Київська обласна організація Товариства Червоного Хреста України

11/06/2026

Клуб активного довголіття «Смак життя» на базі ГО «Бучанська міськрайонна організація Товариства Червоного Хреста України» в м.Ірпінь щовівторка збирає людей поважного віку для теплих зустрічей, творчих занять, дихальних практик, інтерактивних ігор та дружнього спілкування.

Нещодавно учасники клубу відвідали Добропарк 🌿, де насолодилися красою природи, отримали багато позитивних емоцій та незабутніх вражень. Щиро дякуємо адміністрації Добропарку за можливість подарувати нашим бенефіціарам цю чудову пригоду.

Напрям «Клуби активного довголіття» реалізується в межах проєкту «Догляд вдома» Київської обласної організації Українського Червоного Хреста за підтримки Британського Червоного Хреста.

📢Чекаємо на вас за адресою: м. Ірпінь, вул. Северинівська, 120-А. Щовівторка о 15:00.

11/06/2026

⚖️ Що таке воєнний злочин і хто може нести відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права?

Міжнародне гуманітарне право (МГП) встановлює правила, що діють під час збройних конфліктів і захищають осіб, які не беруть або припинили брати участь у бойових діях. Водночас МГП обмежує методи й засоби ведення війни. Порушення цих правил може тягнути за собою індивідуальну кримінальну відповідальність окремих осіб, а також міжнародно-правову відповідальність держав.

Не кожен злочин, вчинений під час війни, є воєнним злочином. Воєнним злочином він стає тоді, коли має зв’язок зі збройним конфліктом. Наприклад, умисне вбивство, катування, незаконне позбавлення волі, зґвалтування, розграбування чи незаконне знищення майна можуть бути як загальнокримінальними правопорушеннями, так і воєнними злочинами, якщо вони вчинені під час збройного конфлікту та у зв’язку з ним.

Особи, причетні до вчинення воєнних злочинів, можуть бути притягнуті до відповідальності як на національному, так і на міжнародному рівнях. Для цього існують відповідні механізми міжнародного кримінального правосуддя.

В Україні відповідальність за воєнні злочини передбачена, зокрема, статтею 438 Кримінального кодексу України (КК України) – «Воєнні злочини».

Водночас за порушення міжнародного гуманітарного права відповідальність несуть не лише окремі особи, а й держави.

Кожна держава зобов’язана:
▪️дотримуватися норм МГП;
▪️забезпечувати їх дотримання;
▪️впроваджувати відповідні норми у національне законодавство;
▪️розслідувати воєнні злочини та, за наявності підстав, здійснювати кримінальне переслідування підозрюваних осіб.

Якщо держава не виконує цих обов’язків або сама порушує норми міжнародного гуманітарного права, вона може нести міжнародно-правову відповідальність.

Розуміння того, що таке воєнний злочин, є важливим не лише для юристів чи військових. Це допомагає краще усвідомлювати, які дії під час війни заборонені міжнародним правом і чому за найсерйозніші порушення МГП винні можуть бути притягнуті до відповідальності навіть через роки після їх вчинення.
______________

⚖️What is a war crime, and who can be held accountable for violations of international humanitarian law?

International humanitarian law (IHL) sets out rules that apply during armed conflicts and protect persons who are not, or are no longer, participating in hostilities. At the same time, IHL limits the means and methods of warfare. Violations of these rules may give rise to individual criminal responsibility as well as the international legal responsibility of States.

Not every crime committed during war is a war crime. A crime becomes a war crime when it is closely linked to an armed conflict. For example, intentional killing, torture, unlawful deprivation of liberty, r**e, looting, or unlawful destruction of property may constitute either ordinary criminal offences or war crimes if committed in the context of and in connection with an armed conflict.

Individuals who commit war crimes may be held accountable at both national and international levels. Relevant mechanisms of international criminal justice exist for this purpose. In Ukraine, responsibility for war crimes is provided for, in particular, under Article 438 of the Criminal Code of Ukraine (“War Crimes”).

At the same time, responsibility for violations of international humanitarian law is borne not only by individuals but also by States.

Each State is obliged to:
▪️respect IHL;
▪️ensure respect for IHL;
▪️incorporate relevant IHL provisions into its national legislation;
▪️investigate war crimes and, where appropriate, prosecute suspected perpetrators.

If a State fails to fulfil these obligations or itself violates international humanitarian law, it may incur international legal responsibility.

Understanding what constitutes a war crime is important not only for lawyers or military personnel. It helps to better understand which actions are prohibited under international law during armed conflict and why those responsible for the most serious violations of IHL may be held accountable even years after the crimes were committed.

#БезТебеНіяк #МиПоруч #МиРазом #ЧХмгп #МГП

09/06/2026

🗓️Сьогодні – 49-та річниця ухвалення двох Додаткових протоколів до Женевських конвенцій 1949 року

8 червня 1977 року на дипломатичній конференції в Женеві було ухвалено два Додаткові протоколи до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року. Ці міжнародні договори посилили захист жертв збройних конфліктів, зокрема цивільного населення, поранених і хворих, а також закріпили правила щодо захисту цивільних об’єктів від наслідків воєнних дій та обмеження методів і засобів ведення війни.

Станом на сьогодні учасниками Додаткового протоколу І є 175 держав, а Додаткового протоколу ІІ – 170 держав. Це робить їх одними з найширше визнаних міжнародних договорів у сфері міжнародного гуманітарного права (МГП).

Головна відмінність між ними полягає у сфері застосування: Додатковий протокол І застосовується до міжнародних збройних конфліктів – переважно до конфліктів між державами, а також до окремих ситуацій боротьби народів за самовизначення, передбачених самим Протоколом. Додатковий протокол ІІ застосовується до збройних конфліктів неміжнародного характеру, тобто до внутрішніх збройних конфліктів між збройними силами держави та організованими збройними групами за умов, визначених самим Протоколом:

🔘Додатковий протокол І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів;
🔘Додатковий протокол ІІ до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру.

У ширшому розумінні Додаткові протоколи суттєво розвинули МГП та сприяли зближенню двох традиційних напрямів міжнародного гуманітарного права: «права Женеви», яке стосується захисту жертв збройних конфліктів, і «права Гааги», яке забороняє або обмежує застосування окремих методів і засобів ведення війни.
____________

🗓️Today marks the 49th anniversary of the adoption of the two Additional Protocols to the 1949 Geneva Conventions

On 8 June 1977, the two Additional Protocols to the Geneva Conventions of 12 August 1949 were adopted at the Diplomatic Conference in Geneva. These treaties strengthened the protection of victims of armed conflicts, including civilians, as well as the wounded and sick. They also reinforced rules on the protection of civilian objects against the effects of hostilities and established important limits on the means and methods of warfare.

To date, 175 States are party to Additional Protocol I and 170 States are party to Additional Protocol II, making them among the most widely ratified treaties in the field of international humanitarian law (IHL).

The key distinction between the two Protocols lies in their scope of application. Additional Protocol I applies to international armed conflicts — primarily conflicts between States, as well as certain situations of peoples’ struggle for self-determination, as defined in the Protocol. Additional Protocol II applies to non-international armed conflicts, meaning armed conflicts taking place within a State between its armed forces and organised armed groups, under the conditions set out in the Protocol:

🔘Additional Protocol I to the Geneva Conventions of 12 August 1949, relating to the protection of victims of international armed conflicts;

🔘Additional Protocol II to the Geneva Conventions of 12 August 1949, relating to the protection of victims of non-international armed conflicts.

In broader terms, the Additional Protocols significantly developed international humanitarian law and helped bridge two foundational branches of IHL: Geneva Law, which focuses on the protection of persons who are not, or are no longer, taking part in hostilities, and Hague Law, which governs the conduct of hostilities and regulates the means and methods of warfare.

#БезТебеНіяк #МиПоруч #МиРазом #МГП #ЧХмгп

09/06/2026

Київська обласна організація Товариства Червоного Хреста України розпочала співпрацю з Національною поліцією України

4 червня 2026 року у місті Києві було організовано та проведено тренінг на тему «Перша психологічна допомога» для правоохоронців служби освітньої безпеки та кадрового забезпечення. Захід відбувся в рамках співпраці Київської обласної організації Товариства Червоного Хреста України з Національною поліцією України у напрямку психосоціальної підтримки.

Під час тренінгу учасники отримали можливість:

· розвинути компетентність у наданні першої психологічної допомоги, засвоївши знання та інструменти для ефективних дій у кризових ситуаціях;

· навчитися практично реагувати на стресові події, формувати навички швидкої оцінки ситуації та підтримки постраждалих;

· підвищити власну стійкість, щоб зменшити психологічні наслідки кризових подій у колективі та громаді;

· зміцнити особисту стійкість завдяки опануванню технік самодопомоги.

Уміння надавати першу психологічну допомогу є важливим не лише під час надзвичайних ситуацій, а й у повсякденному житті. ППД допомагає зменшувати конфлікти та напругу, підтримувати друзів, колег і близьких у складні періоди, сприяє розвитку емоційної культури спільнот, створює атмосферу довіри та взаємної підтримки.

Після успішного завершення тренінгу поліцейські отримали персональні сертифікати. Вручення провели Голова Київської обласної організації Товариства Червоного Хреста України Ігор Прокопенко та координатор напрямку ПЗПСП Київської обласної організації Алла Жувак.

Надалі запланована низка тренінгів з ППД для інших працівників Національної поліції Київської області, яка буде тривати протягом 2026-2027 рр.

09/06/2026

Київська обласна організація ТЧХУ у травні розпочала співпрацю з ГО «Епіцентр дітям» та фондом «Реал Мадрид» у напрямку ПЗПСП. Початком спільних заходів стало проведення волонтерами ТЧХУ базових заходів із психосоціальної підтримки для дітей, які відвідують футбольний клуб.

Надалі планується розширення співпраці в напрямку ПЗПСП, проведення фокусованих заходів ПСП для дітей різного віку — молодшої та середньої школи, а також старших класів — за програмами «Книга про мене», «Програма розвитку емоційної стійкості» та «Будуймо майбутнє разом».

Під час проведення базових заходів ПСП діти проявляють інтерес і зацікавленість до різних тем. Вони охоче беруть участь у вправах на розвантаження, іграх та творчих частинах заходів. Такі вправи, як «Мій сад з друзями», вже на першій зустрічі дали можливість дітям легко відкритися й пригадати, хто для них є найдорожчим. Для волонтерів це особлива радість — бачити, що наші заходи допомагають дітям відволіктися від проблем сьогодення та радіти дитинству тут і зараз.

Ми плануємо й надалі продовжувати співпрацю з ГО «Епіцентр дітям» та фондом «Реал Мадрид», адже ми поруч і завжди раді бути корисними!

08/06/2026

08/06/2026

3 червня в центрі психосоціальної підтримки у Київській обласній організації ТЧХУ відбувся тренінг із першої психологічної допомоги для молоді. У заході взяли участь студенти Державного податкового університету(м. Ірпінь) віком 17–18 років.

Учасники мали можливість краще зрозуміти своїх однолітків і визначити основні проблеми, з якими зіштовхується молодь їхнього віку. Вони з’ясували, що таке перша психологічна допомога та як підтримувати один одного у складних життєвих ситуаціях. Також молодь навчилася використовувати ППД як ефективний інструмент підтримки серед однолітків, дізналася про можливі труднощі під час її надання та опанувала навички турботи про власний стан.

Зустріч пройшла у дружній атмосфері: учасники змогли відпочити, поспілкуватися з однодумцями та наповнитися новими знаннями й навичками.

У сучасних умовах надзвичайно важливо вміти надавати першу психологічну допомогу, адже ми постійно стикаємося з викликами, пов’язаними зі збройним конфліктом, обстрілами, блекаутами та іншими труднощами. Турбота про ментальне здоров’я і здатність підтримати тих, хто поруч, - це важлива навичка для кожного з нас.

Ми поруч і завжди готові допомогти, навчити та підтримати!