Uniunea Ucrainenilor din România - Filiala Timiș/ Тіміська Філія СYP

17/06/2026

Actuala situație geopolitică regională și globală, precum și contextul politic din România și din Europa, m-au determinat să aduc în atenția publică o temă esențială: consolidarea rezilienței societății în fața războiului hibrid, un fenomen ale cărui efecte le resimțim deja în mod direct.

De la tribuna Parlamentului am arătat că războiul hibrid se manifestă astăzi în principal prin campanii ample de propagandă și dezinformare desfășurate de actori ostili, statali și non-statali. Acestea sunt promovate, în special, prin intermediul rețelelor sociale, folosind mecanisme sofisticate de influențare a opiniei publice. Din păcate, societatea românească nu este suficient pregătită pentru a identifica și înțelege fenomenul dezinformării, ceea ce creează un teren favorabil răspândirii rapide a știrilor false și a mesajelor manipulatorii.

Observ că succesul acestor campanii este amplificat de scăderea constantă a încrederii cetățenilor în instituții, lideri și autorități. Atunci când apar comportamente politice iresponsabile sau decizii care nu răspund interesului public, acestea alimentează nemulțumirea și frustrarea socială. Sunt convins că o selecție mai riguroasă a reprezentanților politici, promovarea meritocrației în instituții și asumarea unor standarde etice clare în spațiul public ar contribui la reducerea acestor vulnerabilități și, implicit, la limitarea spațiului de acțiune al manipulării și dezinformării.

În același timp, constat cu îngrijorare erodarea treptată a capacității noastre de analiză și reflecție critică. Numeroși specialiști semnalează creșterea analfabetismului funcțional și efectele negative pe care discursul bazat pe ură, agresivitate și violență din mediul online le are asupra comportamentului individual și colectiv. Din acest motiv, consider că politicile educaționale cu caracter preventiv trebuie să devină o prioritate strategică a statului, pentru a consolida gândirea critică și pentru a contracara influența modelelor negative din societate.

Un alt factor care favorizează răspândirea dezinformării este lipsa unor capacități suficiente de comunicare strategică la nivelul instituțiilor statului. Cred că o comunicare permanentă, preventivă și profesionistă, în special în domenii precum apărarea, securitatea și politica externă, poate reduce semnificativ impactul campaniilor ostile. De asemenea, în situații de criză, este esențială o comunicare rapidă, clară și coordonată între instituții. Experiențele recente legate de incidentele cu drone din Galați și Constanța demonstrează importanța unei astfel de abordări.

Dincolo de comunicarea strategică și de managementul comunicării în situații de criză, consider că România are nevoie de politici publice consistente și de campanii de educare a spiritului critic. Este necesar să promovăm obiceiuri sănătoase de informare: consultarea surselor directe, verificarea informațiilor din mai multe surse credibile, prudența față de știrile senzaționale și exersarea permanentă a capacității de a gândi independent.

Sunt convins că România trebuie să își consolideze permanent capacitatea de a răspunde provocărilor războiului hibrid și, în special, campaniilor de dezinformare care încearcă să influențeze agenda publică și să slăbească încrederea în instituțiile democratice. Este momentul să începem să construim, în mod consecvent și responsabil, mecanismele necesare pentru protejarea societății românești.
-----------
Поточна регіональна та глобальна геополітична ситуація, а також політичний контекст у Румунії та Європі спонукали мене привернути увагу громадськості до надзвичайно важливої теми – зміцнення стійкості суспільства перед обличчям гібридної війни, явища, наслідки якого ми вже безпосередньо відчуваємо.

З трибуни парламенту я наголосив, що сьогодні гібридна війна проявляється насамперед через масштабні кампанії пропаганди та дезінформації, які здійснюються ворожими суб’єктами, державними й недержавними. Вони поширюються, зокрема, через соціальні мережі з використанням витончених механізмів впливу на громадську думку. На жаль, румунське суспільство все ще недостатньо підготовлене до того, щоб розпізнавати та усвідомлювати феномен дезінформації, що створює сприятливий ґрунт для стрімкого поширення фейкових новин і маніпулятивних повідомлень.

Я спостерігаю, що ефективність цих кампаній посилюється постійним зниженням рівня довіри громадян до державних інституцій, політичних лідерів та органів влади. Коли мають місце безвідповідальні політичні дії або ухвалюються рішення, що не відповідають суспільним інтересам, це підживлює невдоволення та соціальну фрустрацію. Я переконаний, що більш ретельний добір політичних представників, утвердження принципів меритократії в державних установах і дотримання чітких етичних стандартів у публічному просторі сприятимуть зменшенню цих вразливостей і, відповідно, звуженню простору для маніпуляцій та дезінформації.

Водночас я із занепокоєнням констатую поступове послаблення нашої здатності до аналізу та критичного мислення. Численні фахівці вказують на зростання рівня функціональної неграмотності та негативний вплив, який на індивідуальну й колективну поведінку справляє дискурс, заснований на ненависті, агресії та насильстві в онлайн-середовищі. Саме тому я вважаю, що превентивна освітня політика має стати стратегічним пріоритетом держави, спрямованим на зміцнення критичного мислення та протидію впливу негативних суспільних моделей.

Ще одним чинником, що сприяє поширенню дезінформації є недостатній рівень спроможності державних інституцій у сфері стратегічних комунікацій. Я переконаний, що постійна, превентивна та професійна комунікація, особливо в таких сферах, як оборона, безпека та зовнішня політика, здатна суттєво зменшити вплив ворожих інформаційних кампаній. Крім того, у кризових ситуаціях надзвичайно важливе значення має швидка, чітка та скоординована взаємодія між інституціями у сфері комунікації. Нещодавні події, пов’язані з інцидентами з дронами у Галаці та Констанці, наочно демонструють важливість такого підходу.

Окрім стратегічної комунікації та належного управління комунікацією в кризових ситуаціях, я вважаю, що Румунія потребує послідовної державної політики та масштабних кампаній із розвитку критичного мислення. Необхідно формувати здорові інформаційні звички: звертатися до першоджерел, перевіряти інформацію з кількох надійних джерел, зберігати обережність щодо сенсаційних повідомлень і постійно розвивати здатність мислити самостійно

Переконаний, що Румунія має послідовно зміцнювати свою спроможність реагувати на виклики гібридної війни та, зокрема, на кампанії дезінформації, які намагаються впливати на суспільний порядок денний і підривати довіру до демократичних інституцій. Настав час послідовно й відповідально розпочати розбудову механізмів, необхідних для захисту румунського суспільства.

17/06/2026

În data de 14 iunie 2026, la Timișoara, s-a desfășurat cea de-a XXV-a ediție a Festivalului Etniilor, manifestare culturală organizată de Centrul de Cultură și Artă al Județului Timiș, alături de Consiliul Județean Timiș. Evenimentul a reunit reprezentanți ai tuturor comunităților etnice din județ, oferind publicului o veritabilă celebrare a diversității culturale și a conviețuirii armonioase.

Programul a debutat cu tradiționala paradă a portului popular, la care au participat reprezentanți ai comunităților germană, maghiară, ucraineană, sârbă, cehă, slovacă, bulgară, romă, evreiască și ai celorlalte etnii din județ. Participanții au traversat centrul orașului până în Piața Unirii, unde a avut loc impresionanta „Horă a Minorităților”, moment simbolic care a evidențiat unitatea prin diversitate.

Manifestările artistice au continuat în Piața Sfântul Gheorghe, unde fiecare comunitate etnică a oferit un program artistic reprezentativ. Din partea Filialei Timiș a Uniunii Ucrainenilor din România a participat ansamblul vocal „Zoreaneții” („Steluțele”) din cadrul Școlii Gimnaziale Știuca, coordonat de prof. Mioara Cinar. Prin interpretarea unor cântece tradiționale în limba ucraineană, tinerii artiști au impresionat publicul prin talent, sensibilitate și autenticitate, fiind răsplătiți cu aplauze îndelungate.

La eveniment a fost prezentă și Maria Szabo Condrei, în calitate de președinte al Filialei Timiș, alături de Liliana Țimbota, șef de cabinet în cadrul filialei, și Elena Popovici, membră a Biroului Organizației Locale Timișoara. Participarea delegației a evidențiat preocuparea constantă a filialei pentru promovarea valorilor culturale ucrainene și pentru consolidarea dialogului intercultural, prin implicarea activă în manifestările dedicate diversității etnice din județ.

Implicarea comunității ucrainene la Festivalul Etniilor reflectă buna colaborare pe care Filiala Timiș a Uniunii Ucrainenilor din România o dezvoltă cu instituțiile culturale și administrația județeană, precum și relațiile de respect și cooperare existente între toate comunitățile etnice din Banat.

Uniunea Ucrainenilor din România susține și promovează constant schimbul cultural, considerând că respectul față de identitatea fiecărei comunități contribuie la consolidarea unei societăți unite, bazate pe colaborare, diversitate și înțelegere reciprocă.

**********

14 червня 2026 року в Тімішоарі відбувся XXV фестиваль «Етнічні групи» — культурний захід, організований Центром культури та мистецтва повіту Тіміш спільно з Тіміською Повітовою Радою. Захід зібрав представників усіх етнічних спільнот повіту, подарувавши публіці справжнє свято культурного різноманіття та гармонійного співіснування.

Програма розпочалася з традиційної паради народних костюмів, у якій взяли участь представники німецької, угорської, української, сербської, чеської, словацької, болгарської, ромської, єврейської спільнот та інших етнічних груп повіту. Учасники пройшли центром міста до площі Унірі, де відбулася вражаюча «Хора меншин» — символічний момент, що підкреслив єдність через різноманітність.

Художні заходи продовжилися на площі Святого Георгія, де кожна етнічна громада представила свою програму. Від імені Тіміської філії Союзу українців Румунії виступив вокальний ансамбль «Зірочки» при Середній школі Штюка під керівництвом професорки Міоари Чінар. Виконуючи традиційні пісні українською мовою, молоді артисти вразили публіку своїм талантом, чутливістю та автентичністю, за що були винагороджені тривалими оплесками.

На заході була присутня також Марія Сабо Кондрей, як голова Тіміської філії, разом з Ліліаною Цимботою, керівницею апарату філії, та Оленою Попович, членкинею Бюро місцевої організації в Тімішоарі. Участь делегації підкреслила постійну зацікавленість філії у просуванні українських культурних цінностей та зміцненні міжкультурного діалогу через активну участь у заходах, присвячених етнічному розмаїттю в повіті.

Участь української громади у Фестивалі Етнічних груп відображає плідну співпрацю, яку Тіміська філія Союзу українців Румунії розвиває з культурними установами та адміністрацією повіту, а також відносини поваги та співпраці, що існують між усіма етнічними громадами Банату.

Союз українців Румунії постійно підтримує та просуває культурний обмін, вважаючи, що повага до ідентичності кожної громади сприяє зміцненню об'єднаного суспільства, заснованого на співпраці, різноманітності та взаєморозумінні.

16/06/2026

Grupul de dansatori „Zolotii Druzii” din Știuca a obținut locul I la secțiunea „Formații de dansuri folclorice ale etniilor”, categoria 8–14 ani, în cadrul celei de-a XIX-a ediții a Festivalului-Concurs „Lada cu Zestre”, organizat de Centrul de Cultură și Artă al Județului Timiș. Rezultatele oficiale ale competiției au fost anunțate în data de 11 iunie 2026, iar performanța este cu atât mai valoroasă cu cât reprezintă al doilea an consecutiv în care formația ucraineană din Știuca obține cea mai înaltă distincție a concursului.

Comuna Știuca a fost reprezentată la mai multe secțiuni ale competiției, printre care dansuri folclorice, gastronomie, soliști vocali și instrumentali, obiceiuri tradiționale și expoziții de colecții, punând în valoare patrimoniul cultural și artistic al comunității ucrainene.

Coordonat de Alina Percea și Nicolae Benzar, grupul „Zolotii Druzii” a impresionat prin autenticitatea dansurilor, energia artistică și frumusețea costumelor tradiționale ucrainene, fiind apreciat atât de public, cât și de membrii juriului.

Rezultate deosebite au fost obținute și la alte secțiuni ale concursului. La categoria soliști vocali, grupa de vârstă 10–15 ani, Iasmina Oncsa a obținut locul al II-lea, iar Alessia Voloșin s-a clasat pe locul al III-lea. De asemenea, la secțiunea gastronomie, comunitatea din Știuca a câștigat locul al II-lea pentru „Cel mai autentic produs gastronomic”, evidențiind bogăția și autenticitatea tradițiilor culinare locale.

Aceste rezultate confirmă implicarea activă a comunității ucrainene din Știuca în promovarea și valorificarea patrimoniului cultural, precum și preocuparea constantă pentru transmiterea tradițiilor către generațiile tinere.

Participarea la Festivalul-Concurs „Lada cu Zestre” s-a bucurat de sprijinul Uniunii Ucrainenilor din România, care susține în mod constant activitățile culturale dedicate promovării dansului, portului popular și tradițiilor ucrainene.

*********

Танцювальний колектив «Золоті друзі» зі Штюки посів перше місце в номінації «Фольклорні танцювальні колективи етнічних груп» у категорії 8–14 років у рамках XIX фестивалю-конкурсу «Скриня з приданим», організованого Центром культури та мистецтва повіту Тіміш. Офіційні результати конкурсу були оголошені 11 червня 2026 року, і це досягнення є тим ціннішим, що це вже другий рік поспіль, коли український колектив зі Штюки здобуває найвищу нагороду конкурсу.

Громада Штюка була представлена у кількох секціях конкурсу, серед яких народні танці, гастрономія, вокальні та інструментальні солісти, традиційні звичаї та виставки колекцій, що дозволило продемонструвати культурну та мистецьку спадщину української громади.

Координований Аліною Перчею та Миколою Бензаром, гурт «Золоті Друзі» вразив автентичністю танців, художньою енергією та красою традиційних українських костюмів, отримавши високу оцінку як від публіки, так і від членів журі.

Видатні результати були досягнуті й в інших секціях конкурсу. У категорії вокальних солістів, вікова група 10–15 років, Ясміна Онча посіла II місце, а Алесія Волошин — III місце. Також у секції гастрономії громада Штюки посіла друге місце за «Найбільш автентичний гастрономічний продукт», підкресливши багатство та автентичність місцевих кулінарних традицій.

Ці результати підтверджують активну участь української громади міста Штюка у просуванні та популяризації культурної спадщини, а також постійну турботу про передачу традицій молодим поколінням.

Участь у фестивалі-конкурсі «Скриня з приданим» відбулася за підтримки Союзу українців Румунії, який постійно підтримує культурні заходи, присвячені просуванню танцю, народного костюма та українських традицій.

16/06/2026

În data de 11 iunie 2026, președinta Filialei Timiș a Uniunii Ucrainenilor din România, Maria Szabo Condrei, a efectuat o vizită de lucru la Primăria Comunei Bârna, unde a avut o întâlnire cu primarul comunei, Ovidiu Ignatoni. La discuții au participat și președintele Organizației Locale Bârna-Pogănești a UUR, Ioan Longa, precum și cadrele didactice Mariana Cubaș și Violeta Manzur.

În cadrul întâlnirii au fost abordate aspecte legate de situația comunității ucrainene din comuna Bârna și din localitatea Pogănești, precum și proiectele și inițiativele desfășurate în sprijinul acesteia. Maria Szabo Condrei a evidențiat importanța susținerii comunităților ucrainene din mediul rural și a păstrării identității culturale, a tradițiilor și a limbii materne.

Un subiect important al discuțiilor l-a reprezentat amendamentul depus de deputatul Nicolae-Miroslav Petrețchi, președintele Uniunii Ucrainenilor din România, la Legea bugetului de stat pentru anul 2026, prin care comuna Bârna a beneficiat de suma de 50.000 de lei destinată renovării Căminului Cultural din localitatea Pogănești. Reprezentanții administrației locale au apreciat acest sprijin, subliniind importanța investiției pentru viața culturală și socială a comunității.

De asemenea, au fost prezentate activitățile educaționale și culturale derulate de Filiala Timiș a UUR, inclusiv sprijinul acordat elevilor participanți la concursuri și la Olimpiada de Limba Ucraineană, precum și organizarea anuală a Taberei pentru Premianți, destinată elevilor cu rezultate deosebite la învățătură și competiții școlare.

Participanții au evidențiat buna colaborare dintre Filiala Timiș a Uniunii Ucrainenilor din România și autoritățile locale, apreciind implicarea constantă în susținerea comunității ucrainene din zonă. Totodată, a fost remarcată activitatea lui Ioan Longa, președintele organizației locale și consilier local, pentru contribuția sa la proiectele de dezvoltare ale comunei, inclusiv cele privind modernizarea infrastructurii și îmbunătățirea condițiilor de trai pentru locuitori.

Întâlnirea s-a desfășurat într-o atmosferă constructivă și deschisă, participanții exprimându-și disponibilitatea de a continua colaborarea și de a dezvolta noi proiecte în beneficiul comunității ucrainene din comuna Bârna.

Uniunea Ucrainenilor din România susține permanent inițiativele care contribuie la dezvoltarea comunităților ucrainene, la promovarea educației în limba maternă și la păstrarea identității culturale, printr-un dialog constant și o colaborare activă cu autoritățile locale și instituțiile partenere.

**********

11 червня 2026 року голова Тіміської філії Союзу українців Румунії Марія Сабо Кондрей здійснила робочий візит до Мерії громади Бирна, де зустрілася з головою громади Овідіу Ігнатоні. У переговорах також взяли участь голова місцевої організації СУР у Бирні-Поганешті Іоан Лонга, а також викладачі Мар'яна Кубаш та Віолета Манзур.

Під час зустрічі були порушені питання, пов’язані з ситуацією української громади в комуні Бирна та в населеному пункті Поганешті, а також проекти та ініціативи, що реалізуються на її підтримку. Марія Сабо Кондрей наголосила на важливості підтримки українських громад у сільській місцевості та збереження культурної ідентичності, традицій і рідної української мови.

Важливою темою обговорень стала поправка, подана депутатом Миколою-Мирославом Петрецьким, головою Союзу українців Румунії, до Закону про державний бюджет на 2026 рік, завдяки якій громада Бирна отримала 50 000 Леїв на реконструкцію Будинку культури в селі Поганешті. Представники місцевої влади високо оцінили цю підтримку, підкресливши важливість інвестиції для культурного та соціального життя громади.

Також були представлені освітні та культурні заходи, що проводяться Тіміською філією СУР, зокрема підтримка учнів, які беруть участь у конкурсах та Олімпіаді з української мови, а також щорічна організація Табору для переможців, призначеного для учнів з особливими досягненнями у навчанні та шкільних змаганнях.

Учасники відзначили плідну співпрацю між Тіміською філією Союзу українців Румунії та місцевою владою, високо оцінивши постійну підтримку української громади в цьому регіоні. Водночас було відзначено діяльність Іоана Лонги, голови місцевої організації та місцевого депутата, за його внесок у проекти розвитку громади, зокрема щодо модернізації інфраструктури та покращення умов життя мешканців.

Зустріч відбулася в конструктивній та відкритій атмосфері, учасники висловили готовність продовжувати співпрацю та розробляти нові проекти на користь української громади в громаді Бирна.

Союз українців Румунії постійно підтримує ініціативи, що активно сприятимуть розвитку українських громад, просуванню освіти рідною мовою та збереженню культурної ідентичності, шляхом постійного діалогу та активної співпраці з місцевою владою та партнерськими установами.

15/06/2026

15/06/2026

11/06/2026

În declarația politică rostită ieri, de la tribuna Camerei Deputaților, am atras atenția asupra unei tendințe îngrijorătoare care se manifestă într-o perioadă marcată de confuzie și instabilitate, favorabilă acțiunilor provocatoare. Observăm continuarea și chiar accentuarea tentativelor de contestare a organizațiilor reprezentative ale minorităților naționale și de subminare a credibilității și coeziunii acestora.

Principalele instrumente utilizate de cei care urmăresc să genereze dezbinare și instabilitate sunt înființarea unor asociații fără reprezentativitate reală și folosirea abuzivă a statutului de „organizație reprezentativă a minorității naționale”, fără respectarea condițiilor și criteriilor prevăzute de legislația în vigoare.

România se confruntă astăzi cu o proliferare a unor astfel de structuri, care promovează sau susțin acțiuni menite să slăbească unitatea comunităților aparținând minorităților naționale. Scopul acestor demersuri este diminuarea încrederii membrilor comunităților în propriile organizații reprezentative și afectarea relațiilor solide construite de-a lungul timpului între acestea și cetățeni.

În ceea ce privește comunitatea ucraineană din România, am subliniat că Uniunea Ucrainenilor din România este singura organizație reprezentativă care promovează și apără interesele acestei comunități în toate domeniile de activitate. UUR respectă și susține diversitatea, pluralismul, libertatea de opinie, de exprimare și de asociere, inclusiv cea religioasă, și dispune de resursele, experiența și instrumentele necesare pentru reprezentarea comunității la nivel local, național, regional și internațional.

Nu există o altă organizație cu un statut similar și cu o reprezentativitate reală în cadrul comunității ucrainene din România. Pretențiile unor grupuri de interese de a se substitui acestei reprezentări nu reflectă realitatea și răspund unor obiective care nu au legătură cu binele comunității.

Mai mult, unele dintre aceste grupuri au desfășurat acțiuni contrare intereselor comunității ucrainene, deși pretind că o reprezintă. Acestea s-au opus deschiderii de noi grupe pentru studiul limbii ucrainene materne în școli unde elevii învățau anterior limba rusă, au încercat să reducă numărul de ore dedicate limbii ucrainene și au promovat inițiative care riscă să divizeze comunitatea pe criterii religioase sau să o implice în jocuri de culise cu accente extremiste.

Aceste acțiuni au loc într-un moment în care UUR obține rezultate fără precedent pentru comunitate: extinderea accesului la educație în limba maternă, consolidarea reprezentării la nivel local și central, atragerea de fonduri pentru dezvoltarea infrastructurii în comunitățile noastre și implementarea unor proiecte importante pentru păstrarea identității culturale și lingvistice.

Din păcate, astfel de acțiuni hibride de presiune și destabilizare vizează de câțiva ani nu doar comunitatea ucraineană, ci și alte minorități naționale din România. Consider că ignorarea sau tolerarea acestor practici poate avea consecințe negative pe termen lung, mai ales în actualul context politic și social fragil.

Condamn ferm aceste acțiuni provocatoare și reafirm angajamentul Uniunii Ucrainenilor din România de a menține un dialog permanent și o colaborare strânsă cu întreaga comunitate ucraineană, consolidând relațiile de încredere și sprijin reciproc construite de-a lungul timpului. Vom continua să lucrăm cu responsabilitate pentru binele comunității noastre, să îi reprezentăm interesele și să dezvoltăm proiecte care contribuie la prosperitatea, unitatea și viitorul tuturor etnicilor ucraineni din România.
------------
У своїй вчорашній промові з трибуни Палати депутатів я звернув увагу на тривожну тенденцію, яка проявляється в нинішній період, позначений плутаниною та нестабільністю, що створюють сприятливий ґрунт для провокаційних дій. Ми є свідками продовження і навіть посилення спроб поставити під сумнів репрезентативність організацій національних меншин, а також підірвати їхній авторитет і згуртованість.

Основними інструментами, які використовують ті, хто прагне посіяти розбрат і нестабільність, є створення асоціацій без реальної представницької функції та зловживання статусом «представницької організації національної меншини» без дотримання умов і критеріїв, передбачених чинним законодавством.

Сьогодні Румунія стикається з поширенням таких структур, які просувають або підтримують дії, спрямовані на послаблення єдності спільнот, що належать до національних меншин. Метою цих кроків є підрив довіри членів спільнот до власних представницьких організацій та завдання шкоди міцним відносинам, що сформувалися з часом між ними та громадянами.

Що стосується української спільноти в Румунії, я наголосив, що Союз українців Румунії є єдиною представницькою організацією, яка просуває та захищає інтереси цієї громади в усіх сферах діяльності. СУР поважає та підтримує різноманітність, плюралізм, свободу думки, свободу вираження поглядів і свободу об’єднання, зокрема релігійного, та має ресурси, досвід і необхідні інструменти для представництва громади на місцевому, національному, регіональному та міжнародному рівнях.

Не існує іншої організації з аналогічним статусом і реальною представницькою спроможністю в межах української громади Румунії. Претензії окремих груп інтересів на наявність такого представництва, не відповідають дійсності та переслідують цілі, не пов’язані з благом громади.

Більше того, деякі з цих груп здійснювали дії, що суперечать інтересам української громади, попри заяви про те, що вони її представляють. Вони виступали проти відкриття нових груп для вивчення української мови як рідної у школах, де учні раніше вивчали російську мову, намагалися скоротити кількість годин, відведених на вивчення української мови, а також просували ініціативи, які можуть призвести до розколу громади за релігійною ознакою або втягнути її в закулісні ігри з екстремістським підтекстом.

Ці дії відбуваються в той час, коли СУР досягає безпрецедентних результатів для спільноти: розширює доступ до освіти рідною мовою, зміцнює представництво на місцевому та центральному рівнях, залучає кошти для розвитку інфраструктури в наших громадах і реалізує важливі проєкти для збереження культурної та мовної ідентичності.

На жаль, такі гібридні дії, спрямовані на тиск і дестабілізацію, вже кілька років здійснюються не лише проти української спільноти, а й проти інших національних меншин у Румунії. Вважаю, що ігнорування або толерування цих практик може мати негативні наслідки в довгостроковій перспективі, особливо в нинішньому нестабільному політичному та соціальному контексті.

Я рішуче засуджую ці провокаційні дії та підтверджую зобов’язання Союзу українців Румунії підтримувати постійний діалог і тісну співпрацю з усією українською громадою, зміцнюючи відносини довіри та взаємної підтримки, вибудувані роками. Ми й надалі відповідально працюватимемо на благо нашої громади, представлятимемо її інтереси та реалізовуватимемо проєкти, що сприяють процвітанню, єдності та майбутньому всіх етнічних українців у Румунії.

11/06/2026

În această ediție, puteți citi: poezia „Copii”, de Mykola Shernyk; povestea „Dinozaurul cu coada prea lungă”; exerciții matematice, cognitive, distractive și educaționale.

10/06/2026

Astăzi am participat la discuțiile dintre membrii Grupului Minorităților Naționale din Camera Deputaților și premierul desemnat, Eugen Tomac, în contextul eforturilor de formare a unui nou guvern proeuropean și al obținerii susținerii parlamentare necesare pentru învestirea Guvernului.

În cadrul întâlnirii, am evidențiat rolul crucial pe care minoritățile naționale îl au în consolidarea unei societăți democratice, stabile și prospere.

Am prezentat activitatea complexă desfășurată de Uniunea Ucrainenilor din România, inclusiv eforturile de internaționalizare a modelului românesc de protecție a minorităților naționale. Totodată, am vorbit despre demersurile continue de apropiere și colaborare cu comunitatea ucraineană din Republica Moldova și cea românească din Ucraina, care reprezintă veritabile punți de echilibru, dialog și stabilitate în regiune.

Am susținut necesitatea consolidării colaborării transfrontaliere la nivel regional și local, precum și valorificarea expertizei acumulate de autoritățile publice locale din România în procesul de aderare la Uniunea Europeană. În acest sens, am evidențiat faptul că Uniunea Ucrainenilor din România a organizat schimburi de experiență și programe de formare pentru aleși locali și cadre didactice din Ucraina și Republica Moldova, contribuind la transferul de bune practici și la apropierea dintre comunități.

În contextul războiului hibrid cu care se confruntă întreaga regiune, caracterizat prin dezinformare, propagandă, atacuri cibernetice și ingerințe politice menite să divizeze societatea și să erodeze încrederea cetățenilor în instituțiile statului, am subliniat necesitatea creării unei structuri specializate pentru combaterea dezinformării și propagandei, capabilă să răspundă eficient acestor provocări.

De asemenea, am susținut necesitatea elaborării unor mecanisme suplimentare de protecție și consolidare a modelului românesc de garantare a drepturilor persoanelor aparținând minorităților naționale, model recunoscut pentru eficiența și echilibrul său.

În încheiere, am arătat că România trebuie să devină un actor principal în procesul de reconstrucție a Ucrainei.

Consider că viitorul guvern trebuie să acorde o atenție deosebită acestor obiective, care contribuie la consolidarea democrației, la creșterea rezilienței societății și la întărirea rolului României în regiune.
--------------
Сьогодні я взяв участь у переговорах між членами Групи національних меншин Палати депутатів та призначеним прем’єр-міністром Єудженом Томаком у контексті консультацій щодо формування нового проєвропейського уряду та забезпечення необхідної парламентської підтримки для його затвердження.

Під час зустрічі я наголосив на визначальній ролі національних меншин у зміцненні демократичного, стабільного та процвітаючого суспільства.

Я представив багатогранну діяльність Союзу українців Румунії, зокрема його зусилля з популяризації та просування на міжнародному рівні румунської моделі захисту прав національних меншин. Окремо зупинився на постійній роботі із поглиблення співпраці з українською спільнотою в Республіці Молдова та румунською спільнотою в Україні, які виступають справжніми мостами діалогу, взаєморозуміння та стабільності в регіоні.

Також я наголосив на необхідності подальшого розвитку транскордонного співробітництва на регіональному та місцевому рівнях, а також на важливості використання досвіду, накопиченого органами місцевого самоврядування Румунії під час підготовки до вступу країни до Європейського Союзу. У цьому контексті зазначив, що Союз українців Румунії організував програми обміну досвідом і професійного навчання для місцевих обранців та освітян з України й Республіки Молдова, сприяючи поширенню кращих практик та зміцненню міжгромадських зв’язків.

У контексті гібридної війни, з якою стикається весь регіон і яка проявляється через дезінформацію, пропаганду, кібератаки та політичне втручання, спрямовані на розкол суспільства й підрив довіри громадян до державних інституцій, я підкреслив необхідність створення спеціалізованої структури для протидії дезінформації та пропаганді, здатної оперативно й ефективно реагувати на сучасні виклики.

Крім того, я наголосив на необхідності розроблення додаткових механізмів захисту та подальшого зміцнення румунської моделі забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин, що вже зарекомендувала себе як ефективна та збалансована.

На завершення я підкреслив, що Румунія має відігравати провідну роль у процесі відбудови України.

Вважаю, що майбутній уряд повинен приділити цим пріоритетам особливу увагу, адже їх реалізація сприятиме зміцненню демократії, підвищенню стійкості суспільства та посиленню ролі Румунії в регіоні.