UUR - Organizația locală Micula/ Місцева організація Мікула

26/06/2026

După mai bine de 10 ani de eforturi, demersuri administrative și numeroase interpelări adresate reprezentanților Guvernului României, situația juridică a Liceului Pedagogic „Taras Șevcenko” din Sighetu Marmației a fost, în sfârșit, soluționată definitiv, unitatea de învățământ obținând dreptul de utilizare totală asupra imobilului în care își desfășoară activitatea.

Încă de la preluarea primului mandat de deputat în Parlamentul României și de președinte al Uniunii Ucrainenilor din România, clarificarea statutului acestui imobil, care deservește singurul liceu cu predare în limba ucraineană din țara noastră, a reprezentat o prioritate absolută, fiind o problemă pe care am semnalat-o constant în cadrul nenumăratelor demersuri parlamentare, memorii și discuții purtate cu reprezentanții instituțiilor competente, de la nivel local până la miniștrii Educației și prim-miniștrii României.

Ca prim rezultat al acestor eforturi, Guvernul României a emis, în anul 2024, Hotărârea nr. 110, prin care a fost clarificat regimul juridic al clădirii, dispunându-se înscrierea acesteia în inventarul centralizat al bunurilor din domeniul public al statului și transferul acesteia în domeniul public al Municipiului Sighetu Marmației, pentru a fi administrată exclusiv de către liceu. Cu toate acestea, din cauza unor blocaje locale, Clubul Sportiv Școlar a continuat să funcționeze în incinta instituției de învățământ timp de mai bine de doi ani de la adoptarea hotărârii.

În acest context, în luna mai a acestui an, am formulat o nouă solicitare (nr. 5291A) adresată ministrului Educației, domnul Mihai Dimian, prin care i-am cerut să îmi comunice dacă prevederile HG nr. 110/2024 au fost puse integral în aplicare și dacă structura sportivă funcționează în continuare în spațiile destinate actului educațional. În urma acestui ultim demers instituțional, mi s-a comunicat oficial aprobarea relocării activității administrative a Clubului Sportiv Școlar, decizie care a fost deja pusă în practică, oferind astfel Liceului Pedagogic „Taras Șevcenko” posibilitatea de a-și desfășura activitatea educațională în întregul imobil, precum și oportunitatea reală de a demara mult-așteptatele proiecte de reabilitare și modernizare a infrastructurii școlare.

Mă bucur că pașii întreprinși au condus la deblocarea unei situații care a trenat mai bine de un deceniu, un rezultat favorabil la care au contribuit și eforturile susținute depuse de colegii din cadrul Comitetului Filialei Maramureș a UUR, care au purtat discuții constante cu reprezentanții Inspectoratului Școlar Județean Maramureș, motiv pentru care le mulțumesc pe această cale pentru sprijinul esențial acordat.

Susținerea fermă a învățământului în limba maternă ucraineană rămâne un pilon fundamental și un deziderat de la care nu mă voi abate niciodată, deoarece asigurarea unui cadru educațional adecvat și respectarea dreptului la o educație de calitate pentru toți elevii noștri reprezintă direcții prioritare pe care atât eu, cât și Uniunea Ucrainenilor din România, le vom sprijini în continuare cu aceeași determinare.
------------
Після понад десяти років наполегливої роботи, численних адміністративних процедур та послідовних звернень до органів державної влади Румунії правовий статус Педагогічного ліцею імені Тараса Шевченка в Сігету-Мармацієй нарешті остаточно врегульовано. Відтепер навчальний заклад отримав право повноцінно користуватися всією будівлею, в якій здійснює свою освітню діяльність.

Від самого початку моєї першої каденції як депутата Парламенту Румунії та голови Союзу українців Румунії врегулювання правового статусу цієї будівлі, в якій функціонує єдиний у країні ліцей із навчанням українською мовою, було одним із моїх головних пріоритетів. Протягом багатьох років я неодноразово порушував це питання у депутатських запитах, меморандумах та під час зустрічей із представниками компетентних органів влади – від місцевого рівня до міністрів освіти й прем’єр-міністрів Румунії.

Важливим кроком на цьому шляху стало ухвалення Урядом Румунії у 2024 році Постанови № 110, якою було врегульовано правовий статус будівлі. Документ передбачив внесення об’єкта до централізованого реєстру державного майна та його передачу у відання муніципалітету Сігету-Мармацієй для використання виключно Педагогічним ліцеєм імені Тараса Шевченка. Однак, попри це рішення, через низку перешкод на місцевому рівні Шкільний спортивний клуб продовжував функціонувати в приміщенні ліцею ще понад два роки після ухвалення урядової постанови.

Саме тому в травні цього року я звернувся до міністра освіти Міхая Діміана з новим депутатським запитом № 5291A, у якому попросив надати інформацію про стан виконання Постанови Уряду № 110/2024 та повідомити, чи й надалі Шкільний спортивний клуб займає приміщення, призначені для освітнього процесу. У відповідь мене офіційно поінформували, що рішення про перенесення адміністративної діяльності Шкільного спортивного клубу затверджено та вже реалізовано. Таким чином Педагогічний ліцей імені Тараса Шевченка отримав можливість повноцінно використовувати всю будівлю для освітнього процесу, а також розпочати довгоочікувані роботи з ремонту та модернізації шкільної інфраструктури.

Щиро радію, що спільними зусиллями вдалося остаточно розв’язати проблему, яка залишалася невирішеною понад десять років. Вагомий внесок у досягнення цього результату зробили також мої колеги з Комітету Марамуреської філії Союзу українців Румунії, які протягом тривалого часу вели конструктивний діалог із керівництвом Марамуреського повітового шкільного інспекторату. Висловлюю їм щиру вдячність за професіоналізм, наполегливість і підтримку.

Підтримка освіти рідною українською мовою була і залишається одним із головних пріоритетів моєї діяльності та діяльності Союзу українців Румунії. Ми й надалі послідовно відстоюватимемо право українських дітей на якісну освіту рідною мовою, створення сучасних умов для навчання та розвиток української шкільної освіти в Румунії.

26/06/2026

Astăzi sărbătorim cu mândrie Ziua Drapelului Național, un simbol fundamental al identității naționale, al unității și al aspirației permanente către libertate. Drapelul României nu este doar un însemn al statului, ci și expresia continuității istorice și a valorilor care au definit și continuă să definească statul român.

Ziua Drapelului Național a fost instituită prin Legea nr. 96/1998 pentru a marca momentul istoric din 26 iunie 1848, când Guvernul revoluționar a decretat Tricolorul drept steag național al tuturor românilor. Cele trei culori – albastru, galben și roșu – au devenit de-a lungul timpului simboluri ale unității și identității naționale, fiind asociate idealurilor Revoluției de la 1848 și procesului de construire a statului român modern.

Încă din anul 1834, când culorile tricolorului au fost recunoscute oficial pentru pavilionul corăbiilor și pentru însemnele militare, acesta a însoțit marile momente ale istoriei noastre. De la Unirea Principatelor Române din 1859 și până la consolidarea României moderne, Tricolorul a rămas simbolul continuității, al suveranității și al unității naționale. Astăzi, arborarea sa alături de drapelul Uniunii Europene și al NATO reconfirmă angajamentul României față de valorile democratice și apartenența sa la spațiul european și euroatlantic.

Mai mult ca oricând, Drapelul Național ne amintește că unitatea, solidaritatea și respectul reciproc sunt esențiale pentru viitorul societății noastre. Tricolorul aparține tuturor cetățenilor României și reprezintă un simbol al unității în diversitate, indiferent de etnie, limbă sau apartenență culturală. Sub aceste culori, avem responsabilitatea de a respinge dezbinarea și de a construi împreună o Românie stabilă, sigură și prosperă.

La mulți ani Drapelului Național!
La mulți ani, România!
-------------
Сьогодні ми з гордістю відзначаємо День Державного прапора Румунії - свято одного з найважливіших символів державності, національної єдності та прагнення до свободи. Румунський триколор є не лише державним символом, а й живим свідченням історичної тяглості, спільної пам’яті та цінностей, на яких будувалася й продовжує розвиватися румунська держава.

День Державного прапора був встановлений Законом №96/1998 на вшанування історичної події 26 червня 1848 року, коли революційний уряд проголосив триколірний прапор національним прапором усіх румунів. Відтоді синій, жовтий і червоний кольори стали невід’ємними символами національної ідентичності, єдності та ідеалів свободи, гідності й прогресу, які надихали покоління румунів.

Ще з 1834 року, коли кольори триколора були офіційно затверджені для використання на кораблях і військових знаменах, прапор супроводжував найважливіші етапи національної історії. Від Об’єднання Румунських князівств у 1859 році до становлення сучасної демократичної Румунії триколор залишався символом суверенітету, спадкоємності та національної єдності. Сьогодні, майоріючи поруч із прапором Європейського Союзу та НАТО, він підтверджує відданість Румунії демократичним принципам та її приналежність до європейського й євроатлантичного простору.

У сучасному світі Державний прапор нагадує нам про важливість єдності, солідарності та взаємної поваги. Триколор належить усім громадянам Румунії та уособлює єдність у різноманітті, незалежно від етнічного походження, мови чи культурної належності. Під його кольорами нас об’єднує спільна відповідальність за збереження суспільної злагоди, зміцнення демократії та розбудову стабільної, безпечної й процвітаючої держави.

З Днем Державного прапора Румунії!
Хай живе Румунія!

24/06/2026

De la tribuna Parlamentului României am arătat că, în contextul actual de instabilitate și tensiuni politice, este necesară o asumare fermă și responsabilă din partea tuturor actorilor politici pentru a depăși criza în care se află România. Această situație nu poate fi redusă la responsabilitatea unui singur factor politic. Consider că răspunderea este una colectivă și revine tuturor celor care, în procesul decizional, nu au pus pe primul plan interesul public, alegând în schimb să prioritizeze orgolii și calcule politice în detrimentul soluțiilor necesare.

Este nevoie din nou de uriașă responsabilitate politică pentru a traversa cu bine actuala criză prin care trece România. Nu există un singur vinovat politic în toată această criză. Toți cei care nu și-au asumat responsabilități și care au pus mai presus orgoliile și interesele lor politice sunt responsabili pentru această criză.

Am subliniat necesitatea unui dialog real între forțele politice pro-europene, care să conducă la construirea unei formule de guvernare stabile, funcționale și eficiente. Dacă aceste oportunități sunt ratate, criza se va adânci, cu consecințe negative pentru țară.

A fost avansată, în final, propunerea unui Pact politic între forțele pro-europene și pro-occidentale care au constituit coaliția de guvernare. Apreciez că această inițiativă poate fi o parte a soluției, chiar dacă vine cu întârziere. Susțin această abordare și consider necesar ca toate forțele politice pro-europene și pro-occidentale din Parlamentul României să o sprijine și să contribuie la construirea unor canale reale de dialog, indispensabile pentru configurarea unei formule de guvernare funcționale și stabile.

Este important ca acest Pact să prevadă și asumarea expresă a obligațiilor ce decurg din menținerea, continuarea și dezvoltarea politicilor publice destinate respectării și promovării drepturilor persoanelor aparținând minorităților naționale. Grija pentru continuarea politicilor publice față de minorități a devenit periferică. S-a mărit spațiul public pe care îl pot folosi forțele politice radicale pentru a reduce și mai mult interesul instituțiilor statului pentru respectarea drepturilor minorităților naționale.

Introducerea temei protecției minorităților naționale în Pactul pe care l-ar putea discuta, conveni și semna forțele politice pro-europene și pro-occidentale din Parlamentul României în vederea susținerii comune a unei formule de guvernare stabile ar confirma angajamentul acestora pentru asumarea și promovarea valorilor și principiilor europene, ar securiza protecția împotriva virușilor radicali a viitoarei guvernări, ar mări coeziunea politică și socială în România.

Este nevoie ca toate forțele politice pro-europene și pro-occidentale din Parlamentul României să convină, fără lauri politici și fără glorii mărunte, asupra unui Pact sau asupra oricărei formule de coeziune care va implica angajamentul de a susține consensual o guvernare minoritară, indiferent de structura sau componența acesteia, bazată pe urgențele naționale – PNRR, programul SAFE, OCDE, politici fiscale echilibrate. Și mai este nevoie includerea în acest Pact (sau a oricărei viitoare inițiative coezive sau comune) a temei protecției minorităților naționale – ca probă minimă a angajamentului acestora față de ceea ce sunt cu adevărat Europa și spiritul ei.
---------
З трибуни парламенту Румунії я наголосив, що в нинішніх умовах політичної нестабільності та суспільної напруги необхідна рішуча, відповідальна та конструктивна позиція всіх політичних акторів для подолання кризи, яку переживає країна. Цю ситуацію не можна пояснити відповідальністю лише однієї політичної сили. Переконаний, що відповідальність є спільною і лежить на всіх, хто в процесі ухвалення рішень не поставив на перше місце суспільний інтерес, віддавши перевагу політичним амбіціям і тактичним розрахункам замість необхідних для держави рішень.

Для успішного подолання нинішньої кризи Румунії знову потрібен високий рівень політичної відповідальності. У цієї кризи немає одного винуватця. Відповідальність несуть усі, хто не виявив достатньої готовності до компромісу та поставив власні політичні інтереси й амбіції вище за потреби держави.

Я також наголосив на необхідності справжнього діалогу між проєвропейськими політичними силами, який має привести до формування стабільної, ефективної та функціональної моделі врядування. Втрата цієї можливості неминуче призведе до поглиблення кризи та матиме негативні наслідки для країни.

У цьому контексті була висунута пропозиція щодо укладення політичного пакту між проєвропейськими та прозахідними силами, які сформували правлячу коаліцію. Вважаю, що ця ініціатива може стати важливою частиною розв’язання нинішньої ситуації, навіть якщо вона з’явилася із запізненням. Я підтримую такий підхід і переконаний, що всі проєвропейські та прозахідні політичні сили в парламенті Румунії мають долучитися до нього та сприяти створенню реальних механізмів політичного діалогу, необхідних для забезпечення стабільного й ефективного управління державою.

Водночас важливо, щоб цей Пакт передбачав чіткі зобов’язання щодо збереження, продовження та розвитку державної політики у сфері захисту й підтримки прав осіб, які належать до національних меншин. На жаль, останнім часом ця тема відійшла на другий план, тоді як радикальні політичні сили отримали більше можливостей для поширення наративів, здатних послабити увагу державних інституцій до питань дотримання прав національних меншин.

Включення положень про захист національних меншин до такого Пакту, який міг би бути обговорений, узгоджений і підписаний проєвропейськими та прозахідними силами в парламенті Румунії, стало б підтвердженням їхньої відданості європейським цінностям і принципам. Це також посилило б стійкість майбутнього уряду до тиску радикальних сил та сприяло б зміцненню політичної й суспільної згуртованості в Румунії.

Необхідно, щоб усі проєвропейські та прозахідні політичні сили в парламенті Румунії, не прагнучи політичних лаврів і дрібної слави, домовилися про укладення пакту або про іншу формулу згуртованості, яка передбачатиме зобов’язання консенсусно підтримувати уряд меншості, незалежно від його структури чи складу, виходячи з національних пріоритетів - PNRR, SAFE, ОЕСР, збалансованої фіскальної політики. Крім того, до цього Пакту (або до будь-якої майбутньої ініціативи, спрямованої на згуртованість чи спільні дії) необхідно включити питання захисту національних меншин як мінімальний доказ відданості тому, чим насправді є Європа та її дух.

23/06/2026

22/06/2026

În cadrul audierii din comisiile reunite pentru cultură ale Parlamentului, consacrate evaluării ministrului propus al Culturii, Ionuț Vulpescu, am subliniat importanța păstrării și consolidării modelului românesc de protecție a minorităților naționale, un model care reprezintă un reper de bună practică și un element esențial al coeziunii sociale din România.

În intervenția mea, am adresat o întrebare referitoare la proiectele și programele pe care candidatul pentru funcția de ministru al Culturii intenționează să le dezvolte și să le susțină în beneficiul minorităților naționale din România, având în vedere rolul important pe care acestea îl au pentru păstrarea diversității culturale și promovarea dialogului intercultural.

Ministrul propus, Ionuț Vulpescu, a oferit asigurări că va avea o colaborare strânsă cu reprezentanții minorităților naționale și că problematica acestora va beneficia de atenția necesară în cadrul politicilor culturale ale ministerului.

Totodată, acesta a precizat că va organiza consultări periodice cu membrii Grupului parlamentar al minorităților naționale, pentru a identifica și stabili, de comun acord, principalele priorități și direcții de acțiune, astfel încât proiectele culturale dedicate comunităților etnice să răspundă cât mai bine nevoilor și așteptărilor acestora.
------------
Під час слухань у спільних комітетах з питань культури Парламенту Румунії, присвячених оцінці кандидатури Йонуца Вулпеску на посаду міністра культури, я наголосив на важливості збереження та подальшого зміцнення румунської моделі захисту прав національних меншин, яка є прикладом передової практики та невід’ємним чинником суспільної згуртованості в Румунії.

У своєму виступі я порушив питання щодо проєктів і програм, які кандидат на посаду міністра культури планує розробляти та підтримувати для національних меншин Румунії, зважаючи на їхню важливу роль у збереженні культурного різноманіття та розвитку міжкультурного діалогу.

Йонуц Вулпеску запевнив, що підтримуватиме тісну співпрацю з представниками національних меншин, а їхні потреби та проблеми отримають належну увагу в межах культурної політики міністерства.

Водночас він наголосив на намірі проводити регулярні консультації з членами Парламентської групи національних меншин з метою спільного визначення та узгодження ключових пріоритетів і напрямів діяльності. Це сприятиме тому, щоб культурні проєкти, спрямовані на підтримку етнічних громад, максимально відповідали їхнім потребам і очікуванням.

17/06/2026

Actuala situație geopolitică regională și globală, precum și contextul politic din România și din Europa, m-au determinat să aduc în atenția publică o temă esențială: consolidarea rezilienței societății în fața războiului hibrid, un fenomen ale cărui efecte le resimțim deja în mod direct.

De la tribuna Parlamentului am arătat că războiul hibrid se manifestă astăzi în principal prin campanii ample de propagandă și dezinformare desfășurate de actori ostili, statali și non-statali. Acestea sunt promovate, în special, prin intermediul rețelelor sociale, folosind mecanisme sofisticate de influențare a opiniei publice. Din păcate, societatea românească nu este suficient pregătită pentru a identifica și înțelege fenomenul dezinformării, ceea ce creează un teren favorabil răspândirii rapide a știrilor false și a mesajelor manipulatorii.

Observ că succesul acestor campanii este amplificat de scăderea constantă a încrederii cetățenilor în instituții, lideri și autorități. Atunci când apar comportamente politice iresponsabile sau decizii care nu răspund interesului public, acestea alimentează nemulțumirea și frustrarea socială. Sunt convins că o selecție mai riguroasă a reprezentanților politici, promovarea meritocrației în instituții și asumarea unor standarde etice clare în spațiul public ar contribui la reducerea acestor vulnerabilități și, implicit, la limitarea spațiului de acțiune al manipulării și dezinformării.

În același timp, constat cu îngrijorare erodarea treptată a capacității noastre de analiză și reflecție critică. Numeroși specialiști semnalează creșterea analfabetismului funcțional și efectele negative pe care discursul bazat pe ură, agresivitate și violență din mediul online le are asupra comportamentului individual și colectiv. Din acest motiv, consider că politicile educaționale cu caracter preventiv trebuie să devină o prioritate strategică a statului, pentru a consolida gândirea critică și pentru a contracara influența modelelor negative din societate.

Un alt factor care favorizează răspândirea dezinformării este lipsa unor capacități suficiente de comunicare strategică la nivelul instituțiilor statului. Cred că o comunicare permanentă, preventivă și profesionistă, în special în domenii precum apărarea, securitatea și politica externă, poate reduce semnificativ impactul campaniilor ostile. De asemenea, în situații de criză, este esențială o comunicare rapidă, clară și coordonată între instituții. Experiențele recente legate de incidentele cu drone din Galați și Constanța demonstrează importanța unei astfel de abordări.

Dincolo de comunicarea strategică și de managementul comunicării în situații de criză, consider că România are nevoie de politici publice consistente și de campanii de educare a spiritului critic. Este necesar să promovăm obiceiuri sănătoase de informare: consultarea surselor directe, verificarea informațiilor din mai multe surse credibile, prudența față de știrile senzaționale și exersarea permanentă a capacității de a gândi independent.

Sunt convins că România trebuie să își consolideze permanent capacitatea de a răspunde provocărilor războiului hibrid și, în special, campaniilor de dezinformare care încearcă să influențeze agenda publică și să slăbească încrederea în instituțiile democratice. Este momentul să începem să construim, în mod consecvent și responsabil, mecanismele necesare pentru protejarea societății românești.
-----------
Поточна регіональна та глобальна геополітична ситуація, а також політичний контекст у Румунії та Європі спонукали мене привернути увагу громадськості до надзвичайно важливої теми – зміцнення стійкості суспільства перед обличчям гібридної війни, явища, наслідки якого ми вже безпосередньо відчуваємо.

З трибуни парламенту я наголосив, що сьогодні гібридна війна проявляється насамперед через масштабні кампанії пропаганди та дезінформації, які здійснюються ворожими суб’єктами, державними й недержавними. Вони поширюються, зокрема, через соціальні мережі з використанням витончених механізмів впливу на громадську думку. На жаль, румунське суспільство все ще недостатньо підготовлене до того, щоб розпізнавати та усвідомлювати феномен дезінформації, що створює сприятливий ґрунт для стрімкого поширення фейкових новин і маніпулятивних повідомлень.

Я спостерігаю, що ефективність цих кампаній посилюється постійним зниженням рівня довіри громадян до державних інституцій, політичних лідерів та органів влади. Коли мають місце безвідповідальні політичні дії або ухвалюються рішення, що не відповідають суспільним інтересам, це підживлює невдоволення та соціальну фрустрацію. Я переконаний, що більш ретельний добір політичних представників, утвердження принципів меритократії в державних установах і дотримання чітких етичних стандартів у публічному просторі сприятимуть зменшенню цих вразливостей і, відповідно, звуженню простору для маніпуляцій та дезінформації.

Водночас я із занепокоєнням констатую поступове послаблення нашої здатності до аналізу та критичного мислення. Численні фахівці вказують на зростання рівня функціональної неграмотності та негативний вплив, який на індивідуальну й колективну поведінку справляє дискурс, заснований на ненависті, агресії та насильстві в онлайн-середовищі. Саме тому я вважаю, що превентивна освітня політика має стати стратегічним пріоритетом держави, спрямованим на зміцнення критичного мислення та протидію впливу негативних суспільних моделей.

Ще одним чинником, що сприяє поширенню дезінформації є недостатній рівень спроможності державних інституцій у сфері стратегічних комунікацій. Я переконаний, що постійна, превентивна та професійна комунікація, особливо в таких сферах, як оборона, безпека та зовнішня політика, здатна суттєво зменшити вплив ворожих інформаційних кампаній. Крім того, у кризових ситуаціях надзвичайно важливе значення має швидка, чітка та скоординована взаємодія між інституціями у сфері комунікації. Нещодавні події, пов’язані з інцидентами з дронами у Галаці та Констанці, наочно демонструють важливість такого підходу.

Окрім стратегічної комунікації та належного управління комунікацією в кризових ситуаціях, я вважаю, що Румунія потребує послідовної державної політики та масштабних кампаній із розвитку критичного мислення. Необхідно формувати здорові інформаційні звички: звертатися до першоджерел, перевіряти інформацію з кількох надійних джерел, зберігати обережність щодо сенсаційних повідомлень і постійно розвивати здатність мислити самостійно

Переконаний, що Румунія має послідовно зміцнювати свою спроможність реагувати на виклики гібридної війни та, зокрема, на кампанії дезінформації, які намагаються впливати на суспільний порядок денний і підривати довіру до демократичних інституцій. Настав час послідовно й відповідально розпочати розбудову механізмів, необхідних для захисту румунського суспільства.

11/06/2026

În declarația politică rostită ieri, de la tribuna Camerei Deputaților, am atras atenția asupra unei tendințe îngrijorătoare care se manifestă într-o perioadă marcată de confuzie și instabilitate, favorabilă acțiunilor provocatoare. Observăm continuarea și chiar accentuarea tentativelor de contestare a organizațiilor reprezentative ale minorităților naționale și de subminare a credibilității și coeziunii acestora.

Principalele instrumente utilizate de cei care urmăresc să genereze dezbinare și instabilitate sunt înființarea unor asociații fără reprezentativitate reală și folosirea abuzivă a statutului de „organizație reprezentativă a minorității naționale”, fără respectarea condițiilor și criteriilor prevăzute de legislația în vigoare.

România se confruntă astăzi cu o proliferare a unor astfel de structuri, care promovează sau susțin acțiuni menite să slăbească unitatea comunităților aparținând minorităților naționale. Scopul acestor demersuri este diminuarea încrederii membrilor comunităților în propriile organizații reprezentative și afectarea relațiilor solide construite de-a lungul timpului între acestea și cetățeni.

În ceea ce privește comunitatea ucraineană din România, am subliniat că Uniunea Ucrainenilor din România este singura organizație reprezentativă care promovează și apără interesele acestei comunități în toate domeniile de activitate. UUR respectă și susține diversitatea, pluralismul, libertatea de opinie, de exprimare și de asociere, inclusiv cea religioasă, și dispune de resursele, experiența și instrumentele necesare pentru reprezentarea comunității la nivel local, național, regional și internațional.

Nu există o altă organizație cu un statut similar și cu o reprezentativitate reală în cadrul comunității ucrainene din România. Pretențiile unor grupuri de interese de a se substitui acestei reprezentări nu reflectă realitatea și răspund unor obiective care nu au legătură cu binele comunității.

Mai mult, unele dintre aceste grupuri au desfășurat acțiuni contrare intereselor comunității ucrainene, deși pretind că o reprezintă. Acestea s-au opus deschiderii de noi grupe pentru studiul limbii ucrainene materne în școli unde elevii învățau anterior limba rusă, au încercat să reducă numărul de ore dedicate limbii ucrainene și au promovat inițiative care riscă să divizeze comunitatea pe criterii religioase sau să o implice în jocuri de culise cu accente extremiste.

Aceste acțiuni au loc într-un moment în care UUR obține rezultate fără precedent pentru comunitate: extinderea accesului la educație în limba maternă, consolidarea reprezentării la nivel local și central, atragerea de fonduri pentru dezvoltarea infrastructurii în comunitățile noastre și implementarea unor proiecte importante pentru păstrarea identității culturale și lingvistice.

Din păcate, astfel de acțiuni hibride de presiune și destabilizare vizează de câțiva ani nu doar comunitatea ucraineană, ci și alte minorități naționale din România. Consider că ignorarea sau tolerarea acestor practici poate avea consecințe negative pe termen lung, mai ales în actualul context politic și social fragil.

Condamn ferm aceste acțiuni provocatoare și reafirm angajamentul Uniunii Ucrainenilor din România de a menține un dialog permanent și o colaborare strânsă cu întreaga comunitate ucraineană, consolidând relațiile de încredere și sprijin reciproc construite de-a lungul timpului. Vom continua să lucrăm cu responsabilitate pentru binele comunității noastre, să îi reprezentăm interesele și să dezvoltăm proiecte care contribuie la prosperitatea, unitatea și viitorul tuturor etnicilor ucraineni din România.
------------
У своїй вчорашній промові з трибуни Палати депутатів я звернув увагу на тривожну тенденцію, яка проявляється в нинішній період, позначений плутаниною та нестабільністю, що створюють сприятливий ґрунт для провокаційних дій. Ми є свідками продовження і навіть посилення спроб поставити під сумнів репрезентативність організацій національних меншин, а також підірвати їхній авторитет і згуртованість.

Основними інструментами, які використовують ті, хто прагне посіяти розбрат і нестабільність, є створення асоціацій без реальної представницької функції та зловживання статусом «представницької організації національної меншини» без дотримання умов і критеріїв, передбачених чинним законодавством.

Сьогодні Румунія стикається з поширенням таких структур, які просувають або підтримують дії, спрямовані на послаблення єдності спільнот, що належать до національних меншин. Метою цих кроків є підрив довіри членів спільнот до власних представницьких організацій та завдання шкоди міцним відносинам, що сформувалися з часом між ними та громадянами.

Що стосується української спільноти в Румунії, я наголосив, що Союз українців Румунії є єдиною представницькою організацією, яка просуває та захищає інтереси цієї громади в усіх сферах діяльності. СУР поважає та підтримує різноманітність, плюралізм, свободу думки, свободу вираження поглядів і свободу об’єднання, зокрема релігійного, та має ресурси, досвід і необхідні інструменти для представництва громади на місцевому, національному, регіональному та міжнародному рівнях.

Не існує іншої організації з аналогічним статусом і реальною представницькою спроможністю в межах української громади Румунії. Претензії окремих груп інтересів на наявність такого представництва, не відповідають дійсності та переслідують цілі, не пов’язані з благом громади.

Більше того, деякі з цих груп здійснювали дії, що суперечать інтересам української громади, попри заяви про те, що вони її представляють. Вони виступали проти відкриття нових груп для вивчення української мови як рідної у школах, де учні раніше вивчали російську мову, намагалися скоротити кількість годин, відведених на вивчення української мови, а також просували ініціативи, які можуть призвести до розколу громади за релігійною ознакою або втягнути її в закулісні ігри з екстремістським підтекстом.

Ці дії відбуваються в той час, коли СУР досягає безпрецедентних результатів для спільноти: розширює доступ до освіти рідною мовою, зміцнює представництво на місцевому та центральному рівнях, залучає кошти для розвитку інфраструктури в наших громадах і реалізує важливі проєкти для збереження культурної та мовної ідентичності.

На жаль, такі гібридні дії, спрямовані на тиск і дестабілізацію, вже кілька років здійснюються не лише проти української спільноти, а й проти інших національних меншин у Румунії. Вважаю, що ігнорування або толерування цих практик може мати негативні наслідки в довгостроковій перспективі, особливо в нинішньому нестабільному політичному та соціальному контексті.

Я рішуче засуджую ці провокаційні дії та підтверджую зобов’язання Союзу українців Румунії підтримувати постійний діалог і тісну співпрацю з усією українською громадою, зміцнюючи відносини довіри та взаємної підтримки, вибудувані роками. Ми й надалі відповідально працюватимемо на благо нашої громади, представлятимемо її інтереси та реалізовуватимемо проєкти, що сприяють процвітанню, єдності та майбутньому всіх етнічних українців у Румунії.