11/04/2026
Абсурд, в який не хочеться вірити!
Його звали Сергій Крикальов. Коли він полетів у космос у 1991 році, він був громадянином СРСР.
Коли повернувся — цієї держави вже не існувало.
Він стартував із Байконура до орбітальної станції «Мир». Місія мала тривати п’ять місяців.
Але поки він кружляв навколо Землі, внизу все розвалювалося.
Союз тріщав по швах.
Республіки виходили одна за одною.
У москві — хаос, політичні ігри і боротьба за владу.
І одного дня з Землі прийшло повідомлення, яке звучало як злий жарт: країни, яка відправила його в космос, більше не існує. І грошей, щоб повернути його назад, — теж немає.
Людину просто… залишили на орбіті.
Його організм слабшав: кістки втрачали кальцій, накопичувалася втома, зростав вплив радіації.
Він міг скористатися рятувальною капсулою.
Але тоді станція залишилася б без контролю.
І він залишився. Бо хтось мав виконати свою роботу до кінця.
Поки він висів у невагомості, на Землі вже рахували гроші. Нова росія почала продавати місця в космічних польотах іншим країнам — щоб хоч якось утримати програму.
На свого космонавта ресурсів не знайшлося.
А от «місця на орбіті» — стали товаром.
311 днів у космосі.
25 березня 1992 року він нарешті повернувся.
Приземлився в Казахстані — вже не радянському.
З капсули вийшов виснажений чоловік у скафандрі з написом «CCCP».
Країни з цими літерами більше не існувало.
І, схоже, тоді нікому не було особливо діла до того, що він там пережив.
Його рідний ленінград уже став санкт-петербургом.
Його зарплата знецінилася майже до нічого.
Але найабсурдніше в цій історії те, що навіть у космосі можна опинитися самотнім не через відстань, а через байдужість московитів, які мали б повернути «свого»…
