24/07/2023
Надання можливості оскарження негативних висновків Етичної ради – єдиний шлях відновлення довіри до процедури відбору кандидатів у члени ВРП.
21 вересня 2023 року науковці вчергове зберуться на з’їзд з метою обрання члена Вищої ради правосуддя.
Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Правовий статус ВРП, засади її функціонування та повноваження регламентовано спеціальним законодавчим актом - Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
14 липня 2021 року Закон України «Про Вищу раду правосуддя» було доповнено статтею 9-1, в якій здійснено правове регулювання порядку створення та функціонування Етичної ради.
Слід зазначити, що законодавець не дав чіткого визначення статусу Етичної ради. В законі це питання оминається. Ч. 1 ст. 9-1 лише закріплює, що Етична рада утворюється з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.
Таким чином, Етична рада є певним колегіальним суб’єктом, чиї повноваження чітко встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Етична рада наділена повноваженням приймати правові акти у формі висновків. Відповідно до п. 8 ч. 20 ст. 9-1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Етична рада ухвалює та оприлюднює на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя обґрунтований висновок щодо відповідності кожного кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, складає та оприлюднює список кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя.
Постає питання, чи підлягають оскарженню висновки ВРП?
Перед Верховним Судом вже поставало питання, чи можна оскаржити висновок Етичної ради щодо невідповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.
Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу № 990/161/22 за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 1 листопада 2022 року № 73 «Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя», відзначила, що Етична рада є допоміжним органом, а остаточні рішення, які створюють правові наслідки для кандидатів на посаду членів ВРП, ухвалюються саме за результатами голосування з`їзду суддів України, з`їзду адвокатів України, всеукраїнської конференції прокурорів, з`їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, Верховної Ради України (щодо обрання членів ВРП), а також Президентом України (щодо їх призначення).
Відразу зазначимо, що ця теза не в повній мірі відповідає дійсності, оскільки зазначені органи приймають остаточне рішення тільки щодо кандидатів, рекомендованих Етичною радою для для обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя. Щодо кандидатів, відносно яких Етична рада постановила негативний висновок жоден з перелічених субєктів не уповноважений приймати будь-якого рішення, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 9 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про кандидата, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, та/або у разі невключення кандидата до списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя, такий кандидат припиняє участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя.
Таким чином, конкурсна процедура для тих кандидатів, які не включені до списку рекомендованих Етичною радою, на цьому етапі завершується. По суті, невключення кандидата в список є рішенням, що носить для нього негативний (несприятливий) характер. Цей негативний характер проявляється у позбавленні його права на подальший участь у конкурсному відборі. На цьому етапі для такого кандидата також припиняються правовідносини з Вищою радою правосуддя, надалі він вже не є їх учасником. А отже, невключення Етичною радою особи до списку кандидатів виконує роль остаточного рішення з приводу проходження особою конкурсного відбору.
Негативний висновок Етичної ради щодо певного кандидата також породжує для нього правові наслідки, оскільки у такому висновку встановлюється факти невідповідності кандидата критеріям професійної етики, доброчесності, а, в окремих випадках, і професійної етики і доброчесності. Негативний висновок такого змісту за своєю сутністю є подібним до акту судової преюдиції, оскільки за відсутності самої можливості його оскарження, безапеляційно констатує факти вчинення особою діянь, що свідчать про її невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності. Такий висновок розповсюджує свою дію на майбутнє, оскільки офіційно оприлюднюється, та здатний негативно впливати на можливості особи реалізувати свої права у майбутньому.
Неможливість оскарження негативного висновку Етичної ради породжує цілу низку проблем для вітчизняної правової системи.
Крім того, не може в демократичній правовій державі існувати ситуація, коли особа свідомо позбавляється права на судовий захист.
Про ці та інші виклики, а також шляхи виходу із ситуації, що склалася йшлося у виступі Голови ЄЦВП Дмитра Лученка перед суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.
