19/09/2026
Мова — це скеля, на якій стоїть велика українська споруда.
Ірина Фаріон.
У Києві офіційно ініціювали встановлення монумента мовознавиці та політикині Ірині Фаріон
У столиці стартував масштабний громадсько-культурний проєкт із вшанування пам’яті мовознавиці, докторки філологічних наук Ірини Фаріон.
Згідно із заявою координаційної ради проєкту, мета ініціативи — зафіксувати в публічному просторі столиці внесок діячки в утвердження української мови як фундаменту національної державності та суверенітету.
Локації та концепція: від класики до модерну
Комісія Київради з питань культури та туризму вже зареєструвала відповідне звернення та готує його до розгляду на найближчому засіданні. За попередньою інформацією, на вибір громади пропонуватимуть три локації:
Сквер біля Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: як символ її академічної праці, неоціненного внеску в дослідження історії мови та наукових публікацій.
Локація поблизу Київського національного університету імені Тараса Шевченка: поруч із червоним корпусом, що підкреслює її викладацьку місію та вплив на студентську молодь кількох поколінь.
Культурний простір біля парку імені Тараса Шевченка: у центрі науково-культурного життя Києва, неподалік музеїв та освітніх центрів.
Головний концепт майбутнього монумента — поєднання образу академічного вченого з непохитним духом національного спротиву. Мистецька рада наголошує, що в скульптурній композиції планують відобразити ключові цитати діячки про силу українського слова та державність.
У Львові вже відкрили саму пам'ятну стелу на честь Фаріон. Автором проєкту стели є архітектор Андрій Лесюк — один зі співавторів Меморіалу Героїв Небесної Сотні, а над концепцією меморіального простору працювала команда Guess Line Architects у складі восьми фахівців. Втім, об'єкт викликав неоднозначну реакцію в мережі: частина мешканців порівняла форму пам'ятника з туалетом, а на його облаштування зі сквером місто витратило 2 мільйони гривень.
Ініціативи не обмежилися Львовом. Івано-Франківська міська рада ухвалила рішення перейменувати вулицю Гвардійську на вулицю імені Ірини Фаріон у межах ширшого пакета перейменувань. Одночасно депутати затвердили так звану "програму українізації" громади, спрямовану на популяризацію української мови й культури та формування національної свідомості через культурні, науково-практичні й інформаційні заходи — фактично назвавши програму символічним продовженням справи, якою займалася сама Фаріон.
Тут ситуація значно скромніша. Попри резонанс справи, жодної офіційно затвердженої ініціативи щодо встановлення пам'ятника Ірині Фаріон у Києві наразі немає — принаймні, підтверджених рішень Київради чи КМДА з цього приводу не зафіксовано.
Варто врахувати загальний контекст роботи столичної системи петицій: досвід останніх років показує, що ініціативи про встановлення нових пам'ятників у Києві переважно провалюються ще на етапі збору голосів. Наприклад, петиції про встановлення в центрі міста пам'ятників "Привиду Києва", меценату Лазарю Бродському чи пам'ятного знаку українському кобзарству на місці колишнього пам'ятника Леніну свого часу не набрали необхідних 6 тисяч голосів. Це свідчить, що будь-яка подібна ініціатива щодо Фаріон у столиці — якщо вона з'явиться — наразі теж проходитиме непростий шлях громадського обговорення, а не автоматичного ухвалення.
