – історичний річковий ландшафт формування українських козацьких січей”. Мета – домогтися міжнародного визнання території, де після знищення Каховської ГЕС почали відбуватися процеси природного відновлення.🌿🦋
Продовження матеріалу на сайті Центру екологічної інформації 👇 https://eco.ks.ua/news.htm?n=1752&ps=0

08/06/2026

У неділю російські війська атакували український об’єкт ядерної інфраструктури безпілотником типу «Герань-2», який в народі давно прозвали "шахед". 💥⚠️
На місці події правоохоронці вже виявили окремі елементи ударного дрона.
Унаслідок атаки пошкоджено будівлю прийому та перевантаження відпрацьованого ядерного палива, а також адміністративний корпус Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).☢️
Більше інформації про інцедент за посиланням⬇️ https://eco.ks.ua/news.htm?n=1753&ps=0