29/07/2026
Чергова допомога з Німеччини приїхала в Україну. Це було нелегко, якщо коротко.
Тож трохи історії…
Ця допомога стала результатом домовленості з німецькою компанією Axians (https:/Axians Deutschland ), яка є частиною концерну VINCI Energies, щодо підтримки України. Усе почалося зі звернення Олександра Тимошенка до компанії з проханням підтримати нашу країну. Компанія відгукнулася, і розпочалася кропітка робота: закупівля необхідного, уточнення деталей, вирішення численних логістичних питань 🫣 і, зрештою, доставка вантажу в Україну.
На шляху до нашої мети виникало чимало труднощів, долати які допомагали люди з різних куточків світу та України. Нам дуже хочеться розповісти про них.
Волонтери одночасно вирушили з різних країн, щоб зустрітися у визначеному місці та передати гуманітарний вантаж далі до пунктів призначення. За дві доби вони спали лише по 1–2 години, але водночас познайомилися з багатьма чудовими людьми.
Від усього серця дякуємо Michael Roffler за фінансову підтримку, яка допомогла покрити додаткові витрати на оформлення документів для вантажу.
Неймовірна вдячність Віктору Попадюку та Ігорю Кецману за допомогу під час перетину кордону. Хлопці, не вагаючись, причепили наш причіп із гуманітарною допомогою до свого буса та взяли на борт представника фонду. Через це Ігорю довелося перетинати кордон пішки й кілька годин стояти під палючим сонцем (хто проходив цей шлях, той зрозуміє).
Дякуємо мамі Ігоря за моральну підтримку, молитви за всіх нас, за чернігівців, за донат на дорогу та обереги, які ми обов'язково передамо волонтерам 👬👫 у Чернігові.
Щира вдячність пану Олегу (прізвища, на жаль, не знаємо), який перекладав та всіляко сприяв доставці гуманітарного вантажу в Україну.
Дякуємо людям, які, попри втому, пропустили нас у черзі. Дякуємо українським водіям-далекобійникам, які підтримали нас під час конфліктної ситуації на кордоні через те, що ми рухалися без черги.
Особлива вдячність пану Артему, який замість відпочинку у вихідні супроводжував вантаж і, слава Богу, попри всі обставини встиг доїхати вчасно, щоб вийти на роботу.
За майже дві доби цієї непростої дороги ми зустріли неймовірну кількість людей, які підтримували нас — і своїми діями, і добрим словом. Якщо чесно, був момент, коли нам здалося, що нічого не вийде. Але наполегливість і витримка Олександра Тимошенка стали вирішальними. Коли втома взяла своє і здавалося, що всі можливості вичерпані, він сказав: «Ми не здаємося. Пробуємо ще раз». І саме так усе вдалося.
Полегшення ми відчули, коли заїхали на український пункт пропуску. Хоча й тут проходження митного контролю виявилося непростим. Враження від цього процесу залишилися неоднозначними, але сьогодні ми хочемо зосередитися на головному: ми в Україні, а допомога вже прямує далі — туди, де її найбільше потребують: до наших військових і цивільних.
Ще раз щиро дякуємо всім, хто став частиною цієї непростої справи, — за ваш час, терпіння, підтримку та внесок у Перемогу України.
В єдності — сила!
