Наша спільнота виникла випадково і спонтанно. Різні люди, різних професій та захоплень, різних поглядів та образів життів раптом зустрілися. Загальне в них було лише одне – це любов до свого рідного міста. Кожен із них знав щось про Харків, чого не знав інший. Через це почав відбуватися активний обмін знаннями. Але, як відомо, любов без діла мертва. Тому після чергової спільної, насиченої інформац
ією прогулянки старим містом виникло цілком природне бажання щось робити далі з усім цим запасом знань, що накопичився у кожного з них. Жартома ми називали себе Харківськими моняками. Тому що, напевно, тільки одержима в хорошому розумінні цього слова людина може ходити годинами по старому центру з фотоапаратом або говорити про історію Харкова вкрай довгий час. Так виникла наша назва. Так ми зрозуміли хто ми є. Тому що історія улюбленого міста нас все манила та манила.
Чого ми хочемо? Що ми знаємо про Харків зараз? Ми знаємо про нього багато чого і водночас не знаємо про нього нічого. Навіть зараз наше місто є Terra Incognita для самих нас. Білих плям і невідомих фактів набагато більше, ніж ми знаємо. Ми ж можемо сказати, що настав час знову дослідити Харків. Такою є наша мета.
Завдання, яке ми спочатку ставимо для себе - це, як не парадоксально, говорити про Харків. Говорити голосно, відверто, просто, зрозуміло. Відкривати, дізнаватися, осягати Харків знову і знову. Знаходити щось нове про нього. Відкривати маловідомі факти, знаходити забуті імена... Ділитись знаннями один з одним, таким чином примножуючи свої.
Якою ж ми бачимо нашу місію? Ми не схильні думати, що наша фундація – це якесь месіанство. Якщо завдяки нам хоч на одну білу пляму в історії Харкова стане менше, якщо хоч одна людина прийшовши до нас, або прочитавши наші матеріали в інтернеті, дізнається про Харків те, чого раніше не знала, то ми не дарма існуємо і робимо те, що робимо. А чи зможемо ми щось зберегти - час покаже...
