07/06/2026
Є стан, який складно пояснити тим, хто не живе в еміграції.
Ви вже давно не “щойно переїхали”. Ви звикли до міста, мови, побуту, маршрутів. Зовні життя може виглядати стабільним і навіть налагодженим.
Але всередині все одно може залишатися відчуття, ніби ви ніде повністю не “свій/своя”.
Наче частина вас уже тут – у повсякденності, роботі, нових зв’язках. А інша частина все ще там – у домі, який залишився, у звичних сенсах, у попередній версії життя.
І поступово ви вчитеся жити між цими двома реальностями. Цей стан є нормальним для людей в еміграції. Бо місце проживання – це не просто точка на мапі. З ним ми формуємо звички, рутину, коло людей, мову, спосіб мислення і навіть відчуття себе. Дім – це значною мірою про ідентичність.
Тому вибір “тут чи там” часто не тільки про країну. Це ще й про внутрішній вибір між різними версіями себе. І в цьому є складність: ми не можемо бути одночасно в двох реальностях. Обираючи одну, інша неминуче відходить на другий план.
Але це не означає, що від неї потрібно повністю відмовитися. Іноді допомагає простий крок – помітити обидві частини свого життя замість того, щоб знецінювати одну з них.
💭 Маленька вправа:
Візьміть аркуш паперу і розділіть його на дві частини.
Назвіть одну – “Україна”, іншу – “країна, де ви зараз живете”.
У першій частині запишіть усе, що асоціюється з життям “там”.
У другій – усе, що асоціюється з життям “тут”.
Пишіть не “правильно”, а чесно – як відчувається.
А тепер подивіться на обидва списки.
І запитайте себе:
- що з цього мені зараз справді важливо?
- що я хотів/хотіла б залишити у своєму житті далі – незалежно від країни?
Автор: Ганна Чатченко, психолог Opora in Poland,
ℹ️ Експертну консультацію від психолога щодо цієї теми ви можете отримати у фонді “OPORA in Poland” .opora
Громадянська мережа ОПОРА
🗓Середа, 10 червня від 12.00 до 14.00
📍Obrzeżna 7, поверх 2, офіс 208, UA HUB