10/12/2025
🌟Українські колядки – це пісні та вірші, що звучали під час Різдва-Коляди та Різдвяних Святок. Традиція їхнього виконання має тисячолітню історію: в деяких українських колядках досі зберігаються елементи, що свідчать про дохристиянське походження та магічний характер обрядів. Християнство не витіснило давні звичаї, а додало до них власні теми та мотиви.
🌟 Під назвою «колядки» (на Лівобережжі також «коляда», «колядівка») об’єднують низку фольклорних жанрів, які звучали з вечора перед Різдвом і до Щедрого вечора та Нового року, тобто в перший тиждень двотижневих Святок. За останні роки Україна повернулася до календарних дат дорадянського періоду. Тож якщо хтось шукає відповідь «коли співають колядки», Слобожанщина сьогодні колядує і від вечора 24 до 31 грудня, і за часовими рамками старого «нового» стилю від 6 до 13 січня.
🌟 У ХІХ-ХХ ст. святкову атмосферу першими створювали церковні хори та ватаги хлопців, що виконували тропарі, кондаки і різдвяні колядки про народження Христа. Це раннє колядування називали «рожествуванням». Колядники несли «звізду», співали переважно на вулиці, але могли заходити до хати на запрошення господарів.
🌟 Другий важливий пласт традиції пов’язаний зі звичаєм першого полазника – на Слобожанщині та Полтавщині він мав назву «пахолкування». Першим у хату на Різдво мав зайти хлопець або дорослий чоловік. У селах без храмів, а згодом і в радянський час, коли публічні гуртові обходи забороняли, саме маленькі хлопчики-«пахольчики», які приходили рано-вранці 25 грудня і промовляли короткі колядки-вірші, були вісниками свята.
🌟 Основне колядування починалося після обіду 25 грудня. Тоді вже могли ходити і жінки, і гурти молоді, і діти поодинці або групами. Найменші колядники спершу навідували родичів і сусідів. Дитячі короткі колядки часто не вимагали співочої майстерності: їх проголошували скандуючи або співали найпростішим способом. Якщо господарі не давали винагороди, колядники могли відповісти жартівливою дражнилкою – іноді доволі гострою, тобто існували й смішні колядки.
🌟 У післяобідній час колядували й дорослі (молодіжні) гурти. У різдвяних колядках трапляються як християнські, так і світські сюжети. Традиційно колядки виконували повністю, одна тривала до 5-6 хвилин, а великій родині співали кілька творів: загальні колядки на добробут, весільні для молоді, окремі тексти для хлопців і дівчат. Молодим парубкам часто співали колядки про козацьку службу; дівчатам – про вроду та майстерність. Старшим людям, особливо вдовам, виконували колядки-псальми.
🌟 Слобожанські колядки зазвичай мають сольний заспів і багатоголосий приспів на 2-4 голоси, але трапляються й одноголосні варіанти. Манери співу різнилися: від гучної «горлової» до тонкої «пищальної». Часто ці манери поєднувалися в одному творі. Визначальною рисою жанру є особливі приспіви: «Святий вечір», «Ой дай, Боже», «Ой рано-рано», «При зорі-зорі», «Ой радуйся, земле». Частина з них має дохристиянське походження. Саме приспіви найчастіше відрізняють колядки від щедрівок, хоча сюжети подекуди схожі.
🌟 На сайті «Цифровий архів фольклору Слобожанщини та Полтавщини» створена окрема сторінка для цього жанру: https://folklore.kh.ua/site/genre/12
Якраз можна встигнути вивчити зразки, що сподобалися, до початку свят!
