Danube Youth EcoLab

Danube Youth EcoLab DE
Im September 2017 hat die innovative Jugend-Ökoplattform Danube Youth EcoLab ihre Arbeit aufgenommen. Seit dem 1. Die Projektlaufzeit beträgt 10 Monate.

RUS
В сентябре 2017 года, в рамках проекта "Немецко-украинский-молдавский ученический обмен и экологическая экспертиза вдоль берегов Дуная: эффективный путь устойчивого развития украинского Придунавья», при финансовой поддержке Фонда федеральной земли Баден-Вюртемберг совместно с ChildFund Deutschland e.V., начала свою работу молодежная инновационная эко-платформа Danube Youth EcoLab.

С 1 марта

2021 поддержка эко-платформы осуществляется в рамках проекта «Сохраним биоразнообразие дельты Дуная». Проект реализуется Благотворительным фондом «Агентство развития и инвестиций южного региона» (Украина, Измаил) и Региональным общественным объединением многодетных матерей и женщин предпринимателей Гагаузии "Веста" (Молдова, Комрат) в партнерстве с ChildFund Deutschland при финансовой поддержке Baden-Württemberg Stiftung в рамках программы финансирования Perspektive Donau. Период имплементации проекту 01.03.2021- 31.12.2021 (10 месяцев).

Проектом предусмотрено, что в его реализацию будут привлечены 40 учащихся (20 украинских и 20 молдавских) в возрасте 13 до 16 лет, которые пройдут четырех-модульное обучение по программе подготовки Амбассадоров био- и культурного разнообразия. Участники образовательной программы проекта ознакомятся с темами биоразнообразие и экологическое управление; охрана окружающей среды и устойчивость; межкультурный диалог и коммуникация; культурное многообразие, активное гражданское общество и управление проектами. Дополнительно участники проекта получат практические навыки эко-действий в ходе 16 мастерских Eco-labs, разработают передвижную выставку на тему био- и культурного разнообразия в украинском и молдавском Придунайском регионе. 30 участников из двух стран станут участниками молодежного экологического лагеря. Благодаря обучению и внедрению полученных знаний в рамках климатического семинара и передвижной выставки молодые люди станут мультипликаторами, которые в долгосрочной перспективе будут активно работать в области охраны окружающей среды и культурного разнообразия в украинском и молдавском Придунайском регионе. Diese Initiative enstand im Rahmen des Projekts „Deutsch-ukrainisch-moldauischer Schüleraustausch und die Umweltkompetenz entlang der Donau: ein effektiver Weg zur nachhaltigen Entwicklung in der ukrainischen Donauregion“, das in Partnerschaft mit ChildFund Deutschland e.V. und mit finanzieller Unterstützung der Baden-Württemberg Stiftung im Rahmen des Förderprogramms Perspektive Donau implementiert wurde. März 2021 wird die Jugend-Ökoplattform im Rahmen des Projekts „Keep Danube diversity alive!: Jugendliche in der Ukraine und der Republik Moldau werden zu Diversity-BotschafterInnen“ unterstützt. Das Projekt wird umgesetzt durch ChildFund Deutschland e.V., den ukrainische Wohltätigkeitsfonds „Agentur für Entwicklung und Investitionen in der südlichen Region“ (Ismajil, Ukraine) sowie den regionalen öffentlichen Verband von Müttern mit vielen Kindern und Unternehmerinnen in Gagausien „Vesta“ (Comrat, Moldau). Finanziert wird das Projekt von der Baden-Württemberg Stiftung im Rahmen des Förderprogramms Perspektive Donau und von ChildFund Deutschland e.V. Am Projekt nehmen 40 Schüler und Schülerinnen (jeweils 20 aus der Ukraine und 20 aus Moldau) im Alter von 13-16 Jahren teil. Durch ein modulares Training zu Diversity-BotschafterInnen werden die Teilnehmende mit Themen wie Biodiversität und Umweltmanagement, Umweltschutz und Nachhaltigkeit, interkultureller Dialog und Kommunikation, kulturelle Vielfalt sowie aktive Zivilgesellschaft und Projektmanagement vertraut gemacht. Darüber hinaus erwerben die Jugendlichen im Rahmen einer 16-tägigen Klimawerkstatt praktische Fähigkeiten für Umweltaktionen und entwickeln eine Wanderausstellung zum Thema Biodiversität und kultureller Vielfalt im ukrainischen und moldauischen Donauraum. 30 der ausgebildeten Diversity-BotschafterInnen nehmen an einem ukrainisch-moldauischen Jugendbegegnungscamp im ukrainischen Donaudelta teil. Durch die gewonnenen Erkenntnisse werden die Jugendlichen zu MultiplikatorInnen, die sich langfristig im Bereich Umweltschutz und kulturelle Vielfalt im ukrainischen und moldauischen Donauraum aktiv engagieren werden. UKR
У вересні 2017 року, в рамках проекту "Німецько-український-молдавський учнівський обмін і екологічна експертиза уздовж берегів Дунаю: ефективний шлях сталого розвитку українського Придунав'я», за фінансової підтримки Фонду федеральної землі Баден-Вюртемберг спільно з ChildFund Deutschland e.V., почала свою роботу молодіжна інноваційна еко-платформа Danube Youth EcoLab.

З 1 березня 2021 підтримка еко-платформи здійснюється в рамках проекту «Збережемо біорізноманіття дельти Дунаю». Проект реалізується Благодійним фондом «Агенція розвитку та інвестицій південного регіону» (Україна, Ізмаїл) та Регіональним громадським об'єднанням багатодітних матерів і жінок підприємців Гагаузії "Веста" (Молдова, Комрат) в партнерстві з ChildFund Deutschland за фінансової підтримки Baden-Württemberg Stiftung в рамках програми фінансування Perspektive Donau. Період імплементації проекту 01.03.2021- 31.12.2021 (10 місяців).

Проектом передбачено, що в його реалізацію будуть залучені 40 учнів (20 українських та 20 молдавських) у віці 13 до 16 років, які пройдуть чотирьох-модульне навчання за програмою підготовки Амбасадорів біо- та культурного розмаїття. Учасники освітньої програми проекту ознайомляться з темами біорізноманіття та екологічне управління; охорона навколишнього середовища та стійкість; міжкультурний діалог і комунікація; культурне різноманіття, активне громадянське суспільство і управління проектами. Додатково учасники проекту отримають практичні навички еко-дій в ході 16 майстерень Eco-labs, розроблять пересувну виставку на тему біо- та культурного розмаїття в українському і молдавському Придунайському регіоні. 30 учасників з двох країн стануть учасниками молодіжного екологічного табору. Завдяки навчанню і впровадженню отриманих знань в рамках кліматичного семінару та пересувної виставки молоді люди стануть мультиплікаторами, які в довгостроковій перспективі будуть активно працювати в області охорони навколишнього середовища і культурного розмаїття в українському і молдавському Придунайському регіоні.

20 листопада 2025 року в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті відбувся екологічний тренінг “Екологія майб...
30/11/2025

20 листопада 2025 року в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті відбувся екологічний тренінг “Екологія майбутнього”, який підготований БФ “Агенція розвитку та інвестицій південного регіону” та Центром кар’єрного зростання Ізмаїльського державного гуманітарного університету, тренер Валентина Стойкова.
Учасниками тренінгу стали студенти педагогічного факультету, а саме групи - 23п Спеціальна освіта (логопедія), 26п Дошкільна освіта, 24п Музичне мистецтво, 25п Образотворче мистецтво, 241П Початкова освіта, 28п.
На початку тренінгу учасники обговорили питання “Як екологічний стан сьогодення впливає на ключові аспекти екології майбутнього?”, а саме - зміну клімату, забруднення водних ресурсів, збільшення обсягів твердих побутових відходів, знищення біорізноманіття, низький рівень екологічної свідомості громадян, вплив військових дій на екологію.
Практична частина тренінгу передбачала, что дві группи здовувачів вищої освіти будуть працювати над випуском “Екологічного вісника”, але випуск газети повинен відіброжати події майбутнього, а саме - 2050 року.
Робота в групах була дуже схожа на роботу справжньої редакції газети - була редколегія, яка визначилася з тематикою номера газети; був головний редактор, який розподіляв завдання; були журналісти, які готували власні сюжети в номер. Тематика газет відібражає проблеми, які турбують молодь - війна та екологія, забруднення водних ресурсів, виснаження земельних ресурсів, збільшення популяції безпритульних тварин та інші проблеми. Як в справжній газеті стіденти передбачили рубрики екологічні загадки та екологічний кросворд.
Під час роботи над випуском газети та ії презентації, студенти мали змогу відчути особисту причетність до вирішення суспільно значущих екологічних проблем. Учасники заходу сформулювали головні думки тренінгу, що формувати екологію майбутнього потрібно починати вже сьогодні і те, що кожен може долучитися до цього процесу впроваджуючі в життя принципи екологічно свідомих дій.
Головною тезою випуску “Екологічного вісника” стало звернення до однолітків щодо екологічно свідомих дій:
Сортуйте сміття: Розділяйте папір, пластик, скло та батарейки для подальшої переробки.
Економте воду та електроенергію: Вимикайте світло, коли виходите з кімнати, та приймайте душ замість ванни.
Використовуйте багаторазові речі: Замість одноразових пакетів носіть з собою еко-торби, а замість одноразового посуду використовуйте багаторазовий.
Відмовляйтеся від зайвого: Не викидайте їжу, якщо її можна зберегти, та використовуйте енергоощадні лампи.
Приймайте участь в екологічних акціях!
Наприкінці тренінгу представники груп захистили свої випуски “Екологічного вісника”, проявили свою обізнаність, ерудованість та творчість; зуміли розкрити негативний вплив антропогенного фактору на довкілля; пояснили сутність глобальних екологічних проблем (парникового ефекту, кислотних дощів, деформації озонового шару, деградації ґрунтів, хімічного забруднення та їх наслідки) і розглянули шляхи покращення екологічного стану довкілля.

23 жовтня 2025 р. на базі ІТ-центра ІДГУ в рамках дисципліни «Психолого-педагогічні технології тренінгу: робота з групою...
23/10/2025

23 жовтня 2025 р. на базі ІТ-центра ІДГУ в рамках дисципліни «Психолого-педагогічні технології тренінгу: робота з групою» (навчальна дисципліна докт.пед.наук, проф. Гуменникової Т.Р.) відбулося практичне заняття з елементами тренінгу «Народний еколог» для студентів ІІ курсу різних спеціальностей, яке стало кульмінацією теоретичного блоку курсу. Організаторами тренінга стали викладачі кафедри права і соціальної роботи доц. Замашкіна О.Д., доц. Рубан А.К. та здобувач освітнього ступеня магістр спеціальності 231 Соціальна робота. Соціальна екологія, природоохоронний контроль та інспектування Шевченко Павло Володимирович.
На початку тренінгу Шевченко Павло розповів про причини, наслідки і ризики екологічних забруднень, катастроф, а також окреслив шляхи їхнього запобігання через впровадження сталих практик, екологічної освіти та міжсекторальної співпраці. Він наголосив на важливості усвідомлення кожним громадянином своєї ролі у збереженні довкілля та поділився прикладами успішних екологічних ініціатив, реалізованих у різних регіонах України.
Студентам ознайомились із законодавством України та Німеччини, порівняли основні принципи екологічного регулювання, а також обговорили спільні виклики та можливості для міжнародної співпраці у сфері охорони довкілля.
Шевченко Павло підготував низку цікавих та захоплюючих завдань для студентів, серед яких можна виокремити інтерактивні кейси з екологічної безпеки, рольові ігри для моделювання надзвичайних ситуацій, а також творчі завдання, спрямовані на розробку власних екоініціатив. Студенти мали змогу працювати в командах, аналізувати реальні приклади екологічних катастроф, пропонувати шляхи їхнього запобігання та презентувати свої ідеї у форматі мініпроєктів.
Найбільше сподобалась учасникам тренінгу вправа «Міністр екології», яка передбачала розв’язання 4 завдань: «Які екологічні ініціативи Ви можете запропонувати?», «Доведіть, що Ваші ініціативи є ефективним, реалістичними та дієвими», «Яку суспільну користь вони несуть?» та «Які екологічні проблеми ці ініціативи вирішуть?». Студенти запропонували власні шляхи розв’язання екологічних проблем, жваво обмінювались думками, до їх дискусії долучилися проф. Кічук А.В., доц. Замашкіна О.Д.
Прикладами утилізації побутового та промислового сміття поділилася доктор педагогічних наук, професор Гуменникова Т.Р., акцентуючи увагу на практиках, які можуть бути адаптовані в освітньому середовищі та громадських ініціативах. Вона зазначила, що сортування та повторне використання матеріалів, зокрема пластикових пляшок, відкриває широкі можливості для створення навчальних макетів, контейнерів для зберігання або елементів декору в інклюзивних класах. Енергетичне використання органічних відходів, наприклад, компостування залишків їжі, може стати основою для шкільних теплиць або екологічних проєктів. Переробка будівельного сміття, такого як подрібнений бетон чи цегла, дозволяє облаштовувати безбар’єрний простір на території освітніх закладів, сприяючи доступності та інклюзії. Креативна утилізація текстильних залишків дає змогу створювати тактильні панелі, сенсорні доріжки та арт-об’єкти, які активно використовуються під час занять з адаптивної фізичної культури. Окрему увагу професорка приділила використанню промислових залишків, зокрема деревини та металу, для виготовлення навчального обладнання, тренажерів або мобільних конструкцій, що застосовуються під час тренінгів. Підсумовуючи, вона наголосила, що екологічна свідомість починається з маленьких кроків, а освітнє середовище може стати простором для сталих змін, де утилізація перетворюється на творчість, а сміття — на ресурс.
Фасилітаторами тренінгу виступили декан факультету управління, адміністрування та інформаційної діяльності доц. Мізюк В.А. та доц. Рубан А.К.
Завершився тренінг підбиттям підсумків, обговоренням вражень та врученням сертифікатів учасникам. Студенти поділилися своїми рефлексіями, відзначивши практичну цінність отриманих знань, натхнення до екологічної активності та важливість командної взаємодії. Організатори подякували всім учасникам за активність, креативність і небайдужість до проблем довкілля, а також висловили сподівання на подальше впровадження студентських ініціатив у реальні екологічні проєкти.
Тренінг «Народний еколог» став яскравим прикладом того, як міждисциплінарна співпраця, інтерактивні методики та соціальна відповідальність можуть формувати нове покоління свідомих громадян — активних захисників природи та агентів позитивних змін у суспільстві.

Інновації екологічної практики здобувачів вищої освіти ІДГУНаціональний природний парк «Тузлівські лимани» в Україні – ц...
18/07/2025

Інновації екологічної практики здобувачів вищої освіти ІДГУ
Національний природний парк «Тузлівські лимани» в Україні – це особлива територія з різноманітною дикою природою та вражаючим природним середовищем. У парку сформувалися різноманітні екосистеми, водно-болотні угіддя, солончаки, лимани, які є надійним притулком для численних видів рослин і тварин. Системна робота працівників парку включає обмеження доступу до природно-заповідних територій, створення буферних зон навколо життєво важливих середовищ існування та відродження деградованих екосистем, збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу, організація природоохоронної діяльності.

Саме з цією метою налагоджена багаторічна партнерська співпраця Національного природного парку «Тузлівські лимани» з Ізмаїльським державним гуманітарним університетом.

До Дня працівника природно-заповідної справи ректорат Ізмаїльського державного гуманітарного університету відзначив преміями та подарунками викладачів, здобувачів вищої освіти та керівництво Національного природного парку «Тузлівські лимани».

Символічно, що завдяки плідній співпраці з керівництвом Національного природного парку «Тузлівські лимани» на базі Ізмаїльського державного гуманітарного університету відкрилася нова освітня програма для ОС бакалавра з професійної підготовки фахівців у сфері екології.

Так, у межах виробничої (екологічної) практики під керівництвом відомих громадських діячів і екологів Ірини Вихристюк та Івана Русєва до діяльності на території парку долучилися здобувачі вищої освіти (ОС магістра) освітньої програми Соціальна екологія, природоохоронний контроль, інспектування спеціальності 231 Соціальна робота.

Екологічні проблеми сьогодення країни є нагальними та мають значний вплив на довкілля, здоров’я населення та економічний розвиток. Саме тому вибір бази практики був стратегічним: вона дозволила глибше зануритися у реальні місцеві екологічні виклики і дослідити шляхи їх вирішення на півдні Одещини.

Екологічна практика проводилася з метою поглиблення знань про екологічні проблеми, аналізу стану довкілля та вивчення перспектив збереження місцевих природних екосистем.

Основними завданнями, розв’язаними під час виробничої (екологічної) практики, стали: аналіз екологічного стану території, оцінка якості ґрунтів, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, вивчення антропогенного впливу на екосистему, а також розробка рекомендацій щодо його зменшення та впровадження екологічних ініціатив.
Це дозволить зберегти унікальність природи півдня Одещини, забезпечити безперервне наукове спостереження, а також підтримати цілісність природних процесів життєдіяльності численних видів флори та фауни.

Практиканти спостерігали та картографували особливі території парку, проводили лабораторний аналіз проб води та ґрунту, проводили опитування серед місцевих жителів та представників адміністрації, а також ініціювали просвітницькі заходи з екологічної тематики (застосування більш ефективних методів утилізації відходів, посилення контролю за дотриманням екологічних норм, реалізація заходів щодо відновлення природних територій та ін.)

Як зазначив магістрант Віктор Кривоус, саме ця практика дала можливість оцінити рівень забруднення, ефективність впровадження системи екологічних заходів та реальний потенціал для впровадження нових інноваційних рішень. Виявлені проблеми – якість водних ресурсів, деградація ґрунтів та вплив промислових викидів – стали основою для розробки відповідних рекомендацій. До того ж наші спостереження під час практики були оформлені у наукові статті, які детально описують екологічний стан досліджуваної території та пропонують дієві заходи для покращення ситуації.

«Вивчення та аналіз отриманих даних дозволили сформувати обґрунтовані висновки щодо рівня забруднення та способів його зменшення, що стало важливим внеском у кваліфікаційні роботи, зокрема експериментальну частину. Ми закцентували увагу на питаннях раціонального використання природних ресурсів, впливу антропогенних факторів на довкілля та перспективи впровадження сучасних технологій для екологічного моніторингу в сучасних умовах кліматичних змін», – підсумував магістрант Євген Федоренко.

За словами магістранта Андрія Зарицького, ця практика була надзвичайно корисною, оскільки дозволила не лише отримати нові знання, а й практично застосувати нові методи екологічного моніторингу, інспектування.

Магістранти вдячні дружньому професійному колективу Національного природного парку «Тузловські Лимани». Саме завдяки їхньої самовідданої справи забезпечене своєчасне реагування на негативні тенденції деградації та можливість їх припинити, зберегти цілісність ланок природних процесів життєдіяльності чисельних видів рослинного і тваринного світів.

Цей досвід став важливим етапом у професійному зростанні майбутніх фахівців, сприяючи їхньому розумінню складних екологічних викликів та ролі соціальної екології у збереженні природних ресурсів.

Ася Рубан,
доцент кафедри права і соціальної роботи

Address

пр. Мира, 9, к. 103
Izmail
68600

Telephone

+380935764208

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Danube Youth EcoLab posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Danube Youth EcoLab:

Share