18/11/2024
#історпросвіта
У центральній частині Чернівців розташована одна з найбільших і найгарніших православних святинь – храм святої Параскеви Сербської, що є також найдавнішою мурованою церквою міста. Для жителів краю ця святиня є особливим місцем духовної зустрічі з Богом. Попри прагнення радянської влади зруйнувати духовну обитель, сьогодні для парафіян храму лунає Боже Слово рідною української мовою.
Православну святиню почали будувати у 1844 році, на місці старої дерев’яної церкви. Тодішній настоятель храму отець Андрій Василович ініціював зведення Дому Божого та навіть пожертвував на цю велику справу значну суму власних коштів. Проте їх не вистачило, щоби завершити будівництво. У цій справі допоміг Православний релігійний фонд Буковини. Над проектом церкви працював архітектор Адам Павліковський (Adam Pawlikowski), який використав елементи романського стилю. Вони надають храму монументальності, і водночас – легкості завдяки вишуканим, наче різьбленим, елементам його зовнішнього убранства. І ось – майже через 20 років – єпископ Євген Гакман у лютому 1862 року звершив освячення довгоочікуваного храму на честь святої Параскеви Сербської.
Наприкінці минулого століття церкву святої Параскеви спіткало випробування – сталася пожежа. Проте її наслідки вдалося подолати. Майстри Євген Максимович та Йоганн Післер зуміли відновити головний хрест, настінні розписи та частину іконостасу ХІХ століття.
1864 рік – став знаковим для храму, адже тоді за Божественною літургією вшанували пам’ять Тараса Шевченка. «Цей акт зробив багато доброго, збудив чуття в нашій руській молоді й показав, що і на Буковині ми встали з великого сну і про свою мову думати почали», – так про цю подію написала газета «Слово». Це була важлива і символічна мить для нашого народу – вперше буковинцями-русинами було вжито термін «українці».
За радянської влади з церкви зникли багато цінних речей, а храм був дуже пошкодженим. Богослужіння у храмі припинилися у 1962 році через політику влади, яка спочатку влаштувала там склад, а згодом – шаховий клуб. Однак на початку 1990-х років це був один із перших храмів Чернівців, де богослужіння відновили та звершували українською мовою. Попри те, що в ньому мало що збереглося з давніх часів, церковна громада докладає великих зусиль, щоби відродити святиню. Наприклад, вдалося відновити зовнішній фасад та внутрішню оздобу храму. А на 150-ліття від дня його побудови й освячення на кошти жертводавців придбали чотири нові дзвони: найбільший із них важить близько 350 кілограмів. На Великдень подзвонити у них може кожен охочий. Колишній дзвін – ровесник церкви святої Параскеви Сербської – отримав тріщину, яку неможливо відреставрувати. Однак його залишили як історичну пам’ятку.
Нещодавно церква святої Параскеви Сербської відзначила своє престольне свято. Нехай Всемилостивий Господь благословляє парафіян, які продовжують зберігати українські традиції, моляться рідною мовою та розбудовують єдину помісну Православну Церкву України.
(джерело: Православна Церква України)
