ДІПФК – сучасний освітній заклад у Дніпрі, що забезпечує якісну професійну освіту за актуальними спеціальностями. Ми готуємо фахівців, здатних ефективно працювати в умовах сучасного ринку праці та швидко адаптуватися до змін у суспільстві та технологіях. У листопаді 1946 року на базі Ордена Трудового Червоного Прапора тресту "Дніпровськпромстрой" було створено будівельну школу № 9 ( школа ФЗО № 27
) під керівництвом Бориса Борисовича Благмана. До 1946 року ФЗО № 27 працювало у напівбарачних приміщеннях. Але вже у 1948-1949 роках, коли вулиці і площі міста ще лежали в руїнах, було побудовано триповерховий будинок навчального корпусу. У 1956 році Благман Б. Б. вводить в експлуатацію будівлю, в якій розміщено майстерні для столярів, мулярів, штукатурів, малярів, спортивний зал, цех механізованої обробки деревини. У1966 році над частиною навчального корпусу зведено актову залу, а в наступному році введено в експлуатацію шестиповерховий будинок гуртожитку на 400 місць. У ФЗО № 27 ( далі Дніпропетровське міське професійно технічне училище № 1) діяло 20 навчальних кабінетів і лабораторій по загальноосвітнім і спеціальним дисциплінам, 5 навчальних майстерень, оснащених технічними засобами навчання, навчальними посібниками, меблями. Дніпропетровське міське професійно технічне училище № 1 було постійним учасником соціалістичного змагання серед училищ профтехосвіти України, неодноразово завойовувало призові місця і грошові премії. ПТУ № 1 п’ять разів отримувало перехідний Червоний Прапор Ради Міністрів СРСР і ВЦРПР, двічі було учасником ВДНГ і нагороджувалось Дипломами І і ІІ ступеня ВДНГ із занесенням до " Книги Ленінської трудової слави Дніпропетровщини ". Через обставини, що склалися у країні у 90-х роках ХХ століття, зруйнувалася система забезпечення ПТУ педагогічними кадрами. Щоб виправити ситуацію було обрано Дніпропетровське міське професійно технічне училище №1. У 1997 році на його базі по замовленню управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації було створено Дніпропетровську філію Харківського індустріально - педагогічного технікуму з метою забезпечення училищ висококваліфікованими майстрами виробничого навчання. В свою чергу у 2002р. Дніпропетровська філія Харківського індустріально-педагогічного технікуму була реорганізована в Дніпропетровський індустріально-педагогічний технікум. Наказом Міністерства освіти і науки України від 2007р. ПТУ №12 було передано Дніпропетровському індустріально-педагогічному технікуму, як структурний підрозділ - відділення підготовки кваліфікованих робітників. Стабільність навчального закладу полягає в тому , що за час існування його очолювали лише три директори: Благман Борис Борисович, Риженков Петро Дмитрович, Петков Валерій Захарович. Нинішній директор Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму Петков Валерій Захарович, який займає посаду директора технікуму з моменту заснування технікуму, як данину поваги до заслуг своїх попередників, заснував іменні стипендії Б.Б.Благмана і П.Д.Риженкова для найкращих студентів. Дніпропетровський індустріально-педагогічний технікум – вищий навчальний заклад першого рівня акредитації (ДІПТ).
