Co to jest strona internetowa?

https://www.facebook.com/595722993634760/

Stepping into a job, Ulica Szpitalna 5/5, Warsaw (2026)

16/12/2025

«Я НЕ ЗНАЮ, З ЧОГО ПОЧАТИ ШУКАТИ РОБОТУ»: ЧОМУ МОЛОДЬ ПОЧУВАЄТЬСЯ РОЗГУБЛЕНОЮ — І ЩО З ЦИМ РОБИТИ-- Для багатьох молодих людей, які лише виходять на ринок праці, перша проблема — це не отримати роботу, а зрозуміти, де взагалі почати пошук. Коли ми запитуємо підлітків чи випускників: «Як ти шукаєш роботу?», часто чуємо нерішучу паузу. Дехто знизує плечима, інші чесно кажуть: «Я не знаю, як».

Попри те, що сучасна молодь виросла в цифрову епоху, багато хто почувається відірваним від онлайн-інструментів для пошуку роботи. Такі платформи, як LinkedIn чи Indeed, здаються створеними для людей із довгими резюме та великим досвідом — а не для тих, хто лише починає свій шлях і має небагато контактів. Для багатьох безкінечне гортання вакансій виглядає виснажливо, безособово і безрезультатно.

Тому молоді шукачі роботи часто покладаються на свої близькі мережі — друзів, родичів, сусідів. Вони дізнаються про вакансії з розмов: хтось шукає помічника в магазині, знайомий відкриває кав’ярню, сусідка чула, що десь потрібен працівник. Такий неформальний підхід може допомогти знайти тимчасову зайнятість, але він обмежує можливості. Якщо у вашому колі немає людей, які працюють у певній сфері, легко відчути, ніби доступу до цих професій просто не існує.

ПРОБЛЕМА ВПЕВНЕНОСТІ

Одна з причин, чому багато молодих людей уникають платформ на кшталт LinkedIn чи Indeed, — це невпевненість у собі. Коли у тебе майже немає досвіду, важко зрозуміти, що писати у профілі. Виникає думка: «Хто мене візьме? Що я можу показати?» Але насправді багато роботодавців — особливо в сфері послуг, логістики чи на початкових офісних посадах — шукають не довгий список кваліфікацій, а мотивацію та надійність.

Навіть невеликі кроки, як-от створення простого профілю, зазначення освіти, мов, волонтерського досвіду чи коротке повідомлення про те, що ви відкриті до пропозицій, можуть мати значення. LinkedIn — це не лише простір для керівників у костюмах; дедалі частіше там з’являються студенти, стажери й молоді працівники, які вчаться, спілкуються та шукають свій шлях.

БУДУЙТЕ СВОЄ КОЛО — НАВІТЬ ДО ПЕРШОЇ РОБОТИ

Один із найефективніших способів знайти можливості в майбутньому — це почати будувати мережу контактів уже зараз. І йдеться не лише про додавання друзів у LinkedIn. Кожна людина, яку ви зустрічаєте через навчання, волонтерство чи участь у громадських ініціативах, може стати частиною вашого професійного оточення. Волонтерство — чудовий спосіб здобути перший досвід, показати відповідальність і познайомитися з людьми, які згодом можуть порекомендувати вас на оплачувану посаду. Це демонструє ініціативу та бажання розвиватися — риси, які роботодавці цінують найбільше. Допомога в організації заходів, підтримка

проєктів громадських організацій чи робота в культурному центрі — усе це може відкрити нові двері у майбутньому.

ДУМАЙ ЛОКАЛЬНО, ДІЙ РОЗУМНО

Не всі можливості є онлайн — і це нормально. Пошук роботи офлайн зовсім не застарів. Прогуляйтеся своїм районом, зайдіть у магазини, кав’ярні чи офіси та запитайте, чи потрібні їм працівники. Часто це дає швидший результат, ніж десятки заявок через інтернет. До того ж це допомагає практикувати спілкування і набути впевненості у реальних ситуаціях.

Найкраще — поєднувати обидва підходи: використовувати онлайн-інструменти, щоб дізнатися, які вакансії існують і які навички потрібні, але не недооцінювати силу особистих контактів і живого спілкування.

ЯК МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ НУО ТА ШКОЛИ

Багато молодих людей не знають, як шукати роботу, тому що ніхто їм цього не показав. У школах зазвичай вивчають теорію, але рідко пояснюють практичні речі — як написати резюме, підготувати коротку самопрезентацію чи пройти співбесіду. Тут можуть допомогти неурядові організації, профспілки та кар’єрні центри, пропонуючи прості тренінги з пошуку роботи, користування онлайн-платформами та знання трудових прав.

У Centrum Organizowania Związków Zawodowych (COZZ) ми переконані, що пошук роботи не повинен бути справою випадку. Завдяки навчанню, підтримці та наставництву молодь може впевненіше орієнтуватися на ринку праці — як онлайн, так і поруч із домом. Головне — не лише шукати роботу, а й знати свою цінність як працівника.

15/12/2025

**Як отримати змістовне Praktikum у Німеччині, а не формальну практику**

У Німеччині стажування (Praktikum) відіграють важливу роль у професійній орієнтації молоді. Для багатьох підлітків, особливо з міграційним або біженським досвідом, це перший контакт із роботодавцем. У теорії Praktikum має допомогти зрозуміти професію, умови праці та власні інтереси. На практиці ж багато молодих людей проходять короткі та неструктуровані практики, які майже нічого не дають.

Це особливо стосується молоді з числа біженців, зокрема українців. Через мовний бар’єр, невизначеність майбутнього та нестачу консультацій їх часто направляють на низькокваліфіковані місця без чітких навчальних цілей. Один–два тижні виконання монотонних завдань без пояснень і зворотного зв’язку не допомагають у професійному виборі.

Змістовне Praktikum у Німеччині має три ключові елементи: навчання, супровід і релевантність. Навчання означає нові знання або навички. Супровід — наявність наставника, який пояснює завдання. Релевантність — чіткий зв’язок із реальною професійною сферою в німецькій системі, такою як ремесла, охорона здоров’я, ІТ, адміністрація або логістика.

Як працює система Praktikum у Німеччині
Найчастіше молодь стикається з Praktikum через школу. Schülerpraktikum є обов’язковим у 9–10 класах і триває від одного до трьох тижнів. Його мета — профорієнтація, а не безкоштовна робоча сила. Учні мають спостерігати за роботою, виконувати прості завдання та робити висновки про професію. Однак учні, які нещодавно приїхали до Німеччини, часто отримують менше підтримки у виборі практики.

Для тих, хто вже не навчається у школі, існують добровільні Praktikum, які часто рекомендують Jobcenter або агентства праці. Вони можуть бути корисними, якщо є частиною чіткого шляху до наступного етапу — наприклад, EQ або Ausbildung. Проблема виникає тоді, коли практика не веде до жодного подальшого кроку.

Типові труднощі для молоді з досвідом міграції
Багато підлітків ухвалюють рішення реактивно — під тиском фінансових обставин, родини або мовних труднощів. Вони часто не мають повного уявлення про систему професійної освіти в Німеччині та сприймають Praktikum як випадкову або обов’язкову подію.
Доступ до надійної інформації також обмежений. Молодь часто покладається на соціальні мережі або знайомих. Водночас існують структури підтримки — Jugendmigrationsdienste, шкільні консультанти, агентства праці — але не всі знають про них або можуть скористатися послугами німецькою мовою.

Що робить Praktikum корисним
Хороше Praktikum має бути зрозумілим і структурованим. До початку практики роботодавець повинен пояснити завдання, тривалість і формат супроводу. Під час практики важливо заохочувати запитання та знайомство з різними аспектами роботи. Наприкінці має бути зворотний зв’язок або підтвердження участі.

Найбільшу цінність мають Praktikum, пов’язані з подальшими програмами. У Німеччині це, зокрема, Einstiegsqualifizierung, Berufsvorbereitende Bildungsmaßnahmen або Berufsorientierung für Zugewanderte. Такі формати поєднують практичний досвід, вивчення мови та професійну орієнтацію.

Як підвищити користь від Praktikum
Навіть у складних умовах молодь може зробити Praktikum більш корисним. Важливо заздалегідь подумати, чого саме ви хочете навчитися, і не боятися ставити запитання. Підтримка з боку вчителів, соціальних працівників, менторів або громадських організацій часто допомагає знайти практику, яка відповідає інтересам і потенціалу молодої людини.
Praktikum має залишати конкретний результат: нові навички, краще розуміння професії, сертифікат або рекомендацію. У німецькій системі професійної освіти практика повинна відкривати шлях уперед, а не бути формальністю.

05/11/2025

Разом із Марією Богуслав, координаторкою проєкту у Fundacja Pro Futuro та Ukrainian EduHub,
Катею Панків, методисткою Pro Futuro,
та моїм колегою Еліашем Чуладою, дослідником із COZZ,
ми сьогодні провели зустріч Польської експертної робочої групи у межах проєкту «Перші кроки до роботи». 💪🇵🇱🇺🇦

Дякуємо Марії за чудову можливість зібратися у її новій, затишній локації EduHub у Мокотові — там справді неймовірна атмосфера! 🌿✨

На зустрічі ми обговорювали польський досвід інтеграції біженців, підтримку молоді, освіту та перехід підлітків до вибору кар’єри.
Також говорили про важливі соціальні ініціативи, спрямовані на допомогу українським тінейджерам. 💬

Було дуже приємно почути:
💙 Наталію Шилову, консультантку з Українського Дому, яка щодня працює з молоддю;
💙 Юстину Холеву, директорку Технічного сервісного училища та Загальноосвітньої школи Інституту професійного розвитку у Варшаві;
💙 Святославу Нікірович, директорку Right to Protection Poland;
💙 Збіґнєва Станіка, директора Мазовецького центру соціальної політики;
💙 Катерину Горбань, менеджерку проєкту Career Map у Katalyst Education;
💙 Ігу Пєтрушінську, директорку програми Hackaton for Change у Фундації SOK.

Ваші ініціативи та підтримка української молоді — справді надихають! 💫
Дякуємо, що поділилися своїм досвідом, ідеями та порадами для нашого спільного проєкту. Разом ми точно зможемо зробити ці «перші кроки до роботи» легшими та впевненішими для українських підлітків у Польщі! 🌍❤️

22/10/2025

💬 Дякуємо ще раз членам нашої експертної Робочої групи в Німеччині за сьогоднішню зустріч! Ви поділилися цінними деталями про те, як підлітки в німецьких середніх школах (Sekundarstufe I або II) знаходять свої практики — Schülerpraktikum.

Як пояснила Олена, такі практики є частиною офіційної шкільної програми й допомагають підліткам (зазвичай віком 14–18 років) отримати перший реальний досвід роботи.
А Ірина додала, що ці стажування зазвичай тривають 2–3 тижні, не оплачуються, і проходять у місцевих компаніях, лікарнях, майстернях, офісах адміністрацій або сервісних фірмах.

Учні знаходять ці практики через свої школи, за підтримки кар’єрних консультантів (Berufsberater) з Федерального агентства з питань зайнятості (Bundesagentur für Arbeit), які регулярно відвідують школи.

👩‍🏫 Однак, як ми дізналися під час фокус-груп, візити Berufswahlkoordinatoren до шкіл, а також проведення «кар’єрних тижнів» (Berufspraktikumstage), коли місцеві компанії презентують свої можливості, часто відбуваються лише раз на рік.
На жаль, якщо українські родини-біженці часто змінюють житло чи школу, підлітки можуть пропустити ці шанси.

❓ Що робити в такому випадку?
Деякі підлітки вже пишуть супровідні листи та резюме, звертаються по допомогу до шкільних консультантів або вчителів і самостійно контактують із місцевими роботодавцями.

Кар’єрні консультанти з Bundesagentur für Arbeit спеціально навчені допомагати учням знайти місця для Schülerpraktikum, навіть якщо рівень німецької мови ще не дуже високий.

💡 І, звісно, тут на допомогу приходить платформа “Перші кроки в роботі” (Stepping into the Job)!
Через цю платформу молодь може:

отримати допомогу у створенні резюме,

дізнатися про можливі професії,

пройти тест на кар’єрні здібності,

розвинути м’які навички (soft skills) для співбесід і побудови професійної мережі.

👉 Долучайся тут: https://eduhub.in.ua/category-course/oberi-profesiyu

17/10/2025

Велика подяка Мареку Чанеку з Європейського органу праці (ELA) за знайомство — я дуже рада, що мала нагоду зустрітись із докторкою Джин МакҐвірк з EURES і дізнатись більше про її роботу! 🙌

💡 Трошки довідки: EURES — це європейська мережа співпраці, створена ще у 1994 році Єврокомісією.
Її головна мета — допомагати людям знаходити роботу в інших країнах Європи. 🇪🇺
Тобто EURES надає інформацію та поради про життя й роботу за кордоном, допомагає роботодавцям знайти працівників з інших країн, а також зменшує бюрократію й ризики для тих, хто хоче працювати в ЄС.

У 2016 році мережу оновили — тепер вона працює ширше: об’єднує більше організацій, не лише державні служби зайнятості, і дає більше можливостей для тих, хто шукає роботу або працівників.
А з 2021 року координує всю систему Європейський орган праці (ELA), що базується у Братиславі.

📊 Зараз EURES — це величезна мережа: понад 1000 консультантів і тисячі партнерських організацій у всіх країнах ЄС.
Вони реально допомагають людям — радять, як знайти роботу, як перевірити роботодавця, як уникнути шахраїв.
На їхньому порталі — понад 1 мільйон резюме та мільйони вакансій (іноді більше 3 мільйонів!). Так, це менше, ніж на LinkedIn чи Indeed, але тут головне — надійність і підтримка, яких часто не вистачає на комерційних сайтах.

Джин розповіла, що саме консультаційна підтримка — це серце EURES ❤️
Особливо коли йдеться про людей з нижчими навичками або молодь, яка працює за кордоном, — там часто виникають ризики шахрайства чи експлуатації.
EURES допомагає цьому запобігти: проводить воркшопи в університетах і школах, публікує попередження про ризики, і співпрацює з інспекціями праці, щоб зупиняти зловживання.

Джин не здивували відмінності, які ми помітили між Польщею та Німеччиною, але вона звернула увагу на іншу, менш помітну, але небезпечну проблему 😟
Вона розповіла про випадки, коли молодих людей із Польщі (у тому числі українців) набирають у фабрики, склади, агросектор і логістичні центри в інших країнах ЄС.
Бували ситуації, коли це робили нечесні посередники, або коли підлітки працювали без супроводу дорослих, і навіть потрапляли в пастки, з яких доводилось визволяти інспекторам ELA.

⚠️ Тож будьте уважні до роботодавців і “агентів”, які обіцяють легку роботу за кордоном.
Краще десять разів перевірити — ніж один раз пошкодувати!

17/10/2025

Велике дякую Марії за організацію Польської експертної робочої групи сьогодні ввечері 💪
І ще більше дякуємо всім нашим друзям, хто знайшов час і поділився своїми думками з командою проєкту «Перші кроки до роботи»! 💬✨

Було дуже круто послухати Руслану Кацпшак із Варшавського управління праці, яка розповіла про фінансову підтримку від міста для професійного навчання — звучить як класна можливість для української молоді (і не тільки)! 🇺🇦🎓

Також величезне дякую Софії Тулкіній з UNICEF за інформацію про те, як організація допомагає українським підліткам у Польщі — з навчанням, вивченням мови та завершенням школи. 📚💙

Окрема подяка Святославі Нікорович-Мендель, директорці Right to Protection у Польщі, за юридичний погляд на роботу підлітків,
і психологині Лесі Торгун — за її відверті думки після сотень консультацій з українською молоддю. 🧠💬

Було дуже цікаво почути і Дмитра Новосада, 17-річного студента, який поділився власним досвідом (і досвідом своїх друзів), що працюють без контрактів.

Разом із командою Pro Futuro — Тетяною Суходольською, Катею Панків та Віталієм Зубковим —
ми з Марією отримали справжнє задоволення від розмови! 🙌

Дякуємо за ваші ідеї щодо того, як кар’єрний тест, навчальні курси, база професій і воркшопи можуть допомогти підліткам зробити свої перші впевнені кроки до роботи в Польщі. 🚀

10/10/2025

Сьогодні хочу подякувати Мареку Чанеку за продовження нашої розмови про дослідження українських підлітків-біженців, які працюють у Польщі та Німеччині.
Сьогодні він познайомив мене ще з трьома колегами з Європейського органу праці, які займаються перевірками роботодавців у різних країнах і співпрацею між урядами.

Було сумно почути, що в Чехії деякі посередницькі агенції наймають українських хлопців, яким лише 14 років, щоб працювати на фабриках і в м’ясних цехах. 😔

Чи можуть служби з інспекції праці зробити більше? Звісно, можуть. Але до такого не повинно доходити.
Школа має навчати не тільки математиці чи хімії — а й правам людини на роботі.

І дуже важливо, щоб у сім’ях також говорили про те, що є безпечно і справедливо в роботі.

Будьте уважні до роботодавців, які намагаються експлуатувати дітей або платять «у конверті».
Ваша безпека та гідність — найважливіше! 💪💙💛

08/10/2025

Сьогодні разом з експертною робочою групою ми підняли, на перший погляд, надто просте питання: яку саме зміну поведінки ми очікуємо від нашого проєкту і на кого вона має вплинути?

Ми не хочемо зупинятися лише на гарній методології чи цікавому дослідницькому питанні. Оскільки ми вже визначили кілька прогалин у знаннях, проблеми з недостатньою участю в ринку праці (у випадку Німеччини) та, можливо, надмірним залученням до ринку праці (у випадку Польщі), важливо зрозуміти, як ми сформулюємо результати так, щоб вони викликали реакцію та стимулювали до дій.

Водночас ми усвідомлюємо, що серед політиків немає єдності щодо належних шляхів досягнення соціальної та трудової інтеграції біженців. Частина з них робить акцент на соціальних виплатах, мовних курсах, суворому визнанні кваліфікацій за категоріями професій тощо.

Звіти, які ми підготували за результатами фокус-групового дослідження, можуть поставити цінні запитання перед політиками щодо обмежень цих підходів. Водночас вони можуть викликати дискусію і серед тих представників влади, які більш поблажливо ставляться до неформальної праці, залучення неповнолітніх до роботи, порушень трудових норм щодо графіків, безпеки, відпочинку та здоров’я працівників.

Такі питання можна винести в публічний простір за допомогою багатоканальної комунікаційної стратегії, яка донесе звіт і його ключові висновки не лише до інспекторів праці та економічних політиків, але також до дослідників, викладачів, соціальних активістів та лідерів громад, які працюють у сфері прав біженців і трудових прав.

Оптимальним результатом стане ситуація, коли наша аудиторія почне ставити запитання, обговорювати дослідження, ділитися ним з колегами та використовувати навчальні матеріали курсу. Ідеально, якщо вони передаватимуть посилання на курс і пропонуватимуть спробувати його зі своєю молоддю під час соціальних заходів або тренінгів.

Для педагогів і консультантів особливо важливо, щоб команда проєкту запропонувала та організувала подальші тренінги у форматі «підготовки тренерів» щодо використання курсу. Мета полягає не лише в тому, щоб консультанти замислилися над дилемами, описаними у фокус-групах, а й у тому, щоб вони побачили практичну користь курсів — як інструменту, який може допомогти молодим українцям, подібним до тих, про кого йдеться у звітах.

30/09/2025

Ось питання до всіх наших друзів: який дизайн найкраще підходить для навчальних матеріалів проєкту «Кроки до роботи»? Будь ласка, проголосуйте!!

Також велике ДЯКУЄМО нашій робочій групі за те, що знову допомогли нам з порадами щодо кар’єр, які є найцікавішими та найактуальнішими для української молоді. Ми вас розуміємо! Хоча завжди цікаво чути про нові сфери роботи (наприклад, криптовалютний трейдер, господар Airbnb), також важливо подумати про те, що, як ми знаємо, є найпоширенішими професіями серед підлітків (тобто, доставка Glovo, працівники кафе, продавці в магазинах). Ми намагаємося знайти баланс між обома!

19/09/2025

Велика подяка Наталії Рудомській, Ганні Петриченко, Олені Шумній, Каті Панків, Діані Джурко, Тетяні Суходольській, Мар’яні Зубко, Ірині Горн, Антоніні Богацевій за те, що сьогодні приєдналися до мене та Марії Богуслав на німецькій експертній робочій групі в рамках проєкту «Перші кроки до роботи».

Ми мали справжнє щастя побачити демо від Каті та обговорити методологію й дизайн-ідеї з командою Pro Futuro. А ще — велика вдача мати доступ до вашого різноманітного досвіду: психологія, підтримка підлітків, допомога з працевлаштуванням, фінансове консультування, освіта.

Серед кумедних (але й цікавих!) ідей, які виникли під час розмови:
-- Чи можна перетворити роботу на гру? Чи можна зробити так, щоб підлітки сприймали кар’єру як ігрову подорож, яка мотивує їх старатися?
-- Ми вже в епосі, коли ШІ пише заявку на роботу, а читає її теж ШІ? 🤖
-- Дата народження у резюме — це плюс чи мінус? Чи справді це приватна інформація?
-- А як щодо інформації про інвалідність? Іноді роботодавець може отримати дотацію за працевлаштування людини з інвалідністю, але як кандидату бути впевненим, що це не обернеться дискримінацією?

Дуже дякуємо також за ваші поради щодо створення резюме, використання інструментів платформи та концепції «навчання через гру». З нетерпінням чекаю на наші наступні обговорення! 🌸

15/09/2025

Сьогодні ми з командою мали класну можливість поділитися результатами нашого дослідження «Що українські тінейджери знають (і думають, що знають) про роботу в Німеччині» зі студентами-магістрами економіки, публічної політики та дата-сайєнсу в Технічному університеті Берліна. 🎓 Дякуємо за ваші щирі відгуки про чернетку звіту!

Що ми винесли з вашого фідбеку?
👉 Дехто скептично поставився до того, що так мало підлітків з наших фокус-груп мали оплачувану роботу в Німеччині. Студенти з дата-сайєнсу звернули увагу на дані про споживання: вони натякають, що доходи більш кваліфікованих українців вищі, ніж офіційно зафіксовано. Ви підказали, що онлайн-робота або заробітки через українські підприємницькі акаунти можуть пояснити різницю між тим, що бачать JobCenter-и, і тим, що реально заробляють сім’ї.

👉 Студентів публічної політики дуже зацікавила різниця у вивченні німецької мови між «успішними» та «менш успішними». Ви сказали, що треба більше дивитися на рівень земель, муніципалітетів чи навіть районів — бо якість курсів і можливостей дуже різна. Це може призвести до мовного розриву: багатші райони мають кращі ресурси, а в бідніших — діти ризикують відставати й мати менші шанси на роботу.

👉 Студентів економіки цікавили глобальні питання: чому результати української молоді такі різні в Польщі й Німеччині? Чому в Німеччині підлітки пізніше починають працювати і рідше мають досвід у трудовій сфері? Чи витримає економіка Німеччини нинішній рівень соцвиплат? Чи не втрачає Німеччина шанс мати більшу податкову базу, якби молодь раніше й активніше включалася в роботу? І чи є подібні тенденції в інших груп мігрантів?

Було дуже цікаво підняти ці питання з вами й мати таку жваву дискусію. 🙌 З нетерпінням чекаємо, що ви ще дослідите у цих темах далі!

15/09/2025

Heute hatten wir richtig Spaß, die Ergebnisse unserer aktuellen Studie „What Ukrainian Teens Know (and Think They Know) about Working in Germany“ mit einer Gruppe junger Masterstudis aus Economics, Public Policy und Data Science an der TU Berlin zu teilen. 🎓 Danke auch für euer ehrliches Feedback zum Entwurf des Berichts!

Was haben wir aus euren Rückmeldungen mitgenommen?
👉 Einige von euch waren skeptisch, dass so wenige Jugendliche aus unseren Fokusgruppen in Deutschland schon mal gegen Bezahlung gearbeitet haben. Studis aus Data Science haben angemerkt, dass Konsum-Daten eher zeigen, dass die Einkommen von höher qualifizierten Ukrainer:innen höher sind, als offiziell registriert. Ihr habt die Idee eingebracht, dass Online-Jobs oder Einnahmen über ukrainische Unternehmer:innen-Konten den Unterschied erklären könnten zwischen dem, was bei den Jobcentern gemeldet ist und dem, was Familien tatsächlich verdienen.

👉 Aus Public Policy kam starkes Interesse an den Unterschieden beim Deutschlernen zwischen „High Achievers“ und „Under-Achievers“. Ihr meintet, man sollte mehr auf Ebene von Bundesländern, Kommunen und sogar Vierteln schauen – weil die Qualität der Sprachkurse und Angebote sehr unterschiedlich ist. Da könnte sich eine Sprach-Kluft entwickeln: besser ausgestattete Regionen vs. Low-Resource-Gebiete. Das könnte langfristig Auswirkungen auf Jobchancen haben.

👉 Die Economics-Leute waren super interessiert, das Thema mit Entscheidungsträger:innen weiter zu diskutieren: Warum sind die Ergebnisse in Polen und Deutschland so unterschiedlich? Wieso treten Jugendliche in Deutschland später ins Arbeitsleben ein und berichten viel seltener von Job-Erfahrungen? Kann das deutsche System die Sozialleistungen langfristig stemmen? Verpasst Deutschland vielleicht sogar eine Chance auf mehr Steuerzahler:innen, wenn junge Ukrainer:innen so spät und wenig in den Arbeitsmarkt einsteigen? Und zeigen andere Migrantengruppen ähnliche Muster?

Wir fanden’s mega spannend, diese Fragen mit euch aufzuworfen und so eine lebhafte Diskussion zu haben. 🙌 Wir sind gespannt, was in eurer weiteren Forschung dazu noch kommt!

Stepping into a job

16/12/2025

15/12/2025

05/11/2025

22/10/2025

17/10/2025

17/10/2025

10/10/2025

08/10/2025

30/09/2025

19/09/2025

15/09/2025

15/09/2025

Adres

Strona Internetowa

Ostrzeżenia

Skróty

Udostępnij

Kategoria