Фонд Миколи Бабака

23/10/2026

20 жовтня у Черкасах відбулася Презентація живописного панно Микола Бабак "Фронтир". Більше про подію читайте на сайті Фонд Миколи Бабака

20 жовтня відбулася презентація монументального панно ФРОНТИР Миколи Бабака у межах реалізації проєкту «Повернення спадщини». «Фронтир» — це не просто реставраці...

09/10/2026

Що спільного між Григорієм Шевченком і Іваном Піддубним? Про це розповідаємо у новому матеріалі проєкту Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ ст., що реалізує Фонд Миколи Бабака за підтримки Український культурний фонд

🤼‍♂️ Непереможні велетні: Григорій Шевченко та Іван Піддубний

Григорій Петрович Шевченко був людиною неймовірної фізичної сили. Навчаючись малюванню в Одеському художньому училищі, він водночас захоплювався боротьбою та часто виходив переможцем із найзапекліших поєдинків на борцівському килимі.

За родинними переказами, які зберегла онука Григорія Петровича, Ірина Зеленко, і які вона переповіла Миколі Бабаку, якось до Одеси завітав із гастролями французький цирк. На одній із вистав атлет самовпевнено кинув виклик публіці — чи знайдеться в залі той, хто наважиться вийти проти нього?

Григорій Шевченко вийшов на арену без жодних вагань. Попри те, що тіло французького борця було змащене жиром, український богатир швидко поклав суперника на лопатки. Після цього француз розшукав Григорія й благав про реванш — але з проханням піддатися, адже через поразку ризикував втратити роботу і можливість прогодувати велику родину. Добросердий Григорій пожалів циркача і під час наступного поєдинку поступився йому.

Особливою сторінкою в біографії Г.Шевченка є його особисте знайомство з легендарним Іваном Піддубним. Вони не лише товаришували, а й разом брали участь у змаганнях з боротьби. Дочка фотографа, Галина, протягом багатьох років дбайливо зберігала спільне фото батька із Піддубним (на жаль, ця світлина згодом була втрачена).

Чому Григорій Петрович не обрав кар’єру професійного атлета, маючи всі дані для світового успіху, досі залишається загадкою. Проте його вибір на користь світлопису подарував нам унікальний фотоархів, який ми сьогодні зберігаємо та цифровізуємо!

📍 Проєкт «Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ століття» реалізує Фонд Миколи Бабака | Культурна спадщина України за грантової підтримки Українського культурного фонду / УКФ | Український культурний фонд .

Візуал до посту створено за допомогою штучного інтелекту.

#ГригорійШевченко #ІванПіддубний #ЦифровийФотоархів #запідтримкиУКФ #Одеса

08/10/2026

Реалізація проєкту Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ ст. триває.

Унікальна листівка Григорія Шевченка: рідкісний портрет Кобзаря та краєвиди його батьківщини

Ця історична листівка — «с. Керелівка Звенигородського повіту. Родина Тараса Григоровича Шевченка» (під «родина» слід розуміти «батьківщина») — фотоколаж, що поєднує рідкісний образ Тараса Шевченка та архітектурне обличчя його рідного села.

📸 У центрі композиції — друга світлина Тараса Шевченка з натури, зроблена 1858 року у фотоательє І. Досса. На ній Кобзар постає без головного убору, у білій сорочці та темному піджаку. Цей знімок має особливе значення в українській культурі: саме за цією фотографією видатний художник Ілля Рєпін 1888 року написав портрет Шевченка для Тарасової світлиці — першого народного музею поета на Чернечій горі в Каневі. Видавець листівки, Григорій Шевченко, часто робив фоторепродукції світлин Тараса Григоровича, сприяючи збереженню та популяризації його образів.

🏛 Портрет Кобзаря оточують світлини важливих громадських будівель його рідного села, серед яких:
• Керелівська сільська управа — традиційна хата під солом’яною стріхою з дерев’яною огорожею та місцевими жителями.
• сільські храми (вочевидь Свято-Богословська (Іоано-Богословська) церква та Церква Різдва Пресвятої Богородиці) — величні церковні будівлі з куполами та дзвіницею.
• навчальні заклади — двокласна та церковно-парафіяльна школи.
• земська лікарня — медичний заклад села, біля якого видно селянський віз та постаті декількох жителів.

Цей фотоколаж є чудовим прикладом того, як на початку минулого століття вшановували пам’ять Кобзаря, поєднуючи його постать із ландшафтом його дитинства.

Допис підготовлено у межах проєкту «Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ століття», що реалізує Фонд Миколи Бабака | Культурна спадщина України за грантової підтримки Українського культурного фонду / УКФ | Український культурний фонд

#запідтримкиУКФ #ГригорійШевченко #ЦифровийАрхів #ТарасШевченко #Керелівка

01/10/2026

1 жовтня Україна відзначає особливий день, у якому переплітаються духовні традиції та наша сучасна боротьба. Покрова Пресвятої Богородиці здавна була головною заступницею українського воїнства — від козацької доби до сьогодення, коли наші захисники й захисниці виборюють свободу рідної землі.

З нагоди свята ділимося винятковою пам’яткою українського народного малярства з колекції Фонду Миколи Бабака — іконою «Покрова Пресвятої Богородиці».

На цій іконі Богородиця зображена у величній короні та вишуканому вбранні з квітковими мотивами, стоячи на хмарі. У руках Вона тримає довгий темно-зелений омофор (покров), який розпростерла над тими, хто молиться. Цей мотив захисного покрову символізує молитовне заступництво, збереження від лиха та духовний щит.

Ліворуч — Святитель Миколай Чудотворець у єпископському священицькому вбранні та митрою на голові. Правою рукою він благословляє, а в лівій тримає Євангеліє.
Праворуч — Свята Великомучениця Варвара із пальмовою гілкою (символом перемоги над смертю) та мечем у руках, що символізує стійкість віри та жертовність.

Ікона виконана на трьох з’єднаних дошках у характерній народній манері, де урочистий бароковий лад поєднується з щирою, теплою інтерпретацією. Глибокі вохристі, червоні та темно-зелені відтінки, сяйво німбів і деталізація шиття на одязі створюють відчуття особливої молитовної урочистості.

Українська ікона Покрови — це сакральний образ і унікальний код нашої самобутності, у якому ідея захисту та віри пронесена крізь століття.

Сьогодні ми підносимо слова вдячності та молитви за кожного й кожну, хто тримає щит над Україною на фронті. Нехай Пресвята Богородиця береже наших захисників і захисниць під Своїм омофором!

Героям Слава! 🇺🇦

Ікона ПОКРОВА БОГОРОДИЦІ З ПРИСТОЯЧИМИ: СВ. МИКОЛАЙ, ВМЦ. ВАРВАРА
Середина ХІХ століття. Київщина.

#ФондМиколиБабака #Покрова #ДеньЗахисниківІЗахисниць #УкраїнськаІкона #НароднеМалярство

13/09/2026

До Днів європейської спадщини / European Heritage Days розповідаємо, чому проєкт Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ ст. стосується не тільки України, а й всієї Європи.

Як фотоархів Григорія Шевченка поєднує українську спадщину з європейським контекстом 📸🇪🇺

Щороку у вересні вся Європа відзначає Дні європейської спадщини (European Heritage Days). Ця ініціатива нагадує: наша спільна історія складається з тисяч унікальних локальних і родинних історій.

Українська культурна спадщина — це невід’ємна частина великої європейської мозаїки, і фотомистецтво початку XX століття це яскраво підтверджує.

На цьому унікальному фото з архіву Григорія Шевченка – його гості: поруч із дівчатами та юнаками у традиційних вишиванках, намисті й віночках ми бачимо гостей у класичному західноєвропейському вбранні того часу — строгих костюмах, капелюхах та окулярах, а у верхньому правому куті увагу привертає жінка у класичній сукні європейського зразка.

І це не випадковість. Сам життєпис Григорія Шевченка є чудовим прикладом міжкультурного переплетення: його дружиною була Віра Йоахімівна — жінка німецького походження, чия родина проживала на території німецьких колоній на півдні України.

Цей кадр та історія родини фотографа — наочне свідчення того, як в Україні початку ХХ століття природно співіснували, перепліталися й доповнювали одне одного традиційний народний побут, німецькі колоніальні впливи та європейська міська культура.

Чому збереження фотоархіву Григорія Шевченка важливе?
• Фотографії Григорія Шевченка фіксують обличчя, одяг, архітектуру та побут з неймовірною художньою та документальною точністю.
• Архів доводить, що українське суспільство та його мультикультурні осередки розвивалися в єдиному естетичному й культурному ритмі з Європою.
• Спадщина фотографа дає змогу побачити живий портрет України напередодні масштабних історичних потрясінь ХХ століття.

Культурна спадщина жива доти, доки вона відкрита для світу.

Проєкт «Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ століття» реалізується за підтримки Український культурний фонд.

#ДніЄвропейськоїСпадщини #запідтримкиУКФ #ГригорійШевченко #ЦифровийАрхів

12/09/2026

Працюємо з архівними документами у межах реалізації проєкту Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ ст.

Унікальне оголошення з газети «Рада» (№ 30 від 8 лютого 1911 року) про продаж фотолистівок Григорія Шевченка.

У межах реалізації нашого цифрового архіву ми вперше оприлюднюємо газетну публікацію 115-річної давнини! Завдяки інформаційній підтримці мецената Євгена Чикаленка у київській щоденній газеті «Рада» було опубліковано оголошення від фотографа з села Керелівка — Григорія Петровича Шевченка.

З цього документу ми дізнаємося не лише про асортимент робіт майстра, а й про тогочасні ціни та логістику. Григорій Петрович пропонував до продажу листівки з рідними містами Тараса Шевченка, його кабінетні портрети («у шапці, без шапки, на весь зріст, у кріслі та у молодих літах»), а також фотопортрети відомих політичних та культурних діячів (гетьманів, письменників і артистів).

Аби зрозуміти доступність фоторобіт Григорія Шевченка для тогочасного покупця, порівняємо ціни 1911 року з сучасним еквівалентом за «хлібним паритетом» (у 1911 р. 5 копійок дорівнювали ціні близько 1 кг житнього хліба, що в 2026 році становить близько 70 грн):

📮 Одна фотолистівка в роздріб (5 коп.) коштувала як 1 кг житнього хліба. У сучасних цінах це дорівнює 70 грн.

📦 Сотня листівок оптом (2 крб. 50 коп.) у 1911 році була еквівалентом 50 кг хліба або денному заробітку кваліфікованого ремісника. Сьогодні це дорівнює 3 500 грн.

🖼️ Кабінетний портрет (20 коп.) становив вартість 4 кг хліба або повноцінного обіду в тогочасній їдальні. У сучасних грошах це близько 280 грн.

🔍 Ми відновлюємо та оцифровуємо ці унікальні знімки у високій якості. Підписуйтесь на сторінку проєкту, щоб не пропустити нові відкриття!

Проєкт «Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ століття» реалізується в межах програми «Культурна спадщина» за грантової підтримки Українського культурного фонду.

#ГригорійШевченко #ЦифровийФотоархів #КультурнаСпадщина #запідтримкиУКФ #ГазетаРада