CLIO HUB, Novhorodska Street, building 3, office 103, Kharkiv (2026)

Q: What is the address?

Novhorodska Street, Building 3, Office 103

08/07/2026

✨ ФЕНОМЕН ІКОН БОГОРОДИЦІ

Проєкт «Слобожанський код. Церковна старовина» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культурна спадщина».

🙏 Чи замислювалися ви, що за понад 2000 років історії людства лише одній жінці було присвячено близько 860 варіантів зображень, які знайшли втілення у сакральному мистецтві у численних іконах?

Її ім'я — одне з найпоширеніших жіночих імен у світі. Її любов і заступництво — для кожного. А її образ для багатьох поколінь став особливо близьким і зрозумілим, адже вона — Мати, яка народила світові Спасителя. ✨

🏛️ У межах нашого проєкту ви відкриєте для себе унікальну колекцію ікон Пресвятої Богородиці з фондів Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова, що налічує майже 30 музейних предметів.

📖 Ви зможете познайомитися з різноманіттям іконографічних типів Богородиці та дізнатися, з якими проханнями й надіями люди зверталися до Неї протягом століть.

⭐ А розпочати цю подорож пропонуємо вже сьогодні!

Запрошуємо ознайомитися з Озерянською іконою Божої Матері — головною святинею та покровителькою Харкова і всієї Слобожанщини.
ua

*Зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ.

#запідтримкиУКФ #слобожанськийкод #церковнастаровина #слобожанщина

02/07/2026

СЛОБОЖАНСЬКИЙ КОД. ЦЕРКОВНА СТАРОВИНА — ми стартуємо!

✨ Проєкт «Слобожанський код. Церковна старовина» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культурна спадщина».

За підтримки Українського культурного фонду ми розпочинаємо втілення масштабного проєкту, присвяченого пізнанню релігійної складової культурного надбання Слобожанщини як невід’ємної частини української національної культури та європейської духовної традиції. 🏛✨

📖 Мета проєкту — поширення знань про церковні реліквії XVII–XX століть та релігійні артефакти Слобожанщини, які є важливою складовою нашої культурної спадщини.

Унікальна колекція ікон, стародруків, дрібної металевої пластики, церковного вбрання та предметів різних релігійних культів із фондів Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова буде вперше оцифрована та представлена широкій аудиторії. 💻

⭐️ Окрему увагу буде приділено пам’яткам сакрального мистецтва доби козацького бароко, які постраждали під час Другої світової війни.

🌐 У межах проєкту буде створено електронний мультимедійний каталог колекції церковної старовини та віртуальну 3D-виставку. Ознайомитися з матеріалами можна буде у вільному доступі через вебсайт та мобільний застосунок для VR-пристроїв.

💛 Проєкт сприятиме збереженню культурних цінностей, зробить їх доступнішими для широкої аудиторії та допоможе популяризувати українську культуру й мистецтво у світі. Відкритий цифровий контент стане основою для нових освітніх і наукових проєктів та відкриє нові можливості для осмислення багатої культурної спадщини Слобожанщини.

🤝 Щиро дякуємо Українському культурному фонду за підтримку, довіру та можливість зберігати духовну культуру українського народу у часи випробувань.

👀 Слідкуйте за нашими новинами — попереду багато цікавого!

Український культурний фонд

*Зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ.

#запідтримкиУКФ #слобожанськийкод #церковнастаровина #слобожанщина

18/10/2025

16 жовтня була проведена онлайн-зустріч зі студентами історичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)

Метою зустрічі була презентація проєкту "Слобожанський код. Українська вишивка". Після знайомства з сайтом проєкту, де оцифровано та надано детальну інформацію про 500 етнографічних предметів з тканини, що належать до колекції Харківського історичного музею імені М.Ф.Сумцова, молодь була здивована якістю та широтою наданого матеріалу, а також оцінила можливості його використання у науковій роботі.
Жваво були підтримані інтерактивні можливості віртуальної виставки 3d-моделей.
Студентів зацікавили питання щодо викликів, які стояли перед авторами проєкту та їх подоланням.
Молодь виявила бажання протестувати віртуальну виставку за допомогою VR-окулярів.
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

18/10/2025

Презентація проєкту "Слобожанський код. Українська вишивка" студентам Харківської державної академії культури відбулася 16 жовтня
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)

В рамках презентації студенти знайомилися з сайтом проєкту та віртуальною виставкою 3d-моделей, відтворених з предметів із збірки етнографічних тканин Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова.
Молодь була дуже зацікавлена практичною стороною проєкту та можливістю використання в подальшому навчанні. Серед побажань слід виділити одне, а саме можливість оцифрування музейних предметів інших груп зберігання, таких як вироби народної кераміки.
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

16/10/2025

Плідна розмова на радіо "Накипіло" з Філіппом Диканем про проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка" та можливості використання сайту у подальшому. І не тільки...
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)
Про необхідність вивчення Слобожанських традицій вишивки.
Про шляхи подальшого розвитку музейної справи у сучасних умовах.
Про втілення в життя проєктів з діджиталізації музейного фонду та іноваційні шляхи розвитку експозиційної діяльності та співпраці з громадами.
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

07/10/2025

Сорочка матері Павла Грабовського — музейна реліквія
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)

У нашому каталозі ви можете побачити вишиту сорочку із фондів ХІМ імені М.Ф.Сумцова, яка належала Оксані Григорівні Грабовській — матері видатного українського поета, публіциста, перекладача і громадського діяча Павла Арсеновича Грабовського.

Павло Грабовський народився 30 серпня (11 вересня) 1864 року у слободі Пушкарній Сумського повіту Харківської губернії (нині — село Грабовське Сумської області) в родині пономаря Арсенія Андрійовича Грабовського та його дружини Оксани Григорівни.

Після передчасної смерті чоловіка Оксана Григорівна залишилася з п’ятьма дітьми. Життя було непростим, однак вона змогла дати їм належне виховання. Павло здобув освіту в Охтирській бурсі, згодом навчався у Харківській духовній семінарії. Проте семінарію він не закінчив — був заарештований за революційні погляди.

Певний час його життя та творчість були пов’язані з Харковом, де він працював кореспондентом місцевої газети. За участь у народовольчій організації Грабовський знову потрапив під арешт і був відправлений на військову службу до міста Валки, а згодом — на заслання до Сибіру.

У засланні він підтримував зв’язки з Іваном Франком, надсилав свої вірші до галицьких часописів, активно перекладав твори світової літератури, вивчав творчість Тараса Шевченка, листувався з Борисом Грінченком.

На жаль, у засланні здоров’я поета значно погіршилось. 12 грудня 1902 року Павло Грабовський помер у Тобольську.

Цю сорочку передав до музею син поета — Борис Павлович Грабовський, який народився у 1901 році в Тобольську. Він став видатним науковцем і одним з винахідників телебачення.
Саме цю сорочку Ви можете побачити на нашому сайті👇🏻
https://slobocode.art/uk-UA/collection/142
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

01/10/2025

Тамбурний шов — це декоративний шов, який складається з петель, що виходять одна з одної, утворюючи ланцюжок. ✨
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)

Це один із найдавніших швів, його знали ще у давній Греції та Римі. Ним вишивали килими та покривала на спеціальних п’яльцях, схожих на великий барабан-тамбур (звідси й назва).

Виконують його справа наліво: кожна нова петля «чіпляється» за попередню. У результаті виходить об’ємний і дуже декоративний візерунок.
Рушники вишиті тамбурами швом ви можете побачити на нашому сайті👇🏻https://slobocode.art/uk-UA/collection
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

30/09/2025

Однією з найдавніших технік вишивання рушників є «рушниковий шов».
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)

🔹 Це цілий комплекс різних швів. Спершу робили контур візерунка (часто у техніці «штапівка»), а потім заповнювали середину іншими стібками: качалочки, просо, гречечка, кривульки та багато інших.

✨ Головна особливість — і лице, і виворіт виглядають однаково охайно. Тож рушник красивий з будь-якого боку.
Про цей рушник детально Ви можете дізнатися на нашому сайті👇🏻
https://slobocode.art/uk-UA/collection/135
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

26/09/2025

Юпка — це традиційний український верхній жіночий одяг.
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)
💡Цікавий факт!! Назва "юпка" походить від італійського "giuppe", що означає "безрукавка". За кроєм схожа на керсетку, але з рукавами

👗 Були різні варіанти:
- легкі, так звані пильники,
- та теплі, на ваті.

Шили юпки з фабричних тканин: найчастіше з сатину, а легкі — з бавовняної набивної. Прикрашали їх машинною строчкою з рослинним орнаментом, а також ґудзиками й тасьмою.
Юпки ви можете побачити на нашому сайті👇🏻
https://slobocode.art/uk-UA/collection?category=jupka
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

25/09/2025

Керсетка — це традиційний український жіночий верхній одяг без рукавів, який вдягали поверх сорочки.
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)
Вона мала приталений силует, а ззаду характерні складки, які називали «вусами».

✨ Керсетки шили з фабричних тканин, найчастіше з оксамиту або сатину. Їх прикрашали вишитим орнаментом, ґудзиками та тасьмою, тож виглядала вона святково й урочисто.
Більше про керсетки ви можете дізнатися на нашому сайті👇🏻
https://slobocode.art/uk-UA/collection?category=kersetka
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

CLIO HUB

08/07/2026

02/07/2026

18/10/2025

18/10/2025

16/10/2025

07/10/2025

01/10/2025

30/09/2025

26/09/2025

25/09/2025

Address

Website

Alerts

Contact The Organization

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request