Проект ЖИВИ, Полтавський Шлях, 6, Kharkiv (2026)

Q: What is the address?

Полтавський Шлях, 6

МОТИВАЦИЯ НА РЕАБИЛИТАЦИЮ

К сожалению, не все зависимые легко соглашаются на лечение и последующую реабилитационную программу. Многие, даже осознавая всю тяжесть своего заболевания, даже и слышать не хотят о лечении. Почему?

1. Потому что один из главных симптомов этой болезни – полный отказ от помощи.

2. Вторая причина в том, что многие из хронических больных уже не однократно проходили медицинскую детоксикацию в других частных или государственных клиниках и не получили ожидаемого результата. И все потом, что одно лишь медикаментозное лечение не в состоянии решить проблему употребления алкоголя или психо-активных веществ.

Необходим комплексный подход – медикаменты, терапия, мотивация, реабилитация. Не верьте, если вам обещают лечение в сжатые сроки.

Качественная программа рассчитана на длительное время, и только она принесет нужный эффект.
Если ваш близкий не хочет лечиться и придумывает отговорки, чтобы не ложиться в клинику или реабилитационный центр, вам просто необходимо создать мотивационные условия:

1. Перестать давать деньги! Вообще!

2. Не кормить и может быть, в самом крайнем случае, даже отказать в жилье.

3. Поставить ультиматум – мы тебя любим, но если ты выбираешь верную смерть, то иди по этому пути один.

4. Если ты готов к лечению, то только в таком случае можешь обратиться к нам за помощью

! Может для кого-то эти условия покажутся слишком жесткими, но только такая мотивация может принести пользу. Часто родственники, сами того не осознавая, только усугубляют положение, давая деньги. Это ведет к тому, что зависимый продолжает срываться, каждый раз обещая этого больше не делать.

#ЖИВИ

01/10/2026

🟦🟨 Якщо ви не пізнаєте, хто ви є - в один момент світ із радістю вирішить це за вас.

Люди казатимуть вам, чого ви маєте хотіти, як жити, який вигляд має успіх і навіть якою людиною ви повинні стати.

Найнебезпечніше те, що багато хто з цих людей це робитиме упевнено паралельно намагаючись розібратися у власному житті.

Знайте свої цінності.
Знайте свої межі.
Знайте, що дає вам спокій, а що тихо руйнує його.
Розумійте свої сильні сторони.
Майте мужність зустрітися обличчям до обличчя зі своїми слабкостями.

Не кожна думка заслуговує на місце у вашому розумі.

Коли ви глибоко розумієте себе, критика стає інформацією, а не наказом, а похвала чимсь таким, що ви можете цінувати, не узалежнюючись від неї.

Ви перестаєте змінювати себе лише для того, щоби відповідати чиїмось очікуванням.

Людина, яка знає себе, не потребує того, щоби весь світ розумів її.

Самопізнання — це свобода

© Простір Психологів

🇺🇦 Терапія гіперопіки, гіперконтролю, токсичних відносин, співзалежності

📱 093 318 37 12

https://gozhivi.com.ua

#ЖИВИ #ШТОЖ

06/09/2026

🟦🟨 ПОЧЕМУ ЧЕЛОВЕК СНОВА И СНОВА ВОЗВРАЩАЕТСЯ К ЗАВИСИМОСТИ?

Человек пьёт, употребляет наркотики, играет, переедает, компульсивно покупает или бесконечно листает телефон чаще всего не потому, что ему хорошо, а потому что ему трудно вынести то, что происходит внутри.

Зависимое поведение становится способом быстро снизить тревогу / расслабиться, заглушить стыд, забыть о боли, уменьшить чувство одиночества и хотя бы ненадолго почувствовать себя сильнее и вернуть контроль.

За этим могут стоять переживания унижения, беспомощности, потери контроля или невозможности что-то изменить.

Перед зависимым эпизодом могут появляться вполне конкретные мысли:

- Мне нужно хоть как-то расслабиться
- Я больше не вывожу этот день
- После всего, что произошло, я имею право это сделать
- Никто не понимает, что со мной происходит / никто меня не понимает
- Мне сейчас станет легче
- Я не знаю что делать
- Я не могу это изменить / поменять

Человек может это осознавать, но чаще зависимое поведение запускается автоматически, ещё до того, как он(а) успевает понять, что происходит.

В большинстве случаев переживания выражаются не такими точными словами, а короткими мыслями, которые звучат как единственно возможная в тот момент правда для человека. Такие автоматические мысли часто возникают непосредственно перед тягой и могут оправдывать действие или создавать ощущение, что без него человек не справится.

За этими мыслями могут стоять тревога, стыд, злость, одиночество, страх, пустота или бессилие.

Напряжение нарастает и появляется компульсивный импульс сделать то, что уже много раз помогало быстро изменить состояние.

Зависимое действие становится аварийным выходом, так оно временно ослабляет внутреннюю боль и создаёт иллюзию:

«Теперь я сам(а) решаю, что со мной происходит»

Даже если это решение потом разрушает здоровье, отношения, деньги или жизнь.

Как формируется цикл зависимости?

Триггер → мысль → чувство → напряжение → компульсивное зависимое действие → временное облегчение → стыд и последствия → новое напряжение.

Триггером может стать критика, отказ, конфликт, одиночество, скука, усталость или чувство стыда.

У одного человека за зависимым поведением стоит подавленная злость, у другого, тревога, страх, пустота, одиночество или бессилие.

После зависимого действия на какое-то время становится легче. Тревога отступает, мысли замолкают, боль притупляется. И тогда человек возвращается к этому поведению ради облегчения.

В психологии это называют отрицательным подкреплением: если действие помогает быстро убрать внутренний дискомфорт, мозг запоминает его как способ справляться и далее предлагает его уже автоматически.

Поэтому человек может продолжать пить, играть, переедать или покупать даже тогда, когда удовольствия не осталось, а последствия уже очевидно разрушительны.

Почему силы воли тут недостаточно?

Зависимость, это не просто конфликт между желанием и запретом.

Запрет убирает действие, но не убирает состояние, от которого человек пытался спрятаться.

При сформировавшейся зависимости на поведение влияют тяга, привычка, состояние отмены и изменения в системах вознаграждения, стресса и самоконтроля.

Поэтому призывы «просто остановиться» часто усиливают стыд, но не дают человеку другого способа справляться с болью.

Сила воли может быть частью восстановления и при этом ее недостаточно без поддержки, изменения среды, навыков эмоциональной регуляции и психологической помощи.

Главный фокус терапии, это научиться по-другому справляться с болью, стыдом, тревогой, одиночеством, злостью и бессилием.

Поэтому в терапии важно исследовать:

- Что происходило/происходит перед срывом?
- Что я подумал(а)?
- Что я почувствовал(а)?
-От чего мне захотелось избавиться?
- Как я могу справиться с этим состоянием иначе?

Просто запретить себе пить, играть или переедать недостаточно. Важно понять, от какой боли, тревоги, стыда или беспомощности человек пытается спрятаться и постепенно научиться справляться с этим иначе, без зависимости.

© Анастасия Квасова

🇺🇦 Професійна допомога наркозалежним, алкозалежним, ігрозалежним та їх рідним

☝️ Багато хто пропонує вихід...
🤝 Ми пропонуємо шлях!

📱 093 318 37 12

https://gozhivi.com.ua

#ЖИВИ #ШТОЖ

04/09/2026

🟦🟨 ТРЁХКОМПОНЕНТНАЯ ТЕОРИЯ ЛЮБВИ

В 1986 году американский психолог Роберт Стернберг предложил свою трёхкомпонентную теорию любви.

На его взгляд, любовь имеет три составляющие:

•интимность (в некоторых переводах – близость, но мне кажется слово «интимность» более точным)
•страсть
•обязательства

В идеале – для продолжительных полноценных отношений в супружестве необходимо сочетание всех трёх компонентов.

Это совершенная любовь. По сути, все люди именно к ней и стремятся, но не тут-то было. Нельзя сказать, что такого сочетания в жизни не случается.

Во-первых, довольно часто в начале отношений мы можем наблюдать именно такое сочетание – люди, движимые страстью, взаимным с**суальным притяжением, чувствуют эмоциональную близость, взаимный обмен и поддержку, и готовы взять на себя обязательства друг перед другом.

Хочется верить, что именно в таком состоянии люди и принимают решение соединить свои жизни в семью.

Но дальше всё происходит по-разному.
Или до того всё происходит по-другому. Некоторым парам удается сохранить это соотношение всю жизнь. Но – увы! – их не слишком много.

Страсть – это мотивационная составляющая любви.

Она включает в себя с**суальное притяжение, с**суальное влечение и с**суальное поведение.

В каком-то смысле страсть подобна наркотику; оказывая стимулирующее воздействие и являясь источником наслаждения, она способна вызывать неутолимый любовный голод.

Но нужно понимать, что страсть может быть шире с**суальности.

Это некоторая одержимость, и может включать упоение властью и другие сильные эмоции.

Как правило, страсть связана с потребностью в близости, в эмоциональной привязанности, и порождает стремление к интимности.
Но не всегда.

Бывают ситуации, когда страсть не сопровождается близостью, и наоборот – близость может существовать без страсти.

К сожалению, современные тенденции общественного сознания, признающие и – часто пропагандирующие «с**с без обязательств», с**суальные контакты как кратковременные связи обесценивают необходимость близости в с**суальных отношениях.

Интимность (близость) - это эмоциональная составляющая любви.
Любящие люди чувствуют себя связанными друг с другом близкими связями.

Эта близость имеет несколько различных проявлений.

Любящим хочется сделать жизнь тех, кого они любят, лучше и легче.
Любящие искренне симпатизируют любимым, испытывают удовольствие, когда общаются с ними.
Они искренне готовы поддержать любимых в трудную минуту и рассчитывают получить то же самое в отношении себя.
У них общие интересы, увлечения, занятия.
Они делятся друг с другом своими мыслями, чувствами и вещами.
Иногда между ними возникает ощущение взаимопонимания без слов.

Фактически, как считает Стернберг, именно общие интересы и занятия могут стать одним из решающих факторов в превращении отношений ухаживания в любовь.

Но интимность может возникать между людьми и без всякой страсти, как братско-сестринские отношения.

Извечный гендерный вопрос – может ли существовать дружба между мужчиной и женщиной, имеет конкретный практический ответ – вполне может, если есть близость, но нет страсти и с**суального влечения.

Потребность в принятии, тепле и взаимопонимании в некоторых случаях может оказаться сильнее с**суальной потребности.

Кстати, довольно часто случается, что брак, где давно улеглась страсть и сошло на нет с**суальное влечение оказывается достаточно устойчив, если сохранена интимность.

Обязательства (в некоторых переводах – привязанность, но более точным будет именно «обязательства») - это когнитивный компонент любви.

Это решение человека о том, что он любит кого-то (кратковременный аспект) или решение сохранять отношения (долговременный аспект).

Помните, как при венчании – беру тебя в горе и радости, в богатстве и в бедности, в болезни и здравии. Это что-то про это.

Довольно часто случается, что в браке уже и с**са нет, и взаимных интересов – но взятые обязательства о воспитании детей, совместная собственность, материальные обязательства удерживают людей вместе.

Итак, три компонента, и их сочетания могут быть разные.

Восемь разновидностей любви по Стернбергу, обусловленные различными комбинациями трех компонентов - страсти, интимности и обязательств.

Легко догадаться, что в первом случае отношений никаких не будет, а восьмой встречается не очень часто.

Стернберг считал, что если присутствуют два компонента, то отношениям есть, на чём держаться, хотя доля дискомфорта будет присутствовать.

Ну а если только один компонент – то, увы, риск для пары очень большой. Тремя компонентами любви, согласно треугольной теории, являются близость, страсть, и обязательства.

Отсутствие любви представляет собой отсутствие всех трёх компонентов любви.

Отсутствие любви характеризует подавляющее большинство наших личных отношений, повседневное взаимодействие.

1. Симпатия/Дружба

Человек чувствует близость, связанность и теплоту по отношению к другому, без чувства сильной страсти или долгосрочных обязательств.

2. Влюбленность

Увлечённая любовь появляется при пробуждении страсти в отсутствии близости и обязательств.

Романтические отношения часто начинаются как безрассудная любовь и превращаются в романтическую любовь с появлением близости со временем.

Без появления близости или обязательств, влюбленность может исчезнуть внезапно.

3. Пустая любовь

Характеризуется обязательствами без близости или страсти.

Более сильная любовь может вырождаться в пустую любовь.

В культурах, в которых распространены устроенные браки, отношения супругов могут начинаться как пустая любовь и развиться в другую форму, демонстрируя «как пустая любовь не обязательно является конечной стадией длительных отношений… [но] скорее началом чем концом.

4. Романтическая любовь

Происходит из сочетания близости и страсти в любви.

Романтические любовники не только обращены физически друг к другу, но также связаны эмоционально — однако не имеют поддерживающих обязательств.

5. Дружеская любовь

Это близкий, не страстный тип любви, сильнее чем дружба благодаря элементу долгосрочных обязательств.

Этот тип любви наблюдается в долгих браках, где страсти больше нет, но где глубокая привязанность и обязательства остаются.

6. Роковая любовь

Может быть представлена головокружительным ухаживанием и браком — её глупость в том, что обязательства строятся на базе страсти без стабилизирующего влияния близости.

7. Совершенная любовь

Это полная форма любви, представляется как идеальные отношения к которым люди стремятся.

Из семи вариаций любви, совершенная любовь в теории является той любовью, ассоциируемой с понятием «идеальной пары».

Согласно Стенбергу, эти пары продолжают иметь отличный с**с спустя более пятнадцати лет отношений, они не могут представить себе более счастливые длительные отношения с кем-то ещё, они решают свои малочисленные затруднения с легкостью, и каждый наслаждается в отношениях с партнёром.

Хотя Стенберг предупреждает, что поддержание совершенной любви может быть даже сложнее чем её достижение.

Он подчёркивает важность переноса компонентов любви. Хотя, совершенная любовь не может быть вечной.

Если страсть теряется со временем, она может перейти в дружескую любовь.

© Маргарита Хончук

🇺🇦 Терапія гіперопіки, гіперконтролю, токсичних відносин, співзалежності

📱 093 318 37 12

https://gozhivi.com.ua

#ЖИВИ #ШТОЖ

02/09/2026

🟦🟨 Він досяг абсолютного дна і все одно знайшов шлях назад нагору 👏

Батько Денні Еллерда пригадує, як їхав через Оклахома-Сіті повз бездомних із табличками на розі вулиць — так, як це робить кожен під час щоденної поїздки на роботу.

Але одного дня він зупинився і зрозумів, що один із них — його власний син.

На той момент Денні вже 15 років перебував у стані активної наркозалежності, був бездомним, неодноразово переживав передозування, а якось опинився настільки близько до смерті, що рідні щиро не знали, чи доживе він до ранку.

Коли поліція знайшла його під естакадою міжштатної магістралі Interstate 40, вони збиралися заарештувати його за невиконаними ордерами на арешт.

Натомість, глянувши на нього, вони натомість терміново відвезли його до лікарні. Він важив 42 кілограми.

Тяжка інфекція від внутрішньовенного вживання героїну поширилася настільки сильно, що лікарям довелося докласти зусиль, аби врятувати і його життя, і руку.

Денні потрапив до місії Hope Is Alive безпосередньо з лікарні, маючи при собі лише пакет із Walmart із речами.

Той момент не був миттєвим вирішенням проблеми.

Це був початок чогось повільнішого та значно складнішого.

Він присвятив себе одужанню, день за днем обираючи структуру замість хаосу, і залишався "чистим".

Коли ситуація стабілізувалася, він не просто розчинився у звичайному житті.

Через 30 місяців тверезості він почав наставляти інших чоловіків, які проходили через ту саму програму, зберігаючи відповідальність перед процесом, який його врятував.

У серпні 2023 року, працюючи на неповній зайнятості у реабілітаційному центрі і навчаючись у коледжі на денному відділенні, Денні вступив до Університету штату Оклахома в Оклахома-Сіті (OSU-OKC), щоби вивчати комп'ютерні інформаційні системи.

Він зберіг ту саму дисципліну, яка допомогла йому пройти через одужання, і застосував її безпосередньо до навчання.

Результатом став ідеальний середній бал 4.0, який він утримував протягом усього навчання.

У квітні 2025 року університет відзначив його досягнення, назвавши стипендіатом програми «OSU» за успіхи в навчанні та відданість громадській роботі.

Відтоді Денні працює захисником притулку в City Care, безпосередньо підтримуючи людей, які наразі стикаються з бездомністю, а також написав книгу «Одужання можливе» (Recovery is Possible), де детально описав власний шлях крізь залежність, бездомність та роки, які знадобилися на відбудову життя.

«Для мене справжня філантропія полягає у використанні власного досвіду та труднощів для зв'язку з іншими, щоби показати їм: одужання та зміни можливі, — каже Денні.

— Це про те, щоби передати далі ті другі шанси, які дали мені, та допомогти іншим знайти надію, стабільність і сенс у житті».

Для чоловіка, який колись був надто хворим навіть для того, щоби його утримували у в'язниці, історія Денні на цьому не закінчилася.

Вона стала відправною точкою для життя, збудованого довкола того, щоб інші люди в його положенні точно знали, що можна повернутися в нормальне життя.

© Простір Психологів

🇺🇦 Професійна допомога наркозалежним, алкозалежним, ігрозалежним та їх рідним

☝️ Багато хто пропонує вихід...
🤝 Ми пропонуємо шлях!

📱 093 318 37 12

https://gozhivi.com.ua

#ЖИВИ #ШТОЖ

31/08/2026

🟦🟨 ВИ НЕ ЗАКОХАНІ. ВИ У СТАНІ ГОСТРОЇ ПСИХІЧНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

Уявіть жінку сорока трьох років, яка не може з'їсти сніданок, бо чекає повідомлення від чоловіка, з яким зустрічається три місяці. Вона перевіряє телефон кожні дві хвилини. Якщо він не відповів годину, у неї трясуться руки і крутить живіт. Якщо відповів холодно, вона плаче в туалеті на роботі.

Вона називає це коханням. "Я просто дуже сильно його кохаю", каже вона мені на сесії, ніби виправдовується.

Я мушу сказати їй те, чого вона не хоче чути. Це не кохання. Це гострий стан, дуже схожий на абстинентний синдром, і психіка в ньому поводиться так само, як тіло наркозалежної людини, яка чекає на дозу.

За двадцять два роки практики я бачила цей стан у сотень людей, і майже завжди він має одну і ту саму структуру, яку рідко описують вголос, бо вона руйнує романтичний міф, на якому побудована половина культури.

Спочатку трохи фізіології, бо без неї це знову будуть красиві слова.

Коли людина "закохується" у гострій, злитій формі, у мозку активується та сама система винагороди, що і при вживанні кокаїну. Дофамін, норадреналін, підвищений кортизол. Серце калатає, з'являється безсоння, зникає апетит, увага звужується до однієї точки у всесвіті, і ця точка має ім'я. Це не метафора. Це вимірювані нейрохімічні процеси.

Але ось питання, яке я ставлю кожній клієнтці в такому стані. Чому саме зараз. Чому саме ця людина. І чому саме так сильно, до втрати апетиту і сну, до готовності терпіти байдужість чи навіть жорстокість.

Відповідь майже завжди ховається не в іншій людині, а в тому, від чого власна психіка тікає.

Ірвін Ялом у своїй клінічній роботі описував одне спостереження, яке я вважаю однією з найчесніших речей, сказаних про кохання в психотерапії двадцятого століття. Він писав про пацієнтку, охоплену нав'язливою закоханістю, яка руйнувала її життя, і зробив висновок, що це не кохання в сенсі зрілого вибору. Це втеча від голої, нестерпної правди людського існування, а саме від фундаментальної самотності, яка нікуди не дівається, скільки б людей не було поруч.

Клінічно це виглядає так. Людина, яка не витримує контакту з власною екзистенційною самотністю, тобто з фактом, що народжуємось ми поодинці, помираємо поодинці, і навіть у найближчих стосунках залишається прірва, яку неможливо повністю перетнути, шукає симбіотичну фантазію злиття. "Якщо я знайду ту саму людину, прірви більше не буде". "Якщо він мене достатньо любитиме, я перестану відчувати цю порожнечу всередині".

Це не примха і не слабкість характеру. Це намагання психіки заткнути дірку, яку насправді неможливо заткнути іншою людиною, бо ця дірка не про відсутність партнера. Вона про структуру людського існування.

У мене була клієнтка, яка описала свій перший місяць нових стосунків словами "я нарешті відчула, що жива". Красиво звучить, правда. Але коли ми копнули глибше, виявилось, що до цих стосунків вона роками жила у стані внутрішньої анестезії, притупленого афекту, і партнер для неї виконував функцію не коханої людини, а адреналінового реанімаційного апарату. Без нього вона поверталась у відчуття, що її ніби немає.

Це небезпечна конструкція, тому що вона робить іншу людину відповідальною за ваше відчуття власного існування. А жодна людина не витримає такого навантаження довго. І коли партнер це відчуває, навіть неусвідомлено, він або тікає, або починає користуватися владою, яку йому дали.

Тепер механіка того, чому саме токсичні, недоступні, холодні партнери так часто стають об'єктом цієї гострої залежності, а не спокійні й надійні.

Психіка, яка тікає від самотності через злиття, підсвідомо обирає об'єкт, який гарантує постійне підживлення тривоги, бо тривога у цьому стані сприймається як доказ, що почуття справжні. Стабільний, доступний, спокійний партнер не дає цього гострого викиду дофаміну, і мозок, звиклий плутати інтенсивність зі значущістю, читає спокій як "не так вже й сильно кохаю".

Це один із найгірших і найпоширеніших патернів, який я бачу в кабінеті. Люди систематично обирають нестабільність, бо саме вона дає ті самі фізіологічні відчуття, які вони помилково називають любов'ю.

А тепер про те, що майже ніхто не наважується сказати вголос у публічному просторі, бо це звучить негуманно.

Ваша нав'язлива, всепоглинаюча закоханість, від якої ви не спите ночами і втрачаєте вагу, це майже ніколи не ознака великого кохання. Найчастіше це ознака того, наскільки ви не витримуєте контакту з власною внутрішньою порожнечею, коли залишаєтесь на самоті з собою, без стимуляції, без відволікання, без чужої уваги, що підтверджує вашу цінність.

Це болюча правда, і я знаю, що вона звучить холодно. Але саме мовчання про це тримає людей роками в стосунках, де їх принижують, ігнорують, зраджують, а вони називають це "великою пристрасною любов'ю" замість того, щоб назвати справжнім ім'ям, тобто гострим станом залежності, замаскованим під романтику.

Зріле кохання виглядає геть інакше, і воно набагато менш кінематографічне. Це вибір бути поруч з людиною, зберігаючи власну окремішність. Це здатність витримувати тишу без паніки. Це стосунки, де ви не перевіряєте телефон кожні дві хвилини, бо ваше відчуття власної цінності не залежить від швидкості відповіді.

Це не означає відсутність пристрасті. Це означає, що пристрасть не є замінником вашого контакту з самим собою.

Робота, яку я пропоную клієнтам у такому стані, ніколи не починається з "давайте забудемо цю людину". Вона починається з набагато незручнішого питання. Що саме у вашому житті настільки порожнє чи болюче, що ця залежність здається єдиним способом відчувати себе живою.

Іноді відповідь це роки емоційного голоду з дитинства, який ніхто не помічав. Іноді це втрата сенсу після кар'єрного вигорання. Іноді це просто страх старіння і смерті, замаскований під романтичну драму, бо думати про марність швидше минулих років набагато болючіше, ніж думати про чоловіка, який не пише годину.

Немає легкого виходу з цього стану. Абстиненція від людини, яка стала вашим наркотиком, болить так само фізично, як відмова від будь-якої іншої залежності. Це не питання сили волі за один вечір.

Але перший крок завжди один і той самий. Назвати те, що відбувається, справжнім іменем. Не кохання. Втеча.

Нагадую: психотерапія досліджує зв'язок психіки і тіла, але не замінює медицину. Якщо тривога супроводжується безсонням, різкою втратою ваги, панічними атаками, спочатку до лікаря.

ОБІЙМАЮ ВСІМ СЕРЦЕМ

© Лялія Мідик

🇺🇦 Професійна допомога наркозалежним, алкозалежним, ігрозалежним та їх рідним

📱 093 318 37 12

https://gozhivi.com.ua

#ЖИВИ #ШТОЖ

Address

Полтавський Шлях, 6
Kharkiv
61000

Telephone

+380933183712

Website

https://telegra.ph/ZHIVI-04-17, https://gozhivi.com.ua/, https://docs.google.com/forms/d/1pNcOPCpJ2yVzA6NzjufW8Lbejljn4r

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Проект ЖИВИ posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Проект ЖИВИ:

Проект ЖИВИ