17/06/2026
Пластовий рік 2025/2026 офіційно завершили. Попереду табори.
І якщо коротко — вдалося все. Навіть погода цього разу була на нашому боці. Бо дощ виявився не перешкодою, а частиною пригоди. Було і сонце, і дощ, і мокрі черевики, і теплі розмови під накриттям. Саме так народжуються спогади, які залишаються надовго. Зрештою, коли через кілька років згадуватимемо цей час, навряд чи хтось згадає, скільки разів діставав дощовик. А от атмосферу пам'ятатимуть усі.
День відкриття подарував нам особливу несподіванку — до нас завітав голова КПС Пласту в Польщі Ігор Мричко - виховник Сянових Грифонів та Бородатих Русалок.
Важливо!
* В Бородатих Русалок +один Юнак прихильник - Богдан
* В Сянових Грифонів (Курінь ім. Цьопи (Кекилії) Паліїв +дві пластунки розвідувачки. Viktoria Mozola і Софія Лозинська вітаємо!!! Велика праця дає добрі результати. Попереду ще цікавіше!
* в Сянових Грифонів, куреня ім. Цьопи (Кекилії) Паліїв і в нашому осередку +1 заприсяжена юначка. Kich від душі вітаємо! Ти неймовірна. Дякуємо, що ми всі розділили з Тобою цю важливу подію!
Новацькі рої - старші Вогняні Метелики та молодші Ясні Зорі, а також наші мегадрайвові пташата - Стрибаючі Собаки мають з кого брати приклад і таки беруть!
Другий день був не менш насиченим. Розпочався з мандрівки. Юнацтво з Kich мали свій юнацький “вайб”). Пташатка повторили мандрівку юнацтва, тільки трошки в “лайтовішому” режимі. Новацтво мало свою програму, бо треба було закінчити всі всі точки та допомогти подрузі, котра не могла йти такі відстані і героїчно виконувала роль судді в іграх. Під вечір була запланована гостьова ватра, що мала також цілу культурну програму (якби хто не знав, то знайте - в Перемишлі ми маємо цілі і справжні професійні гурти, що складаються переважно з пластунів 🙂. Спершу нас потішив гурт «Грай Вітер», Краєчка та їні друзі, які створили неймовірний настрій та додали нашій ватрі ще більше тепла і живої української музики. А згодом до нас завітав Олександр Ярмола — вокаліст гурту «Гайдамаки», разом із гітаристом. Діти слухали уважно, дорослі — із захопленням, а пісні ще довго звучали в голові після завершення концерту.
Окремої згадки заслуговує новостворена Ліга Старих Центаврів. За легендами, це міфічні створіння, які з'являються лише на найважливіших пластових подіях. Вони вміють носити колоди, ставити шатра, лагодити все, що зламалося, розпалювати ватру за будь-якої погоди та розв'язувати проблеми ще до того, як хтось встиг їх помітити. Наукових доказів існування Ліги досі немає, але цього табору її неодноразово бачили біля ватри, казана з пловом і в самому центрі всіх важливих справ. (Сподіваємось ці міфічні створіння переродяться колись в цілком собі справжніх виховників. Так що, Центаври, готуйтесь)
Окрема подяка нашим кулінарним легендам. Плов від Юри — це вже не просто страва. Можливо, колись про нього складатимуть пластові легенди. Борщ від Народного дому. Вареники від бабусі Марії. Все було настільки смачно, що каструлі спорожніли швидше, ніж ми встигли це помітити.
На одному фото поруч стоять дівчинка з милицями, старша пані в вишиванці і хлопчик у костюмі єдинорога. І раптом розумієш: покоління справді змінюються, а пластова ватра — ні. Чар пластування - він такий… Недарма подія мала назву “Таємниця незгасимої ватри”. Мабуть нам таки вдалось розгадати її таємницю. Коли кожен несе іскру свого тепла і завзяття - то навіть злива не в силі її загасити. Доведено на практиці!
В неділю зранку після Служби Божої коло дзвінниці відбулось урочисте закриття. Дві новачки офіційно долучились до рою Ясні Зорі та отримали омріяні хустки. Новаки добре попрацювали та отримали відзнаки вмілості.
На фото біля церкви всі виглядають неймовірно щасливими, бо такими і були. Особливо одна наша чотирирічна пташечка, яка категорично не хотіла фотографуватися. Настільки категорично, що намагалася втекти, але була оперативно впіймана, повернута в кадр і тимчасово не відпущена. І що найцікавіше — на фотографії вона виглядає так, ніби сама організувала цю фотосесію і отримує від неї величезне задоволення.
Після трьох днів пригод, дощу, сонця, співів, роботи й сміху нашими головними зірками стали ми самі. Діти, які гідно вистояли Службу Божу. Батьки, які підтримували. Виховники, які вкладали душу в кожну дрібницю. І кожен, хто був частиною цих днів. Дякуємо всім, хто допомагав, підтримував, носив, будував, готував, співав і просто був поруч. Пластовий рік завершено. Але якщо чесно — після таких вихідних здається, що найкращі пригоди ще попереду.
Допис підготувала старшопластунка Іванна Бесага