Цифровий архів фольклору Слобожанщини та Полтавщини

  • Home
  • Ukraine
  • Kharkiv
  • Цифровий архів фольклору Слобожанщини та Полтавщини

Цифровий архів фольклору Слобожанщини та Полтавщини Проєкт зі створення Цифрового архіву етнографічних матеріалів Слобожанщини та Полтавщини

Ділимося чудовою новиною! На сайті «Цифрового архіву фольклору Слобожанщини та Полтавщини» розміщено понад сто пісень з ...
04/03/2026

Ділимося чудовою новиною! На сайті «Цифрового архіву фольклору Слобожанщини та Полтавщини» розміщено понад сто пісень з врятованої з окупації колекцїї касет донецького етномузиколога Олени Тюрикової. Їх можна послухати тут:
https://folklore.kh.ua/site/collection/3
Це записи як самої Олени Віталіївни, так і її студентів, здійснені в період між 1993 та 2006 роками на території Донеччині та Харківщини.
Таке цінне поповнення нашого ресурсу відбулося завдяки співпраці з учасниками ініціативи «Голоси Донеччини: зберегти, почути, передати» у межах проєкту Smarta громадська організація Смарта «Амбасадорки мирних змін» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
Пані Лариса Поліщук Лариса Поліщук вивезла під час евакуації 100 касет колекції. Завдяки їй та підтримки ГО «Смарта» і допомоги Лабораторії музичної етнології Львівської національної музичної академії касети були оцифровані (процес продовжується) і частина записів передана нам для розміщення на сайті.

Наближається ще одне свято різдвяного періоду -Щедрий вечір, або Меланки! У рамках фестивалю зимового календаря «Святови...
31/12/2025

Наближається ще одне свято різдвяного періоду -Щедрий вечір, або Меланки! У рамках фестивалю зимового календаря «Святовид» гурти з України та закордону вивчали та співали слобожанські щедрівки з нашого архіву. Ось чудовий зразок з Балаклійщини у виконанні дівчат та хлопців з КНУ

#СвятовидСлобожанську щедрівку дівчині з с. Морозівка Балаклійського району Харківської області виконує гурт "Роксоланія" (КНУ імені Тараса Шевченка, м. Ки...

25/12/2025

Щасливого Різдва ✨

Ми підготували для вас добірку записів традиційних українських колядок із Цифровий архів фольклору Слобожанщини та Полтавщини. Повні записи, імена виконавців і виконавиць, а також тексти колядок шукайте на сайті folklore.kh.ua

Слухайте, зберігайте, вивчайте та поширюйте.
Дай Боже за рік діждати!

25/12/2025

Багато вкладено зусиль, багато людей долучилося і долучається, щоб ці записи звучали, і не лише як архівна добірка. Але це перший крок, зробити архівну колекцію записів живою частиною сьогодення

Цього року учасники фестивалю «Святовид» співають Слобожанщину, у тому числі з сайту архіву. Запис з Бєлгородської облас...
25/12/2025

Цього року учасники фестивалю «Святовид» співають Слобожанщину, у тому числі з сайту архіву. Запис з Бєлгородської області, с. Стригуни

#СвятовидСлобожанську колядку з с. Стригуни Борисівського району Бєлгородської області виконує Максим Заліський м. Чернігів (Україна) – м. Галле (Німеччина) ...

Лине мелодія з Балакліївщини, вітає усіх з Різдвом аж з німецького Кьольну!
25/12/2025

Лине мелодія з Балакліївщини, вітає усіх з Різдвом аж з німецького Кьольну!

​ колядку з села Червона Гусарівка Балаклійського району Харківської області виконує гурт "Ралець" (керівник Куліненко Юлія Володимирівн...

Щедрівки – це різновид українських зимових обрядових пісень, у яких серед холодної пори звучать побажання щедрого врожаю...
17/12/2025

Щедрівки – це різновид українських зимових обрядових пісень, у яких серед холодної пори звучать побажання щедрого врожаю, повернення весняних птахів і доброго приплоду худоби. Часто виникає питання: коли ж щедрівки виконували в минулому і як змінилася ця традиція сьогодні?

Протягом останніх століть на Слобожанщині «Різдвяні Святки» – період від Різдва до Водохреща – ділилися на кілька етапів, і кожен мав свої обрядово-співочі звичаї. Від Різдва цілий тиждень звучали колядки, а з настанням новорічного вечора – за християнським календарем це день Святої Меланії (зараз 31 грудня) – починалися щедрівки. Зазвичай щедрували два-три дні, якщо більше – обов’язково завершували щедрування перед «Голодним Святвечором», надвечір’ям Водохреща. Так утворювався чіткий поділ жанрів: колядки та щедрівки виконувалися у різний час.

Весняні образи в зимових українських щедрівках багатьох дивують: польові роботи, повернення птахів, народження телят і ягнят. Це спадщина давнішої традиції, коли Новий рік припадав на весну. Після календарної реформи Петра І початок року перенесли на зиму, але зміст пісень лишився весняним.

Щедрування починали дівчата увечері перед Новим Роком (Василем). Дівочі щедрівки, присвячені вечору Святої Меланії, часто починалися з імені Святої («Меланки ходили», «Меланочка ластівочка»). Їхні сюжети поєднували давні весняні мотиви та християнські теми, а мелодії залишалися простими й архаїчними. У деяких селах вважали, що щедрування – переважно жіноча традиція, як і більшість календарних пісень. Проте на Лівобережжі дослідники неодноразово записували і «хлопчачі» тексти, а також змішані варіанти, у яких згадувалася та ж Меланія, за змістом вони наближалися до християнських колядкових сюжетів.

Щедрівки для дітей віком від 3-5 років були схожими на колядки: короткі віршики-звернення до господаря з побажаннями та проханнями частування. До умовно дитячих також належали посівальні тексти, які звучали вранці на Новий рік (Василя, тобто 1 січня), коли першими в дім мали зайти молоді хлопці і виконати обряд «засівання зерном». Чоловічі обряди на кшталт «Кози» також мали ритуальний характер і супроводжувалися переважно ритмічними примовками.

Зближення в часі трьох великих зимових свят поступово зумовило тематичну схожість пісень. У багатьох щедрівках фігурували небесні світила, природні явища й біблійні мотиви: вечеря Христа, прощення гріхів, райські ключі. Християнські образи нерідко перепліталися з побутовими – наприклад, популярні щедрівки, де Марія пере одяг і ангели підіймають його до неба. Нема й суттєвих відмінностей у способі виконання: як і колядки, щедрівки співалися гуртом, соло, монолітними рядками та в куплетній формі, різними співочими манерами, типовими для Слобожанщини та Полтавщини.

Найбільш популярною групою були весільні щедрівки, що виконували в домах, де була дівчина чи парубок шлюбного віку. На Харківщині особливо поширений текст про золоту кору з берези, з якої дівчина готує весільні прикраси: вінець та перстень.

Серед місцевих зразків вирізняються щедрівки зі Шарівки Валківського району «А чи дома-дома пан-хазяїн?» та «А в нашого хазяїна і ворота нові», що стали відомими по всій Україні та перетворилися на символи свого краю.

Усі щедрівки «Цифрового архіву фольклору Слобожанщини та Полтавщини» зібрані на новій сторінці сайту, слухайте і співайте:
https://folklore.kh.ua/site/genre/11

🌟Українські колядки – це пісні та вірші, що звучали під час Різдва-Коляди та Різдвяних Святок. Традиція їхнього виконанн...
10/12/2025

🌟Українські колядки – це пісні та вірші, що звучали під час Різдва-Коляди та Різдвяних Святок. Традиція їхнього виконання має тисячолітню історію: в деяких українських колядках досі зберігаються елементи, що свідчать про дохристиянське походження та магічний характер обрядів. Християнство не витіснило давні звичаї, а додало до них власні теми та мотиви.
🌟 Під назвою «колядки» (на Лівобережжі також «коляда», «колядівка») об’єднують низку фольклорних жанрів, які звучали з вечора перед Різдвом і до Щедрого вечора та Нового року, тобто в перший тиждень двотижневих Святок. За останні роки Україна повернулася до календарних дат дорадянського періоду. Тож якщо хтось шукає відповідь «коли співають колядки», Слобожанщина сьогодні колядує і від вечора 24 до 31 грудня, і за часовими рамками старого «нового» стилю від 6 до 13 січня.
🌟 У ХІХ-ХХ ст. святкову атмосферу першими створювали церковні хори та ватаги хлопців, що виконували тропарі, кондаки і різдвяні колядки про народження Христа. Це раннє колядування називали «рожествуванням». Колядники несли «звізду», співали переважно на вулиці, але могли заходити до хати на запрошення господарів.
🌟 Другий важливий пласт традиції пов’язаний зі звичаєм першого полазника – на Слобожанщині та Полтавщині він мав назву «пахолкування». Першим у хату на Різдво мав зайти хлопець або дорослий чоловік. У селах без храмів, а згодом і в радянський час, коли публічні гуртові обходи забороняли, саме маленькі хлопчики-«пахольчики», які приходили рано-вранці 25 грудня і промовляли короткі колядки-вірші, були вісниками свята.
🌟 Основне колядування починалося після обіду 25 грудня. Тоді вже могли ходити і жінки, і гурти молоді, і діти поодинці або групами. Найменші колядники спершу навідували родичів і сусідів. Дитячі короткі колядки часто не вимагали співочої майстерності: їх проголошували скандуючи або співали найпростішим способом. Якщо господарі не давали винагороди, колядники могли відповісти жартівливою дражнилкою – іноді доволі гострою, тобто існували й смішні колядки.
🌟 У післяобідній час колядували й дорослі (молодіжні) гурти. У різдвяних колядках трапляються як християнські, так і світські сюжети. Традиційно колядки виконували повністю, одна тривала до 5-6 хвилин, а великій родині співали кілька творів: загальні колядки на добробут, весільні для молоді, окремі тексти для хлопців і дівчат. Молодим парубкам часто співали колядки про козацьку службу; дівчатам – про вроду та майстерність. Старшим людям, особливо вдовам, виконували колядки-псальми.
🌟 Слобожанські колядки зазвичай мають сольний заспів і багатоголосий приспів на 2-4 голоси, але трапляються й одноголосні варіанти. Манери співу різнилися: від гучної «горлової» до тонкої «пищальної». Часто ці манери поєднувалися в одному творі. Визначальною рисою жанру є особливі приспіви: «Святий вечір», «Ой дай, Боже», «Ой рано-рано», «При зорі-зорі», «Ой радуйся, земле». Частина з них має дохристиянське походження. Саме приспіви найчастіше відрізняють колядки від щедрівок, хоча сюжети подекуди схожі.

🌟 На сайті «Цифровий архів фольклору Слобожанщини та Полтавщини» створена окрема сторінка для цього жанру: https://folklore.kh.ua/site/genre/12
Якраз можна встигнути вивчити зразки, що сподобалися, до початку свят!

Довгі вечори пізньої осені та початку зими наші предки в минулому присвячували роботі в хаті. Передусім, жінки та дівчат...
03/12/2025

Довгі вечори пізньої осені та початку зими наші предки в минулому присвячували роботі в хаті. Передусім, жінки та дівчата пряли нитки і вишивали-шили одяг. Коли ж співати, як не в цей момент? І співалися пісні ліричного характеру, які дослідники називають «піснями з особистого та родинного життя». Це – умовний жанр, до якого відносять цілу палітру різноманітних жанрів, повʼязаних із звичайним життям людини, родини. Мелодія і тексти таких пісень транслюють особисті почуття від любові до ненависті, захоплення красою світу і його складнощами. Інші вживані варіації назви цього жанру – ліричні, вуличні (навіть якщо вони співаються в хаті), родинно-побутові, звичайні пісні. Тобто все, що співалося не за якоїсь святкової нагоди, а просто так – для себе, для людей в будь-який час. Але саме в цьому жанрі найбільше проявляється і особливий творчий хист нашого народу, саме тут зафіксовані найкращі народні твори, справжні шедеври, відшліфовані століттями виконання, в яких проявлялась майстерність визначних співаків-творців фольклору.
Пісні з особистого й родинного життя в слобідській та сусідній полтавській традиціях – це переважно багатоголосні гуртові твори, з розгорнутими сюжетами і доволі великою тривалістю звучання. В таких народних звукових картинах можна було детально описати і стосунки, і цілі етапи родинного життя, і непересічні випадки, і повчальні підсумки. Водночас серед пісень цього жанру багато таких, що не мають конкретних подій, фактів, а містять лише рефлексії. Іноді тексти є справжніми загадками, які вже не можливо розгадати сучасному слухачеві.
Широкі межі цього жанру дозволяють додавати це визначення як другорядне і до деяких інших жанрових варіацій (козацьких, сирітських, строкових і т. інш.). Наприклад пісня «Недобрая годинонька була», справжній полтавський шедевр, є і козацькою, і піснею з особистого й родинного життя водночас. Козацька тема тут переплітається із материнською, бо сюжет розказує про переживання матері, що втратила сина-козака. І таких подвійних зразків серед цього жанру ви побачите чимало на сайті «Цифрового архіву фольклору Слобожанщини та Полтавщини».
Запрошуємо наших читачів ознайомитися з цими чудовими творами на новій жанровій сторінці пісень з особистого й родинного життя. https://folklore.kh.ua/site/genre/4

Address

Kharkiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Цифровий архів фольклору Слобожанщини та Полтавщини posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Цифровий архів фольклору Слобожанщини та Полтавщини:

Share