«Меморіал» ім. В. Стуса, Хмельницька обласна організація

Wskazówki dojazdu Strona internetowa Kontakt: organizacja

«Меморіал» ім. В. Стуса, Хмельницька обласна організація Україна, 32300 Хмельницька обл. м.Кам’янець-Подільський, вул.Тімірязєва, б.113, кв.80, т.0974554355 [email protected]

04/09/2026
04/09/2026

Ключ №3 від камери Стуса у таборі ВС-389/36 у селі Кучино на Середньому Уралі, де він відбував покарання і помер.
1989 рік. Під час промови на першому з’їзді Народного руху України дисидент Василь Овсієнко тримає в руках ключі.

«Шановні делегати і гості. Оце в руках у мене ключі від тюрми. Ключі від тієї тюрми, в котрій зовсім недавно сидів я – особливо небезпечний державний злочинець і рецидивіст, Левко Лук’яненко, Михайло Горинь, присутній тут Сокольський й Горбань. Я ці ключі не викрав, я їх підібрав щойно першого вересня в напіврозваленому приміщенні цієї тюрми. Там скоро має бути корівник. Слава Богу, там буде корівник, а не політв’язні. І дай Боже, щоб ці ключі тільки були в музеях, а не в когось в руках», – сказав Овсієнко.

04/09/2026

4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у селі Кучино Пермської області обірвалося життя Василя Стуса. Поет, чиє слово лякало совєцьку систему, помер на самоті, заблокований від світу подвійними ґратами та забороною на будь-які контакти.

Офіційна версія катів цинічно говорила про зупинку серця, але свідчення очевидців та побратимів по неволі малюють зовсім іншу картину. Під час увʼязнення його вірші та переклади конфісковувалися табірним керівництвом. Остання збірка поета «Птах душі» (приблизно 250 віршів верлібром і 250 перекладів) була знищена. Доля творів цієї збірки невідома й нині.
28 серпня 1985 р. Стус був покараний карцером за те, що читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари, порушуючи, за словами наглядача, «форму заправкі постелі». На знак протесту він оголосив сухе голодування «до кінця». З карцеру уже не повернувся.
І7 вересня до Кучино приїхала дружина поета Валентина Попелюх, син Дмитро Стус та подруга родини Маргарита Довгань, яким уже на місці повідомили, що тіло поховано. Товариші по ув’язненню достовірно дізналися про смерть Стуса лише через місяць. Лише завдяки неймовірним зусиллям друзів і правозахисників через роки вдалося перевезти прах до Києва на Байкове кладовище.

Пам'ять про Стуса живе в кожному рядку його віршів, які пройшли крізь пекло таборів і перемогли смерть.

#ВасильСтус #Поезія #Пам'ять #ІсторіяУкраїни #ЗлочиниСССР #Незламність

06/01/2026

Сьогодні, в день народження великого українця, меморіалівці вшанували його памʼять та заспівали «Вічную памʼять» на могилі Василя Стуса. Наш вінок та кілька лампадок - скромний знак, що ми памʼятаємо та цінуємо внесок у боротьбу за свободу України одного з велетнів українського духу. Слава Україні! Степан Кубів Юрій Баланюк Василь Федюк Богдан Моркляник Юля Мартин

06/01/2026

❄️ 6 січня: День народження поета, який став нашою совістю

"Та виростають з личаків,

із шаровар, з курної хати

раби зростають до синів

своєї України-матері."

Сьогодні ми згадуємо про появу на світ людини, яка стала втіленням українського духу і чиє імʼя має честь носити наша організація — Василя Стуса.

Він народився 6 січня 1938 року, ніби заздалегідь приречений на хресну дорогу. Стус не просто писав вірші — він жив ними, і кожен його рядок був оплачений роками карцерів, етапів та самоти.

🕯️ Чому Стус — це більше, ніж література?
Вибір без компромісів: У вересні 1965 року під час прем’єри «Тіней забутих предків» він підвівся, протестуючи проти арештів інтелігенції. Він знав, що цей крок зруйнує його життя, але не міг мовчати.

Поезія за ґратами: Більшість своїх шедеврів він написав у таборах. Його збірка «Палімпсести» — це діалог людини з Богом і Вічністю через заґратоване вікно.

Знищена спадщина: Ми досі не знаємо, скільки геніальних віршів назавжди залишилося в архівах КДБ або було знищено наглядачами. Збірка «Птах душі», над якою він працював перед смертю, зникла безслідно.

Смерть як останній маніфест: Він загинув у карцері табору «Перм-36» у вересні 1985 року — за кілька років до того, як рухнула імперія, яку він так ненавидів.

📜 Слово Поета:
«Як добре те, що смерті не боюсь я / і не питаю, чи тяжкий мій хрест. / Що перед вами, судді, не клонюся / в передчутті недовідомих верст...»

Ці рядки стали гімном цілого покоління «незгодних». Стус навчив нас, що можна бути вільним навіть у камері-одиночці, якщо твоя душа не знає страху.

✊ Стус сьогодні
Сьогодні Стус — це не просто пам’ятник на площі чи параграф у підручнику. Це голос кожного українця, який сьогодні каже «ні» агресору. Це символ нашої неперервної боротьби за право бути собою.

Стус — це сталь, обгорнута в поезію. Пам’ятаємо. Шануємо. Продовжуємо його справу.

#МеморіалСтуса #ВасильСтус #6січня #ДеньНародження #Незламні #Шістдесятники #УкраїнськаЛітература #ПоетГерой

14/12/2025

Від опору до перемоги
Сьогодні, коли кожен з нас щоденно тримає свій фронт — чи то в окопі, чи в тилу, чи в боротьбі за правду — ми відчуваємо потужний зв'язок із поколіннями, що були до нас. Наша сила духу та боротьби за свободу не виникла на порожньому місці, вона закодована у нашій історії.

Подивіться на дисидентів-шістдесятників: вони боролися зі страшною системою, що мала всі важелі влади. Вони не мали армії, не мали медіа, не мали навіть права на слово. Але вони мали гідність, і цього виявилося достатньо, щоб зрушити фундамент імперії. Василь Стус, Іван Світличний, Алла Горська – вони діяли як молекулярна зброя правди, яка повільно, але неминуче розкладала брехню.

Проведімо паралель: їхній єдиний інструмент – слово – став нашою стійкістю. Їхнє небажання йти на компроміс із совістю – стало нашою європейською дорогою. Їхній опір у таборах – це той самий дух, який сьогодні тримає наші фортеці.

Ми — спадкоємці їхнього духу! Ми несемо в собі цю історичну силу, ми вже знаємо, як перемагати ворога не лише зброєю, але й ціннісною перевагою.

Так, ми переживаємо найскладніші часи. Але ми вже вибороли головне – право бути собою і волю боротися до кінця. Перемога — це не лише завершення війни, це остаточне утвердження тих ідеалів, за які боролися Стус та його побратими.

Наша місія сьогодні — продовжити їхню справу. Зберігаймо гідність, множмо правду і вірмо у те, що ми вже перемогли внутрішньо. Що ви можете зробити для перемоги вже сьогодні? Напишіть свій план у коментарях!

#МеморіалСтуса #Натхнення #Незламність #ІсторичніПаралелі #СлаваУкраїні

10/12/2025

Початок 1960-х років. Радянська відлига дала короткий, але яскравий спалах свободи, і саме в цей час у Києві зароджується потужний культурний спротив, відомий як шістдесятництво.

Кав'ярні були місцями зустрічей, але справжнім інституційним осередком українського спротиву на початку 1960-х став Клуб Творчої Молоді (КТМ) «Сучасник» у Києві. Це була унікальна, хоч і недовга, спроба інтелігенції створити легальний майданчик для розвитку української культури.

КТМ виник у 1960 році і швидко перетворився на центр, що об’єднав поетів, художників, режисерів та істориків: Аллу Горську, Леся Танюка, Василя Стуса, Івана Світличного, Ліну Костенко. Вони діяли під офіційною «вивіскою», але їхня мета була значно ширшою: відродження національної пам'яті.

Саме КТМ організовував експедиції до місць масових поховань жертв сталінських репресій (зокрема, до Биківні), що пізніше призвело до відкриття правди про ці злочини. Клуб проводив творчі вечори та диспути, де вперше на широкий загал лунала смілива, нецензурована думка.

Це була легальна школа громадянської позиції. Хоча вже у 1964 році діяльність КТМ була припинена владою через його надмірну «національну спрямованість», він виховав ціле покоління дисидентів. Це місце, де естетика перетворилася на політику, а творчість — на національний обов'язок.
На світлині члени Клубу творчої молоді «Сучасник» на околиці Києва. 2 травня 1963.
Чи знаєте Ви, хто очолював Клуб творчої молоді? Поділіться своєю відповіддю в коментарях!

#МеморіалСтуса #КлубТворчоїМолоді #Шістдесятники #ЛесьТанюк #ІсторичнаЛокація

Adres

Kamieniec
32300

Strona internetowa

Powiadomienia

Bądź na bieżąco: wyślemy Ci e-mail, gdy «Меморіал» ім. В. Стуса, Хмельницька обласна організація opublikuje nowości i promocje. Twój adres e-mail nie zostanie wykorzystany do żadnego innego celu, a subskrypcję możesz anulować w dowolnym momencie.

Kontakt: Organizacja

Wyślij wiadomość do «Меморіал» ім. В. Стуса, Хмельницька обласна організація:

Skróty

Udostępnij

Organizacje Non-profit w pobliżu