CLIO HUB, Novhorodska Street, building 3, office 103, Kharkiv (2026)

Q: What is the address?

Novhorodska Street, Building 3, Office 103

18/10/2025

16 жовтня була проведена онлайн-зустріч зі студентами історичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)

Метою зустрічі була презентація проєкту "Слобожанський код. Українська вишивка". Після знайомства з сайтом проєкту, де оцифровано та надано детальну інформацію про 500 етнографічних предметів з тканини, що належать до колекції Харківського історичного музею імені М.Ф.Сумцова, молодь була здивована якістю та широтою наданого матеріалу, а також оцінила можливості його використання у науковій роботі.
Жваво були підтримані інтерактивні можливості віртуальної виставки 3d-моделей.
Студентів зацікавили питання щодо викликів, які стояли перед авторами проєкту та їх подоланням.
Молодь виявила бажання протестувати віртуальну виставку за допомогою VR-окулярів.
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

18/10/2025

Презентація проєкту "Слобожанський код. Українська вишивка" студентам Харківської державної академії культури відбулася 16 жовтня
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)

В рамках презентації студенти знайомилися з сайтом проєкту та віртуальною виставкою 3d-моделей, відтворених з предметів із збірки етнографічних тканин Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова.
Молодь була дуже зацікавлена практичною стороною проєкту та можливістю використання в подальшому навчанні. Серед побажань слід виділити одне, а саме можливість оцифрування музейних предметів інших груп зберігання, таких як вироби народної кераміки.
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

16/10/2025

Плідна розмова на радіо "Накипіло" з Філіппом Диканем про проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка" та можливості використання сайту у подальшому. І не тільки...
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)
Про необхідність вивчення Слобожанських традицій вишивки.
Про шляхи подальшого розвитку музейної справи у сучасних умовах.
Про втілення в життя проєктів з діджиталізації музейного фонду та іноваційні шляхи розвитку експозиційної діяльності та співпраці з громадами.
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

07/10/2025

Сорочка матері Павла Грабовського — музейна реліквія
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)

У нашому каталозі ви можете побачити вишиту сорочку із фондів ХІМ імені М.Ф.Сумцова, яка належала Оксані Григорівні Грабовській — матері видатного українського поета, публіциста, перекладача і громадського діяча Павла Арсеновича Грабовського.

Павло Грабовський народився 30 серпня (11 вересня) 1864 року у слободі Пушкарній Сумського повіту Харківської губернії (нині — село Грабовське Сумської області) в родині пономаря Арсенія Андрійовича Грабовського та його дружини Оксани Григорівни.

Після передчасної смерті чоловіка Оксана Григорівна залишилася з п’ятьма дітьми. Життя було непростим, однак вона змогла дати їм належне виховання. Павло здобув освіту в Охтирській бурсі, згодом навчався у Харківській духовній семінарії. Проте семінарію він не закінчив — був заарештований за революційні погляди.

Певний час його життя та творчість були пов’язані з Харковом, де він працював кореспондентом місцевої газети. За участь у народовольчій організації Грабовський знову потрапив під арешт і був відправлений на військову службу до міста Валки, а згодом — на заслання до Сибіру.

У засланні він підтримував зв’язки з Іваном Франком, надсилав свої вірші до галицьких часописів, активно перекладав твори світової літератури, вивчав творчість Тараса Шевченка, листувався з Борисом Грінченком.

На жаль, у засланні здоров’я поета значно погіршилось. 12 грудня 1902 року Павло Грабовський помер у Тобольську.

Цю сорочку передав до музею син поета — Борис Павлович Грабовський, який народився у 1901 році в Тобольську. Він став видатним науковцем і одним з винахідників телебачення.
Саме цю сорочку Ви можете побачити на нашому сайті👇🏻
https://slobocode.art/uk-UA/collection/142
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

01/10/2025

Тамбурний шов — це декоративний шов, який складається з петель, що виходять одна з одної, утворюючи ланцюжок. ✨
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)

Це один із найдавніших швів, його знали ще у давній Греції та Римі. Ним вишивали килими та покривала на спеціальних п’яльцях, схожих на великий барабан-тамбур (звідси й назва).

Виконують його справа наліво: кожна нова петля «чіпляється» за попередню. У результаті виходить об’ємний і дуже декоративний візерунок.
Рушники вишиті тамбурами швом ви можете побачити на нашому сайті👇🏻https://slobocode.art/uk-UA/collection
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

30/09/2025

Однією з найдавніших технік вишивання рушників є «рушниковий шов».
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)

🔹 Це цілий комплекс різних швів. Спершу робили контур візерунка (часто у техніці «штапівка»), а потім заповнювали середину іншими стібками: качалочки, просо, гречечка, кривульки та багато інших.

✨ Головна особливість — і лице, і виворіт виглядають однаково охайно. Тож рушник красивий з будь-якого боку.
Про цей рушник детально Ви можете дізнатися на нашому сайті👇🏻
https://slobocode.art/uk-UA/collection/135
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

26/09/2025

Юпка — це традиційний український верхній жіночий одяг.
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)
💡Цікавий факт!! Назва "юпка" походить від італійського "giuppe", що означає "безрукавка". За кроєм схожа на керсетку, але з рукавами

👗 Були різні варіанти:
- легкі, так звані пильники,
- та теплі, на ваті.

Шили юпки з фабричних тканин: найчастіше з сатину, а легкі — з бавовняної набивної. Прикрашали їх машинною строчкою з рослинним орнаментом, а також ґудзиками й тасьмою.
Юпки ви можете побачити на нашому сайті👇🏻
https://slobocode.art/uk-UA/collection?category=jupka
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

25/09/2025

Керсетка — це традиційний український жіночий верхній одяг без рукавів, який вдягали поверх сорочки.
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)
Вона мала приталений силует, а ззаду характерні складки, які називали «вусами».

✨ Керсетки шили з фабричних тканин, найчастіше з оксамиту або сатину. Їх прикрашали вишитим орнаментом, ґудзиками та тасьмою, тож виглядала вона святково й урочисто.
Більше про керсетки ви можете дізнатися на нашому сайті👇🏻
https://slobocode.art/uk-UA/collection?category=kersetka
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

23/09/2025

👕 Чоловіча сорочка — оберіг від матері, дівчини, дружини.
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)

У давнину чоловіча сорочка була не просто одягом, а справжнім оберігом.

👶 Новонародженого хлопчика загортали у сорочку батька.
👩‍👦 Перші сорочки шила мати, а пізніше дружина. Для нареченої вишити сорочку судженому було святим обов’язком.

У далекі походи чоловікам завжди дарували вишиванку, бо вона мала силу оберігати від небезпеки.
Чоловічі сорочки ви можете побачити на нашому сайті👇🏻
https://slobocode.art/uk-UA/collection?category=men_shirt
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

22/09/2025

👕✨ Сорочка — одяг і оберіг в одному
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)

Традиційна українська сорочка завжди мала подвійну функцію: звичайний побутовий одяг і водночас сильний оберіг.

📅 Починали її шити у четвер, день, коли Бог створив усі планети. Перед роботою читали молитву, а вишивали під співи.
🌿 Узор на горловині, рукавах і подолі мав берегти від «лихого ока» та злих духів.

А ще сорочка була пов’язана з багатьма забобонами. Найвідоміший із них: якщо вдягнув сорочку навиворіт, чекай на неприємності.

Не дарма й народ казав:
«Як неділя, то і сорочка біла».
Багато сорочок ви можете побачити на нашому сайті👇🏻
https://slobocode.art/uk-UA/collection
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

16/09/2025

✨ На сайті проєкту "Слобожанський код. Українська вишивка" відкрито віртуальну виставку!

🎨 Віртуальна експозиція “Слобожанський код. Магія символів” створена для збереження та популяризації унікальної культурної спадщини Слобожанщини.

🧵 Вона надає можливість відвідувачам ознайомитися з оцифрованими у форматі 3D зразками традиційного вишитого одягу, вивчити особливості орнаментів та відкрити новий вимір взаємодії з музейними експонатами.

👗 На виставці представлено 50 тривимірних моделей жіночих, чоловічих та дитячих сорочок, юпок і керсеток кінця XIX – початку XX століття з колекції Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова.

👉 Відвідати виставку: https://slobocode.art/uk-UA/virtual-exhibition (для користування потрібен настільний комп'ютер або ноутбук)

*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

27/08/2025

🐇 Заєць — символ плодючості та продовження роду
(проєкт "Слобожанський код. Українська вишивка", реалізується за підтримки УКФ)

У вишивці заєць з’являється невипадково. Це невеликий лісовий звір, знайомий кожному, хто бував у наших лісах.

🌿 Якщо він поруч з фігурою чоловіка - це символ данини давньому засобу виживанню людини- мисливству. На Слобожанщини полювання бере своє коріння у далекому палеоліті, коли клімат був суровим і заняття мисливством було одним з головних засобів отримання харчових ресурсів для людини.
💍 А на весільних рушниках часто можна побачити двох зайців як символ плодючості, родючості та швидкого продовження роду
Зображення цього символа та багато інших ви можете побачити на нашому сайті👇🏻
https://slobocode.art/uk-UA
*зміст даного повідомлення не є офіційною позицією УКФ

#СлобожанськийКод #запідтримкиУКФ #МузейСумцова
#УкраїнськаВишивка

CLIO HUB

18/10/2025

18/10/2025

16/10/2025

07/10/2025

01/10/2025

30/09/2025

26/09/2025

25/09/2025

23/09/2025

22/09/2025

16/09/2025

27/08/2025

Address

Website

Alerts

Contact The Organization

Shortcuts

Share

Category