Має Сенс

25/09/2026

🔎 Знайти документ, фото чи профіль у відкритому доступі — ще не означає знайти доказ.

В умовах глобальної дезінформації все складніше. Документ може виглядати справжнім, але містити неправдиві дані. А достовірна інформація — бути використана в хибному контексті.

Тож журналісту недостатньо просто знайти. Треба перевірити походження інформації, зіставити її з незалежними джерелами й переконатися: знайдене справді доводить те, що ми думаємо.

🕵️ Про це говорили на тренінгу Катерини Яресько для Медіабаза Чернівці про OSINT в умовах глобальної дезінформації.

У новому матеріалі розбираємо:

🔹 чому «знайшов» не дорівнює «довів»;
🔹 що перевіряти у знайденому документі;
🔹 навіщо архівувати цифрові докази;
🔹 чому не все, що вдалося знайти, варто публікувати;
🔹 як під час OSINT-дослідження не поставити під загрозу власні дані.

💡 Бо одна з важливих навичок OSINT сьогодні — не лише вміти знаходити інформацію, а й сумніватися у знайденому та знати, як цей сумнів перевірити.

Читайте матеріал 👉 https://sense.ngo/news/znajti-nedostatno-chomu-v-epohu-dezinformaciyi-zhurnalistu-dovoditsya-pereviryati-navit-dokazi

24/09/2026

Дві громади бачать той самий грантовий конкурс: однакові умови, дедлайн і суму фінансування. Одна починає готувати заявку. Інша вирішує не подаватися. Чому?

Різниця не обов’язково в тому, що одна команда краще пише грантові заявки. Часто вона з’являється значно раніше: у тому, як громада взагалі працює з можливостями.

Хто стежить за конкурсами? Чи є проєктні ідеї, які не потрібно вигадувати під дедлайн? Хто збирає команду для заявки? Де шукати потрібні цифри й документи? І що відбувається, коли умови конкурсу складні або заявка англійською?

Саме про ці бар’єри говорили під час дискусії Академії UMBA «Гранти є. Чому громада не подається?».

У новому матеріалі показуємо шлях одного гранту через дві умовні громади — і розбираємо, чому доступ до грантової можливості ще не означає однакової спроможності нею скористатися.

Читайте матеріал 👉

Чому одні громади перетворюють знайдений грант на заявку, а для інших він залишається лише можливістю? Розбираємо, як на це впливають моніторинг, проєктні ідеї, роз...

18/09/2026

За цей рік команда Білопілля.City - Газета "Білопільщина" написала 17 грантових заявок. П’ять із них отримали підтримку.

Але це лише одна цифра з року, протягом якого редакція одночасно розвивала цифрові платформи, працювала зі своєю аудиторією, шукала фінансування, випускала газету в умовах прикордоння — і продовжила роботу навіть після того, як у липні російські дрони зруйнували приміщення редакції.

Частину цього року ми в ГО «Має Сенс» були поруч: працювали з командою над комунікаційною стратегією, YouTube, аналітикою, рекламою, ШІ та фандрейзингом, супроводжували роботу з конкретними грантовими заявками.

Не робили замість редакції — допомагали там, де були потрібні додаткові інструменти, експертиза й погляд ззовні.

Розповідаємо, яким був цей рік співпраці та чого він навчив і нас 👇 https://sense.ngo/news/ne-zrobiti-zamist-a-pidsiliti-rik-spivpraci-maye-sens-iz-komandoyu-bilopilshini

11/09/2026

Що змінюється після місяця роботи з власними проєктами — і чи можна це побачити в цифрах?

Ми порівняли, як учасники липнево-серпневого потоку курсу «Грантовий менеджмент для громад: від ідеї до реалізації» оцінювали свої знання до та після навчання.

Середня оцінка зросла з 3,7 до 8,3 бала з 10. Найбільший приріст — у бюджетуванні. Найвища фінальна оцінка — у проєктному менеджменті.

Але цікавішими за самі цифри виявилися зміни в підходах: від «знайти грант і написати заявку» — до розуміння всього шляху від проблеми громади й проєктної ідеї до бюджету, команди, донора та реалізації.

Розповідаємо, що показало підсумкове оцінювання і що учасники почали робити інакше 👉 https://sense.ngo/news/ne-prosto-napisati-zayavku-sho-zminilosya-v-roboti-gromad-iz-grantami-pislya-misyacya-navchannya-na-kursi-umba-pokazuyemo-cifri

10/09/2026

Можна написати сильну заявку — і не отримати фінансування. Бо донор бачить не лише те, наскільки хороша ваша ідея.

Він перевіряє, чи справді ви подалися на «свій» конкурс, чим підтверджена проблема, що зміниться для людей, чи готова команда реалізувати задум і чи розповідає бюджет ту саму історію, що й заявка.

Спробували подивитися на грантову заявку з іншого боку столу — очима донора.

І розібрали на конкретних прикладах, де громада може втратити шанси на фінансування ще до кнопки «Подати».

Читайте матеріал 👉 https://sense.ngo/news/sho-bachit-donor-koli-vidkrivaye-zayavku-gromadi-de-mozhna-vtratiti-shansi-na-finansuvannya

09/09/2026

У різних громад — різні точки старту. Хтось працює в умовах окупації та релокації, хтось відновлює пошкоджену інфраструктуру, хтось шукає рішення для підтримки мешканців, а хтось уже планує наступні кроки розвитку.

Саме з цих реальних викликів почався новий потік курсу «Грантовий менеджмент для громад: від ідеї до реалізації» в Академії UMBA.

Цього разу разом навчаються представники Покровської, Новосанжарської, Чижівської, Благовіщенської, Іванківської, Дачненської та Кодимської громад, а також КУ «Агентство розвитку громади» Покровської міської ради.

На старті ми свідомо не починали з питання «на який грант подаватися?». Спочатку говорили про те, чим сьогодні живуть громади, що їм потрібно і які задачі стоять перед командами. А вже протягом наступного місяця учасники працюватимуть із фандрейзингом, бюджетуванням, проєктним менеджментом та комунікацією з донорами — і поступово переводитимуть потреби громад у пропрацьовані проєкти.

У новому матеріалі розповідаємо, з яких точок стартують громади цього потоку і чому грантова робота починається не з пошуку конкурсу.

Читайте 👉 https://sense.ngo/news/vid-okupaciyi-do-vidnovlennya-z-yakimi-viklikami-gromadi-pochinayut-novij-potik-kursu-z-grantovogo-menedzhmentu

04/09/2026

У дистанційній команді можна щодня бачити одне одного в Zoom, обмінюватися десятками повідомлень і разом вести проєкти. І все одно в якийсь момент зрозуміти: ми добре знаємо, хто що робить, але дедалі менше знаємо, як одне в одного справи.

Бо в офісі є розмови дорогою на обід, кілька хвилин після наради чи випадкова зустріч на кухні. Онлайн більшість контактів починаються з конкретної причини: задача, дедлайн, документ, питання.

У «Має Сенс» ми вирішили не чекати, поки неформальне спілкування виникне саме. Для цього в нас є «Шоб шо» — зустрічі команди без звітів, KPI та робочого порядку денного.

Після літньої перерви зібралися знову — і ця зустріч стала хорошим приводом подумати не тільки про нас, а й загалом про дистанційні команди.

Чому неформальне спілкування — це не просто «приємно провести час»? Як воно допомагає в роботі? Чому команду не потрібно змушувати дружити? І як створювати такі точки контакту без дорогих тімбілдингів та складних сценаріїв?

Зібрали наш досвід і кілька висновків, які можуть стати в пригоді керівникам медіа та розподілених команд.

Читайте матеріал 👉 https://sense.ngo/news/komanda-ce-bilshe-nizh-spilni-zadachi-shob-sho-mi-v-maye-sens-provodimo-neformalni-zustrichi-ta-sho-z-cogo-mozhut-vzyati-kerivniki-media_1

03/09/2026

AI уже може допомагати редакціям із текстами, аналізом, плануванням і щоденними задачами. Але хороший результат починається не з “чарівної кнопки”, а з правильно сформульованого завдання.

Під час тренінгу Медіабази Чернівці Юлія Машута пояснила, чому підхід “думай крок за кроком” уже не завжди працює, як задавати AI роль, контекст і чіткий порядок дій, а також як використовувати його для повторюваних редакційних процесів.

Головні поради з тренінгу зібрали тут 👉 https://sense.ngo/news/horoshij-prompt-ce-vzhe-ne-rol-zavdannya-format-sho-varto-zminiti-v-roboti-z-shi-u-2026-roci

А якщо хочете розібратися глибше й навчитися використовувати ШІ в роботі редакції системно — запрошуємо на курс «ШІ-апгрейд для медіа».

🔗 Деталі та реєстрація: https://sense.ngo/umba/ai-media

02/09/2026

Громада може витратити багато часу на підготовку заявки — і все одно не отримати фінансування.

І справа не завжди в тому, наскільки добре написаний текст. Часто заявка слабшає ще раніше: коли ідею підганяють під конкурс, проблему недостатньо обґрунтовують, результат формулюють нечітко, бюджет не сходиться з логікою проєкту або не враховують пріоритети донора.

8 вересня UMBA проведе безкоштовний онлайн-воркшоп «Чому хорошу заявку не фінансують: 7 помилок громади ще до подачі на грант».

Разом із тренерками Наталією Ганжею та Таїсією Гармаш розберемо типові помилки на прикладах і покажемо, на що варто звернути увагу ще до того, як команда починає заповнювати грантову форму.

📅 8 вересня
🕑 13:00–14:30
📍 Онлайн

Участь безкоштовна за попередньою реєстрацією.

👉 Реєстрація: https://forms.gle/RztkhvjfzYm5TRmj8

26/08/2026

Грантовий менеджмент найкраще засвоюється не тоді, коли слухаєш про логіку проєктної заявки, а коли відкриваєш власний документ і починаєш працювати: формулювати проблему, будувати план, рахувати бюджет, шукати рішення.

Саме так учасниці курсу «Грантовий менеджмент для громад: від ідеї до реалізації» працювали протягом місяця. А на фінальну зустріч команди Дубівської, Васильківської, Чоповицької та Марківської громад прийшли вже зі своїми проєктами.

У новому матеріалі розповідаємо, які ідеї вони розробляли, що змінювалося в процесі роботи та чому фінальний проєкт для нас — не формальність наприкінці навчання, а результат усієї практики.

Читайте історії громад і дивіться, як проходить навчання в Академії UMBA 👉 https://sense.ngo/news/ne-navchalnij-kejs-a-realna-potreba-gromadi-z-yakimi-proyektami-uchasnici-zavershili-kurs-iz-grantovogo-menedzhmentu