01/07/2022
#2.2
Надання ДОмедичної допомоги регламентується такими законодавчими актами як: Наказ МОЗ #441 від 9.03.2022 (свіжачок!) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-22 , який регламентує порядки надання домедичної допомоги особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов'язками повинні її надавати (поліція, мнс, педагоги, тощо). Що нового в цьому наказі в порівнянні з попереднім? - по-перше, він дозволяє тампонувати рани в цивільному житті, по-друге він загалом набагато більш подібний до світових протоколів, а також включає окремий "порядок надання домедичної допомоги в умовах бойових дій/воєнного стану".
Але, якщо ми говоримо про цивільного без службових зобов'язань, то його повноваження будуть вужчі ніж в вищезазначених порядках. Зокрема, цивільний рятувальник не може призначати та вводити будь-які лікарські засоби потерпілому на власний розсуд. (В порядках, в окремих пунктах, така можливість прописана, за умови "попереднього навчання").
Далі, ст. 135 ККУ "Залишення в небезпеці", до якої я вже зверталася в попередньому пості. Чисто гіпотетично стосується кожного, хто став свідком нещасного випадку з постраждалим, фактично стає обтяжуючими обставинами для винуватців дтп та батьків/опікунів неповнолітніх, якщо її порушити. При цьому, щоб не "залишити в небезпеці" потерпілого, достатньо викликати швидку допомогу. Якщо ви не компетентні надавати домедичну допомогу - не лізьте, у нас є купа хибних знань, які можуть зашкодити потерпілому.
Наступне що ще не регламентує, але, я сподіваюся, скоро буде це робити, це поправки до ККУ, які по суті являються "законом доброго самаритянина" (проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення надання першої допомоги»). Це зміни до поточного законодавства, які, зокрема, знімають відповідальність з рятувальника, якщо в процесі надання домедичної допомоги їм були нанесені пошкодження потерпілому, або настала смерть, при цьому рятувальник діяв в межах своїх повноважень та з добрими намірами. Законопроект проголосовано в першому читанні, чекаємо.
Також щодо акредитації: наскільки мені відомо, на даний момент в Україні немає законодавчо врегульованого статусу цивільного рятувальника, а це означає, що з юридичної точки зору будь-які сертифікати про проходження підготовки, окрім сертифікатів МО і МОЗ, не мають юридичної сили (мої, нажаль, також - тож сприймаємо їх як досвід і сувенірну продукцію), міжнародні - катуються міжнародно, але я не в курсі, які з них катуються у нас в державі.
Фуф, здається по юридичній частині закінчили, далі фізична.
І приєднуйтесь до обговорення, бо я сама з собою розмовляю😉
#освіторіум