Дубенський археологічний осередок

25/02/2026

У 2023 р. на Дубенська археологічна експедиція провела 5-й сезон досліджень Підборецького монастиря на Острові Дубовець. Розкоп заклали на місці, де ще в 2001 р. несанкціонованими котлованами було поруйновано могили черниць і засипано сміттям та трупами тварин зі звірогосподарства. Якраз четвертина розкопу була над таким котлованом і стала зручним майданчиком для всієї логістики між ним і прирозкопною зоною активності. Вдалося дослідити три пошкоджених чернечих поховань і два вцілілих, а також пограбований цегляний гробівець, який пізніше став місцем перезахоронення всіх останків після антропологічного вивчення. Відкрито також рештки монастирських будівель і вперше за весь час досліджень низку давніх об’єктів, які віднесено до пізньозарубинецької культури римського часу. Наприкінці минулого року вийшла перша стаття про ці дослідження у форматі попереднього повідомлення. PDF статті тут https://www.academia.edu/164816983/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BD%D0%BE_%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D1%83_2023_%D1%80
Фотоальбом з цієї експедиції можна переглянути за посиланням https://www.facebook.com/media/set/?set=a.625547483009784&type=3

19/02/2026

На початку 2000-х рр. в районі м. Нетішин на Малому Поліссі працювала експедиція під керівництвом Софії Березанської – старійшини української археології. Це був останній період польової діяльності в її кар’єрі, під час якого вона відзначила свій 80-річний ювілей. Хоча основна увага тоді була зосереджена на зольниках тшинецької культури епохи бронзи, але вдалося також дослідити кілька важливих пам’яток могилянської групи раннього залізного віку. Головним чином це відбувалось завдяки невтомній праці Валерія Самолюка – тодішнього партнера по експедиції, який відповідав за археологію в Нетішинському краєзнавчому музеї. Матеріали однієї з таких пам’яток біля села Полянь в ур. Сіножать дочекались своєї публікації аж через 20 років. В статті можна ознайомитись з аналізом, який дає підстави вважати їх одним з найраніших комплексів могилянської групи. PDF статті тут https://www.academia.edu/164667187/%D0%9F%D0%B0%D0%BC_%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%8C_%D0%A1%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C_%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%96

12/02/2026

Стаття «Нові археологічні відкриття, якими варто доповнити історико-архітектурний опорний план міста Дубна» має доволі локальних характер, але з неї видно дві важливі речі.
Перше – якщо в громаді є хоча б один фаховий археолог (а для невеликого міста, як Дубно, це рідкісна розкіш), то його історико-архітектурний опорний план (ІАОП) буде наповненим археологічними пам’ятками кількісно і якісно в рази краще. Ще й час від часу потребуватиме оновлення, бо археологи не лише досліджують наявні пам’ятки, а й постійно розвідують нові. З цього очевидним є те, на скільки краще пропрацьованими могли би бути ІАОПи міст (бідові по факту), де археологічні дослідження проводилися епізодично.
А друге – на прикладі Дубна добре видно, що більшість пропонованих оновлень до ІАОПу з’явилися протягом короткого двохрічного періоду, коли пам’яткоохоронне законодавство було реально дієвим (йдеться про обов’язковість археологічних експертиз при маніпуляціях із землею). Після спрощення дозвільної системи будь-які відкриття на забудованих територіях практично припинилися. Тепер всю процедуру погоджень передано на відкуп управлінцям, які воліють вічно і дуже «ефективно» охороняти примарні поселення з переліків-табличок, без конкретної локалізації, зате з недолугими назвами і чіткими, як правило застарілими датуваннями, які неможливо змінити через негнучкість реєстрів.
На фото: горщик могилянської групи раннього залізного віку, випадково виявлений під час будівництва в мікрорайоні Страклів в Дубно (див статтю).
PDF статті тут https://www.academia.edu/161290111/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BD%D0%B0

04/02/2026

Якщо запитати знавців дописемної історії, яка археологічна культура була на Східній Волині (річки Горинь, Случ, Тетерев) наприкінці бронзового віку, кожен відповість, що білогрудівська. Але якщо попросити навести хоча б одну відому білогрудівську пам’ятку для ознайомлення з її матеріалами, це виявиться практично неможливим завданням. Бо таких просто немає в літературі. Перший і поки що єдиний репрезентативний комплекс був представлений публіці нещодавно. Походить він зі Старого Любара на Случі, де був відкритий О. Гладуненком і В. Самолюком в урочищі Вілла, а пізніше опрацьовувався в Дубно. Про нього вийшла публікація в журналі «Археологія і давня історія України». З PDF-версією можна ознайомитися тут https://www.academia.edu/161270956/%D0%95%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%83_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D1%96_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B0

31/01/2026

Гнідавська Гірка в Рованцях під Луцьком є однією з найколоритніших багатошарових археологічних пам’яток Волинської області.
Її виняткова цінність була повністю розкрита дослідженнями ДП «Волинські старожитності» у 2009-2010 рр. – в часи, коли пам’яткоохоронна справа ще справді працювала. Тоді бачився величезний потенціал вцілілої її частини, однак за останні роки вона повністю зникла під елітною житловою забудовою, очевидно в обхід чинного законодавства.
Ще далеко не всі матеріали з тих розкопок опубліковано. Сьогодні представляємо вашій увазі окремий сюжет про тшинецький горизонт епохи бронзи. Хоча він досить скромний за кількістю об’єктів і матеріалів, але репрезентує доволі рідкісний і мало висвітлений в українській літературі пізній пласт тшинецького культурного кола. Його родзинкою є рештки печі з вмурованими в її конструкцію уламками керамічного посуду, що на території Волині було відкрито вперше для цієї культури.
З PDF-версію публікації, яка нещодавно вийшла в польському профільному журналі, можна ознайомитися тут:
https://www.academia.edu/161255669/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D1%82%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A0%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96_%D0%93%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%93%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%96

16/10/2025

16/03/2025

В рамках XXIV школи-семінару «Проблем розвитку регіонів України», організовану Товариством дослідників України, яка відбулась у Чорткові мали нагоду відвідати знакову печерну пам'ятку трипільської культури Вертеба в Більчі Золотому.

15/03/2025

Щиро вітаємо нашого колегу Юрія Пшеничного з виходом у світ монографії «Дубно та його округа в Х-ХVІІІ століттях», в основу якої лягли результати археологічних досліджень та архівні документи. Книга має 535 сторінок якісного друку і насичена ілюстраціями археологічних і картографічних джерел. Наклад складає 200 примірників, які швидко розлітаються. Хто хоче встигнути придбати, звертайтесь до автора. Кошти від продажу йдуть у фонд допомоги ЗСУ. Книгу видано за фінансової підтримки Дубенської міської ради.

12/03/2025

Минулого тижня у Чорткові відбулася XXIV школа-семінар «Проблем розвитку регіонів України», яку організовує Товариство дослідників України. Дві доповіді було представлено від Дубенського археологічного осередку.

04/01/2025

Запис доповіді про пам'ятки пізньої бронзи з Волині, зокрема і з Дубенщини, на щорічній міжнародній конференції «Археологічні студії: здобутки та перспективи», організованій кафедрою археології НаУКМА у співпраці з Інститутом археології НАН України, яка відбулася 7 лютого 2024 року.

Андрій Бардецький (Міжрегіональна громадська наукова організація 'Лебенський археологічний осередок') - Пізній та фінальний горизонти тшинецького культурного...

18/09/2024

Продовження досліджень дуже цікавої пам'ятки біля Коломиї під керівництвом львівської дослідниці Яни Яковишиної і за участі нашого представника Максима Мельничука.