09/12/2025
8 грудня - допоки незакріплений в офіційному календарі день Українського Жіночого Руху. Саме в цей день, 140 назад, Наталею Кобринською була заснована перша жіноча організація "Товариство руських женщін". Так розпочався відлік руху, який обєднав і продовжує гуртувати жінок для вирішення жіночих проблем і суспільства в цілому. Коаліція Буковина 1325 розпочала засідання з хвилини мовчання в пам’ять про тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність держави. Україні значно більше років, а ніж жіночому руху, але одвічна боротьба триває. Про це у своїй розповіді "Біблійні жіночі архетипи та їх роль в жіночому відродженні" розповіла , капеланкиня, буковинська поетеса, лауреатка літературних премій. У своїй розповіді вона дуже етично порівняла боротьбу двох народів:Свого часу єврейський народ розпочав боротьбу за свободу. "Перемогу у цій війні Бог віддасть жінці" - сказала Девора і Барак погодився, бо на кону стояло звільнення його народу від вікового гніту" (Біблія).
«Коли в домі важко – запрошують жінку – зауважила Наталя Батракова. Власне, нам 8 грудня потрібно, як день збереження національної пам’яті, збереження української жіночої історії, фіксації участі жінок в процесах відновлення і відродження»
Дуже органічно розповідь Олени поєдналася з авторським калейдоскопом "Неймовірні: Ольга Кобилянська, Мілена Рудницька, Ольга Дучимінська, Наталя Семанюк. Чотири жінки, чотири історії сили" Іванни Стефюк, кандидатки філологічних наук, кураторки етнографічного проєкту "Спадщина" Буковинського центру культури і мистецтва, наукової співробітниці Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини. «Якщо говорити про історію україністики, народну культуру та етнографію, то роль жінки у цій галузі беззаперечна і видатна – тут варто згадати фольклористичну діяльність Олени Пчілки та Лесі Українки, Костянтини Малицької та Євгенії Ярошинської, дослідження снотлумачної традиції Катерини Грушевської, етнографічні праці Ольги Дучимінської тощо. І звісно, у рамках одного інформаційного приводу неможливо окреслити всіх видатних жінок різних часів, котрі творили і творять нашу історію. Тож ми вирішили показати малознані аспекти діяльності чотирьох діячок:
- Наталії Кобринської (публіцистки та ідейної натхненниці створення українських захоронків, дитсадків),
- Мілени Рудницької (котра розказала світові про Голодомор на засіданні Ліги Націй ще у 1933 році);
- Наталії Семанюк (тої, що рятувала єврейських дітей і давала прихисток в себе в домі жертвам тоталітаризму);
- Ольги Дучимінської (етнографині, котра прожила 105 років і сьомий десяток свого віку зустріла в тайзі на лісоповалі, з гідністю пережила ув’язнення і її реабілітації домагався той же суддя, який зачитав їй обвинувальний вирок).
141 рік – багато для людини і мало для історії.
Присутні отримали інформацію про глосарій з гендерно чутливого відновлення – як інструменту формування спільної мови, як інструменту створення справедливого демократичного суспільства.
Засідання коаліції Буковина 1325 завершилося запалюванням свічок в пам'ять про жінок, які торували цей шлях:
МИ ЗАПАЛЮЄМО ПЕРШУ СВІЧКУ НА ЧЕСТЬ ЖІНОК, ЯКІ ПРОЖИЛИ ВСЕ ЖИТТЯ В ТЕМРЯВІ НЕРІВНОСТІ І НЕ МАЛИ МОЖЛИВОСТІ СТАТИ ТИМИ, КИМ ХОТІЛИ СТАТИ….
МИ ЗАПАЛЮЄМО ДРУГУ СВІЧКУ НА ЧЕСТЬ ЖІНОК, ЯКІ ПЕРШИМИ ВІДМОВИЛИСЯ СТАТИ ДОМОГОСПОДАРКАМИ, ЗАМИСЛИЛИСЯ ЧОМУ НЕ МАЮТЬ ПРАВА ГОЛОСУ І ПЕРШИМИ СТАЛИ НА БОРОТЬБУ ЗА СВОЇ ПРАВА
МИ ЗАПАЛЮЄМО ТРЕТЮ СВІЧКУ НА ЧЕСТЬ ЖІНОК, ЯКІ ЗНАЙШЛИ В СОБІ СИЛИ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ СТАТИ ТИМИ, КИМ ВОНИ ХОТІЛИ СТАТИ, АЛЕ ЇХ ІМЕНА ЗАЛИШИЛИСЯ НЕВІДОМИМИ ДЛЯ ЛЮДСТВА
ЧЕТВЕРТУ СВІЧКУ МИ ЗАПАЛЮЄМО НА ЧЕСТЬ ЖІНОК, ЯКІ СПРОМОГЛИСЯ ЗРУЙНУВАТИ СТІНУ НЕПРИЙНЯТТЯ СУСПІЛЬСТВОМ УСПІШНОЇ ЖІНОЧНОСТІ, САМОСТАТНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ВИ ЗНАННЯ, ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИХ Є ПРИКЛАДОМ ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ.
І ЛЮДЕЙ, І ІДЕЇ ХТОСЬ НАРОДЖУЄ…..ПЯТУ СВІЧКУ МИ ЗАПАЛЮЄМО НА ЧЕСТЬ НАШИХ БАТЬКІВ, ЯКІ ДАЛИ ЖИТТЯ І ПІДТРИМКУ НАМ І НАШИМ ІДЕЯМ.
ШОСТУ СВІЧКУ МИ ЗАПАЛЮЄМО НА ЧЕСТЬ ЧОЛОВІКІВ, ЯКІ ЖИЛИ І ЖИВУТЬ ЗА ПРИНЦИПАМИ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ.
ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ – ЦЕ РІВНИЙ РОЗПОДІЛ ВЛАДИ, РІВНИЙ РОЗПОДІЛ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ, РІВНА ВИНАГОРОДА ПРАЦІ, ПРАВО НА ЖИТТЯ ВІЛЬНЕ ВІД НАСИЛЬСТВА
МИ ЗАПАЛЮЄМО СЬОМУ СВІЧКУ НА ЧЕСТЬ ТИХ, ХТО ПРОДОВЖИТЬ НАШУ СПРАВУ ЗАРАДИ СЕБЕ Й НАЩАДКІВ, ЯКІ СТАНУТЬ НАШИМИ ПОСЛІДОВНИКАМИ І ПОСЛІДОВНИЦЯМИ.
