02/10/2026
За що ми любимо своїх бабусь?
За те, що в неї завжди було «щось смачненьке для тебе».
За накритий стіл ще до того, як ти встиг переступити поріг.
За дитинство, в якому її руки обіймали, годували, виховували.
За «одягни шапку», «напиши, як доїдеш» і «візьми ще з собою».
Колись вони так багато робили для нас.
Не рахували сил, часу, останнього шматочка все найкраще віддавали дітям та онукам.
А тепер турбота потрібна їм.
І так хочеться, щоб поруч із кожною бабусею була людина, яка скаже: «Тепер я про тебе подбаю» 💙
