Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

19/06/2026

Новина для всіх культурних інституцій!
Програма «Культура» з бюджетом понад 106 мільйонів євро!

Програма «Culture» співфінансується Фінансовим механізмом Європейської економічної зони (ЄЕ3)
та Норвезьким фінансовим механізмом на 2021-2028 роки.
Програма реалізується в межах співпраці Польщі з Норвегією, Ісландією та
Ліхтенштейном та передбачає можливість реалізації проєктів у партнерстві з
Україною, спрямованих на підтримку культурної спадщини, розвиток
мистецтва та культури, міжнародну співпрацю, а також ініціативи, що
сприяють стійкості громад і допомагають долати наслідки російської агресії
проти України.
Детальна інформація та умови участі на
офіційному вебсайті Мінкульту за посиланням:
https://mincult.gov.ua/news/ukrayinski-kulturni-instytucziyi-mozhut-doluchytysya-
do-mizhnarodnoyi-programy-kultura-z-byudzhetom-ponad-106-mIn-yevro/ .

Українські заклади культури, громадські організації, мистецькі школи, заклади вищої освіти та представники креативного сектору запрошуються до участі  у міжнаро....

19/06/2026

18 червня 2026 року в КЗ "Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва" до Дня Конституції України відбулася патріотична творча зустріч «Свою Україну любіть!». Захід, натхненний рядками Тараса Шевченка, став символом єдності та незламності українців. Сьогодні ці пророчі слова звучать особливо гостро — як у часи скорботи, так і в дні свят, нагадуючи про найвищу цінність нашої Незалежності.
Хвилиною мовчання та запаленими свічками присутні віддали шану всім, хто віддав життя за Україну. Урочистим акордом святкової зустрічі став Гімн України, який натхненно виконав Олександр Каменєв.
Офіційну патріотичну частину змінила творча зустріч. Де авторки - Ніна Гузійова (творчій псевдонім Ніна Лебеденко) та Олена Надточій (творчій псевдонім Олена Іщенко) Подвірсько-сільського клубу - філії комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Солоницівської селищної ради, поділилися своїми роздумами та зачитали віршовані рядки, присвячені нашій пам’яті, мужності й вірі у правове майбутнє України. Їхня тематика була різножанровою: від патріотичної наснаги до розмаїття життєвих мотивів і людських емоцій».
Мистецтво слова, як і оригінальна творчість, вимагає багатої мови та майстерності. Сила духу й натхнення не покидають наших дорогих поетес — пані Ніну та пані Олену! Вони дарують нам нові пронизливі та прекрасні вірші, наповнені неймовірною енергією. Дивовижно, але поетичні рядки переплітаються з музикою і звучать як справжні пісні: деякі з них виконує вокальний ансамбль «Зоряночка», а багато інших майстерно покладені на музику за допомогою штучного інтелекту.
Твори наших авторів дихають життям - у кожному слові відчувається талант і величезна любов до своєї справи. Поетичне слово ожило не тільки в збірках наших авторів, а й в дитячих та дорослих устах - Катерини Гарбуз, Ксенії Данько, Олександра Дьякова, Валентини Копійченко, поетеси Світлани Снєгіної .
Атмосферу творчої зустрічі своїми музичними номерами прикрасив Олександр Каменєв створюючи особливий настрій. Директор комунального закладу "Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва" Віра Лагутіна привітала авторок з творчими здобутками. Висловила щиру вдячність мисткиням за те, що діляться своїм талантом та роблять наш світ кращим. За вагомий внесок у розвиток культури та активну участь у творчій зустрічі «Свою Україну любіть!» їм були вручені подяки. Відзнаки отримали поетеси Ніна Гузійова (творчий псевдонім — Ніна Лебеденко) та Олена Надточій (творчий псевдонім — Олена Іщенко), а також Олександр Каменєв — директор комунального закладу «Барвінський будинок культури» Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області.
"Поезія наживо — це найкраща відповідь на спроби стерти нашу культуру. "Саме ці слова спадають на думку після нашої творчої зустрічі. Це яскравий доказ того, що українці не лише мужньо борються за своє майбутнє, а й продовжують створювати прекрасне. Дякуємо кожному, хто був із нами! Зустріч вийшла надзвичайно натхненною, теплою та незабутньою. До нових творчих вечорів! (Відділ з організаційно-методичної роботи).

19/06/2026

Після весняного циклу обрядових пісень наші пращури поступово переходили до літніх традицій: петрівчаних, купальських, ягідних та жниварських розваг і співів. Усі ці пісні тісно пов’язані з аграрним календарем — ушануванням сил природи, збиранням перших ягід та багатого врожаю.
Пропонуємо вам зануритися в магічну атмосферу літнього календарного циклу разом із переможцями та учасниками ХХV Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
Запрошуємо переглянути чудові виступи конкурсантів у номінації «Виконавські мистецтва»:

* «Ой був би я соколом…» (веснянка), записана в селі Бережниця Сарненського району Рівненської області
Номінація «Автентичний солоспів», 1 вікова категорія (6-9 років).

Виконує Василиса Пилипюк, вихованка Зразкового дитячого фольклорного гурту «Весняночка» та учасниця «Народного» фольклорного гурту «Веснянка» Етнокультурного центру Рівненського міського Палацу дітей та молоді. Керівник – Лілія Молодцова.

* «Скаче горобейко…» (веснянка), записана в селі Крупове Сарненського району Рівненської області
Номінація «Автентичний солоспів», 2 вікова категорія (10-13 років).

Виконує Софія Савчук, вихованка Зразкового дитячого фольклорного гурту «Весняночка» Етнокультурного центру Рівненського міського Палацу дітей та молоді. Керівник – Лілія Молодцова.

* «Стояла тополя край чистого поля…» (купальська), записана в селі Черкаські Тишки Харківського району Харківської області
Номінація «Автентичний гуртовий спів», 2 вікова категорія (10-13 років)

Виконують учасники Дитячого фольклористичного гурту «ЗОРЯНИЦЯ» Громадської організації «Радослав» (смт. Нові Санжари Полтавської області). Керівник – Олексій Рогов.

* «Ой ти Петрівко, Петрівко…» (петрівка), записана в селі Студиниця Коростишівського району Житомирської області
Номінація «Автентичний солоспів», 2 вікова категорія (10-13 років)

Виконує Марта Гуменецька, вихованка «Народного» фольклорного гурту «Веснянка» Етнокультурного центру Рівненського міського Палацу дітей та молоді. Керівник – Ірина Сливчук.

* «Ой на горі полуцвітки» (купальська), записана в селі Кульчини Красилівського району Хмельницької області
Номінація «Автентичний солоспів», 2 вікова категорія (10-13 років)

Виконує Злата Шмирко, учениця Хмельницької школи мистецтв «Райдуга». Керівник – Ірина Мазурек.

* «Пошла Гандзя жито жати…» (літня), записна в селі Комори Вараського району Рівненської області
Номінація «Автентичний гуртовий спів», 3 вікова категорія (14-17 років)

Виконує Дует Етнокультурного центру Рівненського міського Палацу дітей та молоді у складі: Надії Поліщук та Олександри Гончарової. Керівник – Ірина Сливчук.

Приємного перегляду виступів наших учасників за посиланням: https://youtu.be/qPXJdPMtzk8

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС #традиційнанароднакультураСлобожанщини #СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо2026 #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки

19/06/2026

В нашій рубриці "Митці Харківщини" сьогодні знайомимо з творчістю Олександра Шила.

🔹Олександр Всеволодович Шило – доктор мистецтвознавства (1998), професор (2001).

У 1983 р. закінчив архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту. Малюнку та живопису навчався у професорів доктора архітектури В.Й. Кравця та В.М. Куликова, мистецтвознавству у професора. доктора мистецтвознавства О.О. Тіца та в аспірантурі ВНДІТЕ (Москва) у доктора мистецтвознавства С.О. Хан-Магомедова.

🔹Опублікував понад 500 наукових та критичних праць, серед них монографії:
• Пластика та текст у художній діяльності — Харків: Основа, 1997. — 260 с.
• Автопортретний цикл Т.Г. Шевченка та жанр автопортрета у культурі романтизму. — Харків: Нове слово, 2003 — 172 с. (Співавтор Панова М.В.)
• Загадки Рєпіна. — Харків: Нове слово, 2004. — 278 с.
• Канон та пластичне мислення в мистецтві Середніх віків. — Харків: Нове слово, 2006. — 286 с.
• До методології портрета. — Харків: Нове слово, 2007. — 464 с.; ілл. (Співавтор Панова М.В.).

🔹Учасник понад 150 мистецьких виставок, із них понад 30 персональних.
Роботи закупалися Дирекціями виставок Спілки художників України та Міністерства культури і мистецтв України, представлені в колекціях
• Харківського художнього музею;
• Галереї «Академічна» Сумського державного університету;
• Херсонського обласного художнього музею ім. О.О. Шовкуненка;
• Союзу художників Глівицько-Забжанського округу Польщі та ін.;
• приватних та корпоративних збірках Ізраїлю, Канади, Німеччини, Польщі, США, Туреччини, України, Франції, Японії.

Пропонуємо долучитися до перегляду робіт Олександра Шила.

#ООМЦКМ
#МистецтвоСлобожанщини
#МитціХарківщини
#ОлександрШило

18/06/2026

Іди туди, де чути спів…

До уваги музикантів, викладачів фортепіанної музики і всіх її поціновувачів!
Побачили світ дві нові книжки Володимира Волонтира «Фортепіанні твори для дітей та юнацтва» і «З тобою, Україно!» - збірки пісень і хорові твори для дітей.
Поряд з оригінальними творами до збірки увійшли обробки українських пісень і колядок, які важливі для пізнання народнопісенноі музичної культури, виховання Ладо-інтонаційного, гармонічного і метро-ритмічного слуху майбутніх музикантів і слухачів.
Книжки, безумовно, зацікавлять і будуть корисними як педагогічний і концертний репертуар.

18/06/2026

Фотозвіт з майстеркласу Ірини Шегди з коцарства на виставці «Пусти коц у свій дім» 🧶

17/06/2026

Друга на сьогодні публікація матеріалів Обласної акції-конкурсу зі збору традиційних колискових пісень Харківщини «Ходить сон коло віконця» –три невеликі колискові пісні у виконанні Тетяни Петрівни Мірошник, родом з села Черкаський Бишкин, учасниці фольклорного гурту «Калинонька» з Лиману. Запис і оформлення матеріалів для участі в ініціативі від Ольги Іванівни Корнієнко (КЗ «Лиманський сільський будинок культури» Слобожанської міської ради Чугуївського району).

Ходе сон біля вікон,
А дрімота коло плота,
Питається сон дрімоти,
Де ми будем ночувати?
Де хатинка теплесенька,
Де дитинка малесенька.
Там ми будем ночувати,
Дитиночку колихати.

Люлі, люлі, люлі,
Всім діткам по дулі,
А маленьким внучикам калачі,
Щоб спали вони вдень і вночі.

Баю, баю, баю,
Не ложися скраю,
Прийде сіренький вовчок,
Та й укусить за бочок.

#ООМЦКМ
#Ходитьсонколовіконця
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#НКС

Колискові «Ходе сон біля вікон», «Люлі, люлі, люлі», «Баю, баю, баю...

17/06/2026

Продовжуємо серію публікацій, що надійшли нам в межах особливої збирацької ініціативи – Обласної акції-конкурсу зі збору традиційних колискових пісень Харківщини «Ходить сон коло віконця». Сьогодні ділимося записами з Лиману Чугуївського району Харківської області. На відео – Тетяна Петрівна Мірошник, родом з села Черкаський Бишкин, яка є наразі учасницею славетного лиманського фольклорного гурту «Калинонька». А Ольга Іванівна Корнієнко, що записала і надіслала нам матеріали – його керівницею і працівником КЗ «Лиманський сільський будинок культури» Слобожанської міської ради Чугуївського району.

Колискова «Ой ти, коте, коточок» чудовий зразок захопливого сюжету, ніжного, а водночас і повчального, що тішив не лише дитинку, а й дорослих!

Ой ти, коте, коточок,
Не йди рано в садочок,
Не полохай діточок,
Хай зівʼються віночок.
А ти, коте сірий,
Іди, мети сіни.
Хоч вимету та й не я,
Є у мене котеня.
Котеня не хоче,
Ніжками дрібоче,
Та й по хаті скаче,
Віничка не баче.
Хай вимете бабуся,
Бо я пилу боюся,
В мене шкурка біленька,
Вилизана, чистенька.
Краще з дітками пограюся,
І в куточку сховаюся,
А ввечері прийду спати,
Дитиночку колихати.

#ООМЦКМ
#Ходитьсонколовіконця
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#НКС

Колискову «Ой ти, коте, коточок» співає Тетяна Петрівна Мірошник з ...

17/06/2026

Розповіді про святкування Купала на Харківщині, записані в експедиціях 2024 року
«Через вогонь плигали, у воду, в нас річка там. Біля річки запалим вогонь і через той вогонь у річку плигали. [Це дівчата робили чи хлопці допомагали?] Я хлопців і не поманю, а ми… чи всі, ну мала ще була. Ну знаю, шо обізатєльно плигали через вогонь і вінки робили, надівали. [А з чого плели тоді віночки оце на Купала?] Ну з чого? Якщо ж були цвіточки ті ж, де у кого там чорнобривці чи шо там, шо де було. [Ви не чули таке, шоб з рожі робили вінки, ниточкою занизували?] Рожа – да, в ходу була» (записано від Надії Самійлівни Колєснік 1933 р.н., народилась у с. Семенівка Зачепилівської громади, у 1956 р. переїхала в с. Каплунівка Краснокутської громади).

«Вінки плели, тоді вогонь розпалювали, плигали через той вогонь, а тоді вінки брали і кидали на огірки, шоб огірки в’язалися… [А це дівчата самі збиралися чи з хлопцями?] Усі такі, ровесники. Хлопці, дівчата. Шо в нас таке дєцтво було, бєдность така ж тоді, нічого такого не той, сами шо ото так зробимо» (записано від Єлизавети Романівни Ткаченко 1939 р.н., народилась у с. Кручик Богодухівської громади, у 1961 р. переїхала в с. Добренька Наталинської громади).

«На Івана Купала ми закопували у вулиці, там у Гірчаківці вуличка в нас була, шо на низ ходити, закопували ми ті, колючки. Закопували колючки, вінки плели собі, надівали вінки… Гуртом собираємося ото, чи рози вже як були, то з рози, а ні, то такі цвіти польові, поробимо, пострибаємо ввечері. А тоді на другий день біжимо до річки купаться й кидаємо ж вінки, куди ж вони там попливуть, як. Воно всякі ж тоді примхи казали бабушки, шо, як там робить. [А як? Шо значило?] Ну як попливуть, шо не потонуть – ше ти житимеш там довго, а як там… Ото таке» (записано від Лідії Пилипівни Шкалер 1941 р.н., народилась в сусідньому селі Гірчаківка).

У селі Соснівка (додаємо у вигляді відеорозповіді) згадували: «„Йвана Купала шоб я в воду не впала!“ [Це так приказували прикрикували?] Да. І: „Купався Йван – доведеться й нам!“, – оце так бігали через вогонь і казали ж оце таке все. А вінки тоді ж вроді на хату треба закидать вінок на хату, оберіг. [Це на горіще чи просто на кришу?] Ні, на хату. [Оберіг від чого?] Ну так як од пожару, од отакого шось, таке старі люди казали. [А скажіть, а ви оці віночки ще було на город не несли?] І на город на капусту клали. Клали. Ото ж як більшенько, шо на хату є, шо двоє-троє дітей, і на капусту на город носили. Да, носили» (записано від Надії Федорівни Коломієць 1946 р.н.).

Записи зроблено:
8.10.2024 Юлією Лузан, Галиною Лук’янець в с. Каплунівка Краснокутської селищної громади Богодухівського району;
31.07.2024 Юлією Лузан, Галиною Лук’янець в с. Добренька Наталинської сільської громади Берестинського району;
10.06.2024 Юлією Лузан, Оксаною Бугайченко в с. Миколо-Комишувата Берестинської міської громади Берестинського району;
16.07.2024 Юлією Лузан, Наталією Олійник, Оксаною Бугайченко в с. Соснівка Наталинської сільської громади Берестинського району.

Матеріал підготувала провідна методистка відділу дослідження НКС Юлія Лузан.

#ООМЦКМ
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#НКС

17/06/2026

«КАРТОПЛЯНИКИ З ЧАСНИКОМ» (с. Біляївка Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області)
Українські господині знають безліч різноманітних страв із картоплі. Одна з них – традиційні картопляники, які чудово пасують до перших страв або смакують як самостійна закуска.
Пропонуємо вашій увазі простий рецепт картопляників від Надії Іванівни Волкової (1960 р. н.). Традицію їхнього приготування вона перейняла від свекрухи – Варвари Давидівни Волкової (1926–2005). Цей рецепт на III Обласному конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!» у 2025 році презентувала директорка Будинку культури Вікторія Володимирівна Демидчук.
Пані Надія згадує: «Страву готували з картопляного тіста, смажили до рум’яної скоринки й обов’язково притрушували подрібненим часником. Це надавало особливого аромату та робило страву по-домашньому затишною. Подавали її найчастіше на обід до борщу як улюблене сімейне частування.
Такі рецепти — це не просто їжа, а тепло родинної пам’яті, яке об’єднує покоління за одним столом».
Готуємо «Картопляники з часником»

СКЛАДНИКИ:
Картопля – 500 г
Вода (для відварювання картоплі)
Яйце – 1 шт.
Борошно – скільки вбере тісто
Сіль, перець – за смаком
Олія соняшникова – для смаження
Часник – для натирання після смаження

ОПИС ТРАДИЦІЇ ПРИГОТУВАННЯ
1. Підготовка основи:
Картоплю чистимо, відварюємо й ретельно розминаємо на пюре. Додаємо яйце та перемішуємо.
2. Замішування тіста:
До отриманої маси додаємо сіль, мелений перець за смаком та борошно. Усе ретельно вимішуємо. Викладаємо тісто на стіл, припорошений борошном, і продовжуємо вимішувати, доки воно не перестане липнути до рук.
3. Формування та смаження:
Готове тісто розкачуємо завтовшки 1–1,5 сантиметра та розрізаємо на невеликі квадратики. На добре розігріту сковорідку наливаємо соняшникової олії й обсмажуємо картопляники з обох боків до золотої хрусткої скоринки.
4. Подача:
Подрібнити часник і щедро пересипаємо ним гарячі готові картопляники.
* Готуємо «Картопляники з часником» за посиланням: https://youtu.be/E8E3WjLnTWc
Всім СМАЧНОГО!
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного2025 #традиційністрави #традиційнавипічка #практикизбереженняквашеннясоліннякопчення #традиційнаобрядовавипічка #традиційнінапої #картопляникизчасником

«КАРТОПЛЯНИКИ З ЧАСНИКОМ» (с. Біляївка Біляївської сільської ради Л...