13/08/2026
Як і передбачила українська воєнна розвідка, росія активізувала кампанію дезінформації щодо обмінів полоненими.
Російська Омбудсман Лантратова оприлюднила списки наших людей у полоні, яких країна-агресорка начебто готова обміняти і вкотре звинувачує українську сторону в небажанні це робити.
➡️Ворог, як і в попередні роки, маніпулює списками полонених, декларує готовність до обмінів на словах, але на ділі робить усе для затягування процесу. Не погоджується створювати змішані медичні комісії, члени яких мали б доступ до місць утримання полонених, а також традиційно ігнорує пропозиції справді великого обміну за формулою "всіх на всіх".
Також Україна жодного разу не отримала від російської сторони повних і вичерпних списків усіх наших громадян (цивільних та військових), а також усіх громадян інших країн, які боронили нашу землю і були взяті в полон ворогом. Координаційний штаб завдяки системній аналітичній роботі зібрав відомості про близько 200 місць утримання наших людей у неволі. Це тюрми, колонії, нелегальні "підвали" як на території рф, так і на тимчасово окупованій території України.
Для порівняння: в Україні діють п'ять спеціальних таборів, де побут полонених організований згідно з Третьою Женевською конвенцією, а доступ міжнародних гуманітарних організацій здійснюється регулярно.
Жодне з місць утримання в рф не пристосоване до перебування там полонених. Там морять холодом, голодом, не надають належної медичної допомоги, знущаються та катують.
Тому будь-які звинувачення, які звучать з вуст російських посадовців, виглядають, м'яко кажучи, непреконливо і маніпулятивно. Ми ведемо перемовини з єдиною метою: знайти та повернути кожного і кожну.
☝️Координаційний штаб проводить важку системну роботу з організації наступних обмінів. Кожен обмін для нас - це фактичний порятунок наших людей від знущань та фізичної загрози життю, і ми як ніхто зацікавлені в тому, щоби ці обміни відубвалися регулярно, а наші люди поверталися в якомога більшій кількості.
Натомість знаючи, що їхнім полоненим в Україні нічого не загрожує, російська сторона не поспішає їх забирати. А українських полонених цинічно викристовує як важіль впливу на їхні родини. Лише готовність російської сторони провести обмін, а не виставляти ті чи інші списки, може говорити про бажання справді повертати своїх, а не гратися у пропаганду.
Координаційний штаб робить усе можливе для того, щоб кожна наша людина – як цивільна так і військова – якнайшвидше повернулися з полону додому.
